НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ

Станом на 8 січня із РФ повністю вийшли 158 іноземних компаній. За останній тиждень таких компаній нарахували 11. Ще понад 160 компаній перебувають у процесі виходу з російського ринку. Про це свідчать дані моніторингу KSE Institute.

Зазначається, що «головними ньюсмейкерами» грудня стали автомобільні корпорації. Наприкінці листопада Nissan продав свій завод в РФ, а 13-14 грудня асоційовані з Volkswagen компанії MAN Truck&Bus SE та Scania AB продали ТОВ «МАН Трак энд Бас РУС» та ТОВ «Скания – Русь». До цього MAN і Scania займали 12% ринку комерційних автомобілів в РФ.

8 грудня угоду з продажу деяких активів закрила шведська група Volvo. Вона продала ‘ТОВ “Вольво Финанс Восток”, ТОВ “Вольво Компоненти” та інші.

Водночас компанія Ferronordic, яка належить Volvo, продала ТОВ «Ферронордик машини», яке займається промисловими і спецмашинами. У Volvo в РФ ще залишається пару юридичних осіб.

Частково завершила вихід і японська Mazda Motor, яка в середині грудня закрила угоду з продажу російському партнеру своєї частки у спільному підприємстві «Мазда Соллерс Мануфекчурінг Рус» (МСМР) у Владивостоці. Крім виробників автомобілів вихід в грудні зробили декілька виробників упаковки та поліграфії.

Так, Mayr-Melnhof Group повідомила про продаж російських підприємств MM Packaging, що їй належать, з випуску картонної упаковки – «ММ Поліграфоформлення Пекеджинг» і «ММ Поліграфоформлення Ротогравюр».

Компанія Amcor оголосила про завершення продажу своїх трьох заводів у Росії російському інвестору HS Investments після отримання всіх необхідних регуляторних дозволів та грошових надходжень. Вартість компенсації без готівки та боргів становить 370 млн євро.

Крім того, американський виробник будівельних матеріалів Owens Corning продав російські активи структурі ДК «Росатом» Umatex. Найбільший незалежний нафтотрейдер Vitol Group продав частку у ТОВ «Схід Ойл», яке реалізує один із найбільших проєктів «Роснефти» на півночі Красноярського краю Росії. Також, ізраїльський військовий виробник Plasan продав російську дочку ТОВ «Оріон Композит», яка займалася техпідтримкою.

За даними KSE, компанії, які вже повністю вийшли з РФ, мали щонайменше 297 тис. осіб персоналу, $41 млрд річного доходу, $33,9 млрд капіталу та $36 млрд активів. Водночас компанії, які призупинили свою діяльність на російському ринку, мали 335,3 тис. осіб персоналу, річний дохід у розмірі $55,3 млрд, $28,9 млрд капіталу і $33,3 млрд активів

Окупанти не пропускають на Запорізьку АЕС майже 1500 працівників, які відмовилися отримувати російські паспорти та співпрацювати з «Росатомом». Про це повідомляють у Генштабі ЗСУ.

«Майже 1500 працівників Запорізької АЕС, які відмовилися отримувати російські паспорти та підписувати договір з «Росатомом», позбавлені перепусток та доступу на підприємство», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що загарбники шукають нових працівників для АЕС на території РФ та готують житловий фонд для майбутніх працівників шляхом так званої «націоналізації» квартир місцевих жителів, які виїхали.

Нагадаємо, 5 жовтня російський президент Путін своїм указом доручив передати окуповану Запорізьку АЕС у федеральну власність РФ. Для цього у Росії вже створили компанію «Эксплуатирующая организация Запорожской АЭС».

Пізніше колишній заступник головного інженера Запорізької АЕС Юрій Чернічук, який перейшов на роботу до окупантів заявив, що окуповану Запорізьку АЕС залишили близько 50% персоналу, тобто понад 5 тис. осіб.

Російська нафтова корпорація “Лукойл” вивчає можливий продаж свого бізнесу в Румунії й Молдові після санкцій Європейського Союзу проти російських нафтових компаній. Про це повідомляє Balkan Insight, передає enkorr.

Зазначається, що локальні компанії «Лукойлу» включають мережі станцій технічного обслуговування, нафтопереробний завод у Плоєшті (Румунія), вітрову електростанцію в Румунії й нафтобази, розташовані в обох країнах.

