Категорія: Новини

У новому навчальному році українські університети і профтехи отримають безкоштовний доступ до Zoom та більше можливостей для користування, йдеться у листі Міністерства освіти та науки до керівників навчальних закладів. Домовленість про пільги діє протягом 2022/2023 навчальних років.

«З метою підтримки освітньої і наукової діяльності закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у період воєнного стану Міністерством освіти і науки України досягнуто домовленості з компанією Zoom щодо надання протягом 2022/2023 навчального року безкоштовного та розширеного доступу до програмного забезпечення Zoom Meetings for Education», – йдеться у листі.

Вказано, що розширений доступ Large Meeting дозволить учасникам освітнього процесу здійснювати запис зустрічей, а також проводити навчальні заняття для 1000 учасників одночасно.

Національний банк України (НБУ) оцінює втрати України від зруйнованого житла, бізнесу та інфраструктури через російську агресію у 50% ВВП 2021 року, або у $100 млрд. Про це йдеться в оприлюдненому у вівторок Звіті про фінансову стабільність за червень.

«Крім зниження поточного виробництва, війна суттєво скорочує потенціал економіки. За оцінками НБУ, втрати фізичного капіталу від руйнувань підприємств, житла та інфраструктури на початок травня досягли $100 млрд – це еквівалент 50% ВВП 2021 року», – йдеться у документі.

Нацбанк відзначає, що станом на середину червня під впливом активних бойових дій чи під окупацією залишаються території областей, які торік генерували близько 20% ВВП.

Водночас частка підприємств, що зменшили завантаженість виробничих потужностей більш як на третину або не працювали взагалі, скоротилася з 61% у першій декаді березня до 54% наприкінці травня.

«Однак ключові проблеми зберігаються: заблоковано морські порти, за виключенням дунайських, порушена логістика, зберігається дефіцит пального, пригнічено внутрішній попит», – зазначається у документі. Крім того, Нацбанк вказує на втрату людського капіталу через міграцію та загибель громадян.

Водночас НБУ прогнозує, що припинення війни та деокупація територій очікувано сприятимуть стрімкому відновленню ВВП у наступні періоди. Натомість її затягування – ключовий ризик такого прогнозу.

«Зважаючи на високу невизначеність фактично призупинено інвестиційну діяльність. Для відновлення від наслідків війни економіці може знадобитися дуже тривалий період та допомога з боку міжнародних партнерів», – зазначив НБУ.

За даними центробанку, з 24 лютого в Україну надійшло близько $7,4 млрд. Обсяг наданої та заявленої партнерами допомоги на середину червня становить близько $30 млрд. Як повідомлялося, Національний банк очікує, що ВВП України впаде у 2022 році щонайменше на третину, а інфляція перевищить 20%.

Україна стала партнеркою «Ініціативи трьох морів» та почала процес інтеграції в об’єднання. Про це повідомила заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк на сьомому саміті Ініціативи, передає пресслужба парламенту у Telegram.

«Україна сьогодні розпочала процес інтеграції в «Ініціативу трьох морів» як партнерка цього об’єднання. Україна дуже зацікавлена стати членом та активної учасницею цієї ініціативи», – зазначила вона.

За словами Кндратюк, Україна розглядає співпрацю у форматі «Ініціативи трьох морів», як невід’ємну і прикладну складову інтеграції України до європейського політичного, економічного, енергетичного, безпекового та гуманітарного простору.

«Без України архітектура Тримор’я буде неповною. Ми є великою чорноморською державою. Протяжність української берегової лінії Чорного моря становить 1540 кілометрів, що є майже половиною від її загальної довжини. Присутність України у Тримор’ї робить довершеною як міжрегіональну, так і європейську архітектуру безпеки, транспортної та енергетичної інфраструктури», – підкреслила віцеспікерка.

Кондратюк також внесла на розгляд та обговорення Саміту ідею створення парламентської асамблеї Тримор’я.

