Категорія: Новини

В Раді було зареєстровано законопроект №7351, який доступний на сайті Верховної Ради, який дозволяє в умовах воєнного часу застосовувати проти військовослужбовців-порушників зброю, навіть якщо це спричинить смерть.

Закон передбачає, що зі Статуту внутрішньої служби ЗСУ, який регламентує застосування зброї проти військовослужбовців-порушників, приберуть рядки «не призводячи до смерті військовослужбовця».

Йдеться про застосування зброї в разі таких порушень як:

• непокора;
• опір чи загроза начальнику;
• застосування насильства;
• дезертирство.

Джерело: https://censor.net/ua/n3343429

Група ДТЕК від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну направила на підтримку ЗСУ, сил територіальної оборони та гуманітарну допомогу 491 млн. гривень. Серед пріоритетних напрямків допомоги – закупівля засобів захисту для військових, медикаменти та продуктові набори для українців, а також підтримка вимушених переселенців.

«Усі бізнеси Групи ДТЕК працюють у тісній взаємодії з владою та органами місцевого самоврядування для підтримки обороноздатності України. ДТЕК продовжує надавати необхідну підтримку спорядженням, технічними засобами та транспортом захисниками України. Для потреб ЗСУ та територіальної оборони компанія передала з власного автопарку 142 транспортних засоби, серед яких позашляховики та мікроавтобуси, які використовуються для виконання завдань з захисту населення. Також на потреби Державної прикордонної служби передано комплекти портативних рацій фірми Caltta, а на потреби ЗСУ – партії джгутів-турнікетів», – повідомили в компанії.

Джерело: https://censor.net/ua/n3343408

Суворо заборонено:

❌ пересування осіб та транспортних засобів, проведення всіх видів робіт з 22.00 вечора до 05.00 ранку;

❌ перебування осіб у лісових масивах;

❌ перевезення зброї та будь-яких засобів активної оборони без відповідних дозволів;

❌ здійснення фото-, відеознімання доріг, об’єктів інфраструктури, розташування чи переміщення військових підрозділів;

❌ використання будь-яких літальних апаратів та випуск плавзасобів на річках;

❌ носіння військової форми та одягу;

❌ проведення різного роду відпочинку, плавання, полювання тощо.

Дія обмежень не поширюється на представників військових формувань.

Дані обмеження діятимуть від сьогодні до закінчення воєнного стану.

Фішинг – вид інтернет-шахрайства, метою якого є отримання доступу до конфіденційних даних користувачів для подальшого використання в злочинних цілях.

🗓 Дата: 25 травня 2022 року

🕙 Час: 10.00-15.00

🗣 Спікери:

🔹 Артем Артюхов, член Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, керівник Групи сприяння академічній доброчесності Сумського державного університету, Міжнародний інженер-педагог (ENG PAED IGIP)

🔹 Юрій Волк, керівник Лабораторії дослідження академічної доброчесності Сумського державного університету

Тематичні блоки:

Блок 1: Інституційне забезпечення академічної доброчесності

Блок 2: Роль учасників освітнього і наукового процесів у забезпеченні академічної доброчесності

 Блок 3: Педагогічні інновації в забезпеченні академічної доброчесності

Реєстрація за посиланням: https://forms.office.com/r/db5jU41sRb

Круглий стіл проводиться в рамках проєкту ERASMUS-JMO-2021-HEI-TCH-RSCH-101048055 – «AICE – With Academic integrity to EU values: step by step to common Europe»

У ЄК наголошують, 85% європейців підтримують якнайшвидшу відмову від російських нафти та газу на які щорічно Європейський Союз витрачає майже €100 млрд в рік.

План REPowerEU передбачає:

✅ диверсифікацію поставок природного газу, зокрема механізм спільних закупівель та спільна робота із країнами-постачальниками;

✅ посилення заходів енергоефективності, що передбачатимуть запровадження фіскальних стимулів на системи енергозбереження в опаленні, модернізацію житлових будинків;

✅ прискорення впровадження відновлювальних джерел енергії у промисловості, транспорті, виробленні енергії.

❗️За підрахунками ЄК, реалізація плану REPowerEU коштуватиме €210 млрд до 2027 року.

Наразі ж мова йде про акумулювання близько €300 млрд для реалізацію цілей з розвитку альтернативних і відновлювальних джерел енергії, чистих технологій.