5 грудня минулого року набули чинності нові санкції ЄС, які торкнулися діяльності кількох російських компаній, зокрема «Лукойлу».

Рада з питань конкуренції Молдови заявляє, що дочірня компанія «Лукойлу» в країні володіє 20% місцевого ринку роздрібної торгівлі паливом. Маючи 105 станцій по всій країні, фірма зареєструвала 2021 року прибуток обсягом приблизно 60 млн молдовських леїв, що становить майже 3 млн євро. На неї також припадає близько 40% імпорту дизельного пального і 33,5% імпорту бензину в Молдову.

У Румунії компанія володіє близько 315 АЗС і налічує близько 3 тис. працівників. Як третій за величиною роздрібний продавець пального в країні, оцінюється, що його роздрібна мережа коштує майже 13 млрд румунських леїв, або близько 2,6 млрд євро.

Видання зазначає, що на обидва активи є два потенційних покупці – Royal Dutch Shell і KazMunaiGaz. Перший – найбільший гравець на всьому континенті й уже продав компанії свої російські активи в травні минулого року, а другий володіє мережею станцій Rompetrol в обох країнах.

Споживання електроенергії населенням у Києві під час масових відключень у минулому листопаді впало на 28%, порівняно із листопадом 2021 року. Про це генеральний директор електропостачальної компанії «Д.Солюшнс» (бренд Yasno, група ДТЕК) Сергій Коваленко повідомив у Facebook.

«У Києві споживання електроенергії населенням у жовтні 2022-го впало на 19%, а в листопаді – на 28% до жовтня і листопада 2021 року. У Дніпрі та області воно впало на 15% у жовтні, на 11% у листопаді. Насправді ці цифри будуть ще більші… за допомогою відключень та економії населення зменшило споживання щонайменше на третину», – написав Коваленко.

Він додав, що сьогодні у Києві застосовувались планові відключення електроенергії, найімовірніше, вони збережуться і у вихідні.

Кабінет міністрів змінив тимчасово виконуючих обов’язків керівників двох стратегічних підприємств групи «Нафтогаз». Так, тимчасово виконуючим обов’язки АТ «Укргазвидобування» став Олег Толмачев, який очолював дивізіон «Нафтогаз Розвідка та Видобування» групи «Нафтогаз», а виконуючим обов’язки керівника АТ «Укртрансгаз», що є оператором всіх українських підземних сховищ газу, призначено Романа Малютіна.

Відповідне рішення було прийнято на засіданні уряду 6 січня, повідомляє пресслужба «Нафтогазу».

Олег Толмачев має понад 20 років досвіду у видобуванні вуглеводнів у Північній Америці. Обіймав керівні посади у таких газодобувних компаніях у США, як BP America, Chesapeake Energy, EnCana Oil & Gas USA, Eclipse Resources і Montage Resources. Зокрема, очолював високотехнологічні проекти з розробки великих родовищ у Північній Америці з покладами газу та газоконденсату. Серед його обов’язків було підвищення економічної ефективності проектів, формування й керування мультифункціональними командами (геологія, розробка, буріння, видобуток, підготовка та переробка вуглеводнів).

Роман Малютін має понад 20 років досвіду роботи на підприємствах, що займаються транспортуванням та зберіганням газу.

Малютін пройшов шлях від оператора та інженера на Кегичівському ПСГ до заступника головного інженера східного регіону Оператора газотранспортної системи України. Впродовж останніх півтора року очолював технічний департамент АТ «Укртрансгаз», де відповідав за експлуатацію компресорних станцій, напрямки енергетики та метрології, а також супроводжував проекти з розвитку низьковуглецевих технологій та зберігання водневих сумішей.

Як повідомлялося, за даними ЗМІ, правління НАК «Нафтогаз України» ухвалило рішення про звільнення чотирьох топменеджерів компанії: виконавчого директора групи «Нафтогаз» Маврікія Калугіна; директора зі стратегії та розвитку бізнесу групи Сергія Боєва; виконувача обов’язків гендиректора «Укргазвидобування» Олександра Романюка; виконувача обов’язків гендиректора «Укртрансгазу» Сергія Переломи.

Це рішення має затвердити Кабінет міністрів, який наразі виконує функцію наглядової ради.

