НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ

Міністерство енергетики скасувало свій наказ, яким планувалося зобов’язати учасників ринку електроенергії закуповувати на ринку «на добу наперед» (РДН) щонайменше 10% від подекадного споживання.

Відповідні зміни передбачено наказом №205 від 15 червня «Про скасування наказу Міністерства енергетики України від 26 травня 2022 року N187», повідомляє галузеве видання ExPro.

«Скасувати наказ Міністерства енергетики України від 26 травня 2022 року N 187 «Про стабілізацію роботи ринку електричної енергії», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 травня 2022 року за N583/37919», – йдеться в новому наказі.

Як повідомлялося, Міністерство енергетики 26 травня видало наказ, за яким учасники ринку електричної енергії мали закуповувати на ринку «на добу наперед» щонайменше 10% від загального обсягу подекадного споживання. Він мав набути чинності 1 липня.

Документом пропонувалося встановити, що в разі нездійснення учасником ринку покупки на ринку «на добу наперед» обсягу електричної енергії, визначеного у п.1 цього наказу, такий учасник ринку зобов’язаний докупити відповідні обсяги електроенергії на ринку «на добу наперед» у наступній декаді. У разі невиконання учасником ринку цієї вимоги учасник набував би статусу «дефолтний». Ряд експертів вказував, що запровадження обмежень на ринку електроенергії належать до повноважень НКРЕКП, а не Міністерства енергетики.

Міністерство енергетики встановило новий порядок розподілу коштів для виробників електроенергії з альтернативних джерел на період воєнного стану. Про це йдеться в наказі міністерства №206, повідомляє пресслужба Міненерго.

«Тепер Державне підприємство «Гарантований покупець» розподілятиме між виробниками електроенергії за «зеленим тарифом» усі грошові кошти, отримані від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел», – йдеться у повідомленні.

Згідно з наказом, за результатами продажу електричної енергії розподіл грошових коштів здійснюється відповідно до таких показників:

• для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання – сума, що дорівнює значенню 18% від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік (раніше – 15%);
• для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії вітру – сума, що дорівнює значенню 18% від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік (раніше – 16%);
• для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з гідроенергії – сума, що дорівнює значенню 35% від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік;
• для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з біогазу – сума, що дорівнює значенню 40% від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік;
• для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з біомаси – сума, що дорівнює значенню 75% від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік (раніше – 60%).

Водночас в разі наявності залишку коштів на поточному рахунку після виконання попередніх показників розподілу, він розподіляється та спрямовується виробникам пропорційно розміру нарахувань для відповідного виробника, здійснених з урахуванням цих же показників, але не більше вартості товарної продукції розрахункового періоду, розрахованої за «зеленим» тарифом для такого виробника.

Як повідомлялося, за даними Міненерго, російська воєнна агресія вивела з ладу 30% сонячної та понад 90% вітрової генерації. Станом на 16 травня держпідприємство «Гарантований покупець» з початку 2022 року сплатило виробникам «зеленої» електроенергії з відновлюваних джерел (ВДЕ) 14,2 млрд грн, з яких за електроенергію, відпущену у 2021 році – 6,7 млрд грн, у 2022 – 7,4 млрд грн.

Борг НЕК «Укренерго» щодо компенсації різниці у тарифах для ВДЕ-генерації перед «Гарантованим покупцем» станом на 16 травня становив близько 10 млрд грн. Станом на кінець січня ця сума оцінювалася у 11,2 млрд грн.

На першому добовому аукціоні на розподіл пропускної спроможності міждержавного перетину в напрямку Румунії НЕК «Укренерго» реалізувало всі доступні 100 МВт в кожній годині доби. День поставки електроенергії для цього аукціону – 30 червня. Про це повідомляє пресслужба компанії. «При цьому завдяки високому рівню конкуренції на торгах в більшості годин ціна, за якою учасники аукціону викупали перетин, була значно вище середнього. Мінімальна кількість учасників аукціону на розподіл перетину в окрему годину доби склала 7 компаній, максимальна – 8 компаній», – йдеться у повідомленні.