👇Ознайомитися із документом можна за посиланням в першому коментарі.👇

➡️НАДВАЖЛИВИЙ документ, який свідчить про колосальну політичну та суспільну підтримку України на міжнародній арені, про готовність нарощувати санкції проти агресора.

❗️Масштабний і великий план зводитиме нанівець спроби «торгуватися». Це полегшить Європі дискусію з Угорщиною. Гроші на відмову від російських енергоносіїв є, але вони потребують чітких проєктів і прозорого використання, а не шантажу неоднозначними заявами.

🇺🇦 План передбачає фінансову підтримку України на початкових етапах відновлення. Проте у подальшому наша держава має конкурувати відкрито, пропонуючи чіткі і прогресивні проєкти з відновлення інфраструктури та запровадження «зелених» технологій.

Після початку війни, яку розв’язала російська федерація в Україні, багато підприємств зупинили свою роботу або змушені працювати в іншому форматі. Особливо ті, що розташовані в зоні активних бойових дій. Наразі не всі роботодавці можуть належним чином виконувати обов’язки, передбачені трудовим законодавством. Тож дедалі частіше постають питання щодо відповідальності роботодавців у разі порушення ними законодавства.

Відповідальність роботодавця за невиплату заробітної плати

Своєчасне отримання винагороди за працю — це конституційне право кожного працівника. Однак, якщо роботодавець нехтує ним, законодавство передбачає фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність. Водночас, враховуючи ситуацію, яка склалася в країні, це правило було дещо змінено стосовно роботодавців.

Для врегулювання ситуації у трудовій сфері були ухвалені певні законодавчі акти, зокрема Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», що набув чинності 24 березня 2022 року.

Він передбачає можливість відтермінувати виплату заробітної плати. За Законом роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що порушення виникло внаслідок бойових дій або інших обставин непереборної сили.

Але відсутність відповідальності не звільняє від обов’язку виплати заробітної плати, який виникає в момент відновлення діяльності підприємства.

Ці норми Закону за змістом є окремим випадком застосування форс-мажору до трудових відносин. Зупинімось на цьому докладніше.

Форс-мажор та трудові відносини

У своєму листі від 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України (ТППУ) повідомила про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року, а саме через військову агресію росії проти України.

ТППУ підтвердила, що «такі обставини з 24 лютого 2022 року до їхнього офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)».

На думку Міністерства економіки України, положення Цивільного кодексу України щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання внаслідок форс-мажору має застосовуватися і до зобов’язань за трудовими відносинами.

Проте сам факт настання форс-мажорних обставин автоматично не звільняє роботодавця від відповідальності, адже необхідним елементом є неможливість виконувати зобов’язання в установлений термін через настання таких форс-мажорних обставин.

Це означає, що має бути наявний причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажорними обставинами та вчиненням відповідного порушення (порушення настало саме через обставини форс-мажору). Адже, якщо у компанії була можливість платити зарплату вчасно, то немає підстав для звільнення від відповідальності з посиланням на оголошення ТПП форс-мажору у зв’язку зі збройною агресією рф.

Важливо: звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили не звільняє від виконання самого зобов’язання. Тож після усунення вищезгаданих обставин (закінчення бойових дій та воєнного стану) роботодавець буде зобов’язаний виконати всі свої зобов’язання перед працівниками: виплатити зарплату, вихідну допомогу у зв’язку зі скороченням тощо.

Нещасний випадок на підприємстві

До переліку подій, що призвели до нещасних випадків, гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій на виробництві, належать також оголошена та неоголошена війна, терористичний акт, протиправні дії третіх осіб тощо.

Відповідно, нещасні випадки, які трапляються з працівниками під час виконання ними трудових (посадових) обов’язків, підлягають розслідуванню згідно з вимогами Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництва, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 року № 337.

Це необхідно для того, щоб держава забезпечила конституційні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав на соціальний захист. Жодних змін та особливостей щодо розслідування нещасного випадку на підприємстві під час запровадження воєнного стану не передбачено.

Водночас через воєнний стан і реальну небезпеку у зв’язку з веденням бойових дій Державна служба України з питань праці рекомендує ухвалювати рішення про створення комісії та проведення розслідування в кожному конкретному нещасному випадку, зважаючи на міркування безпеки для членів комісії та саму можливість проведення розслідування. У разі потреби рекомендуємо зафіксувати неможливість або ризик створення такої комісії та проведення розслідування для уникнення претензій з боку державних органів у майбутньому.

