НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ

У понеділок, 01 червня 2020, відбулася стипендіальна комісія ІЕЕ, яка розглянула матеріали студентів, що були подані на нарахування додаткових балів до рейтингу успішності.



Результати розгляду щодо нарахування додаткових балів приведені у приєднаному файлі.

Науковці Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» спільно з науковцями Державної Установи «Національний  науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» та Київського Національного університету технологій та дизайну організували та провели 2 і 3 червня 2020 року Міжнародну науково-практичну конференцію на тему: «Eнергозбереження та промислова безпека: виклики та перспективи».

У сучасних умовах питання реалізації енергетичної безпеки для кожної країни є важливим та актуальним завданням. Досягти таку мету можливо декількома способами: збільшенням видобутку власних енергоносіїв за умови запровадження новітніх енергозберігаючих технологій в енергоємних виробництвах; створення нового ефективного енергоощадного устаткування. Світовий досвід у вирішенні поставлених завдань свідчить, що всі енергетичні процеси та устаткування утворюють агресивне виробниче середовище, вплив якого на працівників, населення та довкілля призводить до вкрай негативних наслідків. Тому поряд з технологічними питаннями велику увагу науковці приділили безпеці виконання робіт, оцінці наслідків впливу енергетики на довкілля, охороні здоров’я працівників. 

Мета конференції – обмін науково-технічною інформацією з актуальних питань:

• енергозбереження та перспективних напрямів створення та розвитку новітніх енергоефективних і безпечних технологій;

• визначення стратегічних напрямів у вирішенні екологічних, економічних і правових питань під час впровадження нового енергетичного устаткування;

• висвітлення проблем і досягнень у галузі охорони праці та способів створення безпечних умов праці.

У наданих працях використано принцип системного підходу у вирішенні завдань енергозбереження з одночасним підвищенням безпеки виробництва і комфортності умов праці. Враховуючи широкий спектр питань, які розглянуто у даному збірнику, 38 статей розміщено за п’ятьма розділами: 

1. Управлінські, екологічні, економічні та правові аспекти використання енергоефективних технологій;

2. Новітні технології та устаткування для отримання, транспортування та збереження енергії;

3. Промислова безпека у сучасних енергоємних та енергонебезпечних умовах виробництва; 

4. Безпека життєдіяльності людини як базова концепція  сталого розвитку країни;

5. Новітні заходи та засоби з енергоменеджменту, охорони праці та безпеки життєдіяльності людини.

У роботі конференції взяли участь 76 науковців з 13 країн. Серед учасників конференції найбільшу частину становили представники наукових кіл України, а також науковці Азербайджану, Гамбії, Японії, Канади, Филиппин, Італії, Іспанії, Швейцарії, Германії, Норвегії, Бразилії, Болгарії. Українські науковці та фахівці з питань енергозбереження, енергоменеджменту, безпеки життєдіяльності та охорони праці представляли 15 вищих навчальних закладів, зокрема: Національний університет цивільного захисту України, м. Харків; Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ, Одеський національний політехнічний університет, м. Одеса, Київський національний університет технологій та дизайну, м. Київ, Хмельницький національний університет, м. Хмельницький; Івано-Франківський Національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ; Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України, м.Черкаси, Національного університету харчових технологій, м. Київ, Криворізький національний університет, м. Кривий Ріг.

У конференції прийняли участь фахівці з наукових установ Національної академії наук України: Інститут гідромеханіки Національної академії наук України, Інститут технічної теплофізики Національної академії наук України; ДУ «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки і охорони праці», Інститут еволюційної екології Національної академії наук України, м. Київ, Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України, м. Київ, Інститут колоїдної  хімії та хімії води ім. А.В. Думанського Національної академії наук України, м.Київ

Серед учасників конференції члени кореспонденти Національної академії наук України, 23 доктори технічних наук та 31 кандидат технічних наук.

