НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ

У ЄК наголошують, 85% європейців підтримують якнайшвидшу відмову від російських нафти та газу на які щорічно Європейський Союз витрачає майже €100 млрд в рік.

План REPowerEU передбачає:

✅ диверсифікацію поставок природного газу, зокрема механізм спільних закупівель та спільна робота із країнами-постачальниками;

✅ посилення заходів енергоефективності, що передбачатимуть запровадження фіскальних стимулів на системи енергозбереження в опаленні, модернізацію житлових будинків;

✅ прискорення впровадження відновлювальних джерел енергії у промисловості, транспорті, виробленні енергії.

❗️За підрахунками ЄК, реалізація плану REPowerEU коштуватиме €210 млрд до 2027 року.

Наразі ж мова йде про акумулювання близько €300 млрд для реалізацію цілей з розвитку альтернативних і відновлювальних джерел енергії, чистих технологій.

👇Ознайомитися із документом можна за посиланням в першому коментарі.👇

➡️НАДВАЖЛИВИЙ документ, який свідчить про колосальну політичну та суспільну підтримку України на міжнародній арені, про готовність нарощувати санкції проти агресора.

❗️Масштабний і великий план зводитиме нанівець спроби «торгуватися». Це полегшить Європі дискусію з Угорщиною. Гроші на відмову від російських енергоносіїв є, але вони потребують чітких проєктів і прозорого використання, а не шантажу неоднозначними заявами.

🇺🇦 План передбачає фінансову підтримку України на початкових етапах відновлення. Проте у подальшому наша держава має конкурувати відкрито, пропонуючи чіткі і прогресивні проєкти з відновлення інфраструктури та запровадження «зелених» технологій.

Після початку війни, яку розв’язала російська федерація в Україні, багато підприємств зупинили свою роботу або змушені працювати в іншому форматі. Особливо ті, що розташовані в зоні активних бойових дій. Наразі не всі роботодавці можуть належним чином виконувати обов’язки, передбачені трудовим законодавством. Тож дедалі частіше постають питання щодо відповідальності роботодавців у разі порушення ними законодавства.

Відповідальність роботодавця за невиплату заробітної плати

Своєчасне отримання винагороди за працю — це конституційне право кожного працівника. Однак, якщо роботодавець нехтує ним, законодавство передбачає фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність. Водночас, враховуючи ситуацію, яка склалася в країні, це правило було дещо змінено стосовно роботодавців.

Для врегулювання ситуації у трудовій сфері були ухвалені певні законодавчі акти, зокрема Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», що набув чинності 24 березня 2022 року.

Він передбачає можливість відтермінувати виплату заробітної плати. За Законом роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що порушення виникло внаслідок бойових дій або інших обставин непереборної сили.

Але відсутність відповідальності не звільняє від обов’язку виплати заробітної плати, який виникає в момент відновлення діяльності підприємства.

Ці норми Закону за змістом є окремим випадком застосування форс-мажору до трудових відносин. Зупинімось на цьому докладніше.

Форс-мажор та трудові відносини

У своєму листі від 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України (ТППУ) повідомила про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року, а саме через військову агресію росії проти України.

ТППУ підтвердила, що «такі обставини з 24 лютого 2022 року до їхнього офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)».

На думку Міністерства економіки України, положення Цивільного кодексу України щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання внаслідок форс-мажору має застосовуватися і до зобов’язань за трудовими відносинами.

Проте сам факт настання форс-мажорних обставин автоматично не звільняє роботодавця від відповідальності, адже необхідним елементом є неможливість виконувати зобов’язання в установлений термін через настання таких форс-мажорних обставин.

Це означає, що має бути наявний причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажорними обставинами та вчиненням відповідного порушення (порушення настало саме через обставини форс-мажору). Адже, якщо у компанії була можливість платити зарплату вчасно, то немає підстав для звільнення від відповідальності з посиланням на оголошення ТПП форс-мажору у зв’язку зі збройною агресією рф.

Важливо: звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили не звільняє від виконання самого зобов’язання. Тож після усунення вищезгаданих обставин (закінчення бойових дій та воєнного стану) роботодавець буде зобов’язаний виконати всі свої зобов’язання перед працівниками: виплатити зарплату, вихідну допомогу у зв’язку зі скороченням тощо.

Нещасний випадок на підприємстві

До переліку подій, що призвели до нещасних випадків, гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій на виробництві, належать також оголошена та неоголошена війна, терористичний акт, протиправні дії третіх осіб тощо.

Відповідно, нещасні випадки, які трапляються з працівниками під час виконання ними трудових (посадових) обов’язків, підлягають розслідуванню згідно з вимогами Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництва, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 року № 337.

Це необхідно для того, щоб держава забезпечила конституційні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав на соціальний захист. Жодних змін та особливостей щодо розслідування нещасного випадку на підприємстві під час запровадження воєнного стану не передбачено.

