Категорія: Новини

Європейська Комісія передасть Україні зі своїх резервів на випадок надзвичайних ситуацій rescEU спорядження від хімічних, біологічних, радіологічних та ядерних загроз на 11,3 млн євро. Про це йдеться в повідомленні ЄК.

«Обладнання, надане ЄС, включає 300 тис. спеціалізованих захисних костюмів, 5,6 тис. літрів дезактивуючих речовин і 850 одиниць обладнання для операцій з дезактивації. Оскільки лікарні в Україні терміново потребують медичного обладнання, ЄС також дарує монітори пацієнтів, інфузійні насоси та апарати штучної вентиляції легень, а також захисне обладнання для медичного персоналу, як-от маски та халати. Загальною фінансовою вартістю 11,3 млн євро ця допомога буде доставлена в Україну з аварійних запасів ЄС, які зберігаються в Румунії, Угорщині, Швеції, Німеччині, Греції та Данії», – сказано в повідомленні.

Координаційний центр ЄС з реагування на надзвичайні ситуації знаходиться в постійному контакті з українською владою для надання подальшої допомоги на основі конкретних потреб, зазначених Україною.

Після активації Механізму цивільного захисту ЄС rescEU забезпечує додатковий рівень захисту та забезпечує швидшу та більш комплексну реакцію на катастрофи. Резерв rescEU на 100% фінансується ЄС, і Європейська комісія у тісній співпраці з країною, де знаходиться резерв, контролює їх функціонування. У надзвичайних випадках резерв rescEU надає допомогу всім державам-членам ЄС, державам-учасницям Механізму, а також може бути розгорнутий у сусідні з ЄС країни.

Щоб покращити готовність ЄС та реагувати на такі ризики для здоров’я населення, як хімічні, біологічні, радіологічні та ядерні (ХБРЯ) загрози, Комісія створює стратегічні резерви потенціалу реагування через Механізм цивільного захисту ЄС. Сюди входять запаси, які включають як медичні, так і хімічні, біологічні, радіоактивні чи ядерні (ХБРЯ) медичні контрзаходи та обладнання.

Україна запропонувала експортувати електроенергію з українських АЕС до Німеччини для забезпечення енергетичної безпеки. Про це міністр енергетики України Герман Галущенко написав у німецькому виданні Wirtschaftswoche, передає Європейська правда.

Галущенко зазначив, що рішення Німеччини позбутися залежності від російської енергії є гігантським викликом, і це питання стає дедалі актуальнішим у світлі обмеження постачання газу з Росії. Але, за словами міністра, Україна може підтримати Німеччину в цій важкій справі.

«Тому що, коли йдеться про декарбонізацію, Україна дотримується іншої логіки, ніж Німеччина. Незважаючи на розвиток відновлюваної енергетики, яка, як очікується, досягне 25% від загального об’єму енергії в Україні до 2030 року, ядерна енергетика є центральним компонентом безвуглецевого виробництва енергії. На нього припадає понад 50% електроенергії», – зазначив Галущенко. За його словами, те, що Україна з 16 березня синхронізувала свою енергетичну мережу з європейською, означає, що вона може стати постачальником електроенергії для Німеччини.

«Це створює своєрідну страхову подушку в пов’язані з погодою періоди зниження виробництва сонячних і вітрових електростанцій», додав Галущенко

Крім того, за його словами, Україна та Німеччина можуть отримати користь від того, що їх енергетичні системи розташовані в різних часових і кліматичних поясах.

«Різниця в часі між Києвом і Берліном становить одну годину, а це означає, що піки споживання електроенергії в двох країнах також відрізняються на одну годину. Це підвищує ліквідність ринку та дозволяє Німеччині купувати українську електроенергію дешевше, коли попит на неї падає або коли є значний надлишок зеленої генерації. З іншого боку, Україна може купувати німецьку вітрову енергію, коли є її надлишок», – пояснив міністр.

Раніше міністр економіки Німеччини Роберт Хабек заявив, що ситуація з постачанням енергоносіїв до країни не є благополучною, енергію треба заощаджувати.

Україна отримала премію ООН за найкращий публічний сервіс – систему онлайн-аукціонів «Прозорро.Продажі». Про це повідомляє Міністерство економіки України.

«Організація Об’єднаних Націй відзначила Україну найпрестижнішою премію у сфері публічної служби – UN Public Service Awards. Це щорічна нагорода, яка з 2003 року відзначає передовий досвід у сфері державного управління та надання публічних сервісів. Україна здобула цю нагороду вперше», – сказано в повідомленні.