Учасники конференції заслухали 16 доповідей у відео-режимі і прийняли участь у обговоренні та дискусіях з таких питань енергозбереження, екології, безпеки життєдіяльності:

• особливості використання відновлюваних джерел електричної енергії; 

• способи підвищення безпеки гідротехнічних споруд України;

• енергозберігаючі технології підземної газифікації вугілля як засоби забезпечення України вторинним паливом;

• парогазотурбінна енергетична установка змінної структури;

• аспекти безпеки життєдіяльності людини у сучасних умовах України, Гамбії Канади, Норвегії, Азербайджану;

• кліматичні зміни та їх наслідки: виникнення повеней і засух в Африці;

• способи підвищення енергоефективності та зниження викидів парникових газів.

Підвищену увагу привернули доповіді, пов’язані з реалізацією основних вимог щодо охорони праці та безпеки виробництва:

• аналіз сучасного стану інформаційних систем Державної служби з охорони праці та формування рекомендації з їх вдосконалення;

• особливості дистанційного навчання студентів вищих навчальних закладів;

• особливості проектування та застосування новітніх видів засобів індивідуального захисту.

У цьому навчальному році на кафедрі електропостачання Інституту енергозбереження та енергоменеджменту (ІЕЕ) дев’ять із сімнадцяти магістрантів наукового спрямування − громадяни інших країн світу, що навчаються на англомовних програмах підготовки за спеціальністю «141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка». 

Після запровадження карантину постало непросте завдання забезпечити безперервність освітнього процесу іноземних громадян англійською мовою, і зокрема шістьох магістрантів, що мали завершити підготовку дисертацій. Треба сказати, що випусковій кафедрі на чолі з д. т. н., професором Поповим В.А. довелося докласти чимало зусиль для того, щоб усі іноземні студенти вчасно пройшли всі необхідні процедури і допустилися до захисту магістерських дисертацій. Засідання екзаменаційних комісій ІЕЕ відбулися за розкладом, але дистанційно, у форматі інтернет-конференцій (ZOOM).

На засіданні екзаменаційної комісії під головуванням д. т. н., с. н. с., зав. відділом Інституту електродинаміки НАН України Юрченка О.М. представили та успішно захистили свої роботи студенти спеціалізації «Системи забезпечення споживачів електричною енергією»:

• Алмаброк Рашед Башір Елхаді, громадянин Лівії, тема магістерської дисертації «Комбінований метод відновлення даних про споживання електричної енергії» (науковий керівник: професор кафедри електропостачання, д. т. н. Волошко А.В.); 

• Фарадж Бадер Джума Мусбах, громадянин Лівії, тема магістерської дисертації «Аналітичне забезпечення розгортання АСКОЕ в електроенергетичній системі Лівії» (науковий керівник: доцент кафедри електропостачання, к. т. н. Коцар О.В.).

На засіданні екзаменаційної комісії під головуванням д. т. н., професора, член-кор. НАН України, зав. відділом Інституту технічної теплофізики НАН України Баска Б.І. представили та успішно захистили свої роботи студенти спеціалізації «Енергетичний менеджмент та енергоефективні технології»:

• Данго Ібрагіма, громадянин Сенегалу, тема магістерської дисертації «Динаміка попиту на електроенергію у сільських та віддалених регіонах (на прикладі Республіки Сенегал)» (науковий керівник: доцент кафедри електропостачання, к. ф.-м. н Стрелкова Г.Г.); 

• Тафтішт Бадіс, громадянин Алжиру, тема магістерської дисертації «Особливості оцінювання якості електропостачання у системах з джерелами розосередженої генерації» (науковий керівник: доцент кафедри електропостачання, к. т. н. Дерев’янко Д.Г.); 

• Шарадзе Річард, громадянин Грузії, тема магістерської дисертації «Вибір сценарію розвитку генеруючих потужностей в електроенергетичній системі України» » (науковий керівник: професор кафедри електропостачання, д. т. н. Находов В.Ф.);

• Шуакріа Абдельджаліль, громадянин Алжиру, тема магістерської дисертації «Системи керування попитом для локальних систем енергопостачання» (науковий керівник: професор кафедри електропостачання, д. т. н. Денисюк С.П.).