Державна інспекція енергетичного нагляду штрафуватиме операторів систем розподілу електроенергії (ОСР, «обленерго») за недотримання графіків відключень споживачів. Про це голова Держенергонагляду Руслан Слободян заявив на нараді у Міністерстві енергетики.

За його словами, наразі продовжуються перевірки дотримання операторами систем розподілу порядку застосування заходів з обмеження постачання електричної енергії, а виявлені порушення на вимогу контролюючого органу усуваються.

Водночас Слободянюк наголосив, що наразі терміни усунення порушень операторами систем розподілу добігають визначених приписами Держенергонагляду кінцевих дат.

«Надалі за фактом невиконання вимог будуть застосовуватися санкції, зокрема, штрафи. Також керівники ОСР нестимуть персональну відповідальність у разі порушень графіків відключення електроенергії», – наголошується у повідомленні Міненерго.

Слободянюк додав, що також тривають також перевірки операторів систем розподілу, що проводяться НКРЕКП із залученням представників Держенергонагляду.

Своєю чергою міністр енергетики Герман Галущенко зауважив, що початком року у більшості регіонів спостерігається поліпшення ситуації з електропостачанням.

«Наразі триває активна робота з відновлення пошкоджених об’єктів генерації, магістральних та розподільчих мереж, яка є достатньо часо- та ресурсозатратною. У прифронтовій зоні ремонтні роботи на деяких енергооб’єктах неможливі під час активних бойових дій, що ускладнює ситуацію з відновленням живлення», – сказав міністр.

Очільник Міненерго додав, що через зростання попиту на електроенергію внаслідок похолодання будуть застосовуватись графіки відключень електропостачання з метою попередження аварій через навантаження енергосистеми.

«Однак, завдяки вжитим заходам контролю, на сьогодні графіки цих відключень є більш виваженими, збалансованими та справедливими», – підкреслив Галущенко.

Кабінет міністрів на засіданні у п’ятницю, 6 січня, ухвалив рішення про припинення міжурядової угоди з РФ про продовження строку експлуатації ракетного комплексу 15П118М (“Сатана”). Про це представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив у Telegram.

«Угоду припинено у зв’язку з докорінною зміною обставин дії угоди, що виключає проведення головним розробником (державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» імені М.К. Янгеля”) та виробником (державне підприємство “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова») сервісного обслуговування ракет стратегічного призначення 15П118М, які знаходяться в експлуатації в РФ», – написав Мельничук.

Відповідну постанову №17 від 6 січня «Про припинення дії Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про продовження строку експлуатації ракетного комплексу 15П118М» вже оприлюднено на офіційному урядовому порталі.

Угоду між урядом РФ і Кабінетом міністрів України про подовження терміну експлуатації ракетного комплексу 15п118м було підписано в Москві 21 лютого 2006 року.

Наприкінці 2014 року російські військові заявляли, що більше не залежать від українських розробників ракет РС-20В «Воєвода» (15П118М, за західною класифікацією SS-18, «Сатана») у питаннях технічного супроводу та продовження термінів служби цих ракет.

Ракетний комплекс 15П118М розроблений КБ «Південне» імені Янгеля та серійно виготовлявся на Південному машинобудівному заводі ім. Макарова. Початковий гарантійний термін експлуатації комплексу, прийнятого озброєння у період 1988-1992 років, становив 15 років.

Маса міжконтинентальної балістичної ракети РС-20В «Воєвода» складає 211 тонн. Вона здатна нести десять ядерних бойових блоків по 0,5 мегатонни на відстань до 11 тис. км. Ракета РС-20 оснащена набором засобів для подолання систем протиракетної оборони.

Масове використання генераторів внаслідок масованих ракетних атак росіян на енергосистему України не викличе дефіциту палива чи зростання цін. Про це свідчать результати дослідження “Консалтингової групи “А-95”, повідомляє галузеве видання enkorr.

Згідно з оцінкою експертів, у жовтні-листопаді 2022 року спостерігалося різке зростання попиту на бензин для генераторів, проте його обсяг не перевищив 6% ринку, або 7-12 тис. тонн на місяць. Водночас попит на дизпаливо для генераторів оцінюється максимум на рівні 60-65 тис. тонн, що становить 10-11% від загального обсягу споживання у країні.

