НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), за зверненнями споживачів проведе позапланові перевірки 14 обленерго. Про це повідомляє пресслужба регулятора.

«Підставою для проведення перевірок стали звернення та скарги як побутових, так і не побутових споживачів про незадовільне надання вказаними підприємствами послуг у сфері електроенергетики», – йдеться у повідомленні.

Зокрема, перевірять: ПрАТ «Кіровоградобленерго», АТ «Чернігівобленерго», АТ «Вінницяобленерго», АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», ПрАТ «Львівобленерго», АТ «ДТЕК Одеські електромережі», АТ «Полтаваобленерго», АТ «Прикарпаттяобленерго», ПрАТ «Рівнеобленерго», ВАТ «Тернопільобленерго», АТ «Хмельницькобленерго» та АТ «Чернівціобленерго».

Зазначається, що серед найпоширеніших проблем, з якими стикаються споживачі зі згаданими компаніями, стали необґрунтоване припинення електропостачання споживачу, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та інші.

Російське вторгнення в Україну вплинуло на зростання цін на енергоносії, Росія використовує експорт газу як зброю. Про це президент Франції Емманюель Макрон заявив у інтерв’ю телеканалам TF1 та France2 з нагоди Національного свята, що відзначається 14 липня, повідомляє Інтерфакс-Україна.

«Ціни на енергію зросли до війни. Будемо всі чесними, тому що в усьому світі було дуже сильне економічне відновлення. А потім вони виросли через цю війну і через те, що Росія використовує енергію як зброю», – сказав Макрон. За його словами, Росія ухвалила рішення «почати відключати газ». Поки що це позначалося на низці країн ЄС, «яким вона погрожувала».

«І ось вона зупинила головний газопровід «Північний потік 1». Це сигнал», – наголосив французький президент. Макрон додав, що бачить у цьому «ясне послання, що Росія використовуватиме газ як елемент цієї війни».

«Ми у тому стані, який називають «гібридною війною», – пояснив голова держави.

Водночас президент Франції заперечив тим, хто вважає, що енергетична криза – це наслідок західних санкцій проти РФ.

«Це Росія використовує енергію, як, зрештою, вона використовує і продовольство, як зброю війни», – заявив глава французької держави.

«Я вважаю, що ми маємо сьогодні підготувати сценарій, за якого нам треба повністю обходитися без російського газу. І я думаю, що це не теоретичний сценарій. Це дуже жорсткий сценарій. Треба до нього підготуватися. І я хочу тут дуже твердо сказати правду нашим співвітчизникам: такий ризик існує, він не залежить від нас. І я думаю, що цей ризик, цей вибір, який Росія може зробити, він є ймовірним», – резюмував Макрон.

Зазначимо, що минулого тижня канцлер ФРН Олаф Шольц також заявив про те, що Росія використовує експорт газу до Європи, як зброю.

«Сьогодні ми змушені констатувати: Росія використовує енергію як зброю. Адже ніхто не вірить у те, що Росія зменшує постачання газу виключно з технічних причин», – заявив Шольц, коментуючи обмеження «Газпромом» постачання газу трубопроводом «Північний потік» на 60% нібито через відсутність однієї турбіни, яка знаходилась на ремонті у Канаді. Як повідомлялося, за даними джерел видання Financial Times, уряд Німеччини побоюється, що Росія може скористатися щорічним технічним обслуговуванням «Північного потоку», щоб повністю перекрити постачання газу до країни, а також може затягнути строки проведення робіт. Крім того, експерти нагадують, що раніше на час проведення профілактичних робіт «Газпром» збільшував експорт газу в Європу через Україну, однак минулого року російський монополіст відмовився від цієї можливості, спустошуючи натомість свої сховища газу в ЄС.

Нагадаємо, раніше найбільші клієнти «Газпрому» у ЄС – OMV з Австрії, Eni з Італії, Uniper з Німеччини та Engie – підтвердили, що російський монополіст обмежив постачання газу за чинними контрактами внаслідок зменшення постачання газу в Європу трубопроводом «Північний потік» на 60% – до 40% його потужності. «Газпром» стверджує, що зменшив транзит газу через несвоєчасне повернення компанією Siemens газоперекачувальних агрегатів після технічного обслуговування у Канаді.