Обидва головуючі екзаменаційних комісій відзначили хороший рівень підготовки іноземних магістрантів ІЕЕ, що безумовно, є також позитивною оцінкою роботи професорсько-викладацького складу випускової кафедри. 

За результатами виконання навчальної програми та захисту магістерських дисертацій двом іноземним студентам – Данго Ібрагіма та Шарадзе Річард, рекомендовано видати дипломи з відзнакою.

І хоча формат проведення засідань екзаменаційних комісій цьогоріч був нетрадиційним, захисти магістерських дисертацій проходили за звичною процедурою. Студенти, як і завжди, хвилювалися перед своїми виступами, члени екзаменаційних комісій ставили багато запитань, секретар зачитував заздалегідь отримані відзиви та рецензії, магістранти першого року навчання спостерігали за захистами у якості гостей і «вболівали за своїх». Радісні емоції усіх учасників засідань після оголошення результатів захисту передавалися через екрани моніторів − випробування пройдено.

Звичайно, дистанційна робота не замінить живого спілкування викладачів зі студентами. Але нові виклики потребують швидкої адаптації усіх учасників навчального процесу, і на мою думку, останні місяці довели спроможність нашого університету гідно рухатися у напрямку цифрового майбутнього.

 Чернецька Ю.В.,

к.т.н., ст. викл. кафедри електропостачання ІЕЕ, заст. Директора ІЕЕ з міжнародного співробітництва (на громадських засадах)

Матеріал опубліковано в університетській газеті «Київський політехнік» (№ 22 від 11 червня 2020 року)

За рішенням Вченої ради Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” від 30.06.2020 року (Протокол №5) оголошено переможців конкурсу на здобуття премій КПІ ім. Ігоря Сікорського за кращі підручники, навчальні посібники та монографії у 2020 році.

Колектив інституту енергозбереження та енергоменеджменту вітає доцентів кафедри електропостачання Прокопенка Володимира Васильовича та Закладного Олега Олександровича з присудженням їм другої премії за підручник “Енергетичний аудит”.

Еразмус+  це програма Європейського Союзу на період 2014-2020 років, що підтримує проекти в сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту. Одним із напрямів цієї програми є міжнародна кредитна мобільність студентів вищих навчальних закладів. 

Завдяки участі КПІ ім. Ігоря Сікорського у програмі Еразмус+, студенти Інституту енергозбереження та енергоменеджменту (ІЕЕ) мають змогу отримати стипендії для короткострокового навчання або наукового стажування в європейських університетах. Тривалість академічної мобільності, як правило, складає один семестр, і обов’язково відповідає навчальній програмі студента в ІЕЕ. 

У 2019/2020 навчальному році учасниками проектів кредитної мобільності Еразмус+ стали магістранти наукового спрямування:

• Фролов Іван, гр. ОЕ-91мн, академічна мобільність у Лодзькому технічному університеті (Польща) та в Університеті Південно-Східної Норвегії (Норвегія);

• Усатенко Владислав, гр. ОЕ-91мн, академічна мобільність в Університеті міста Люксембург (Королівство Люксембург).

Учасники програми Еразмус+ у 2018/2019 навчальному році, студенти ІЕЕ:

• Голуб Вячеслав, гр. ОН-81мн, академічна мобільність в Університеті Південно-Східної Норвегії (Норвегія);

• Голубенко Олександр, гр. ОТ-81мп, академічна мобільність у Норвезькому університеті природничих та технічних наук (Норвегія);

• Мельник Марта, гр. ОН-91мн, академічна мобільність в Університеті Південно-Східної Норвегії (Норвегія);

• Сердечний Павло, гр. ОТ-81мн, академічна мобільність в Університеті міста Люксембург (Королівство Люксембург);

• Фандуль Антон, гр. ОЕ-81мп, академічна мобільність в Університеті Південно-Східної Норвегії (Норвегія);

• Федоренко Дарина, гр. ОЗ-52, академічна мобільність у Варшавському університеті екології та управління (Польща).