Держспецзв’язку дає відповіді на найпоширеніші запитання українців щодо протидії загрозам у кіберпросторі, безпечного користування телефонами, Інтернетом та інші. Дає роз’яснення, як можна розпізнати, що комп’ютер або смартфон зламали хакери або на ньому встановлено шкідливе програмне забезпечення. Будь-який пристрій може бути уражений шкідливим програмним забезпеченням. Проте, дійсно, не завжди це може бути очевидним для користувача. Що має насторожити? Будь-яка нетипова поведінка гаджета. Без уваги не потрібно залишати, зокрема, такі «симптоми»:

1. Батарея дуже швидко розряджається за невисокої інтенсивності використання (у налаштуваннях пристрою можна перевіряти, які саме програми найбільше використовують заряд батареї).
2. Значне уповільнення роботи гаджету.
3. Часті збої в роботі комп’ютеру чи смартфону. Наприклад, часті перезавантаження, раптові вимкнення.
4. Раптове зменшення обсягу вільної пам’яті.
5. Поява випливающих вікон, реклами.
6. Поява програм чи додатків, яких ви особисто не встановлювали.
7. Самовільна зміна гаджетом налаштувань.
8. Передання великих обсягів трафіку навіть тими програмами, які рідко використовуються.
9. Самовільне включення Wi-Fi, геолокації навіть при відключенні опцій вручну.
10. Отримання незрозумілих системних повідомлень.
11. Самовільна робота курсору чи клавіатури.

Щоб мінімізувати ризик зараження гаджету:

✅ Користуйтеся надійними програмами-антивірусами, регулярно перевіряйте пристрій на наявність загроз. Перелік відомих антивірусів, які викликають довіру в експертів, можна переглянути тут https://t.me/dsszzi_official/3712

✅ Своєчасно встановлюйте оновлення пристроїв (оновлення для операційних систем, програм тощо). Це забезпечує підвищення рівня безпеки та усуває виявлені недоліки системи. Рекомендації щодо оновлень регулярно публікує Урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA (https://www.facebook.com/UACERT), яка діє при Держспецзв’язку.

✅ Завантажуйте на смартфон додатки лише з офіційних магазинів додатків Play Market для Android та App Store для iOS, періодично перевіряйте їх перелік і дозволені доступи до даних. Видаляйте підозрілі додатки та програми, а також ті, яких ви не встановлювали особисто.

✅ Не використовуйте «зламаних» версій платних програм, особливо – з російських торентів. Вони містять вразливості. Якщо не маєте змоги купити – встановіть безплатну альтернативу.

✅ Відмовтесь від російських програм і сервісів.

✅ Не завантажуйте файлів із невідомих джерел або від невідомих чи малознайомих відправників. Шкідливий код можуть містити навіть файли, які мають вигляд безпечних – наприклад, як файли форматів .docx, xlsx тощо.

✅ Якщо потрібно завантажити такий файл – перед відкриттям перевірте його антивірусом із попередньо оновленою версією вірусної бази.

House of Europe пропонує від 300 000 до 500 000 гривень громадським організаціям, які активно волонтерять та прагнуть розвивати культуру навіть попри обстріли. Ініціативи, які сильно постраждали від війни, також можуть розраховувати на підтримку.
29 червня ми розкажемо про усі тонкощі грантів та відповімо на ваші запитання під час live презентації.
Деталі за посиланням: https://www.facebook.com/events/972021240130749/?ref=newsfeed

1. Під час дії воєнного стану підприємство не працює. Який документ регламентує перенесення строків проведення інструктажів із охорони праці для працівників?

Щоб перенести строки проведення інструктажів із питань охорони праці, не потрібний спеціальний документ. Достатньо наказу керівника, відповідно до якого працівники тимчасово не працюють. Причиною може бути простій, відпустка, призупинення дії трудового договору тощо.