Так, найменша гранична ціна за передачу 1 МВт-год склалася лише в трьох окремих годинах доби і становила від 1,47 тис. грн до 1,68 тис. грн. У решту годин ціна коливалася вже від 3 тис. грн за МВт-год до 6 тис. грн за МВт-год (в години вечірнього максимуму споживання електроенергії).

Зазначається, що в попередні періоди максимальні ціни в години пік в напрямку країн ЄС не перевищували 3 тис. грн за МВт-год. Переможцями аукціону стали п’ять компаній: «Артлекс-Енерджі», «ДТЕК Західенерго», «ЕРУ Трейдінг», «ЛЕ Трейдінг Україна», «Нексттрейд». Кожна з них викупила певний обсяг перетину в різні години доби.

Також голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький повідомив у Facebook, що лише за один перший день державна компанія «Укренерго» заробила 10 млн грн. «Якщо уявити ситуацію, коли пропускна спроможність експорту складає, наприклад, 1000 МВт, то при таких умовах ми могли би заробити 100 млн грн за день, або 36 млрд грн за рік. Відповідно, 2000 МВт можуть принести державі близько 72 млрд грн на рік», – зазначив він.

Раніше повідомлялося, що оператори системи передачі континентальної Європи ENTSO-E ухвалили рішення щодо офіційного старту з 30 червня 2022 року комерційного експорту електроенергії з України до Європи.

В Україні запустили проект IT Generation, що дасть можливість для людей здобути спеціальність в IT, які раніше ніколи не працювали в цій галузі. Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

«Незабаром ми зможемо безоплатно навчити 1000 українців IT-спеціальностей. А через деякий час – ще 2000. Проте кінцева мета – допомогти десяткам тисяч українців увійти до IT», – написав Федоров.

За його словами, це лише перший етап й абсолютно новий підхід до взаємодії між потенційними студентами, державою та освітніми компаніями. Важливо, що не держава буде навчати IT, а саме компанії, які цим професійно займаються.

«Наша ціль – збільшити частку IT у ВВП країни до 10%, яка до повномасштабного вторгнення сягала максимум 5%. Попри війну, наш IT сектор продовжує зростати. Майбутнє за технологічними компаніями та цифровою економікою. Що більше людей зараз увійдуть до IT, то швидше ми зможемо зміцнити нашу економіку», – підкреслив міністр.

В пресслужбі Мінцифри уточнили, що IT Generation – це лише пілотний проект, що має лягти в основу більш масштабного національного проекту, який має на меті надати можливість 60 тисячам українців здобути безоплатну ІТ-освіту.

Навчання за програмою триватиме від 2 до 6 місяців. У проекті зможуть взяти участь громадяни України віком від 21 до 60 років, які не здобувають формальну освіту та не мають кваліфікації й досвіду роботи в ІТ. Рекомендований рівень володіння англійською мовою — В1 (середній).

Учасники програми зможуть вивчати Blockchain Development, FrontEnd, QA, JavaScript, Python, Java, а також нетехнічні програми – Project\Product Management, UX/UI design, Digital Marketing, Business Analysis, HR.

Раніше повідомлялося, що Кабінет міністрів 24 червня виділив Міністерству економічного розвитку та торгівлі 1,8 млрд грн для надання державної підтримки суб’єктам господарювання за новою бюджетною програмою «Підтримка заходів з організації професійного навчання осіб за освітніми програмами у сфері ІТ-технологій, графічного дизайну».

Європейська Комісія передасть Україні зі своїх резервів на випадок надзвичайних ситуацій rescEU спорядження від хімічних, біологічних, радіологічних та ядерних загроз на 11,3 млн євро. Про це йдеться в повідомленні ЄК.

«Обладнання, надане ЄС, включає 300 тис. спеціалізованих захисних костюмів, 5,6 тис. літрів дезактивуючих речовин і 850 одиниць обладнання для операцій з дезактивації. Оскільки лікарні в Україні терміново потребують медичного обладнання, ЄС також дарує монітори пацієнтів, інфузійні насоси та апарати штучної вентиляції легень, а також захисне обладнання для медичного персоналу, як-от маски та халати. Загальною фінансовою вартістю 11,3 млн євро ця допомога буде доставлена в Україну з аварійних запасів ЄС, які зберігаються в Румунії, Угорщині, Швеції, Німеччині, Греції та Данії», – сказано в повідомленні.