Відгуки студентів про участь у програмі Еразмус+ розміщено на сторінках Міжнародного офісу ІЕЕ (читайте за посиланням: http://io.iee.kpi.ua/uk/stories/ukrainian)

Шановний Костянтин Юрійович!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди Вашого призначення на високу і відповідальну посаду – в.о. Голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.

Переконані, що Ваш професійний досвід, енергія, управлінський талант, освіта і організаторські здібності дозволять Вам домогтися значних досягнень на цьому високому і відповідальному посту.

Щиро бажаємо конструктивної роботи, невичерпних сил та успіхів у всіх починаннях! Зичимо Вам великих здобутків, а підґрунтям плідної професійної діяльності на новій посаді хай буде міцне здоров`я, сповнене любові серце, натхненна думка й добрі почуття. Хай притаманні Вам енергія, завзятість та наполегливість і надалі сприяють піднесенню іміджу Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України! Нехай у всіх починаннях Вас супроводжує удача, розуміння та підтримка колег і однодумців, а непроста відповідальна робота приносить задоволення і творчих перемог. Нехай дружні привітання від колективу Інституту енергозбереження та енергоменеджменту додадуть Вам життєвої наснаги, а людська шана буде подякою за плідну працю!

ВИНОСЛАВСЬКИЙ ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ

В січні 2020 року виповнюється 100 років з дня народження заслуженого працівника вищої школи УРСР, лауреата Державної премії України, професора Винославського Василя Миколайовича, який протягом 27 років був деканом гірничого та факультету гірничої електромеханіки і автоматики Київського політехнічного інституту та 35 років завідувачем кафедри.

Василь Миколайович народився у 1920 році в селі Лука-Барська Барського району на Вінниччині. З 14 років він починає працювати в автоколоні «Дорбуд» в м. Києві, з 1935 по 1938 рр. навчається в середній школі № 73 м. Києва, після закінчення якої вступив до електротехнічного факультету Київського політехнічного інституту за спеціальністю «Електричні мережі та системи».

У 1941 р. Винославський В.М. добровільно пішов на фронт на захист Вітчизни. В 1941-1942 роках він являється слухачем військового факультету зв’язку Червоної Армії в м. Ташкенті. Після закінчення військового факультету молодий офіцер Радянської Армії був направлений на фронт начальником зв’язку 1368 зенітного артилерійського полку 25-ї дивізії Центрального фронту. В 1943 р. йому довелося прийняти участь у суворій битві під Понирями на Курській дузі, де був тяжко поранений.

Після одужання у 1944 р. капітан Радянської Армії Винославський Василь Миколайович був демобілізований у зв’язку з тяжким пораненням. Він повертається на навчання у свій рідний Київський політехнічний інститут, який закінчує в 1946 році із відзнакою.

Після закінчення інституту Винославський В.М. починає працювати асистентом кафедри електричних мереж та техніки високих напруг електроенергетичного факультету. Крім педагогічної роботи в цей період (1946-1948 рр.) він виконує велику і відповідальну громадську роботу, працює першим секретарем комітету комсомолу та членом партійного комітету КПІ.

У 1948 році він вступив до аспірантури кафедри електричних мереж, яку закінчив у 1952 р. та захистив кандидатську дисертацію.

Ще будучи аспірантом Василь Миколайович разом з Рибченко П.Ф. направляється для роботи на кафедрі гірничої електромеханіки гірничого факультету КПІ. Вони активно включились в навчальний процес, виконали значну роботу з постановки спеціальних дисциплін електротехнічного напрямку та створення відповідної лабораторії, в підготовці навчально-методичного забезпечення дисциплін для підготовки фахівців за прискореною програмою.