2. Працівник виконував роботи, які не належать до робіт підвищеної небезпеки. У зв’язку з воєнним станом перерва в роботі становила 30 календарних днів. Який вид інструктажу провести з працівником після виходу його на роботу: позаплановий чи повторний?

Позаплановий інструктаж проводять, якщо перерва в роботі виконавця робіт становить:

• більше ніж 30 календарних днів — для робіт підвищеної небезпеки;
• понад 60 днів — для решти робіт.

Підстава — пункт 6.6 глави 6 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15 (НПАОП 0.00-4.12-05).

Тож працівнику, який вийшов на роботу, що не належить до робіт підвищеної небезпеки, після 30 днів перерви, проведіть повторний інструктаж. В іншому випадку — позаплановий.

Якщо працівника звільнили, а потім знову приймаєте на роботу, проведіть йому вступний і первинний інструктажі незалежно від строку його звільнення.

3. За якими інструкціями з охорони праці проводити позаплановий інструктаж: за видами виконуваних робіт чи за всіма, що діють на підприємстві для професії працівника?

Позаплановий інструктаж проводять індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст інструктажу визначають у кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його провести.

4. Після закінчення простою підприємства працівники вийшли на роботу. Їм провели позаплановий інструктаж відповідно до пункту 6.6 глави 6 НПАОП 0.00-4.12-05. Окрім того, наближається строк проведення чергового повторного інструктажу. Від якої дати рахувати наступний повторний інструктаж — від дати проведення позапланового інструктажу чи попереднього повторного інструктажу?

Позаплановий інструктаж не скасовує чергового повторного інструктажу. Тому наступний повторний інструктаж проводьте не рідше ніж:

• раз на три місяці — для робіт підвищеної небезпеки;
• раз на шість місяців — для решти робіт.

Відлік йде від дати попереднього повторного інструктажу.

Можливість призупинити дію трудових договорів з працівниками під час воєнного стану передбачає Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі — Закон № 2136).

Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надавати та виконувати роботу (ч. 1 ст. 13 Закону № 2136).

У зв’язку з призупиненням дії трудового договору працівник звільняється від обов’язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець — забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник.

Щоб призупинити дію трудового договору, мають бути одночасно дотримані дві головні умови, а саме — абсолютна неможливість:

• надавати роботу — у роботодавця;
• виконувати роботу — у працівника.

Під абсолютною неможливістю роботодавця надавати роботу та працівника — виконувати її Мінекономіки розуміє випадки:

• роботодавець не має можливості забезпечувати працівникові умови праці, внаслідок того, що виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва або майно роботодавця знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об’єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим;
• роботодавець не може перевести працівника на іншу роботу або залучити його до дистанційної роботиу зв’язку тим, що працівник перемістився з території, де ведуться активні бойові дії, і не може надати згоду на таку роботу.

Як проводити інструктажі під час воєнного стану

Не можна призупиняти дію трудового договору за умови, що працівник бажає і може виконувати роботу або роботодавець може надавати роботу. Підстава — Лист Мінекономіки від 09.05.2022 № 4712-06/22838-09.

Якщо роботодавець має можливість забезпечувати працівникові умови праці згідно з трудовим договором, а працівник не може вийти на роботу через бойові дії, таку відсутність не можна кваліфікувати як прогул без поважної причини. Допоки роботодавець не з’ясує причини відсутності та не отримає від працівника письмові пояснення, його обліковують як відсутнього з нез’ясованих причин.

Роботодавець має право вимагати від такого працівника письмові пояснення про причини відсутності та їх поважність. У кожному випадку слід виходити з конкретних умов, які склалися у відповідній місцевості, а також із можливості реальної загрози життю і здоров’ю працівників.

Мінекономіки у такій ситуації радить надавати працівнику відпустку без збереження заробітної плати. Законодавство не передбачає такої відпустки з ініціативи роботодавця.

