НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ

Щоб простіше орієнтуватись в інформаційному просторі в частині поновлення освітнього процесу в університеті в умовах воєнного стану, враховуючи питання, що неодноразово обговорювались зі студентами, викладачами, представниками кафедр та адміністрацій підрозділів, департамент навчально-виховної роботи зібрав для вас основні інформаційні повідомлення в єдиний пост.

 Нормативні документи:

– Наказ НУ/55/2022 від 22.03.2022 «Про заходи щодо організації та проведення освітнього процесу під час правового режиму воєнного стану».

– «Інформаційний лист» №ІР/8/2022 керівникам навчальних підрозділів університету.

– Розпорядження РП/52/2022 від 24.03.2022 «Про відкриті курси платформи дистанційного навчання «Сікорський»».

– Регламент організації освітнього процесу в дистанційному режимі.

– Регламент проведення семестрового контролю в дистанційному режимі.

 Освітній процес

– Організація освітнього процесу у весняному семестрі 2021/2022 н.р. в умовах воєнного стану.

– Пояснення процедур для студентів щодо навчання на час воєнного стану.

– Відповіді на типові питання, озвучені студентами під час зустрічей та надіслані в бот ДНВР у форматі питання-відповідь щодо освітнього процесу з квітня 2022.

– Скорегований графік організації освітнього процесу.

– Порядок реалізації академічної мобільності в умовах дії правового режиму воєнного стану.

 Військовий облік

– Ви змінили місце проживання? Потрібно стати на військовий облік! Пост про те, як отримати довідку Ф-20 для студентів та довідку з місця роботи, що видається ВКАС Університету для співробітників.

 Інші корисності

– Coursera: доступ до більш ніж 5200 курсів і 2200 керованих проектів від провідних університетів і партнерів.

– Як отримати email у домені kpi.ua?

– Навчальна підписка на онлайн сервіси Office365, Microsoft Azure Dev Tools, SolidWorks.

– Проєкт «Юридична допомога під час війни» від ФСП.

– Як доєднатися до колективної DDoS атаки на росію та перелік безкоштовних VPN для українців.

 Якщо виникають ще питання чи є проблеми з навчанням, непорозуміння з викладачами – пишіть нам в бот @DNVR_team_bot або заповнюйте форму (анонімно).

Ніхто з нас не був готовий до початку війни. Це надзвичайно складно та надзвичайно емоційно. І нам важливо адаптуватися. Інакше ми будемо в постійному в стресі та емоційно виснажені.

Ситуація може тривати тижнями, а то й довше. Ми зараз вчимося відстоювати свою країну, і тому нам потрібно також навчитись виконувати свою роботу в умовах війни.

Спробуємо покращити емоційну стабільність на робочому місці незалежно від обставин.

⛳️ Подбайте про поточні потреби

Подбайте про свої поточні потреби, це життєво необхідно. Це як підніматися на Еверест 🏔: перший крок важливий, другий крок важливий. А що надзвичайно важливо — це можливість рухатися все далі і далі вперед.

🔸 Що я ЗАРАЗ можу зробити, щоб почувати себе краще?

🔸 Що я ЗАРАЗ можу зробити, щоб почуватися в безпеці?

🔸 Що я ЗАРАЗ можу зробити, щоб не бути голодним, спраглим і так далі.

⛳️ Запровадьте перехідний ритуал

І виконуйте його кожного разу, коли починаєте і завершуєте роботу.

🌅 Коли ви одягаєте халат або сідаєте вранці за ноутбук, скажіть собі вголос: “Я входжу у роль лікаря”, “Я входжу у роль керівника”,  “Я входжу у роль програміста”, “Я входжу у роль дизайнера”.

🌇 Коли ж ви завершуєте роботу, знімаєте одяг або закриваєте ноутбук, ви кажете собі: “Я виходжу з ролі лікаря / керівника / програміста / дизайнера”.

⛳️ Зосередьтеся на тому, що ви можете робити

Умови, в яких ви працюєте, є нестандартними. За екстремальних умов ви не можете докласти стандартних зусиль і отримати стандартні результати. Це можливо на початку, але це не можливо на постійній основі.

Ви не завжди зможете працювати на високому рівні продуктивності, до якого ви звикли. Але ви можете робити все, що в ваших силах за теперішніх умов.

