Категорія: Новини

Більше інформації: https://mc.today/uk/v-ukrayini-stvorili-vr-muzej-pam-yati-vijni-tam-ye-irpin-bucha-borodyanka-ta-inshi-zrujnovani-mistsya/

Було розглянуто пропозиції спіпробітників кафедри щодо створення в Україні нової системи цивільного захисту, актуалізації навчальної програми дисципліни «Охорона праці та цивільний захист», впровадження новітніх систем безпеки праці та електробезпеки в енергетику, а також наукової тематики з питань оцінки професійних ризиків в умовах можливого виникнення надзвичайних ситуацій воєнного характеру.

Після закінчення круглого столу з презентацією «Підготовка проєктних пропозицій у Програмі «Горизонт Європа». Пошук партнерів. Формування консорціуму проєкту» виступила старший викладач, к.с.н., керівниця Національного контактного пункту Програми ЄС «Горизонт 2020» А. В. Пятова.

В доповіді були висвітлені можливості участі науковців кафедри в програмах міжнародної проєктно-грантової діяльності, представлені інформаційні ресурси пошуку партнерства задля участі в міжнародних проєктах, деталізовані алгоритми використання діджіт-платформ і ресурсів для пошуку партнерів і підготовки та подання проєктних пропозицій за програмами та конкурсами міжнародного співробітництва.

         Здійснено аналіз можливостей використання наукового потенціалу викладачів кафедри, деталізовані можливості Програми ЄС «Горизонт Європи» та розглянуті чинні конкурсні пропозиції, зокрема: HORIZON-CL3-2022-DRS-01 «Краще розуміння поведінкових та психологічних реакцій громадян у разі катастрофи чи кризової ситуації», HORIZON-CL3-2022-DRS-01-02 «Покращена підготовленість та керування подіями з високим рівнем впливу і низькою ймовірністю або неочікуваними подіями», HORIZON-CL3-2022-INFRA-01 «Інтегровані природні рішення для захисту місцевої інфраструктури», HORIZON-CL3-2022-DRS-01 «Підвищена готовність громадян у разі катастрофи або надзвичайної ситуації» та інші.

Детальніше: https://mc.today/uk/kiyivstar-rozshiriv-perelik-krayin-de-u-roumingu-diyut-vnutrishni-tarifi-teper-yih-16/

Верховна Рада розмежувала повноваження Міністерства внутрішніх справ (МВС) і Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у сфері цивільного захисту.

Відповідно до законопроекту №5847, ДСНС є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики в галузі цивільного захисту.

Водночас МВС, згідно з чинним законодавством, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який формує політику у сфері цивільного захисту.

Дотепер у низці законодавчих актів не було врегульовано питання щодо визначення повноважень органу, що формує державну політику у сфері цивільного захисту, та органу, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Ухвалений законопроект було розроблено з метою розмежування повноважень Міністерства внутрішніх справ України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій у сфері цивільного захисту на законодавчому рівні.

Як повідомляли Українські Новини, на сайті ДСНС запустили інтерактивну карту з місцями виявлення вибухонебезпечних предметів.

7 травня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» від 21.04.2022 № 2220 (законопроект від 11.04.2022 № 7275, далі — Закон № 2220). Закон № 2220 передбачає, зокрема, такі зміни у сфері зайнятості під час воєнного стану: Статус безробітного надаватимуть з першого дня реєстрації без вимог до наявності підходящої роботи. Внутрішньо переміщеним особам (ВПО) статус безробітного надаватимуть з першого дня реєстрації в центрі зайнятості та призначатимуть допомогу по безробіттю.