Раніше «Газпром» припинив постачання газу низці європейських компаній через їхню відмову виконувати вимогу Путіна про переведення розрахунків за газ у рублі.

Ціни на нафту на торгах у четвер досягли мінімумів від початку російського військового вторгнення в України.

Ціна Brent опускалася в ході торгів нижче за позначку $95 за барель, зараз вартість найближчого ф’ючерсного контракту торгується на рівні $97,17 за барель, що на 2,4% нижче закриття торгів попереднього дня, свідчать дані біржі ICE.

У березні вартість бареля Brent піднімалася вище за $139 через побоювання, що санкції щодо РФ призведуть до різкого падіння пропозиції палива на світовому ринку.

Ф’ючерси на нафту WTI на серпень у ході торгів на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX) падали нижче $91 за барель, скорегувавши згодом до $93,9 за барель, що на 2,45% менше рівня закриття торгів напередодні.

Ціни на нафту стійко опускаються з початку червня на тлі очікувань, що посилення грошово-кредитної політики Федеральною резервною системою (ФРС) призведе до рецесії у економіці США і, відповідно, падіння попиту на нафту. Крім того, тиск на ціни продовжують чинити локдауни в Китаї.

Негативним фактором для сировинних ринків, включаючи нафтовий, також є зміцнення долара США. Курс євро впав нижче за паритет з доларом вперше за 20 років.

Україна у січні-червні 2022 року знизила імпорт вугілля кам’яного та антрациту (код ТНЗЕД 2701) у 2,4 рази (на 5,85 млн тонн) порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 4,29 млн тонн. Про це йдеться в даних Державної митної служби, передає Інтерфакс-Україна.

Як повідомляється, вугілля імпортоване на $1,02 млрд, що на 3,8% більше, ніж у січні-червні 2021 року ($984,05 млн).

Із РФ надійшло вугілля на $420,22 млн (частка в імпорті 41,14%), США – на $274,24 млн (26,85%), Австралії – на $100,24 млн (9,81%), інших країн – на $226,78 млн (22,2%).

Експорт Україною вугілля за шість місяців 2022 року становив 350,22 тис. тонн на $111,11 млн, у тому числі в Словаччину – на $70,84 млн, Польщу – на $33,74 млн, Угорщину – на $3,96 млн, інші країни – на $2,57 млн. У січні-червні 2021 року експорт становив 0,204 тис. тонн, на $0,025 млн.

Україна у 2021 році збільшила імпорт вугілля кам’яного та антрациту на 15,4% (на 2,61 млн тонн) порівняно з 2020 роком – до 19,56 млн тонн.

Вугілля імпортовано на $2,49 млрд, що на 47,2% більше, ніж 2020 року ($1,69 млрд). Із РФ надійшло вугілля на $1,55 млрд, США – на $494,64 млн, Казахстану – на $253,47 млн, інших країн – на $195,38 млн.

Як повідомлялося, у червні Кабінет міністрів встановив нульові квоти на експорт мазуту, вугілля (крім коксівного) та газу природного українського походження.

20.07.2022р. в аудиторії № 701 в 12.00 відбудуться урочистості з нагоди вручення дипломів бакалаврів.

В урочистостях планується участь випускників, завідувачів кафедр НН ІЕЕ Дениса ДЕРЕВ’ЯНКА, Оксани ВОВК, Сергія БОЙЧЕНКА, кураторів груп та викладачів кафедр.

Запршуємо всіх бажаючих приєднатись до урочистостей та привітати випускників.

IT-послуги стали єдиною сферою бізнесу, яка зросла у поточному році у порівнянні з 2021 – на 27%. Так, за 5 місяців поточного року частка IT у всьому експорті послуг склала 46% проти 37% роком раніше. Про це повідомляє пресслужба платформи для роботи з відкритими даними «Опендатабот».

Із січня по травень 2022 року весь експорт послуг залишився на рівні відповідного періоду минулого року – $6,8 млрд. Водночас експорт товарів впав на 20% – з $22,5 млрд до $17,9 млрд. Падіння зафіксовано в основних категоріях, таких як чорні метали – 38%, продовольство – 6%.