Координаційний центр ЄС з реагування на надзвичайні ситуації знаходиться в постійному контакті з українською владою для надання подальшої допомоги на основі конкретних потреб, зазначених Україною.

Після активації Механізму цивільного захисту ЄС rescEU забезпечує додатковий рівень захисту та забезпечує швидшу та більш комплексну реакцію на катастрофи. Резерв rescEU на 100% фінансується ЄС, і Європейська комісія у тісній співпраці з країною, де знаходиться резерв, контролює їх функціонування. У надзвичайних випадках резерв rescEU надає допомогу всім державам-членам ЄС, державам-учасницям Механізму, а також може бути розгорнутий у сусідні з ЄС країни.

Щоб покращити готовність ЄС та реагувати на такі ризики для здоров’я населення, як хімічні, біологічні, радіологічні та ядерні (ХБРЯ) загрози, Комісія створює стратегічні резерви потенціалу реагування через Механізм цивільного захисту ЄС. Сюди входять запаси, які включають як медичні, так і хімічні, біологічні, радіоактивні чи ядерні (ХБРЯ) медичні контрзаходи та обладнання.

Україна запропонувала експортувати електроенергію з українських АЕС до Німеччини для забезпечення енергетичної безпеки. Про це міністр енергетики України Герман Галущенко написав у німецькому виданні Wirtschaftswoche, передає Європейська правда.

Галущенко зазначив, що рішення Німеччини позбутися залежності від російської енергії є гігантським викликом, і це питання стає дедалі актуальнішим у світлі обмеження постачання газу з Росії. Але, за словами міністра, Україна може підтримати Німеччину в цій важкій справі.

«Тому що, коли йдеться про декарбонізацію, Україна дотримується іншої логіки, ніж Німеччина. Незважаючи на розвиток відновлюваної енергетики, яка, як очікується, досягне 25% від загального об’єму енергії в Україні до 2030 року, ядерна енергетика є центральним компонентом безвуглецевого виробництва енергії. На нього припадає понад 50% електроенергії», – зазначив Галущенко. За його словами, те, що Україна з 16 березня синхронізувала свою енергетичну мережу з європейською, означає, що вона може стати постачальником електроенергії для Німеччини.

«Це створює своєрідну страхову подушку в пов’язані з погодою періоди зниження виробництва сонячних і вітрових електростанцій», додав Галущенко

Крім того, за його словами, Україна та Німеччина можуть отримати користь від того, що їх енергетичні системи розташовані в різних часових і кліматичних поясах.

«Різниця в часі між Києвом і Берліном становить одну годину, а це означає, що піки споживання електроенергії в двох країнах також відрізняються на одну годину. Це підвищує ліквідність ринку та дозволяє Німеччині купувати українську електроенергію дешевше, коли попит на неї падає або коли є значний надлишок зеленої генерації. З іншого боку, Україна може купувати німецьку вітрову енергію, коли є її надлишок», – пояснив міністр.

Раніше міністр економіки Німеччини Роберт Хабек заявив, що ситуація з постачанням енергоносіїв до країни не є благополучною, енергію треба заощаджувати.

Україна отримала премію ООН за найкращий публічний сервіс – систему онлайн-аукціонів «Прозорро.Продажі». Про це повідомляє Міністерство економіки України.

«Організація Об’єднаних Націй відзначила Україну найпрестижнішою премію у сфері публічної служби – UN Public Service Awards. Це щорічна нагорода, яка з 2003 року відзначає передовий досвід у сфері державного управління та надання публічних сервісів. Україна здобула цю нагороду вперше», – сказано в повідомленні.

У конкурсі на отримання нагороди Україну представляло державне підприємство «Прозорро.Продажі», що адмініструє державну електронну торгову систему, в якій проходять онлайн-аукціони з продажу та здачі в оренду активів.

Державна електронна торгова система «Прозорро.Продажі» визнана кращою серед 350 проектів з 58 країн світу. «За шість років завдяки діяльності «Прозорро.Продажі» держава, органи місцевого самоврядування та бізнес отримали понад 62 млрд грн. до бюджетів різних рівнів. Від початку війни благодійні аукціони «Прозорро.Продажі» допомогли зібрати на підтримку армії та гуманітарні потреби понад 5,6 млн грн.», – нагадали в Мінекономіки.