ВПО, які не розірвали трудові відносини, також зможуть зареєструватися в центрі зайнятості як безробітні за особистою заявою. Припинити трудовий договір вони зможуть в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості заяву на ім’я роботодавця. Центр зайнятості повідомить про це роботодавця, ПФУ та ДПС, а дані про трудовий стаж отримає в держреєстрах. Датою звільнення вважатимуть наступний день після подання такої заяви. Виплати допомоги по безробіттю нараховуватимуть без особистого відвідування центру зайнятості, якщо особа підтвердить статус безробітного не рідше ніж раз на 30 календарних днів будь-якими засобами комунікації, зокрема електронними. Максимальний розмір допомоги по безробіттю не перевищуватиме 1,5 мінімальної зарплати, тобто — 9750 грн. Виплату допомоги припинятимуть в разі, якщо безробітний понад 30 днів перебуває за кордоном.

Дізнайтеся більше про пільги та компенсації

Право на пільги та компенсації, як-от пільгову пенсію, скорочену тривалість робочого часу, щорічну додаткову оплачувану відпустку, оплату праці у підвищеному розмірі, безплатне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами тощо, що надають в порядку, визначеному законодавством, мають лише працівники, зайняті на роботах із шкідливими та важкими умовами праці. Це встановлює частина перша статті 7 Закону про охорону праці.

Рішення щодо віднесення робіт, професій (посад) до категорії зі шкідливими й важкими умовами праці ухвалюють на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці.

Шкідливі умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та несприятливо впливають на організм працівника та/або його нащадків.

Зразок наказу про прийняття на роботу зі шкідливими умовами за формою П-1скачати за формою, відмінною від П-1скачати Більше готових зразків для скачування

Умови й характер праці, за яких рівні факторів виробничого середовища й трудового процесу не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, вважаються допустимими (п. 1.1 розд. ІІ Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ від 08.04.2014№ 248).

Пільги й компенсації, що передбачені законодавством за роботу зі шкідливими умовами праці, за роботу з допустимими умовами праці не надають.

Водночас роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги й компенсації, не передбачені законодавством (ч. 3 ст. 7 Закону про охорону праці).

Е-лікарняні: запитання і роз’яснення

МОЗ спростило оформлення лікарняних для українців, які перебувають за кордоном, у разі тимчасової непрацездатності.

Йдеться про такі категорії непрацездатності:

• захворювання або травма загального характеру;
• догляд за хворою дитиною;
• вагітність та пологи;
• ортопедичне протезування.

У цих випадках громадяни України мають право оформити електронний лікарняний і отримувати соціальні виплати. Щоб це зробити, потрібно зв’язатися зі своїм сімейним / лікуючим лікарем. На період дії воєнного стану це можна зробити за допомогою месенджеру чи електронної пошти.

 Щоб сформувати медичний висновок про тимчасову непрацездатність, лікар повинен отримати підтвердження.

Таким підтвердженням має бути медичний документ (довідка чи виписка), у якому буде вказаний діагноз / статус пацієнта. Якщо медичний документ був отриманий за кордоном, лікар може запросити переклад документа українською мовою.

У виданих за кордоном медичних документах зазначається діагноз із використанням Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ-10). Тож потрібно враховувати цей класифікатор під час формування МВТН в електронній системі охорони здоров’я.

Формувати медичний висновок за такою процедурою можна під час дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування.

Як МСЕК встановлює факт втрати працездатності (інвалідність)

На період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування:

1) якщо особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), комісія може ухвалити рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії (ЛКК);

2) Кримська республіканська, обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі, міські, міжрайонні та районні МСЕК забезпечують проведення медико-соціальної експертизи за направленням ЛКК незалежно від місця реєстрації, проживання або перебування особи, що звертається для встановлення інвалідності.

Підстави:

• постанова КМУ від 08.03.2022 № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України»;
• стаття 121 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII;
• указ Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

На період дії воєнного стану на території України не застосовується пункт 5 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (далі — Положення № 1317).