У конкурсі на отримання нагороди Україну представляло державне підприємство «Прозорро.Продажі», що адмініструє державну електронну торгову систему, в якій проходять онлайн-аукціони з продажу та здачі в оренду активів.

Державна електронна торгова система «Прозорро.Продажі» визнана кращою серед 350 проектів з 58 країн світу. «За шість років завдяки діяльності «Прозорро.Продажі» держава, органи місцевого самоврядування та бізнес отримали понад 62 млрд грн. до бюджетів різних рівнів. Від початку війни благодійні аукціони «Прозорро.Продажі» допомогли зібрати на підтримку армії та гуманітарні потреби понад 5,6 млн грн.», – нагадали в Мінекономіки.

Раніше повідомлялося, що «Прозорро.Продажі» час воєнного стану спростили умови проведення онлайн-аукціонів, що проводяться відповідно до Регламенту електронної торгової системи.

Кабінет міністрів України запропонував Раді нацбезпеки та оборони запровадити санкції щодо гонконгської Blackstone Trading Limited (BTL).

Згідно з розпорядженням №513-р від 21 червня 2022 року, BTL приховано контролюється та веде фінансово-господарську діяльність на користь АТ «Роснєфтєгаз» (Москва), передає Інтерфакс-Україна.

На сайті BTL зазначено, що компанія займається постачанням енергоносіїв із різних джерел на міжнародні ринки, є трейдером нафти та нафтопродуктів.

Раніше про ініціативу введення санкцій проти «Роснєфтєгазу» та афілійованих з нею підприємств, у тому числі ТОВ «Татойл» (Київ) повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

За його словами, санкції передбачають блокування активів та запобігають виведенню капіталу з України. У зв’язку з цим, держава прозорим і законним способом працює над тим, щоб конфіскувати всі активи, пов’язані з державою-агресором.

«Роснєфтєгаз», 100% якої належить РФ в особі Росмайна, управляє активами в галузі нафтової, газової та електроенергетичної промисловості.

Київська міська рада затвердила договір гарантій та погодила кредитний договір з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) для отримання кредиту на суму 140 млн євро для модернізації теплоенергетичного комплексу міста. Відповідне рішення на засіданні у четвер, 23 червня, підтримали 74 депутати, повідомляє пресслужба Київради.

«Ухвалення рішення фактично є початком безпосереднього залучення комунальним підприємством «Київтеплоенерго» кредитних коштів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у розмірі 140 млн євро на модернізацію системи теплопостачання в Києві», – йдеться у повідомленні. Як повідомлялося, відповідна кредитна угода була підписана 2 вересня 2021 року.

Вона передбачає залучення 140 млн євро на модернізацію системи теплопостачання Києва, зокрема реконструкцію ТЕЦ та окремих котелень, а також запровадження нової диспетчерсько-моніторингової системи. У рамках запланованих проектів буде виконане встановлення на ТЕЦ-6 нових енергоблоків та теплового акумулятора. На ТЕЦ-5 планується встановлення конденсаційного економайзера, що використовуватиме залишкову енергію димових газів (скидне тепло) для забезпечення опаленням столичних будинків.

Також буде здійснена реконструкція неефективних котелень, що також дозволить знизити викиди парникових газів. Крім того, проектом передбачено встановлення нової системи моніторингу та диспетчеризації (SCADA), яка в режимі реального часу аналізуватиме та контролюватиме роботу всього енергокомплексу і відстежуватиме його виробничі показники.

НЕК «Укренерго» отримала від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) перші 50 млн євро, які перенаправлені у рамках кредитних угод на підвищення ліквідності, та планує закрити ними борги на ринку допоміжних послуг протягом наступних двох тижнів. Про це повідомив радник прем’єр-міністра України, член наглядової ради компанії Юрій Бойко, передає Інтерфакс-Україна.

«Так, справді, перші 50 млн євро від ЄБРР вже на рахунках «Укренерго». Компанія планує їх витратити на оплату боргів, що виникли на ринку допоміжних послуг, погасивши їх практично повністю. Майже половину з цих коштів має отримати ПАТ «Укргідроенерго», серед найбільших отримувачів коштів також «Київтеплоенерго», Харківська ТЕЦ-5, «Енергоатом» та теплова генерація ДТЕК», – сказав він в інтерв’ю агентству.

За його словами, це станції, які працюють за командами диспетчера, забезпечуючи стабільну роботу енергосистеми та її енерговузлів. Бойко додав, що конвертація валюти у гривню та оплата згаданих боргів планується упродовж наступних двох тижнів.

Разом з тим, він додав, що від ЄБРР та Європейського інвестиційного банку найближчим часом очікується ще майже 170 млн євро за ідентичним механізмом – узгодження зміни цільового використання коштів у рамках вже діючих кредитних угод і в межах кредитних ліній.