У 1953 р. Винославський В.М. отримує звання доцента та призначається на посаду доцента кафедри гірничої електромеханіки, а з 1954 р. як завідувач очолює цю кафедру до 1988 року. За цей час кафедра тричі змінювала назву: електрифікації та автоматизації гірничих робіт, електропостачання гірничих підприємств, а потім і до тепер – електропостачання.

На кафедрі значно активізується наукова робота, проводяться інтенсивно наукові дослідження з регулювання напруги в електричних мережах, удосконалення систем електропостачання шахт, розроблення спеціальних трансформаторів з регулюванням напруги під навантаженням, пускових агрегатів для електросвердел та ін.

На кафедрі працює науково-дослідна група, що проводить наукові дослідження на замовлення Конотопського заводу «Красний металіст», комбінатів «Укрзахідвугілля», «Укрбурвугілля» та ін. У цей період на кафедрі зароджується школа електропостачання підприємств, яка пізніше стала відомою на терені СРСР.

З 1955 р. Винославський В.М. виконує обов’язки заступника декана, а в 1958 році призначається деканом гірничого факультету і працює ним з урахуванням структурних змін до 1988 р. (гірничий, автоматики та приладобудування, гірничої електромеханіки та автоматики).

Для Василя Миколайовича завжди характерним був творчий підхід до виконуваних обов’язків з врахуванням актуальності проблем, які є нагальними на часі. Так за його ініціативою в 1959 р. із числа студентів груп гірничих електромеханіків уперше в СРСР почалась підготовка фахівців за спеціальністю «Автоматизація і комплексна механізація гірничої промисловості», випуск якої відбувся в червні 1961 року. Значна частина випускників цього випуску в подальшому отримала наукові ступені та звання. Під керівництвом Винославського В.М. для нової спеціальності вперше в країні були розроблені навчальні плани, програми дисциплін електромеханічної, електротехнічної підготовки та з автоматизації. Авторський колектив кафедри (Винославський В.М., Рибченко П.Ф., Попович М.Г., Полянський М.О., Данильчук Г.І.) підготував та вперше в країні видав навчальний посібник «Автоматизація виробничих процесів вугільних шахт». У 1964 р. спеціальність «Автоматизація і комплексна механізація гірничої промисловості» перейменовано на спеціальність «Електрифікація і автоматизація гірничих робіт» із відповідною зміною назви кафедри.

Будучи завідувачем кафедри та деканом, Василь Миколайович проводив значну роботу з підготовки та омолодження складу науково-педагогічних кадрів високої кваліфікації, залучення до педагогічної роботи випускників факультету.

На кафедру гірничої електромеханіки ще в 50-ті роки ХХ ст. прийшли випускники Полянський М.О., Подаревський В.Б., Данильчук Г.І., Яснопольський В.В., Попович М.Г., Карпов С.Н., Язев В.Л., Рябенко І.С., Соловей О.І., Борисюк М.Г., пізніше, це Лепорський В.Д., Скриль В.Ф., Праховник А.В., Кононцов В.М., Пащук В.Я., Голота А.Д., Шевчук С.П., Шульга Ю.І., Лісовський В.С., Алтухов Є.І., Печеник М.В., Прокопенко В.В., Несен Л.І. та інші. Ця тенденція продовжувалась протягом всього часу роботи Василя Миколайовича. Ним особисто було підготовлена 34 кандидати наук за його активної допомоги захищено 5 докторських дисертації.

У 1972 р. Винославський В.М. отримав учене звання професора. За високі досягнення у підготовці фахівців в 1974 р. професор Винославський В.М. одержує почесне звання «Заслужений працівник вищої школи України». Під його керівництвом на кафедрі створена наукова школа з питань електропостачання, визнана як в Україні так і за її межами. На кафедрі досліджувалися проблеми створення засобів регулювання напруги, оптимізації режимів електропостачання, систем електропостачання гірничих підприємств, апаратів бездугової комутації, розроблені підсистеми АСУП «Електропостачання» для великих промислових об’єднань Білорусії та Уралу.