Дізнайтеся більше від наших фахівців:

• Як встановлюють професійне захворювання, непрацездатність, інвалідність
• Як визначити лабораторію під час проведення атестації
• Чи може особа з інвалідністю працювати на посаді вантажника

Якщо лікар або ЛКК не мають змоги направити, зокрема заочно, осіб з тимчасовою непрацездатністю на медико-соціальну експертизу в строки, визначені абзацом другим пункту 6 Положення № 1317:

• рішення щодо продовження тимчасової непрацездатності лікуючий лікар або ЛКК ухвалюють без направлення особи на медико-соціальну експертизу;
• направлення здійснюється не пізніше ніж через місяць після припинення або скасування воєнного стану.

Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування.

При цьому інвалідність і ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведений повторний огляд.

Якщо в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю встановлений строк повторного огляду, що припав на період дії воєнного стану, і в особи з інвалідністю відсутня можливість пройти МСЕК, а в дитини з інвалідністю — ЛКК, їхня індивідуальна програма реабілітації продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану.

Як визначити, чи має працівник право на пенсію за віком на пільгових умовах

Так, пільговий стаж роботи працівників, зайнятих на виробництвах, робочих місцях, передбачених Списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою КМУ від 24.06.2016№ 461, зараховується.

Підрахунок пільгового стажу здійснюється відповідно до пункту 7 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383.

Як роботодавець може змінювати істотні умови праці під час війни

Як змінилися трудові відносини в умовах війни

Якщо роботодавець обрав процедуру зміни істотних умов праці або вніс зміни до локальних актів підприємства, строк дії таких умов оплати праці роботодавець визначає самостійно.

Про нові умови оплати праці або їх зміну в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніше як за два місяці до їх запровадження або зміни (ст. 103 КЗпП).

Якщо доплати, надбавки, премії скасовані через призупинення дії певних положень колдоговору у зв’язку з введенням воєнного стану, зміни діють лише у період воєнного стану.

Як розрахувати доплату за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці

Нагадаємо: на період дії воєнного стану стаття 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136) вводить обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих Законом № 2136.

На період воєнного стану дію окремих положень колективного договору можна зупинити за ініціативою роботодавця (ст. 11 Закону № 2136).

Як організувати роботу працівників і підприємств під час воєнного стану

12 травня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення захисту прав працівників)» (законопроект від 18.03.2021 № 5266, далі — Законопроект № 5266).

Законопроект № 5266:

• передбачає можливість укладати колдоговір для ФОП, які використовують найману працю, поширити дію положень галузевої угоди на всіх роботодавців галузі. Порядок поширення дії галузевої (міжгалузевої) угоди затверджуватиме КМУ;
• встановлює обов’язок роботодавця ознайомлювати працівника з текстом колдоговору, змінами і доповненнями до нього, обов’язок сторін забезпечити безперешкодний доступ до тексту договору, можливість його копіювання, обов’язок сторін колективної угоди інформувати про її укладення та внесення до неї змін безпосередньо заінтересованих у цьому суб’єктів. За ненадання інформації працівнику про укладення колективного договору та внесення до нього змін роботодавця чекає штраф у розмірі до 10 нмдг (170 грн) та дисциплінарна відповідальність;
  встановлює строк дії умов колективного договору не менше року в разі реорганізації, зміни власника юридичної особи, відокремленого структурного підрозділу юридичної особи;
• приводить норми національного законодавства у відповідність із міжнародним в частині ведення переговорів на добровільній основі;
• встановлює зобов’язання для роботодавців надавати повідомлення щодо запланованого масового звільнення профспілковому представнику;
• посилює відповідальність за порушення порядку повідомлення роботодавцем профспілок про масове звільнення;
• уточнює ознаки масового вивільнення працівників з ініціативи роботодавця протягом одного місяця:
  • вивільнення 10 і більше працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 20 до 100;
  • вивільнення 10 і більше відсотків працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 101 до 300;
  • вивільнення 30 і більше працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 301 до 1000;
  • вивільнення 3 і більше відсотків працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 1001 і більше.

Крім цього, у законодавство включають норми, зокрема, щодо недопущення дискримінації в оголошеннях з працевлаштування, а також надають право особам, які зазнали дискримінації, звернутися до суду із заявою про відновлення порушених прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Зокрема, Законопроект № 5266 визначає, що не вважається дискримінацією у сфері праці та що є необґрунтованою відмовою у прийнятті на роботу.