Раніше повідомлялося, що «Прозорро.Продажі» час воєнного стану спростили умови проведення онлайн-аукціонів, що проводяться відповідно до Регламенту електронної торгової системи.

Кабінет міністрів України запропонував Раді нацбезпеки та оборони запровадити санкції щодо гонконгської Blackstone Trading Limited (BTL).

Згідно з розпорядженням №513-р від 21 червня 2022 року, BTL приховано контролюється та веде фінансово-господарську діяльність на користь АТ «Роснєфтєгаз» (Москва), передає Інтерфакс-Україна.

На сайті BTL зазначено, що компанія займається постачанням енергоносіїв із різних джерел на міжнародні ринки, є трейдером нафти та нафтопродуктів.

Раніше про ініціативу введення санкцій проти «Роснєфтєгазу» та афілійованих з нею підприємств, у тому числі ТОВ «Татойл» (Київ) повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

За його словами, санкції передбачають блокування активів та запобігають виведенню капіталу з України. У зв’язку з цим, держава прозорим і законним способом працює над тим, щоб конфіскувати всі активи, пов’язані з державою-агресором.

«Роснєфтєгаз», 100% якої належить РФ в особі Росмайна, управляє активами в галузі нафтової, газової та електроенергетичної промисловості.

Київська міська рада затвердила договір гарантій та погодила кредитний договір з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) для отримання кредиту на суму 140 млн євро для модернізації теплоенергетичного комплексу міста. Відповідне рішення на засіданні у четвер, 23 червня, підтримали 74 депутати, повідомляє пресслужба Київради.

«Ухвалення рішення фактично є початком безпосереднього залучення комунальним підприємством «Київтеплоенерго» кредитних коштів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у розмірі 140 млн євро на модернізацію системи теплопостачання в Києві», – йдеться у повідомленні. Як повідомлялося, відповідна кредитна угода була підписана 2 вересня 2021 року.

Вона передбачає залучення 140 млн євро на модернізацію системи теплопостачання Києва, зокрема реконструкцію ТЕЦ та окремих котелень, а також запровадження нової диспетчерсько-моніторингової системи. У рамках запланованих проектів буде виконане встановлення на ТЕЦ-6 нових енергоблоків та теплового акумулятора. На ТЕЦ-5 планується встановлення конденсаційного економайзера, що використовуватиме залишкову енергію димових газів (скидне тепло) для забезпечення опаленням столичних будинків.

Також буде здійснена реконструкція неефективних котелень, що також дозволить знизити викиди парникових газів. Крім того, проектом передбачено встановлення нової системи моніторингу та диспетчеризації (SCADA), яка в режимі реального часу аналізуватиме та контролюватиме роботу всього енергокомплексу і відстежуватиме його виробничі показники.

НЕК «Укренерго» отримала від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) перші 50 млн євро, які перенаправлені у рамках кредитних угод на підвищення ліквідності, та планує закрити ними борги на ринку допоміжних послуг протягом наступних двох тижнів. Про це повідомив радник прем’єр-міністра України, член наглядової ради компанії Юрій Бойко, передає Інтерфакс-Україна.

«Так, справді, перші 50 млн євро від ЄБРР вже на рахунках «Укренерго». Компанія планує їх витратити на оплату боргів, що виникли на ринку допоміжних послуг, погасивши їх практично повністю. Майже половину з цих коштів має отримати ПАТ «Укргідроенерго», серед найбільших отримувачів коштів також «Київтеплоенерго», Харківська ТЕЦ-5, «Енергоатом» та теплова генерація ДТЕК», – сказав він в інтерв’ю агентству.

За його словами, це станції, які працюють за командами диспетчера, забезпечуючи стабільну роботу енергосистеми та її енерговузлів. Бойко додав, що конвертація валюти у гривню та оплата згаданих боргів планується упродовж наступних двох тижнів.

Разом з тим, він додав, що від ЄБРР та Європейського інвестиційного банку найближчим часом очікується ще майже 170 млн євро за ідентичним механізмом – узгодження зміни цільового використання коштів у рамках вже діючих кредитних угод і в межах кредитних ліній.