Для цього вам потрібно також дбати про себе: спати, регулярно харчуватися та відпочивати.

⛳️ Вимикайте внутрішнього критика, якщо щось йде не так

Приймайте те, що ситуація склалася так, як склалася. І що ви максимально зробили все, що було важливо в цей час. Припиніть думати, що щось могло скластися по іншому, якби ви щось там знали.

🔸 Ви не зробили щось не так навмисно, правда?

🔸 Ви не припустилися помилки навмисно.

🔸 Ви не мали на меті зробити щось не так.

Ви прагнули зробити все якнайкраще, ви прагнули зробити все, що могли, і варто себе з цим привітати. Вимкнення внутрішнього критика допомагає емоційно завершити ситуацію, та зосередитися на нових завданнях.

⛳️ Знайдіть 3 речі, за які ви можете себе похвалити

Знайдіть 3 свої досягнення і запишіть їх. Спершу буде тяжко знайти 3, але повірте, кожнісінького дня, таких досягнень набагато більше, ніж 3. Навіть за нормальних обставин.

Зберігайте ці записи у себе в телефоні. І коли почуватиметеся погано, коли станеться так, що ви будете намагатися дестабілізувати себе самого, піддаватиме свої дії сумніву, будь-ласка, відкрийте ці записи і перечитайте ваші щоденні досягнення одне за одним.

Це повинно зупинити будь-які думки, які можуть вас дестабілізувати.

⛳️ Ставте перед собою невеликі завдання

Відмічайте для себе, коли вам вдалося виконати завдання.

Такі маленькі перемоги виділяють гормон дофамін, що впливає на відчуття задоволення і додає енергії та мотивації рухатися далі.

Професором кафедри теплотехнінки та енергозбереження, д.т.н. Недбайлом О.М. у співавторстві з Баском Б.І., Новіцькою М.П. та Божком І.К. з Інституту технічної теплофізики НАН України доопрацьовувались матеріали тез доповідей на Міжнародну науково-практичну конференцію «IEEE International Conference on Energy Smart Systems (ESS-2022)» «Energy saving during automation of the lightweight floor heating system» та XXIII Міжнародну науково-практичну онлайн-конференцію “Відновлювана енергетика та енергоефективність у XXI столітті” «Методика розрахунку параметрів вилучення теплоти грунтового масиву одиночним вертикальним трубним теплообмінником». Окрім цього ним здійснювалась консультативна комунікація зі студентами через навчальну платформу Google Clasroom

Враховуючи численні звернення із запитаннями в бот зворотного зв’язку ДНВР та за результатами зустрічей із студентськими організаціями, кураторами та представниками ряду факультетів, підготували вам деякі роз’яснення у форматі питання-відповідь щодо освітнього процесу з квітня 2022.

https://telegra.ph/QA-about-the-educational-process-from-april-2022-04-02

Пояснення процедур для студентів щодо навчання на час воєнного стану

ДНВР пояснює у статті детальні алгоритми щодо оформлення:

• Індивідуальний графік навчання
• Індивідуальне перенесення дисциплін
• Академічна відпустка

https://telegra.ph/algorithms-for-students-04-04

Зразки заяв

https://dnvr.kpi.ua/application-form/

25.03.2022 року набрала чинності постанова КМУ «Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану» від 24 березня 2022р. № 357.

На період дії воєнного стану машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, які зазначені у п. 2–9 групи А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2021 р. № 77, експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Також передбачено, що аналогічне стосується й робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у п. 4, 7–9, 11–21, 23–27, 29 і 30 групи А додатка 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 р. № 1107.

В подальшому суб’єкти господарювання, які набули право на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та/або виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, не пізніше одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану повинні будуть отримати відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, що передбачені законодавством;

Строк дії документів дозвільного характеру на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та на виконання робіт підвищеної небезпеки, який закінчився в період дії воєнного стану, автоматично продовжується на період дії воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення чи скасування.

Служба безпеки України підготувала короткі інструкції з поводження під час артилерійських обстрілів, артбострілів системами залпового вогню й обстрілів стрілецькою зброєю, які можуть врятувати життя.

Зберігаємо спокій. Дотримуємось правил безпеки. Не піддаємось паніці.