Географія експорту товарів теж змінилася. У 2021 році частки Європи та Азії в загальному обсязі були майже однакові – 38% і 40% відповідно. Натомість в 2022 частка Європи зросла удвічі та в експорті склала 78% ($2,08 млрд з $2,65 млрд).

Експорт до Європи за період січень-травень 2022 року збільшився на 6% у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року, експорт до Азії скоротився на 86% (до $302 млн), до Америки на 67% (до $67 млн), до Африки на 84% (до $56 млн), до країн СНД – на 74% (до $137 млн).

Як повідомлялося, за підсумками першого кварталу 2022 року українська ІТ-індустрія забезпечила $2 млрд експортних надходжень, що на 28% більше ніж за аналогічний період 2021 року ($1,44 млрд).

Експорт ІТ-послуг у 2021 році перевищив $6 млрд, галузь принесла країні понад 4% ВВП України.

На дебютному аукціоні НЕК «Укренерго» щодо розподілу доступної пропускної спроможності міждержавного перетину для експорту 50 МВт до Словаччини викупили п’ять компаній за 10,3 млн грн. За даними добового аукціону, його переможцями стали «ДТЕК Західенерго», «ЕРУ Трейдінг», «Ле Трейдінг Україна», «ДЕ Трейдинг» та «Некстрейд», передає Інтерфакс-Україна.

«Артлекс-Енерджі» «Електротрейдинг Груп», «ЕП», «СК Енерджі Груп», «Трейделектро Груп» та державна «Укргідроенерго» закінчили аукціон безрезультатно.

Загалом ціна перерізу на добу склала 10,26 млн грн, найвищою вона була на 23:00 – 10,9 тис. грн/МВт-год, найнижчою на 12:00 – 6,3 тис. грн/МВт-ч. Раніше повідомлялося, що дебютний добовий перетин для експорту електроенергії до Румунії викупили 5 компаній.

До того оператори системи передачі континентальної Європи ENTSO-E ухвалили рішення щодо офіційного старту з 30 червня 2022 року комерційного експорту електроенергії з України до Європи.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), на своєму засіданні 5 липня скасувала відкриті обговорення питань, пов’язаних із встановленням тарифів на тепло і електроенергію для АЕС, ТЕС, ТЕЦ і когенераційних установок на період дії військового положення.

Відповідне рішення регулятора закріплено постановою «Про врегулювання окремих питань щодо встановлення цін/тарифів на електричну та/або теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях, АЕС, когенераційних установках та схвалення інвестиційних програм ліцензіатів у період дії в Україні військового стану», повідомляє Інтерфакс-Україна.

Цією постановою Нацкомісія також заборонила відкриті обговорення інвестиційних програм виробників тепла та електроенергії, а також змін до них. Як зазначається у тексті постанови, НКРЕКП при її прийнятті також врахувала положення своєї попередньої постанови № 349 від 26 березня 2022 року «Про захист інформації, яка в умовах військового стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об’єктів критичної інфраструктури».

В обґрунтуванні до проекту рішення вказано, що його розроблено «з урахуванням надходження до НКРЕКП звернень виробників теплової та електричної енергії та для забезпечення належної експлуатації та розвитку зазначених електричних станцій та з метою стабілізації ситуації на ринку електричної енергії, забезпечення ефективної та безперебійної роботи енергосистеми України, безпеки постачання електроенергії та сталого проходження осінньо-зимового періоду 2022-2023 років».

Запаси природного газу у підземних сховищах (ПСГ) України на початок липня перевищують 11 млрд кубометрів. Про це під час брифінгу повідомив голова “Оператора ГТС України” Сергій Маконон, передає Інтерфакс-Україна.

«Зараз у підземках трохи більше 11 млрд куб. м газу», – сказав він. За його оцінкою, паралельно із закачуванням газу внутрішнього видобутку Україні необхідно додатково імпортувати ще близько 3-4 млрд куб. м у межах підготовки до опалювального сезону.