«Проведене дослідження й низка інтерв’ю з операторами ринку показали, що обсяг споживання пального генераторами в Україні хоч і збільшився, але не настільки, щоб радикально вплинути на ситуацію із постачанням і призвести до дефіциту пального в країні», – зауважив експерт Консалтингової групи «А-95» Артем Куюн.

На основі спостережень за споживанням у жовтні-грудні 2022 року було спрогнозовано максимальні обсяги “генераторного” споживання у першій половині 2023 року.

У разі ж сценарію блекауту аналітики «А-95» прогнозують збільшення попиту з боку власників електрогенераторів до 20 тис. тонн бензину й 100 тис. тонн дизпалива на місяць. При цьому експерти зауважують, що ринок має потенціал збільшення постачання майже на всіх напрямках. З іншого боку, погіршення ситуації з централізованим електропостачанням призведе до зменшення споживання пального бізнесом.

Аналітики стверджують, що попит на пальне для генераторів не матиме вирішального впливу на ціни, які переважно залежать від зовнішніх чинників.

Протягом грудня уряди іноземних держав та неурядові організації передали Україні близько 5 тис. генераторів для забезпечення гуманітарних потреб. Про це йдеться в повідомленні Міністерства інфраструктури.

«Росіяни зазнали поразок на полі бою і від того воюють з об’єктами цивільної інфраструктури України. Однак це лише консолідує міжнародну спільноту в підтримці нашого народу. Світ солідарний з українським народом і допомагає пройти складну зиму 2022-2023. Протягом грудня виділено близько 5 тис., на початку року очікуємо ще 8 тис. генераторів різної потужності додатково», – сказав віцепрем’єр-міністр з відновлення, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.

Генератори розподіляються відповідно до запитів та потреб регіонів – для забезпечення роботи об’єктів критичної інфраструктури, «пунктів незламності», закладів охорони здоров’я та освіти тощо.

Виділення електричного обладнання відбулося за сприяння та співпраці European Commission, Emergency Response Coordination Centre – ERCC.

Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що Європейський Союз надасть Україні 900 генераторів та мільйони енергоощадних лампочок.

Нацкомісія, яка здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ), підвищила розмір “зелених тарифів” на перший квартал 2023 року для всіх видів ВДЕ-генерації з урахуванням курсу євро, що підвищився. Відповідні постанови ухвалено на засіданні регулятора 30 грудня, передає Інтерфакс-Україна.

Таким чином, виходячи із зазначених у додатках до постанов списків об’єктів ВІЕ-генерації та видів домашньої генерації, тариф на зазначений період буде на 6% вищим, ніж в останньому кварталі 2022 року.

Як сказано в обґрунтуванні до проєкту постанов, “зелені” тарифи на вироблену електроенергію суб’єктами господарювання, генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичними кооперативами та генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлюються на наступний квартал з урахуванням середнього офіційного курсу гривні до курсу євро. України за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього засідання НКРЕКП у поточному кварталі.

До розрахунків прийнято середній офіційний курс гривні до євро за період з 30 листопада 2022 року до 29 грудня 2022 року на рівні 3 863,04 грн за 100 євро.

Російські атаки на енергосистему Україну теоретично можуть спричинити блекаут. Утім, на практиці така ймовірність досить низька. Про це в ефірі єдиного телемарафону повідомив голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький, передає РБК-Україна.

«Теоретично може загрожувати, на практиці я не бачу такої небезпеки зараз. Я вважаю, що найгірше ми вже пройшли з цими атаками ракетними, я дуже на це сподіваюсь. Динаміки цих атак і ефект від тих атак показує, що росіяни мають все меншу і меншу здатність», – зазначив він.

За словами Кудрицького, енергетики навчилися готуватися до ймовірних атак ворога. Очільник “Укренерго” вважає, що “російська воєнщина на полі бої з української енергосистемою” мало що може продемонструвати.

«Мені здається, що цей атакувальний потенціал буде все більше вичерпуватися. Я впевнений, що росіяни, які зараз програють на звичайному фронті, на енергетичному фронті теж програють», – додав він.

Водночас у пресслужбі «Укренерго» додали, що після 13-ти масованих атак ворогу не вдалося досягти свої глобальної цілі – залишити українців на Новий Рік без електроенергії.

