23 – 25 жовтня 2023 року у Стамбулі відбувся семінар на тему «Захист критичної інфраструктури у відповідь на терористичні напади» програми НАТО – «Наука заради миру і безпеки» з семінаром «Захист критичної інфраструктури у відповідь на терористичні напади». Метою воркшопу був обмін знаннями та ідеями досвідчених фахівців у сфері захисту критичної інфраструктури.
Учасники
Організатором семінару виступив консорціум: Жешувська політехніка, Університет Кутах’я Думлупінар, Туреччина, Національний технічний університет України, Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, Ризька політехніка. Жешувську політехніку представляли: ректор професор Пьотр Кошельнік, проректор з розвитку та зовнішніх зв’язків професор Ярослав Сєп, завідувач кафедри авіоніки та управління професор Томаш Рогальський, завідувач кафедри складних систем професор Домінік Стшалка, доктор Гжегож Друпка, директор Центру авіаційної підготовки доктор Аркадіуш Жучідло та доктор Пьотр Гжибовський.
Професор Ярослав Сенп виступив з доповіддю на тему «Аналіз загроз об’єктам критичної інфраструктури», а професор Пьотр Кошельнік разом із професором Д. Стшалкою представили презентацію на тему «Потенційні загрози критичній інфраструктурі в Польщі».
У сучасному світі в результаті глобалізації міграція людей з дрібних або слаборозвинених місць в більші міста з метою поліпшення умов життя призводить до швидкого збільшення міського населення. Така ситуація впливає на перенесення тих чи інших проблем на міста і загрожує їх безпеці. На першому місці – терористичні атаки. Той факт, що люди, які оселилися у великих містах, не встигають за темпом життя, економічні труднощі, відмінності в політичних чи релігійних поглядах, дисбаланс у доходах означають, що умови спокою у великих містах з часом погіршуються. Як наслідок, експлуатація частини населення міста незаконними угрупованнями може спонукати окремих осіб та групи, які проживають у цих містах, до здійснення терактів.
Питань
Проблему потенційних загроз критичній інфраструктурі в Польщі можна розглядати в багатьох аспектах і вимірах. Відносно проста у використанні формула гібридної війни дозволяє проводити різноманітні дії проти критичної інфраструктури противника без формального оголошення війни. Поки що метою цих атак була демонстрація сили, але є багато ознак того, що наступні хвилі атак можуть бути спрямовані на реальне послаблення обороноздатності країни. Це добре видно на прикладі російсько-українського конфлікту. Деякі з нещодавно опублікованих звітів свідчать про сплеск інтересу до кібербезпеки в критичній інфраструктурі та ІТ/ОТ-середовищах. Приклади кібератак останніх років вплинули на сприйняття ІКТ та кібербезпеки як основи для виконання високопродуктивних завдань та послуг, вимог до доступності та безперервності бізнесу на рівні держави, організацій стратегічного значення та приватних суб’єктів. У зв’язку з важливістю цих питань за останні роки було розроблено багато заходів щодо підвищення кібербезпеки середовищ ІТ/ОТ та промислового Інтернету речей для зниження рівня загроз критичній інфраструктурі.
Польща, як країна, яка серйозно ставиться до будівництва щита, що захищає від загроз критичній інфраструктурі, як член ЄС, застосовує підхід, що дозволяє обмінюватися даними про загрози між національними галузевими центрами на основі місцевих нормативних актів або з суб’єктами ЄС на основі регламентів ENISA. У контексті програмних документів ESISA такий підхід узгоджується, наприклад, зі Стратегічною ціллю 4 ENISA. Найсучаснішими компетенціями та можливостями у сфері кібербезпеки в усьому Союзі у відповідь на рекомендацію щодо розробки рішень з безпеки ІКТ в ЄС є: систематична оцінка ризику інциденту (функціональні можливості, що надаються підсистемою ситуаційної обізнаності), надання технічних та організаційних заходів, відповідних та пропорційних ризику, оціненому за останнім часом техніки та можливостей управління інцидентами, підтримка безпечної роботи критичних систем.
