КЗпП не обмежує працівника у виборі, де він працюватиме дистанційно та упродовж якого часу. Звісно, якщо дистанційну роботу запровадили не на визначений строк.
Дистанційна робота — це форма організації праці, за якої працівник виконує роботу поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та використовує інформаційно-комунікаційні технології (ч. 1 ст. 60-2 КЗпП).
Зауважимо, якщо працівник вирішив жити за кордоном і працювати дистанційно на українському підприємстві, він має перебувати у країні на законних підставах, і дотримувати, зокрема, податкового законодавства країни перебування. Також не буде зайвим, якщо працівник проконсультується з бухгалтером підприємства стосовно статусу резидента та, відповідно, сплати податків.