«Енергетики роблять все можливе, щоб новорічне свято було зі світлом без обмежень. Додаткові обсяги електроенергії для побутових споживачів надано завдяки свідомій поведінці українського бізнесу та обмеженням роботи промисловості», – наголосили в компанії.

Сили протиповітряної оборони України з 31 грудня на 1 січня загалом знищила 45 ударних ворожих БПЛА.

Чехія 31 грудня офіційно припинила співробітництво з російським Об’єднаним інститутом ядерних досліджень у підмосковній Дубні. Про це повідомляє Radio.cz.

Головною причиною ухвалення відповідного рішення стала військова агресія РФ проти України. Процес відмови від співпраці з багаторічним російським партнером був запущений ще в квітні 2022 року, а останню точку в середині літа поставив, підписавши відповідний документ, президент Чехії Мілош Земан.

«Збереження членства могло бути витлумачене Росією як продовження наукового співробітництва у стратегічній галузі та побічно, як ігнорування того факту, що РФ робить безпрецедентні порушення міжнародного правопорядку та прав людини», – йдеться в ухвалі.

Ще раніше міністерство освіти Чехії ухвалило рішення про припинення участі своїх співробітників у дослідницькій діяльності указаної організації. На думку відомства, припинення членства не стане суттєвим обмеженням для чеських досліджень.

28 грудня в онлайн-режимі відбулось засідання стипендіальної комісії НН ІЕЕ, на якому було розглянуто питання призначення додаткових балів студентам НН ІЕЕ зимової заліково-екзаменаційної сесії 2022/2023 навчального року. Розподіл додаткових балів дивіться в  файлі “НН ІЕЕ (додаткові бали) 28_12_2022.pdf“.

Агент ДТЕК у КПІ: хто зі студентів рятує електромережі всієї Київщини? Чи загрожує Україні тривалий блекаут? Чому всі електропідстанції зникли з мапи? Як студенти вчаться без світла? І куди дзвонити, якщо лише у вашому домі темно?

Про все це в новому випуску проєкту CAMPUS розповів студент 3-го курсу НН ІЕЕ Богдан Криштопайтис.

Заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован заявив про те, що моніторингова програма за участю ради директорів для України (PMB), остаточно затверджена Міжнародним валютним фондом 19 грудня, у разі її успішного проходження у березні наступного року може змінитись великою програмою з фінансуванням.

«Сподіваємось у березні вийти на більшу програму, яка вже буде частиною процесу реконструкції та допомагатиме побудувати “макрофреймворк” для інших донорів», – сказав він на щорічній конференції асоціації “Професійний уряд” (PGA).

Рашкован пояснив, що у затвердженій PMB містяться умови, які мають продемонструвати іншим донорам та партнерам, що Україна здатна “не лише воювати з Росією під час війни, а й у таких складних умовах впроваджувати зміни у своїй політиці, щоб робити макрокорекцію, приводити економічну ситуацію більше в порядок, зменшувати бюджетний дефіцит, не дозволяти монетарного фінансування наступного року, працювати більше із донорами”.

“Рівень невизначеності дуже високий, але програма на чотири місяці, під час них ми маємо показати, що Україна здатна реалізовувати складні програми”, – зазначив Рашкован.

За його словами, на відміну від багатьох інших міжнародних фінансових організацій (МФО), МВФ не є банком розвитку, але “працює над створенням макрорамки, в якій можна щось планувати” і яку аутсорсять інші донори та кредитори. Йдеться про контроль над макроекономічною, бюджетною фіскальною, монетарною політиками, додав заступник виконавчого директора фонду.

«Щоб МВФ міг їх запевнити, що уряд проводитиме політики, які матимуть змогу підтримати реконструкцію», – підсумував він.

Говорячи про План відновлення України, Рашкован закликав перестати говорити про великі оцінки її вартості – $350 млрд, $750 млрд, $1 трлн, а зайнятися меншими, але конкретними пілотними проєктами.

«Треба перестати говорити про такі великі гроші, вони нікого не приваблюють, вони тільки створюють дуже великий страх, що це дуже великі гроші, яких ніхто не може знайти. Тому нам треба розпочинати невеликі пілоти з реконструкції невеликих міст – Макарів, Бородянка, Гостомель», – зазначив він.