Відповідні зміни внесуть до КЗпП, Господарського Кодексу, Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356-XII, Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 № 270/96-ВР, Закону України «Про соціальний діалог в Україні» від 23.12.2010 № 2862-VI та Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI.

Кабмін доповнив Положення про єдину державну систему цивільного захисту новим пунктом, який визначає додаткові завдання у відбудовний період в країні.

До таких завдань віднесені:

• проведення цільової мобілізації для ліквідації наслідків ведення воєнних дій і надзвичайних ситуацій;
• ліквідація наслідків воєнних дій у населених пунктах і на територіях, що зазнали впливу засобів ураження;
• вжиття заходів для відновлення об’єктів критичної інфраструктури сфери життєзабезпечення населення;
• визначення населених пунктів і районів, що потребують проведення гуманітарного розмінування, маркування небезпечних ділянок, проведення очищення (розмінування) територій;
• залучення до ліквідації наслідків ведення воєнних дій і надзвичайних ситуацій міжнародної допомоги.

Це дасть змогу підвищити ефективність проведення ліквідації наслідків збройної агресії рф на території України.

Як діяти підприємствам під час надзвичайної ситуації

Щоб ліквідувати чи локалізувати аварію, що може призвести до загрози для життя і здоров’я людей, роботи з ліквідації аварій дозволяється виконувати без оформленнянаряду-допуску на виконання робіт підвищеної небезпеки тільки до моменту усунення прямої загрози життю людей і руйнування обладнання.

Порядок взаємодії і дій персоналу під час ліквідації аварії регламентує оперативна частина Плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій підприємств.

Роботи під час воєнних (бойових) дій можуть бути прирівняні до робіт в аварійних ситуаціях. Виконання робіт у таких умовах не потребує застосовувати організаційні заходи. Це можна віднести до прийнятного ризику, оскільки такі роботи працівники виконують за розробленими планами ліквідації аварійних ситуацій (ПЛАС).

Обов’язкова умова для виконання таких робіт — роботодавець повинен вживати необхідних заходів щодо захисту працівників від можливого впливу шкідливих і небезпечних факторів.

Роботодавець повинен:

• розробити комплекс рішень, спрямованих на забезпечення захисту працівників від небезпеки, що може виникнути під час воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій;
• створити умови для забезпечення сталого функціонування в особливий період.

Щоб забезпечити ефективну боротьбу з аварією на всіх рівнях її розвитку, керівник наказом створює штаб, до функцій якого входять:

• збір і реєстрація інформації про хід розвитку аварії та вжиті заходи щодо боротьби з нею;
• поточна оцінка інформації і прийняття рішень щодо оперативних дій у зоні аварії та поза її межами;
• координація дій персоналу підприємства й всіх залучених підрозділів і служб, які беруть участь у ліквідації аварії.

Законом передбачено удосконалення законодавства, що діє у сфері цивільного захисту, підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері цивільного захисту у мирний час та в особливий період.

Законом усунуто термінологічні та змістовні неузгодженості у Кодексі цивільного захисту України та уточнено завдання, права та обов’язки у сфері цивільного захисту суб’єктів господарювання та громадян.

Закон удосконалює організацію захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, насамперед інженерного, радіаційного і хімічного захисту населення і територій, укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту, заходів з евакуації, навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, з урахуванням досвіду європейських країн у сфері реагування на надзвичайні ситуації та ліквідації їх наслідків, а також досвіду, отриманого під час організації захисту населення в умовах збройного конфлікту на сході країни.

Законом узгоджено окремі положення Кодексу із Законом України «Про протимінну діяльність в Україні» та розподіл повноважень керівників гасіння пожежі на об’єктах і територіях, у підземних спорудах та територіях лісового і природно-заповідного фонду.

Проект Закону зареєстровано за №5608.