У період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

З квітня по травень 2022 року в рамках проєкту, спрямованого на зміцнення стійкості громад шляхом соціально-економічної підтримки ветеранів, який фінансується Європейським Союзом та впроваджується Міжнародною організацією з міграції, відбудуться онлайн тренінги для фахівців та фахівчинь у сфері психічного здоров’я з усіх куточків України.

😉 Мета тренінгів – надати можливість розвинути та практично відпрацювати навички ефективної роботи з ветеранками та ветеранами, їхніми сім’ями, ВПО, групами населення, що опинилися в кризовій ситуації.

Тренер:

👉 Доктор Джошуа Креймейер (Dr. Joshua Kreimeyer) – професор програми для магістрів клінічної практики з питань психічного здоров’я в Університеті Регіс, Денвер, штат Колорадо, а також на факультеті Міжнародного інституту післядипломної освіти у Києві. Ліцензований професійний консультант та сімейний терапевт. Має досвід роботи в амбулаторіях загальної практики, приватної практики та як сімейний терапевт у системі медичних закладів Міністерства у справах ветеранів США.

Особливості навчання:

✔️ Участь безкоштовна;

💻 Дводенний онлайн тренінг англійською та українською мовами;

⏰ Загальна тривалість навчання до 10 годин;

✍️ За результатами навчання буде видано сертифікат, що підтверджує проходження тренінгу;

🙌 Заявки приймаються від психологів та психологинь з усіх регіонів України;

📍 Реєстрація за посиланням https://ee.humanitarianresponse.info/x/vcz3tNTF

Kalush Orchestra вперше від початку війни виконали пісню Stefania наживо, а не онлайн.

Гурт нарешті зібрався разом і виступив біля ратуші у Львові.

У промоконцертах перед Євробаченням гурт збиратиме кошти на відновлення українських міст.

. “Лікарі не кажуть, скільки в мені було куль”

Росія стверджує, що вона не стріляє по мирних жителях – по будинках, в яких вони живуть і працюють, чи в самих людей.

На лікарняному ліжку в Запоріжжі Наталія Миколаївна гірко сміється з таких російських заяв.

Ще у першій половині березня ООН заявила, що російські напади на цивільні об’єкти в Україні можна вважати воєнним злочином.

Відтоді відбулися численні задокументовані напади, під час яких мирні жителі загинули у великій кількості – багато смертей стали результатом невибіркового інтенсивного обстрілу цивільних районів.

Але те, що сталося з 45-річною Наталією, було навмисним, цілеспрямованим і безпідставним. Те, що вона ще жива – це диво. Стискаючи руку свого сина Миколи, вона розповіла мені, що сталося в її рідному місті Пологи в день прибуття російських військ.

“Я вийшла з дому, хвилювалася за маму, тож пішла до неї. Вона жила на вулиці біля нашої, – каже Наталя, яка розповіла, що її пропустили через блокпост росіян. – Потім

пішла до будинку моєї матері, підняла руки вгору і сказала, що мені вже дозволили пройти, але солдат випустив чергу зі свого кулемета, мені по ногах та нижче пояса”.

Наталя не бачила обличчя і не чула голосу російського солдата, який у неї стріляв.

“Він не сказав жодного слова. Вони стояли біля танка з буквою Z, – продовжила вона. – Усі вони були в масках чи балаклавах”.

Сусіди та родичі вивезли Наталю до лікарні в Запоріжжі, де лікарі сказали, що вона перемогла смерть “на міліметр”.

“Мені лікарі не кажуть, скільки в мені було куль. По мені стріляли нижче пояса, – каже вона, показуючи кульове поранення у животі. – Тут одне, і тут, і тут. Усе пошкоджено, мої жіночі органи також”.

“Що зробило вашій Росії українське місто Буча?” – із таким питанням він звернувся до росіян. Президент розповів про сотні загиблих цивільних, про тіла на вулицях і заміновану територію.

“На нашій землі побувало концентроване зло, яке називає себе армією”, – сказав Зеленський. “Хочу, щоб мати кожного російського солдата побачила тіла загиблих у Бучі та Ірпені”, – додав він.

Президент наголосив, що російські війська вбивали свідомо й із задоволенням, і закликав світ притягнути злочинців до відповідальності.

А світових лідерів він запросив приїхати до Бучі й на власні очі побачити, до чого призвела політика нерішучості щодо Росії.