Водночас через воєнний стан і реальну небезпеку у зв’язку з веденням бойових дій Державна служба України з питань праці рекомендує ухвалювати рішення про створення комісії та проведення розслідування в кожному конкретному нещасному випадку, зважаючи на міркування безпеки для членів комісії та саму можливість проведення розслідування. У разі потреби рекомендуємо зафіксувати неможливість або ризик створення такої комісії та проведення розслідування для уникнення претензій з боку державних органів у майбутньому.

Додатково Держпраці рекомендує збирати та документувати інформацію про нещасні випадки на виробництві, що надходить або стає відомою, щоб розслідувати їх після нормалізації ситуації.

Перевірки та штрафи

У мирний час Держпраці має право перевіряти, як бізнес виконує трудове законодавство, та накладати відповідні штрафи на роботодавців у разі виявлення порушень. Однак навіть цей контролюючий орган був змушений підлаштовуватися до нових реалій роботи через воєнний стан.

Згідно з постановою КМУ «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13 березня 2022 року № 303, протягом дії воєнного стану планові та позапланові перевірки бізнесу не проводитимуться.

Але є ряд виключних обставин, зокрема наявність загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини.

За повідомленнями Держпраці, планові та позапланові перевірки було призупинено до закінчення воєнного стану. Відомство наголосило, що скасовує накази на проведення планових та позапланових заходів державного контролю, проведення яких було заплановано з 24 лютого 2022 року, та тих, які не були завершені до 24 лютого 2022 року.

Держпраці обіцяє не накладати штрафи на роботодавців під час дії воєнного стану. Але зазначає, що після закінчення війни всі заяви та скарги будуть детально опрацьовані: інспектори праці відновлять проведення перевірок за зверненнями громадян, розглядатимуть усі обставини, що спричинили порушення, та даватимуть досить часу на їхнє усунення. У разі невиконання припису про усунення порушень інспектори розглядатимуть питання, чи варто передавати матеріали перевірки для притягнення до відповідальності.

Якщо ж війна затягнеться, не можна виключати відновлення позапланових перевірок дотримання роботодавцями трудового законодавства, щоб захистити працівників від свавілля. Адже згаданою Постановою передбачені певні винятки, які теоретично можуть бути розповсюджені й на трудові відносини.

Важливо: рекомендуємо роботодавцям мати належні докази, які можуть підтвердити неможливість виконання обов’язків у сфері трудових відносин у зв’язку з настанням форс-мажорних обставин (збройною агресією росії), а коли перешкоди будуть усунені — виконати свої зобов’язання перед працівниками.

Джерело: Work.ua

Як виявити ознаки отруєння?

Хімічні сполуки, можуть подразнювати очі, слизові оболонки, шкіру та дихальні шляхи, може виникати утруднення дихання — кашель, виділення мокротиння, іноді і з домішками крові, відчуття сухості в горлі, осиплість голосу, нежить, носова кровотеча, біль у грудях.

При подразненні слизової оболонки очей — почервоніння, запалення, набряклість, помутніння рогівки, ураження райдужної оболонки очей.

При гострих отруєннях — головний біль, запаморочення, загальна слабкість.

Хімічне забруднення також може ускладнити хронічні захворювання легенів, такі як астма та емфізема.

Як захиститися?

В приміщеннях:

• провести герметизацію приміщення — щільно закрити вікна і двері, димоходи, вентиляційні люки;
• вхідні двері «зашторити», використовуючи будь-яку щільну тканину;
• заклеїти щілини у вікнах і стиках рам плівкою, лейкопластиром;
• при появі запаху використовувати засоби захисту органів дихання — можна використати ватно-марлеву пов’язку змочену 2%-м розчином питної соди.

Поза приміщенням:

• при необхідності (наявність запаху) захистити органи дихання засобами індивідуального захисту;
• не перебувати в понижених ділянках місцевості — долинах, ярах, тощо;
• не перебувати довго в підвалах і в напівпідвальних приміщеннях;
• намагатись знаходитись на підвищеннях;
• слідкувати за напрямком вітру.

При ускладнені ситуації (при зміні напрямку вітру) визначити маршрут виходу із зони потенційної хімічної небезпеки (виходити в сторону, перпендикулярну напрямку вітру) та якнайшвидше покинути цю зону.

При сприятливій зміні вітру після виходу із зони забруднення або отриманні сигналу про закінчення хімічної небезпеки:

• відкрити вікна і двері, провітрити приміщення;
• змінити верхній одяг;
• прийняти душ або вимити відкриті частини тіла з милом;
• виключити будь-які фізичні навантаження.

Продукти харчування (овочі та фрукти) промити слабким (2%) мильно-содовим розчином.