В 70-ті роки ХХ ст. за ініціативою Винославського В.М. успішно розвивається наукове та навчальне співробітництво кафедр факультету із закордонними вишами. Особливо успішно в цьому плані працювала кафедра електропостачання з Вроцлавською політехнікою, Лейпцігською вищою технічною школою, з Вісмарською вищою школою, проводились сумісні наукові дослідження, конференції, обмін досвідом в навчальному процесі, читання лекцій, здійснення обміну практикою студентів, публікуються спільні результати досліджень, розробляються та захищаються ряд кандидатських дисертацій, підготовлюються три навчальні посібники.

Визнанням успіху кафедр факультету у справі підготовки спеціалістів було також те, що протягом багатьох років професор Винославський В.М. очолював гірничу секцію науково-технічної ради Мінвузу України, був членом президії навчально-методичної ради з гірничої освіти СРСР. Очолюючи гірничу секцію Василь Миколайович багато уваги приділяє вдосконаленню навчального процесу під час підготовки фахівців для гірничовидобувної промисловості, узгодженню та покращенню навчальних планів та програм дисциплін, що читаються в гірничих вишах України.

Особливою заслугою Винославського В.М. є організація роботи зі створення нової матеріально-технічної бази факультету. За ініціативою Винославського В.М. Радою Міністрів УРСР були прийнято рішення про фінансування будівництва корпусу факультету та гуртожитку для студентів з фінансування за рахунок переважно Мінвуглепрому та Мінпромбудматеріалів. У 1974 р. навчальний корпус № 22 факультету та гуртожиток № 16 було введено в експлуатацію.

Працюючи на посадах завідувача кафедри і декана факультету професор Винославський В.М. був головою ради із захисту кандидатських дисертацій, головою гірничої секції республіканського будинку економічної та науково-технічної пропаганди, членом науково-технічної ради інституту «Автоматвуглерудпром».

Останні роки свого життя (з 1988 по 1992 рр.) Василь Миколайович працював професором кафедри електропостачання на факультеті електроенерготехніки та автоматики. Учасник Великої Вітчизняної війни, інвалід війни, професор Винославський В.М. за бойові дії та трудові досягнення нагороджений орденами Пошани, Жовтневої Революції, Вітчизняної Війни першого ступеня, 11 медалями. Винославський В.М. викладав такі дисципліни: «Електропостачання підприємств», «Підстанції і мережі», «Вступ до спеціальності» та ін. Ним опубліковано 126 наукових робіт, зокрема монографія «Расчёт электрических распределительных сетей», чотири навчальні видання з грифом Мінвузу. У 2005 р. Василь Миколайович за підручник «Переходные процессы в системах електроснабжения» отримав (посмертно) звання лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки у складі авторського колективу: В.М. Винославський, Г.Г. Пивняк, Л.І. Несен, А.Я. Рибалко, В.В. Прокопенко.

Успіхи колективів кафедри та факультету, які очолював професор Винославський В.М, були обумовлені не тільки його високим професіоналізмом, а його людськими якостями, створенням в колективі творчих, робочих, дружніх, доброзичливих стосунків. Йому були властиві людяність, справедливість, відкритість, сердечність, висока внутрішня культура, чуйність, небайдужість до людей, які працюють поряд, турбота про них, він звертався до совісті, боячись їх образити, контролював кожне своє слово. Він жив за принципом: жити, мріяти, любити, бути оптимістом, робити людям добро.

Денисюк С.П.

директор ІЕЕ КПІ ім. Ігоря Сікорського

В рамках святкування 100 – річчя з дня народження професора Винославського Василя Миколайовича на кафедрі електропостачання Інституту енергозбереження та енергоменеджменту відбулося відкриття оновленої експозиції, присвяченої пам’яті Василя Миколайовича (аудиторія № 309-а імені завідувача кафедри електропостачання (1955-1988 рр.)  професора Винославського Василя Миколайовича.

Шановні магістранти!