«По суті це призупинення фінансування низки інвестиційних проектів з метою швидкого фінансування ліквідності компанії, що дозволить, не отримавши коштів від своїх дебіторів, заплатити своїм кредиторам (за фактом тільки генеруючим компаніям)», – пояснив член наглядової ради НЕК.

Як повідомлялося, у травні ЄБРР для екстреної підтримки ліквідності ухвалив рішення дозволити НЕК «Укренерго» змінити на 50 млн євро призначення існуючого кредиту, а Європейський фонд сталого розвитку вирішив надати гарантію покриття перших втрат.

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) направило інспекторів для проведення необхідних перевірочних заходів на Південноукраїнській АЕС. Про це йдеться в повідомленні агентства з посиланням на гендиректора цієї організації Рафаеля Маріано Гроссі, передає Інтерфакс-Україна.

«Цього тижня я направив в Україну інспекторів щодо гарантій для проведення необхідних перевірочних заходів на Південноукраїнській АЕС», – зазначив Гроссі.

Як заявили в агентстві, МАГАТЕ продовжує отримувати дані про гарантії ядерної та експлуатаційної безпеки від своїх систем передачі даних, встановлених на діючих АЕС в Україні, та від Чорнобильської АЕС.

За інформацією МАГАТЕ, станом на 24 червня в Україні перебувають у роботі 8 із 15 діючих атомних енергоблоків, у тому числі три на Рівненській АЕС, по два – на Запорізькій АЕС та Південноукраїнській АЕС та один – на Хмельницькій АЕС. 7 інших енергоблоків зупинено для проведення планово-попереджувальних ремонтів або вони перебувають у резерві.

«Україна повідомила, що системи безпеки залишаються в робочому стані на чотирьох АЕС, і вони, як і раніше, мають доступне зовнішнє електропостачання», – підкреслили в МАГАТЕ.

Раніше Гроссі очолив дві місії МАГАТЕ з надання допомоги – наприкінці квітня він із командою експертів відвідав Чорнобильську АЕС, а у березні очолив місію МАГАТЕ на Південноукраїнську АЕС. Тоді він зазначив, що особиста присутність фахівців МАГАТЕ на місцях «допоможе запобігти небезпеці ядерної аварії, яка могла б призвести до серйозних наслідків у сфері охорони здоров’я та у сфері захисту навколишнього середовища як в Україні, так і за її межами».

Як повідомлялося, ввечері 31 березня Державне агентство України з управління зоною відчуження повідомило, що російські окупаційні війська залишили територію Чорнобильської АЕС, яка була захоплена з 24 лютого. Раніше Гросі припускав, що МАГАТЕ зможе направити своїх інспекторів для роботи на українських атомних станціях в умовах війни.

Договірні сторони Енергетичної Хартії позбавили росію і білорусь статусу спостерігачів у спільноті, а також призупинили тимчасове застосування Договору до Енергетичної Хартії щодо білорусі.

Відповідні рішення було ухвалено на спеціальній сесії Конференції Енергетичної Хартії, що пройшла 24 червня у Брюсселі.

Ці питання було включено до порядку денного сесії за наполяганням української сторони, представленої на засіданні Міністерством енергетики України.

«Держава-агресор, що, порушує міжнародні угоди, зневажає права інших держав і народів, як і її сателіт, заслуговують на міжнародну ізоляцію, у тому числі в енергетичних спільнотах та організаціях», – прокоментував рішення міністр енергетики України Герман Галущенко.

Після повномасштабного воєнного вторгнення рф на територію України Міністерство енергетики України неодноразово виступало з ініціативою щодо позбавлення росії статусу спостерігача в Енергетичній Хартії, а також призупинення тимчасового застосування Договору до Енергетичної Хартії щодо білорусі.

Довідково:

Договір про Енергетичну хартію є багатосторонньою угодою, підписаною близько 60 країнами, а також Європейським Союзом. Хартія закріплює основні принципи співпраці, зокрема у сфері захисту іноземних інвестицій, встановлює транзитні правила до енергетичних систем та механізми вирішення суперечок між договірними сторонами, інвестори та приймаючими державами.

росія і білорусь підписали Договір про Енергетичну Хартію, однак так і не ратифікували його. Водночас білорусь застосувала Договір тимчасово.

Міжнародний офіс НН ІЕЕ звертає увагу абітурієнтів на можливість долучитися до програми спільного українсько-німецького центру машинобудування та здобути освіту одразу в двох університетах: КПІ ім. Ігоря Сікорського та Магдебурзькому університеті ім. Отто-фон-Геріке.