Заклади освіти вже відновили або планують відновити свою роботу. І у викладачів виникає природнє питання: як краще заходити в цей процес, що важливо враховувати? На онлайн-зустрічі 22 березня «Як організувати навчальний процес у новій реальності», яка була організована за підтримки IFES, я поділилась тим, що буду робити. Це не універсальна істина. Універсальних відповідей немає. У кожного викладача свій контекст: місцезнаходження університету, політика закладу, студенти, дисципліна, особисті обставини…

Тому я намагалась зосередитись на основних принципах планування своєї роботи. Можливо, комусь буде корисно. І дякую Iuliia Pachos за ідею, запрошення і за конспект. Текст вийшов довгий, але вже як є.

Отже,

Принцип перший: ми діємо в хаосі. А отже, нам лишається діяти без гарантій, що зразу вийде правильно, і готуючись приймати свої помилки.

Відповідно до моделі Кеневін (cynefin) Давіда Сноудена (зображення), коли ми стикаємось з проблемою, ми потрапляємо в точку безладу (disorder). В цій точці нічого не зрозуміло і поки що немає рішення. І щоб зрозуміти, як шукати рішення, перш за все маємо зрозуміти, з чим ми маємо справу: проста проблема, складна проблема, комплексна проблема чи хаос

1. Проста проблема – знайома нам проблема, таке вже траплялось, знаємо рішення. Алгоритм такий:

• збираємо дані,
• визначаємо тип проблеми
• діємо відповідно (як правило, є одна правильна відповідь)

Це точно не наш випадок.

2. Складна проблема – ці проблеми вже траплялися, але не в нас. Вже є експерти, є рішення, можна

звернутись до них чи до їхнього досвіду і обрати найкращий варіант вирішення з доступних. Алгоритм дій:

• збираємо дані та досвід
• аналізуємо
• діємо відповідно (як правило, є кілька правильних відповідь і треба вибрати найкращу для даного контексту)

Це не наш випадок. Є досвід інших країн, які пройшли війну але їх варіанти не підходять нам.

3. Комплексна проблема – це проблема, де причинно-наслідкові зв’язки неочевидні, але ситуація дозволяє пробувати, експериментувати, обмінюватись досвідом. Алгоритм дій:

• експериментуємо (як правило, правильної відповіді нема, вона народжується в процесі)
• дивимось, що з того виходить
• діємо відповідно

Цей випадок нам знайомий, коли ми стикнулись з пандемією.

4. Хаос – коли не зрозумілі причино-наслідкові зв’язки, коли немає на що опертися і за що вчепитися, це абсолютно нове, ситуація постійно змінюється, і головне – немає часу на дослідження та експерименти. Алгоритм дій:

• діємо, бо це єдине, що ми можемо (як правило, правильної відповіді нема, і передбачити наслідки своїх дій чи планувати важко)
• дивимось, що з того виходить
• діємо відповідно

Саме сюди ми потрапили. Скоріше за все ми зробимо багато помилок. Ймовірність того, що ми з першого разу зробимо все правильно і так, як потрібно, не дуже висока, занадто багато перемінних. Ми діємо, спостерігаємо що вийшло, діємо, якщо вийшло не дуже – змінюємо. І наша задача – перейти з точки безладу в хаос, тобто почати діяти.

Принцип другий: не можна ігнорувати “слона в кімнаті”

Діяти як раніше не вийде. Робити вигляд, що нічого не сталося не вийде. Все, що відбувається зараз, зачіпає і нас, і студентів. Взяти ті ж матеріали, формати, які у вас були, – це варіант, але не найкращий. Тому що ми стали інші, студенти – інші, країна змінюється.

Принцип третій: орієнтуємось на зроблене добре добро

Мені дуже відгукнувся допис Andrew Bespalov про різницю між «зробити щось з добрим наміром», «зробити добро» і «зробити добре».

Зробити з добрим наміром. Ми всі добре знаємо, куди веде дорога, вимощена добрими намірами. Так трапляється, коли дія орієнтується не на того, заради кого це все (студент, викладач, система освіти), а на того, хто діє (що, на мою думку, цим людям потрібно). Привіт, людиноорієнтований дизайн Коли викладач говорить зі студентами, і розуміє їхню потреба на зараз, є шанс зробити добро. Коли МОН звертається до ЗВО, щоб зрозуміти, яка підтримка зараз потрібна, є шанс зробити добро. Якщо університет цікавиться, чи може викладач зараз відновити викладання, є шанс зробити добро. Якщо я не говорю зі студентами, то я не роблю добро, роблю з добрим наміром.