Більше інформації: https://mc.today/uk/v-ukrayini-stvorili-vr-muzej-pam-yati-vijni-tam-ye-irpin-bucha-borodyanka-ta-inshi-zrujnovani-mistsya/

Було розглянуто пропозиції спіпробітників кафедри щодо створення в Україні нової системи цивільного захисту, актуалізації навчальної програми дисципліни «Охорона праці та цивільний захист», впровадження новітніх систем безпеки праці та електробезпеки в енергетику, а також наукової тематики з питань оцінки професійних ризиків в умовах можливого виникнення надзвичайних ситуацій воєнного характеру.

Після закінчення круглого столу з презентацією «Підготовка проєктних пропозицій у Програмі «Горизонт Європа». Пошук партнерів. Формування консорціуму проєкту» виступила старший викладач, к.с.н., керівниця Національного контактного пункту Програми ЄС «Горизонт 2020» А. В. Пятова.

В доповіді були висвітлені можливості участі науковців кафедри в програмах міжнародної проєктно-грантової діяльності, представлені інформаційні ресурси пошуку партнерства задля участі в міжнародних проєктах, деталізовані алгоритми використання діджіт-платформ і ресурсів для пошуку партнерів і підготовки та подання проєктних пропозицій за програмами та конкурсами міжнародного співробітництва.

         Здійснено аналіз можливостей використання наукового потенціалу викладачів кафедри, деталізовані можливості Програми ЄС «Горизонт Європи» та розглянуті чинні конкурсні пропозиції, зокрема: HORIZON-CL3-2022-DRS-01 «Краще розуміння поведінкових та психологічних реакцій громадян у разі катастрофи чи кризової ситуації», HORIZON-CL3-2022-DRS-01-02 «Покращена підготовленість та керування подіями з високим рівнем впливу і низькою ймовірністю або неочікуваними подіями», HORIZON-CL3-2022-INFRA-01 «Інтегровані природні рішення для захисту місцевої інфраструктури», HORIZON-CL3-2022-DRS-01 «Підвищена готовність громадян у разі катастрофи або надзвичайної ситуації» та інші.

Детальніше: https://mc.today/uk/kiyivstar-rozshiriv-perelik-krayin-de-u-roumingu-diyut-vnutrishni-tarifi-teper-yih-16/

Верховна Рада розмежувала повноваження Міністерства внутрішніх справ (МВС) і Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у сфері цивільного захисту.

Відповідно до законопроекту №5847, ДСНС є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики в галузі цивільного захисту.

Водночас МВС, згідно з чинним законодавством, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який формує політику у сфері цивільного захисту.

Дотепер у низці законодавчих актів не було врегульовано питання щодо визначення повноважень органу, що формує державну політику у сфері цивільного захисту, та органу, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Ухвалений законопроект було розроблено з метою розмежування повноважень Міністерства внутрішніх справ України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій у сфері цивільного захисту на законодавчому рівні.

Як повідомляли Українські Новини, на сайті ДСНС запустили інтерактивну карту з місцями виявлення вибухонебезпечних предметів.

7 травня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» від 21.04.2022 № 2220 (законопроект від 11.04.2022 № 7275, далі — Закон № 2220). Закон № 2220 передбачає, зокрема, такі зміни у сфері зайнятості під час воєнного стану: Статус безробітного надаватимуть з першого дня реєстрації без вимог до наявності підходящої роботи. Внутрішньо переміщеним особам (ВПО) статус безробітного надаватимуть з першого дня реєстрації в центрі зайнятості та призначатимуть допомогу по безробіттю.

ВПО, які не розірвали трудові відносини, також зможуть зареєструватися в центрі зайнятості як безробітні за особистою заявою. Припинити трудовий договір вони зможуть в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості заяву на ім’я роботодавця. Центр зайнятості повідомить про це роботодавця, ПФУ та ДПС, а дані про трудовий стаж отримає в держреєстрах. Датою звільнення вважатимуть наступний день після подання такої заяви. Виплати допомоги по безробіттю нараховуватимуть без особистого відвідування центру зайнятості, якщо особа підтвердить статус безробітного не рідше ніж раз на 30 календарних днів будь-якими засобами комунікації, зокрема електронними. Максимальний розмір допомоги по безробіттю не перевищуватиме 1,5 мінімальної зарплати, тобто — 9750 грн. Виплату допомоги припинятимуть в разі, якщо безробітний понад 30 днів перебуває за кордоном.

Дізнайтеся більше про пільги та компенсації

Право на пільги та компенсації, як-от пільгову пенсію, скорочену тривалість робочого часу, щорічну додаткову оплачувану відпустку, оплату праці у підвищеному розмірі, безплатне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами тощо, що надають в порядку, визначеному законодавством, мають лише працівники, зайняті на роботах із шкідливими та важкими умовами праці. Це встановлює частина перша статті 7 Закону про охорону праці.