Під час воєнного стану на прохання працівника роботодавець може надати відпустку без збереження зарплати без обмеження строку в 15 к. д. (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136).

КЗпП не обмежує працівника у виборі, де він працюватиме дистанційно та упродовж якого часу. Звісно, якщо дистанційну роботу запровадили не на визначений строк.

Дистанційна робота — це форма організації праці, за якої працівник виконує роботу поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та використовує інформаційно-комунікаційні технології (ч. 1 ст. 60-2 КЗпП).

Зауважимо, якщо працівник вирішив жити за кордоном і працювати дистанційно на українському підприємстві, він має перебувати у країні на законних підставах, і дотримувати, зокрема, податкового законодавства країни перебування. Також не буде зайвим, якщо працівник проконсультується з бухгалтером підприємства стосовно статусу резидента та, відповідно, сплати податків.

Як організувати медичні огляди працівників

Обов’язкові медичні огляди під час воєнного стану проходять відповідно до законів і підзаконних актів України, зокрема — статті 26 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004-XII.

Роботодавець зобов’язаний власним коштом профінансувати та організувати попередній (до прийняття на роботу) і періодичні медогляди працівників.

Обов’язкові медогляди проходять:

• особи віком до 21 року;
• працівники:
• підприємств харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі;
• лікувально-профілактичних, дошкільних і навчально-виховних закладів;
• водопровідних споруд, об’єктів комунально-побутового обслуговування;
• підприємств, установ, організацій, професійна чи інша діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може спричинити поширення інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь;
• зайняті на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці.

Повний перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких мають проходити обов’язкові профілактичні медичні огляди, затверджений постановою КМУ від 23.05.2001 № 559.

Обов’язковий профілактичний медогляд, відповідно до Переліку, затвердженого наказом МОЗ від 23.07.2002 № 280, передбачає:

• загальне обстеження лікарями-спеціалістами (терапевт, дерматовенеролог, отоларинголог, стоматолог та інші (за потреби);
• лабораторне обстеження;
• функціональне обстеження.

Роботодавець повинен відсторонити від роботи працівників, які без поважних причин не пройшли у встановлений строк обов’язковий медичний огляд у повному обсязі. Таких працівників можна притягти до дисциплінарної відповідальності.

21 червня в онлайн-режимі відбулось засідання стипендіальної комісії НН ІЕЕ, на якому було розглянуто питання призначення додаткових балів студентам НН ІЕЕ літньої заліково-екзаменаційної сесії 2021/2022 навчального року. Розподіл додаткових балів дивіться в  файлі “НН ІЕЕ (додаткові бали) 21_06_2022.pdf “.

Росія зіткнулася з серйозними проблемами з імпортом кінцевого IT-обладнання. Про це заявив міністр цифрового розвитку, зв’язку та масових комунікацій Росії Максут Шадаєв, повідомляють російські пропагандистські ЗМІ.

«Зрозуміло, що ситуація дуже швидко динамічно змінюється, але в моменті ми маємо справді серйозні проблеми з відвантаженням кінцевого обладнання», – визнав російський чиновник. Він пояснив, що проблеми спостерігаються із відвантаженням серверів, систем зберігання даних та базових станцій.

При цьому, за його словами, комплектуючі, призначені для збирання IT-обладнання всередині РФ, доставляються, але за умов складної логістики. Як повідомлялося, найбільші західні виробники телекомунікаційного обладнання Nokia та Ericsson після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну офіційно оголосили про припинення постачання до Росії. При цьому Nokia пообіцяла продовжити підтримку вже встановленого обладнання. Водночас у Huawei досі не робили офіційних заяв щодо продовження чи припинення співпраці з російськими клієнтами. Компанія Huawei не заявила про припинення постачання продукції в Росію, але наприкінці травня перестала виходити на зв’язок зі своїми клієнтами в цій країні.