З позиції викладача, робити добро – це пам’ятати, що для моїх студентів зараз в пріоритеті може бути не навчання, що мої студенти отримують зараз таку освіту, як ніхто і ніде в світі. Вони отримують освіту через життя. Цей досвід унікальний. Це робить їх унікальними людьми і унікальними професіоналами в майбутньому. Робити добро – це зосередитись на тому, що буде зараз найкорисніше для них, зосередитись на тих компетентностях, які потрібні зараз (наприклад, критичне мислення чи самозарадність та взаємопідтримка). Щоб це зрозуміти потрібно комунікувати зі студентами.

Зробити добре. Тут треба пам’ятати про кількість і якість. В силабусах у вас є певна кількість тем і занять. Але пам’ятаємо що ваші заняття – це той час, коли ви зі студентами маєте можливість покумунікувати. Скоріше за все у вас не вийде добре зробити все, що ви запланували. Ми робимо добре, але приймаємо те, що не встигнемо зробити все, що запланували.

Що з цим робити?

КРОК 1

✓ Ми приймаємо, що діємо в хаосі, що опор майже немає. Приймаємо те, що ми можемо робити помилки

✓ Приймаємо факт наявності слона в кімнаті.

КРОК 2.

Потрібно визначитись зі стратегією «щоби що?» . Спираємось на зворотній дизайн – починаємо з кінця. Зрозумівши, куди ми йдемо, стане зрозуміло, як іти.

Вирішуємо для себе, для чого я це роблю? щоби що? Тут можливі різні варіанти.

• Щоб студенти могли отримати диплом
• Щоб я міг/могла отримувати зарплату і мати за що годувати дітей
• Щоб відволіктися від трешу навколо і зберегти своє ментальне здоров’я
• Щоб відволікти студентів від трешу навколо і зберегти їхнє ментальне здоров’я
• Щоб світ став кращим
• Ваш варіант

Це питання не має правильної відповіді. Але ваша особиста відповідь на це питання допоможе

• знайти опору, щоб рухатися далі в хаосі, і організовувати своє викладання. Наприклад, якщо ваша ціль, щоб студенти відволіклись від трешу, то вам потрібно дати простір для комунікації студентів, обговорити з ними, що допомагає їм відволіктись.
• зберегти вам простір в думках. Через стрес і шок, ми не можемо думати, як раніше, не можемо робити стільки, скільки раніше. Постійно нагадуйте для чого ви викладаєте, “щоби що”. І тоді легше буде обрати з усіх можливих активностей ті, які відповідають вашому «щоби що».
• Позбутися комплексу провини (якщо він у вас є). Комплекс провини – це найчастіше про те, чи відчуваємо ми себе корисними. Запитайте себе, де з мене більше користі. Чим би ми не займалися, було б добре щоб ми приносили користь, а не шкоду. Не шкодити – це теж корисно. Детальніше про стратегію та комплекс провини у вебінарах Уляна Ходорівська, (посилання лишу в першому коментарі)

КРОК 3

Визначаємось, як саме діємо. Важливо зробити попередній аналіз, хоч це і складно. Робіть це на папері або в онлайн документі. Намагайтесь не тримати усе в голові. Вивантажуйте інформацію з мозку – запишіть, поставте нагадування, якщо придумали щось, обов’язково запишіть.