Додатково Держпраці рекомендує збирати та документувати інформацію про нещасні випадки на виробництві, що надходить або стає відомою, щоб розслідувати їх після нормалізації ситуації.

Перевірки та штрафи

У мирний час Держпраці має право перевіряти, як бізнес виконує трудове законодавство, та накладати відповідні штрафи на роботодавців у разі виявлення порушень. Однак навіть цей контролюючий орган був змушений підлаштовуватися до нових реалій роботи через воєнний стан.

Згідно з постановою КМУ «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13 березня 2022 року № 303, протягом дії воєнного стану планові та позапланові перевірки бізнесу не проводитимуться.

Але є ряд виключних обставин, зокрема наявність загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини.

За повідомленнями Держпраці, планові та позапланові перевірки було призупинено до закінчення воєнного стану. Відомство наголосило, що скасовує накази на проведення планових та позапланових заходів державного контролю, проведення яких було заплановано з 24 лютого 2022 року, та тих, які не були завершені до 24 лютого 2022 року.

Держпраці обіцяє не накладати штрафи на роботодавців під час дії воєнного стану. Але зазначає, що після закінчення війни всі заяви та скарги будуть детально опрацьовані: інспектори праці відновлять проведення перевірок за зверненнями громадян, розглядатимуть усі обставини, що спричинили порушення, та даватимуть досить часу на їхнє усунення. У разі невиконання припису про усунення порушень інспектори розглядатимуть питання, чи варто передавати матеріали перевірки для притягнення до відповідальності.

Якщо ж війна затягнеться, не можна виключати відновлення позапланових перевірок дотримання роботодавцями трудового законодавства, щоб захистити працівників від свавілля. Адже згаданою Постановою передбачені певні винятки, які теоретично можуть бути розповсюджені й на трудові відносини.

Важливо: рекомендуємо роботодавцям мати належні докази, які можуть підтвердити неможливість виконання обов’язків у сфері трудових відносин у зв’язку з настанням форс-мажорних обставин (збройною агресією росії), а коли перешкоди будуть усунені — виконати свої зобов’язання перед працівниками.

Джерело: Work.ua

Як виявити ознаки отруєння?

Хімічні сполуки, можуть подразнювати очі, слизові оболонки, шкіру та дихальні шляхи, може виникати утруднення дихання — кашель, виділення мокротиння, іноді і з домішками крові, відчуття сухості в горлі, осиплість голосу, нежить, носова кровотеча, біль у грудях.

При подразненні слизової оболонки очей — почервоніння, запалення, набряклість, помутніння рогівки, ураження райдужної оболонки очей.

При гострих отруєннях — головний біль, запаморочення, загальна слабкість.

Хімічне забруднення також може ускладнити хронічні захворювання легенів, такі як астма та емфізема.

Як захиститися?

В приміщеннях:

• провести герметизацію приміщення — щільно закрити вікна і двері, димоходи, вентиляційні люки;
• вхідні двері «зашторити», використовуючи будь-яку щільну тканину;
• заклеїти щілини у вікнах і стиках рам плівкою, лейкопластиром;
• при появі запаху використовувати засоби захисту органів дихання — можна використати ватно-марлеву пов’язку змочену 2%-м розчином питної соди.

Поза приміщенням:

• при необхідності (наявність запаху) захистити органи дихання засобами індивідуального захисту;
• не перебувати в понижених ділянках місцевості — долинах, ярах, тощо;
• не перебувати довго в підвалах і в напівпідвальних приміщеннях;
• намагатись знаходитись на підвищеннях;
• слідкувати за напрямком вітру.

При ускладнені ситуації (при зміні напрямку вітру) визначити маршрут виходу із зони потенційної хімічної небезпеки (виходити в сторону, перпендикулярну напрямку вітру) та якнайшвидше покинути цю зону.

При сприятливій зміні вітру після виходу із зони забруднення або отриманні сигналу про закінчення хімічної небезпеки:

• відкрити вікна і двері, провітрити приміщення;
• змінити верхній одяг;
• прийняти душ або вимити відкриті частини тіла з милом;
• виключити будь-які фізичні навантаження.

Продукти харчування (овочі та фрукти) промити слабким (2%) мильно-содовим розчином.