Рішення щодо віднесення робіт, професій (посад) до категорії зі шкідливими й важкими умовами праці ухвалюють на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці.

Шкідливі умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та несприятливо впливають на організм працівника та/або його нащадків.

Зразок наказу про прийняття на роботу зі шкідливими умовами за формою П-1скачати за формою, відмінною від П-1скачати Більше готових зразків для скачування

Умови й характер праці, за яких рівні факторів виробничого середовища й трудового процесу не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, вважаються допустимими (п. 1.1 розд. ІІ Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ від 08.04.2014№ 248).

Пільги й компенсації, що передбачені законодавством за роботу зі шкідливими умовами праці, за роботу з допустимими умовами праці не надають.

Водночас роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги й компенсації, не передбачені законодавством (ч. 3 ст. 7 Закону про охорону праці).

Е-лікарняні: запитання і роз’яснення

МОЗ спростило оформлення лікарняних для українців, які перебувають за кордоном, у разі тимчасової непрацездатності.

Йдеться про такі категорії непрацездатності:

• захворювання або травма загального характеру;
• догляд за хворою дитиною;
• вагітність та пологи;
• ортопедичне протезування.

У цих випадках громадяни України мають право оформити електронний лікарняний і отримувати соціальні виплати. Щоб це зробити, потрібно зв’язатися зі своїм сімейним / лікуючим лікарем. На період дії воєнного стану це можна зробити за допомогою месенджеру чи електронної пошти.

 Щоб сформувати медичний висновок про тимчасову непрацездатність, лікар повинен отримати підтвердження.

Таким підтвердженням має бути медичний документ (довідка чи виписка), у якому буде вказаний діагноз / статус пацієнта. Якщо медичний документ був отриманий за кордоном, лікар може запросити переклад документа українською мовою.

У виданих за кордоном медичних документах зазначається діагноз із використанням Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ-10). Тож потрібно враховувати цей класифікатор під час формування МВТН в електронній системі охорони здоров’я.

Формувати медичний висновок за такою процедурою можна під час дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування.

Як МСЕК встановлює факт втрати працездатності (інвалідність)

На період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування:

1) якщо особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), комісія може ухвалити рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії (ЛКК);

2) Кримська республіканська, обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі, міські, міжрайонні та районні МСЕК забезпечують проведення медико-соціальної експертизи за направленням ЛКК незалежно від місця реєстрації, проживання або перебування особи, що звертається для встановлення інвалідності.

Підстави:

• постанова КМУ від 08.03.2022 № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України»;
• стаття 121 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII;
• указ Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

На період дії воєнного стану на території України не застосовується пункт 5 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (далі — Положення № 1317).

Дізнайтеся більше від наших фахівців:

• Як встановлюють професійне захворювання, непрацездатність, інвалідність
• Як визначити лабораторію під час проведення атестації
• Чи може особа з інвалідністю працювати на посаді вантажника

Якщо лікар або ЛКК не мають змоги направити, зокрема заочно, осіб з тимчасовою непрацездатністю на медико-соціальну експертизу в строки, визначені абзацом другим пункту 6 Положення № 1317:

• рішення щодо продовження тимчасової непрацездатності лікуючий лікар або ЛКК ухвалюють без направлення особи на медико-соціальну експертизу;
• направлення здійснюється не пізніше ніж через місяць після припинення або скасування воєнного стану.

Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування.

При цьому інвалідність і ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведений повторний огляд.

Якщо в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю встановлений строк повторного огляду, що припав на період дії воєнного стану, і в особи з інвалідністю відсутня можливість пройти МСЕК, а в дитини з інвалідністю — ЛКК, їхня індивідуальна програма реабілітації продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану.

Як визначити, чи має працівник право на пенсію за віком на пільгових умовах

Так, пільговий стаж роботи працівників, зайнятих на виробництвах, робочих місцях, передбачених Списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою КМУ від 24.06.2016№ 461, зараховується.

Підрахунок пільгового стажу здійснюється відповідно до пункту 7 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383.

Як роботодавець може змінювати істотні умови праці під час війни

Як змінилися трудові відносини в умовах війни

Якщо роботодавець обрав процедуру зміни істотних умов праці або вніс зміни до локальних актів підприємства, строк дії таких умов оплати праці роботодавець визначає самостійно.

Про нові умови оплати праці або їх зміну в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніше як за два місяці до їх запровадження або зміни (ст. 103 КЗпП).

Якщо доплати, надбавки, премії скасовані через призупинення дії певних положень колдоговору у зв’язку з введенням воєнного стану, зміни діють лише у період воєнного стану.

Як розрахувати доплату за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці

Нагадаємо: на період дії воєнного стану стаття 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136) вводить обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих Законом № 2136.

На період воєнного стану дію окремих положень колективного договору можна зупинити за ініціативою роботодавця (ст. 11 Закону № 2136).