Наразі імпорт газу в невеликих обсягах здійснюється з боку Польщі, Словаччини та Угорщини. Макогон також повідомив, що зараз оператор працює над розширенням можливостей імпорту газу за трансбалканським напрямом – доступом до LNG-терміналів у Туреччині та Греції. «Там зараз дуже позитивна динаміка щодо азербайджанського газу і ми активно працюємо, щоб українські трейдери мали можливість купувати газ цим маршрутом», – зазначив він. Як повідомлялося, Кабінет міністрів доручив до початку майбутнього опалювального сезону забезпечити запаси газу в ПСГ обсягом 19 млрд куб. м.

211 науковців, національних та міжнародних експертів, представників громадськості виклали спільне бачення майбутніх перетворень в довкіллєвій сфері, які увійшли до розділу «Екологічна безпека» проєкту Національного плану відновлення України.
Детальніше за посиланням: https://www.facebook.com/EnvironmentalofUkraine?__cft__[0]=AZWv0CPFk6AHIK6XgBS-HJ_YUvDRwtxZPLVKwWXOm684pkl-bY2y8fFaYxomwKELttAjR08SO-fOKujEMutYmVcn0H3iVjUIeX-alUl1h4VuYO8LKgdGGkpSOv1OFxU9CJVoMx6LOjOqn_rT5G71UHkG&__tn__=-UC%2CP-R

У середу, 6 липня, петиція про «Внесення змін до Законодавства України щодо надання по прискореній процедурі громадянства України іноземцям, які були залучені до захисту територіальної цілісності та суверенітету України» зібрала необхідні 25.тис.голосів.

Про це йдеться на сайті електронних петицій на сайті Президента.

У тексті документа йдеться про те, що від початку повномасштабного вторгнення рф в України пліч-о-пліч з українськими військовими стали добровольці з інших країн, зокрема з Білорусі.

Проте наразі в українському законодавстві не визначено механізм та процедуру надання громадянства таким особам.

Важливість ухвалення такого закону є насамперед у тому, що у разі потрапляння у полон обмін таких іноземних добровольців може відбутися лише із державою, громадянами якої вони є.

А враховуючи те, що в Україні наразі воює великий відсоток добровольців з Білорусі, то у разі потрапляння їх у полон обмін з Україною буде неможливий.

Крім того, до таких громадян на їх батьківщині можуть застосувати тимчасове або довічне позбавлення волі, а також смертна кара.

Шмигаль розповів, як місцева влада готується до найскладнішого опалювального сезону в історії країни.

У деяких населених пунктах не вдасться відновити централізоване постачання до кінця цього року, тобто і до старту нового опалювального сезону.

Про це на підсумковій прес-конференції в швейцарському Лугано розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

За словами посадовця, після російських обстрілів та бомбардувань деякі об’єкти централізованого теплопостачання доведеться відбудовувати з нуля.

Водночас Шмигаль запевнив, що Кабмін вже почав підготовку до наступного опалювального сезону, який буде надважким. Роботи стартували близько місяця тому.

«Декілька сотень котелень розбиті, втрачені. Ми розуміємо, що це ризик для міст, містечок. Ми взялися їх відновлювати і розуміємо, що ми їх відновимо”, — заявив прем’єр-міністр».

Шмигаль також розповів, що уряд створив запас швидких модульних котелень на різних видах палива, такі прилади можна розгортати упродовж тижня. Зокрема створено запас спеціальних генераторів для електроенергії і запас очищувачів для питної води.

Прем’єр наголосив, що навіть на найгірший випадок всі процедури прописані і погоджені з органами місцевого самоврядування

Британо-нідерландська нафтогазова компанія Royal Dutch Shell plc оголосила про плани будівництва найбільшого в Європі підприємства з виробництва водню із відновлюваних джерел енергії. Завод Holland Hydrogen I буде розташований у найбільшому європейському порту в місті Роттердам і введений в експлуатацію до 2025 року. Його потужність становитиме 60 тонн водню на день, передає Інтерфакс-Україна.

Енергія для процесу електролізу на завод надходитиме від вітропарку Hollandse Kust, частина якого належить Shell. Вироблення електрики на Hollandse Kust розпочнеться у 2023 році.

Компанія планує постачати водень, вироблений Holland Hydrogen I, через новий трубопровід Hy Trans Port на завод Chemicals Park Rotterdam.

Раніше повідомлялося, що Європа хоче в 10 разів збільшити випуск установок для виробництва водню.