НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ

На дебютному аукціоні НЕК «Укренерго» щодо розподілу доступної пропускної спроможності міждержавного перетину для експорту 50 МВт до Словаччини викупили п’ять компаній за 10,3 млн грн. За даними добового аукціону, його переможцями стали «ДТЕК Західенерго», «ЕРУ Трейдінг», «Ле Трейдінг Україна», «ДЕ Трейдинг» та «Некстрейд», передає Інтерфакс-Україна.

«Артлекс-Енерджі» «Електротрейдинг Груп», «ЕП», «СК Енерджі Груп», «Трейделектро Груп» та державна «Укргідроенерго» закінчили аукціон безрезультатно.

Загалом ціна перерізу на добу склала 10,26 млн грн, найвищою вона була на 23:00 – 10,9 тис. грн/МВт-год, найнижчою на 12:00 – 6,3 тис. грн/МВт-ч. Раніше повідомлялося, що дебютний добовий перетин для експорту електроенергії до Румунії викупили 5 компаній.

До того оператори системи передачі континентальної Європи ENTSO-E ухвалили рішення щодо офіційного старту з 30 червня 2022 року комерційного експорту електроенергії з України до Європи.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), на своєму засіданні 5 липня скасувала відкриті обговорення питань, пов’язаних із встановленням тарифів на тепло і електроенергію для АЕС, ТЕС, ТЕЦ і когенераційних установок на період дії військового положення.

Відповідне рішення регулятора закріплено постановою «Про врегулювання окремих питань щодо встановлення цін/тарифів на електричну та/або теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях, АЕС, когенераційних установках та схвалення інвестиційних програм ліцензіатів у період дії в Україні військового стану», повідомляє Інтерфакс-Україна.

Цією постановою Нацкомісія також заборонила відкриті обговорення інвестиційних програм виробників тепла та електроенергії, а також змін до них. Як зазначається у тексті постанови, НКРЕКП при її прийнятті також врахувала положення своєї попередньої постанови № 349 від 26 березня 2022 року «Про захист інформації, яка в умовах військового стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об’єктів критичної інфраструктури».

В обґрунтуванні до проекту рішення вказано, що його розроблено «з урахуванням надходження до НКРЕКП звернень виробників теплової та електричної енергії та для забезпечення належної експлуатації та розвитку зазначених електричних станцій та з метою стабілізації ситуації на ринку електричної енергії, забезпечення ефективної та безперебійної роботи енергосистеми України, безпеки постачання електроенергії та сталого проходження осінньо-зимового періоду 2022-2023 років».

Запаси природного газу у підземних сховищах (ПСГ) України на початок липня перевищують 11 млрд кубометрів. Про це під час брифінгу повідомив голова “Оператора ГТС України” Сергій Маконон, передає Інтерфакс-Україна.

«Зараз у підземках трохи більше 11 млрд куб. м газу», – сказав він. За його оцінкою, паралельно із закачуванням газу внутрішнього видобутку Україні необхідно додатково імпортувати ще близько 3-4 млрд куб. м у межах підготовки до опалювального сезону.

Наразі імпорт газу в невеликих обсягах здійснюється з боку Польщі, Словаччини та Угорщини. Макогон також повідомив, що зараз оператор працює над розширенням можливостей імпорту газу за трансбалканським напрямом – доступом до LNG-терміналів у Туреччині та Греції. «Там зараз дуже позитивна динаміка щодо азербайджанського газу і ми активно працюємо, щоб українські трейдери мали можливість купувати газ цим маршрутом», – зазначив він. Як повідомлялося, Кабінет міністрів доручив до початку майбутнього опалювального сезону забезпечити запаси газу в ПСГ обсягом 19 млрд куб. м.

211 науковців, національних та міжнародних експертів, представників громадськості виклали спільне бачення майбутніх перетворень в довкіллєвій сфері, які увійшли до розділу «Екологічна безпека» проєкту Національного плану відновлення України.
Детальніше за посиланням: https://www.facebook.com/EnvironmentalofUkraine?__cft__[0]=AZWv0CPFk6AHIK6XgBS-HJ_YUvDRwtxZPLVKwWXOm684pkl-bY2y8fFaYxomwKELttAjR08SO-fOKujEMutYmVcn0H3iVjUIeX-alUl1h4VuYO8LKgdGGkpSOv1OFxU9CJVoMx6LOjOqn_rT5G71UHkG&__tn__=-UC%2CP-R

У середу, 6 липня, петиція про «Внесення змін до Законодавства України щодо надання по прискореній процедурі громадянства України іноземцям, які були залучені до захисту територіальної цілісності та суверенітету України» зібрала необхідні 25.тис.голосів.