Програма передбачає, що паралельно із навчанням на бакалаврському рівні вищої освіти за спеціальністю «141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» студент уже з першого курсу вивчатиме німецьку мову. Учасники програми зможуть (на конкурсній основі) отримати стипендію для проходження мовної практики після другого курсу та виробничої практики після третього.

Успішне здобуття бакалаврського рівня вищої освіти в КПІ ім. Ігоря Сікорського та отримання сертифікату про знання німецької мови (TestDAF або DSH з середнім балом не нижче 4,0) стає підставою для вступу на магістерську програму подвійного диплому з Магдебурзьким університетом ім. Отто-фон-Геріке.

Деталі про умови програми на сайті Спільного українсько-німецького центру машинобудування.

У новому навчальному році українські університети і профтехи отримають безкоштовний доступ до Zoom та більше можливостей для користування, йдеться у листі Міністерства освіти та науки до керівників навчальних закладів. Домовленість про пільги діє протягом 2022/2023 навчальних років.

«З метою підтримки освітньої і наукової діяльності закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у період воєнного стану Міністерством освіти і науки України досягнуто домовленості з компанією Zoom щодо надання протягом 2022/2023 навчального року безкоштовного та розширеного доступу до програмного забезпечення Zoom Meetings for Education», – йдеться у листі.

Вказано, що розширений доступ Large Meeting дозволить учасникам освітнього процесу здійснювати запис зустрічей, а також проводити навчальні заняття для 1000 учасників одночасно.

Національний банк України (НБУ) оцінює втрати України від зруйнованого житла, бізнесу та інфраструктури через російську агресію у 50% ВВП 2021 року, або у $100 млрд. Про це йдеться в оприлюдненому у вівторок Звіті про фінансову стабільність за червень.

«Крім зниження поточного виробництва, війна суттєво скорочує потенціал економіки. За оцінками НБУ, втрати фізичного капіталу від руйнувань підприємств, житла та інфраструктури на початок травня досягли $100 млрд – це еквівалент 50% ВВП 2021 року», – йдеться у документі.

Нацбанк відзначає, що станом на середину червня під впливом активних бойових дій чи під окупацією залишаються території областей, які торік генерували близько 20% ВВП.

Водночас частка підприємств, що зменшили завантаженість виробничих потужностей більш як на третину або не працювали взагалі, скоротилася з 61% у першій декаді березня до 54% наприкінці травня.

«Однак ключові проблеми зберігаються: заблоковано морські порти, за виключенням дунайських, порушена логістика, зберігається дефіцит пального, пригнічено внутрішній попит», – зазначається у документі. Крім того, Нацбанк вказує на втрату людського капіталу через міграцію та загибель громадян.

Водночас НБУ прогнозує, що припинення війни та деокупація територій очікувано сприятимуть стрімкому відновленню ВВП у наступні періоди. Натомість її затягування – ключовий ризик такого прогнозу.

«Зважаючи на високу невизначеність фактично призупинено інвестиційну діяльність. Для відновлення від наслідків війни економіці може знадобитися дуже тривалий період та допомога з боку міжнародних партнерів», – зазначив НБУ.

За даними центробанку, з 24 лютого в Україну надійшло близько $7,4 млрд. Обсяг наданої та заявленої партнерами допомоги на середину червня становить близько $30 млрд. Як повідомлялося, Національний банк очікує, що ВВП України впаде у 2022 році щонайменше на третину, а інфляція перевищить 20%.

Україна стала партнеркою «Ініціативи трьох морів» та почала процес інтеграції в об’єднання. Про це повідомила заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк на сьомому саміті Ініціативи, передає пресслужба парламенту у Telegram.

«Україна сьогодні розпочала процес інтеграції в «Ініціативу трьох морів» як партнерка цього об’єднання. Україна дуже зацікавлена стати членом та активної учасницею цієї ініціативи», – зазначила вона.

За словами Кндратюк, Україна розглядає співпрацю у форматі «Ініціативи трьох морів», як невід’ємну і прикладну складову інтеграції України до європейського політичного, економічного, енергетичного, безпекового та гуманітарного простору.

«Без України архітектура Тримор’я буде неповною. Ми є великою чорноморською державою. Протяжність української берегової лінії Чорного моря становить 1540 кілометрів, що є майже половиною від її загальної довжини. Присутність України у Тримор’ї робить довершеною як міжрегіональну, так і європейську архітектуру безпеки, транспортної та енергетичної інфраструктури», – підкреслила віцеспікерка.

Кондратюк також внесла на розгляд та обговорення Саміту ідею створення парламентської асамблеї Тримор’я.