Раніше видання The Wall Street Journal з посиланням на власні джерела повідомляло, що ще декілька великих китайських технологічних компаній припинили постачання своєї продукції в РФ, не оголошуючи про це публічно. За даними видання, серед них – постачальник комп’ютерної техніки Lenovo Group Ltd. та виробник смартфонів та електроніки Xiaomi Corp. Публічно про припинення роботи в РФ і Україні оголосив лише великий китайський дронів SZ DJI Technology Co.

З 13 до 19 червня українська ІТ-армія атакувала понад 400 російських онлайн-ресурсів: Про це повідомляє пресслужба Міністерства цифрової трансформації. Зазначається, що кіберудари ворогу щодня завдають понад 250 тисяч хакерів-добровольців з усього світу.

Так, минулого тижня була атака на економічний форум у Санкт-Петербурзі, на якому виступав президент РФ Владімір Путін. «Атаки на базу акредитації економічного форуму, який відбувався в Петербурзі, змусили перенести виступ Путіна на годину. Це зіпсувало його зустріч із військовими кореспондентами та зменшило кількість огидної пропаганди від головного терориста світу», – кажуть у Мінцифри.

Також під атаки підпали регіональні суди РФ. Зазначається, що інформація, яка зберігається на ресурсах російських регіональних судів, кілька тижнів залишається недоступною.

Крім того, були атаковані сайти терористичних утворень в Україні. «IT-армія вивела з ладу онлайн-ресурси терористичних утворень на тимчасово окупованих територіях України. Російським терористичним утворенням не місце в Україні, а їхнім сайтам – в Інтернеті», – наголосили в міністерстві.

Водночас продовжуються кібератаки на російські ЗМІ.

Верховна Рада прийняла новий закон «Про управління відходами». За прийняття відповідного законопроекту №2207-1-д у другому читанні проголосували 282 нардепи.

Згідно з пояснювальною запискою, закон має на меті запровадити основоположні принципи та положення європейського законодавства у сфері управління відходами, зокрема, ієрархію управління відходами та основні вимоги до розширеної відповідальності виробника.

Документом також вводиться система довгострокового планування управління відходами на національному, регіональному та місцевому рівнях, а також запровадження національного переліку відходів, що сприятиме гармонізації переліку відходів з європейським та буде застосовуватися в системі обліку та звітності у сфері управління відходами.

Законом передбачено впровадження інформаційної системи управління відходами, яка надасть змогу значно спростити систему обліку та звітності, подання декларацій та здійснення дозвільних процедур у сфері управління відходами.

Крім того, запровадження підсистеми відкритих реєстрів має забезпечити доступ до інформації утворювачів та інших володільців відходів.

Законом також пропонується посилити контроль за збиранням та обробленням небезпечних відходів шляхом посилення вимог до ліцензування такої діяльності.

Закон встановлює порядок збирання, вивезення та оброблення муніципальних відходів, забезпечує впровадження їх роздільного збирання та рециклінгу, передбачає вимоги до якісного надання послуги з управління відходами та нарахування плати за таку послугу.

«Забезпечення впровадження вище зазначених положень дасть змогу розв’язати ряд загальнонаціональних проблем, пов’язаних з безконтрольним накопиченням та захороненням відходів, масовим утворенням стихійних сміттєзвалищ, тотальним порушенням вимог екологічної безпеки у сфері управління відходами та призведе до надходжень інвестицій у сферу управління відходами», – зазначається у пояснювальній записці до відповідного законопроекту.

Відтепер доріжками своїх улюблених парків у районах можете гуляти спокійніше, за винятком тих зон, які не відкриті, а це:

• частина парку «Лиса гора»
• частина парку «Кіото»
• парк «Борців за свободу та незалежність»
• парк «Деснянський»
• парк «Муромець»
• частина парку на острові Труханів
• частина парку «Пуща-Водиця»
• частина Маріїнського парку

Всі інші парки — безпечні для відвідування.