Про це йдеться на сайті електронних петицій на сайті Президента.

У тексті документа йдеться про те, що від початку повномасштабного вторгнення рф в України пліч-о-пліч з українськими військовими стали добровольці з інших країн, зокрема з Білорусі.

Проте наразі в українському законодавстві не визначено механізм та процедуру надання громадянства таким особам.

Важливість ухвалення такого закону є насамперед у тому, що у разі потрапляння у полон обмін таких іноземних добровольців може відбутися лише із державою, громадянами якої вони є.

А враховуючи те, що в Україні наразі воює великий відсоток добровольців з Білорусі, то у разі потрапляння їх у полон обмін з Україною буде неможливий.

Крім того, до таких громадян на їх батьківщині можуть застосувати тимчасове або довічне позбавлення волі, а також смертна кара.

Шмигаль розповів, як місцева влада готується до найскладнішого опалювального сезону в історії країни.

У деяких населених пунктах не вдасться відновити централізоване постачання до кінця цього року, тобто і до старту нового опалювального сезону.

Про це на підсумковій прес-конференції в швейцарському Лугано розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

За словами посадовця, після російських обстрілів та бомбардувань деякі об’єкти централізованого теплопостачання доведеться відбудовувати з нуля.

Водночас Шмигаль запевнив, що Кабмін вже почав підготовку до наступного опалювального сезону, який буде надважким. Роботи стартували близько місяця тому.

«Декілька сотень котелень розбиті, втрачені. Ми розуміємо, що це ризик для міст, містечок. Ми взялися їх відновлювати і розуміємо, що ми їх відновимо”, — заявив прем’єр-міністр».

Шмигаль також розповів, що уряд створив запас швидких модульних котелень на різних видах палива, такі прилади можна розгортати упродовж тижня. Зокрема створено запас спеціальних генераторів для електроенергії і запас очищувачів для питної води.

Прем’єр наголосив, що навіть на найгірший випадок всі процедури прописані і погоджені з органами місцевого самоврядування

Британо-нідерландська нафтогазова компанія Royal Dutch Shell plc оголосила про плани будівництва найбільшого в Європі підприємства з виробництва водню із відновлюваних джерел енергії. Завод Holland Hydrogen I буде розташований у найбільшому європейському порту в місті Роттердам і введений в експлуатацію до 2025 року. Його потужність становитиме 60 тонн водню на день, передає Інтерфакс-Україна.

Енергія для процесу електролізу на завод надходитиме від вітропарку Hollandse Kust, частина якого належить Shell. Вироблення електрики на Hollandse Kust розпочнеться у 2023 році.

Компанія планує постачати водень, вироблений Holland Hydrogen I, через новий трубопровід Hy Trans Port на завод Chemicals Park Rotterdam.

Раніше повідомлялося, що Європа хоче в 10 разів збільшити випуск установок для виробництва водню.

Україна призупинить експорт електроенергії у випадку її дефіциту всередині країни, однак наразі таких ризиків немає. Про це міністр енергетики Герман Галущенко заявив в інтерв’ю Укрінформу. «Взагалі ні, не бачу жодних ризиків. Ми в системі маємо профіцит. І ми не будемо експортувати, якщо нам не буде вистачати в системі», – сказав міністр.

Водночас він наголосив, що експортувати електроенергію зараз вигідно для України. «Це ситуація win-win, це добре і для нас, і для них. Це гарно для ринку: ми отримуємо кошти, знімаємо питання профіциту, а європейці, споживаючи нашу електроенергію, менше використовують російський газ і вугілля», – пояснив голова Міненерго.

Він нагадав, що перший комерційний експорт у ЄС у рамках ENTSO-E (Європейської мережі операторів системи передачі електричної енергії) є не дуже великим – 100 МВт, при тому, що технічні можливості дозволяють 2 ГВт. При цьому Україна сподівається наростити потужності до 6 ГВт.

«Щойно ми вийдемо на бажані обсяги, впевнений, що в нас не буде проблем із реалізацією, в тому числі у Німеччині. І як тільки ми збільшимо комерційний обсяг, я впевнений, що жодних питань із точки зору ризиків до нас не буде», – додав Галущенко.