Запрошуємо Вас до участі в роботі IІ науково-технічної конференції магістрантів ІЕЕ (за результатами дисертаційних досліджень магістрантів), яка відбудеться 21–22 листопада 2019 р. за адресою:

м. Київ, вул. Борщагівська 115, корп.22.

Програма конференції:

Відбулася зустріч директора ІЕЕ Денисюка С.П., заступника директора ІЕЕ Ткаченка В.В.,завідувача кафедри електропостачання Попова В.А. та викладачів кафедри електропостачання з дружиною проф., д.т.н. Ковалка М.П. (Голови державного комітету України з енергозбереження, народного депутата України).

Таїсія Веніамінівна презентувала кафедрі електропостачання ІЕЕ свою книгу «Міленіум у віршах». У цій книзі велика увага приділена становленню політики енергоефективності в Україні. Також Таїсія Веніамінівна Ковалко ознайомилася з експозицією аудиторії № 316 імені професора, доктора технічних наук Ковалка Михайла Петровича та аудиторією № 309-а імені заслуженого діяча вищої школи, професора, д.т.н. Винославського Василя Миколайовича.

Шановні колеги!

Повідомляємо Вам, що термін подачі доповіді на науково-технічну конференцію “2020 IEEE 7th INTERNATIONAL CONFERENCE ON ENERGY SMART SYSTEMS.” продовжено до 29 лютого 2020 року.

Детальну інформацію про конференцію, умови участі та правила оформлення доповідей можна знайти на сайті конференції http://ess.ieee.org.ua/.

Щиро запрошуємо Вас до участі у конференції!

20.01.2020 р.  о 10.00 в залі засідань Вченої ради  КПІ ім. Ігоря Сікорського  (1 корпус, проспект Перемоги, 37) відбудеться вручення дипломів магістрам- професіоналам  випускникам 2019р. Інституту енергозбереження та енергоменеджменту.

20 січня Енергетичне співтовариство оголосило заявку на подання заявок на п’яту щорічну літню школу Енергетичного співтовариства. Літня школа пропонує учасникам можливість зрозуміти науку, політику та регулювання енергетичних ринків у перехідному періоді, а також проблеми, пов’язані із впровадженням законодавства та нормативно-правових актів ЄС у національному контексті.

Від імені Комітету з питань освіти, науки та інновацій щиро вітаю учасників урочистого засідання розширеної Вченої ради Інституту енергозбереження та енергоменеджменту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», присвяченого 100-річчю від дня народження засновника української наукової школи з електропостачання гірничих підприємств, лауреата Державної премії України, професора Василя Миколайовича Винославського.

13 лютого 2020 року відбулося урочисте нагородження молодих науковців ІЕЕ: робота «Науково-технічні та управлінські підходи до підвищення енергоефективності будівель» отримала Премію Президента України для молодих учених у 2019 р.

Авторами розробки є О.М.Шевченко – к.т.н., головний енергоменеджер КПІ ім. Ігоря Сікорського, асистент кафедри теплотехніки та енергозбереження; І.О.Суходуб – к.т.н., доцент кафедри теплотехніки та енергозбереження; Н.А.Буяк – к.т.н., асистент кафедри теплотехніки та енергозбереження та молодий вчений  І.К.Божко – к.т.н., старший науковий співробітник  Інституту технічної теплофізики НАН України.

Робота присвячена підвищенню рівня енергоефективності будівель шляхом удосконалення існуючих і розробки інноваційних управлінських методів оцінювання енергозбереження, розробці та реалізації новітніх систем енергозабезпечення будівель, впровадженню системи енергетичного менеджменту.

Дослідження, представлені в роботі, виконано на прикладі об’єктів галузі освіти. Особливістю галузі є висока складова соціального та споживчого характеру, що пов’язана з використанням енергоресурсів.

Розроблено багаторівневу систему енергетичного менеджменту, яка може допомогти ефективному управлінню процесами енергоефективності як окремих об’єктів, так і галузі в цілому. Ефективність запропонованих підходів доведена при впровадженні в КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Щиро вітаємо наших колег і бажаємо нових творчих здобутків!