«По суті це призупинення фінансування низки інвестиційних проектів з метою швидкого фінансування ліквідності компанії, що дозволить, не отримавши коштів від своїх дебіторів, заплатити своїм кредиторам (за фактом тільки генеруючим компаніям)», – пояснив член наглядової ради НЕК.

Як повідомлялося, у травні ЄБРР для екстреної підтримки ліквідності ухвалив рішення дозволити НЕК «Укренерго» змінити на 50 млн євро призначення існуючого кредиту, а Європейський фонд сталого розвитку вирішив надати гарантію покриття перших втрат.

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) направило інспекторів для проведення необхідних перевірочних заходів на Південноукраїнській АЕС. Про це йдеться в повідомленні агентства з посиланням на гендиректора цієї організації Рафаеля Маріано Гроссі, передає Інтерфакс-Україна.

«Цього тижня я направив в Україну інспекторів щодо гарантій для проведення необхідних перевірочних заходів на Південноукраїнській АЕС», – зазначив Гроссі.

Як заявили в агентстві, МАГАТЕ продовжує отримувати дані про гарантії ядерної та експлуатаційної безпеки від своїх систем передачі даних, встановлених на діючих АЕС в Україні, та від Чорнобильської АЕС.

За інформацією МАГАТЕ, станом на 24 червня в Україні перебувають у роботі 8 із 15 діючих атомних енергоблоків, у тому числі три на Рівненській АЕС, по два – на Запорізькій АЕС та Південноукраїнській АЕС та один – на Хмельницькій АЕС. 7 інших енергоблоків зупинено для проведення планово-попереджувальних ремонтів або вони перебувають у резерві.

«Україна повідомила, що системи безпеки залишаються в робочому стані на чотирьох АЕС, і вони, як і раніше, мають доступне зовнішнє електропостачання», – підкреслили в МАГАТЕ.

Раніше Гроссі очолив дві місії МАГАТЕ з надання допомоги – наприкінці квітня він із командою експертів відвідав Чорнобильську АЕС, а у березні очолив місію МАГАТЕ на Південноукраїнську АЕС. Тоді він зазначив, що особиста присутність фахівців МАГАТЕ на місцях «допоможе запобігти небезпеці ядерної аварії, яка могла б призвести до серйозних наслідків у сфері охорони здоров’я та у сфері захисту навколишнього середовища як в Україні, так і за її межами».

Як повідомлялося, ввечері 31 березня Державне агентство України з управління зоною відчуження повідомило, що російські окупаційні війська залишили територію Чорнобильської АЕС, яка була захоплена з 24 лютого. Раніше Гросі припускав, що МАГАТЕ зможе направити своїх інспекторів для роботи на українських атомних станціях в умовах війни.

Договірні сторони Енергетичної Хартії позбавили росію і білорусь статусу спостерігачів у спільноті, а також призупинили тимчасове застосування Договору до Енергетичної Хартії щодо білорусі.

Відповідні рішення було ухвалено на спеціальній сесії Конференції Енергетичної Хартії, що пройшла 24 червня у Брюсселі.

Ці питання було включено до порядку денного сесії за наполяганням української сторони, представленої на засіданні Міністерством енергетики України.

«Держава-агресор, що, порушує міжнародні угоди, зневажає права інших держав і народів, як і її сателіт, заслуговують на міжнародну ізоляцію, у тому числі в енергетичних спільнотах та організаціях», – прокоментував рішення міністр енергетики України Герман Галущенко.

Після повномасштабного воєнного вторгнення рф на територію України Міністерство енергетики України неодноразово виступало з ініціативою щодо позбавлення росії статусу спостерігача в Енергетичній Хартії, а також призупинення тимчасового застосування Договору до Енергетичної Хартії щодо білорусі.

Довідково:

Договір про Енергетичну хартію є багатосторонньою угодою, підписаною близько 60 країнами, а також Європейським Союзом. Хартія закріплює основні принципи співпраці, зокрема у сфері захисту іноземних інвестицій, встановлює транзитні правила до енергетичних систем та механізми вирішення суперечок між договірними сторонами, інвестори та приймаючими державами.

росія і білорусь підписали Договір про Енергетичну Хартію, однак так і не ратифікували його. Водночас білорусь застосувала Договір тимчасово.