Як повідомлялося, з 30 червня Україна почала комерційний експорт електроенергії в Румунію, а з 7 липня – у Словаччину. При цьому з огляду на високі ціни на електроенергію в ЄС аукціони «Укренерго» на доступ до міждержавних перетинів для її експорту характеризуються надзвичайно високою конкуренцією та зростанням цін.

Кабінет міністрів на засіданні у четвер, 7 липня, доручив НЕК «Укренерго» спрямувати на виплату дивідендів до державного бюджету 90% прибутку за минулий рік у розмірі 127,04 млн грн. Про це представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив у Telegram.

Голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький у травні розповідав, що компанія за підсумками роботи у 2021 році отримала 140 млн грн прибутку.

За його даними, у першому кварталі 2022 року «Укренерго» отримало близько 2 млрд грн чистого прибутку.

Кабінет міністрів на засіданні у четвер, 7 липня, ухвалив рішення про покладення спеціальних обов’язків (ПСО) на учасників ринку електричної енергії, які здійснюють її експорт. Про це представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив у Telegram.

Він уточнив, що рішенням уряду затверджено Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії, що здійснюють експорт електроенергії, для забезпечення загальносуспільних інтересів протягом дії воєнного стану.

«Положення спрямоване на забезпечення надійної роботи енергосистеми та безпеки постачання шляхом запровадження на період дії воєнного стану механізму спрямування коштів учасників ринку електричної енергії, що здійснюють операції з експорту електричної енергії, на оплату послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів», – написав Мельничук.

Як повідомлялося, з 30 червня Україна почала комерційний експорт електроенергії в Румунію, а з 7 липня – у Словаччину. При цьому з огляду на високі ціни на електроенергію в ЄС аукціони «Укренерго» на доступ до міждержавних перетинів для її експорту характеризуються надзвичайно високою конкуренцією та зростанням цін.

Уряд України робить усе, аби тарифи на житлово-комунальні послуги, які перебувають у сфері відповідальності Кабінету міністрів, зокрема тарифи на електроенергію, залишались стабільними. Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

«Жодного підвищення для людей зараз не планується і не передбачається», – підкреслив Шмигаль.

Він зазначив, що для стабільного функціонування ринку електроенергії та безперебійного постачання уряд затвердив постанову про покладання спеціальних обов’язків на учасників ринку електроенергії, які її зараз експортують в Європейський Союз.

«Рекордні ціни на електроенергію в європейських країнах дозволяють українським генеруючим компаніям заробити значні кошти, які ми пропонуємо частково спрямувати на те, аби тарифи для українців залишалися стабільними», – зазначив очільник уряду.

Раніше повідомлялося, що оператори системи передачі континентальної Європи ENTSO-E ухвалили рішення щодо офіційного старту з 30 червня 2022 року комерційного експорту електроенергії з України до Європи.

НАЕК “Енергоатом” частково завантажила тепловиділяючі збірки американської компанії Westinghouse до активної зони реактора блоку №3 Рівненської АЕС. Про це повідомляє пресслужба Державної інспекції ядерного регулювання. «Поки що йдеться про часткове наповнення активної зони ректора американським паливом, яке буде піддано дослідній експлуатації, після успішної реалізації якої, настане етап промислової експлуатації. Збільшення частки палива від Westinghouse в активній зоні реактора енергоблоку №3 РАЕС відбуватиметься поетапно – щорічно, до повної його комплектації паливом від американського виробника», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що енергоблок №3 РАЕС – це вже сьомий із тринадцяти український атомних реакторів типу ВВЕР-1000, у яких використовуються тепловиділяючі збірки від компанії Westinghouse.

Раніше у межах реалізації Програми диверсифікації ядерного палива для реакторних установок ВВЕР-1000 на паливі Westinghouse працювали 6 енергоблоків українських АЕС: №2 і №3 Південноукраїнської АЕС та енергоблоки №1, №3, №4 та №5 Запорізької АЕС.

«За час експлуатації тепловиділяючих збірок Westinghouse протягом 2015-2022 років на реакторах ВВЕР-1000 не зафіксовано жодних порушень умов безпечної експлуатації енергоблоків», – підкреслили в ДІЯРУ.

Крім того, розпочато державну експертизу ядерної та радіаційної безпеки матеріалів обґрунтування впровадження альтернативної тепловиділяючої збірки Westinghouse для реакторів типу ВВЕР-440, які використовуються на енергоблоках №1 і №2 Рівненської АЕС.