1. ЩО Я МОЖУ І (НЕ МЕНШ ВАЖЛИВО) ЩО Я НЕ МОЖУ

Сили (як швидко я втомлюсь, скільки часу працювати, скільки робіт перевірити, скільки занять провести, а скільки просторі дати студентам, скільки сплю, скільки їм)

Час (скільки часу, тижнів, пар, скільки реально часу, щоб дійти до кінця курсу, скільки у вас часу є на підготовку занять і перевірку завдань)

Доступ до матеріалів (чи є у мене матеріали, до яких звикла, чи є у мене підручники)

Доступ до технологій (що мені зараз доступно, якщо у вас немає доступу до ноутбуку, можливо месенджери в телефоні будуть вашим освітнім просторі)

Які теми я (не)готовий/а обговорювати (які теми мене зносять, викликають сильні емоції і я не готов/ва говорити за студентами)

2. ЩО МОЖУТЬ МОЇ СТУДЕНТИ (ми прямо у них запитуємо у безпечному форматі – чат, гугл-форма тощомо у безпечному форматі – чат, гугл-форма тощо)

Сили

Час

Доступ до матеріалів

Доступ до технологій

Які теми вони (не)готовий/а обговорювати

3. МЕТОДИКА

Вибираємо компетентності – що для наших студентів важливе саме зараз – які вміння та компетентності, зосередьтесь на тому, що студентам потрібно вже зараз. Зараз всім дуже важко зосередитись на майбутньому. Якщо зараз говоримо про майбутнє є два режими: те що актуально саме зараз і режим мріяння. Тому компетентності – ті, які потрібні зараз і ті, які з’являються в режимі мріяння.

Вибираємо теми – що важливо в першу чергу, до яких тем ви і студенти готові

Передбачаємо простір для думок та емоцій – це не означає перетворення курсу в агресивні чи сумні обговорення, але студенти можуть виражати себе через меми, пости, тексти. Включайте завдання, через які вони можуть виражати свої переживання, можна встановити правила для таких, робіт.

Обираємо формат курсу. В ідеалі асинхронний курс з консультаціями. Зараз всі в дуже різних умовах. Формат залежить від того, де студенти. Якщо є можливість зробити асинхронний режим, це добре – якщо є текстові матеріали, краще, ніж відео. Онлайн зустрічі краще перевести в режим консультацій з викладачем для тих, хто може приєднатись, а відвідування опційне.

КРОК 4

Переконуємось, що ми врахували техніку безпеки

Пам’ятаємо, що опорі теж потрібна опора. Ви для своїх студентів будете опорою. Заняття – це те, що відбувається регулярно. Регулярність дає нам відчуття контролю у всьому цьому стресі. Вам потрібно турбуватися про себе, адже тоді ви і турбуєтесь про студентів. Подумайте про свої джерела сили, адже чим краще ви будете почувати себе, тим кращою опорою ви будете для студентів. Обрайте задачі по можливості ті завдання, які вас наповнюють. Звертайте увагу на сигнали свого тіла (якщо хочеться спати, краще поспати). Розділяйте те, на що ви можете впливати, і те, що знаходиться поза зоною вашого впливу. Пам’ятайте, що викладання має нас наповнювати, а не виснажувати, але студенти не зобов’язані бути опорою нам. Ми маємо подбати про свою опору самостійно. Турбота про себе – це:

• Не працювати з надмірною кількістю завдань
• планувати робочий день та робити перерви
• поважати свої та чужі кордони
• сон, фізична активність, здорове харчування
• створювати кола підтримки з колегами
• дозволяти іншим дбати про вас і робити для вас щось
• свідомо концентруватись на тому, за що можна дякувати

Обережно обираємо теми для обговорення. Обережно використовуємо звуки та зображення. Пам’ятаємо, що є теми, які точно будуть чіпляти. Ми даємо дозвіл студентам (і собі) не брати участь в обговоренні. Кожен раз включаючи чутливу тему перепитуйте себе “щоби що”, “чи відповідає це моїй стратегії”

Вчіться самі і вчіть студентів, що робити, коли «накрило». Коли людину накриває, є два способи: перейти в раціональне (наприклад, описувати, що я бачу перед собою) або зосередитись на тілі (наприклад, поставити дві ноги на підлогу і тупати по черзі правою та лівою, відчуваючи, як підошва впирається в підлогу). Підберіть 2-3 заземляючі вправи (grounding exercises). Якщо ви бачите що на вашому занятті зносить чи накриває когось чи вас. Перше, що ми робимо – помічаємо “слона”. Пропонуємо студентам зробити перерву і зробити разом заземляючі вправи. Ось рекомендації для екстренної допомоги, з якими я познайомилась на тренінгу норвежської еспертки по роботі з травмою Elisabeth Langdal та адаптувала до викладання:

• Зосередьтеся на власному тілі. Обніміть себе, помацейте, де ваші руки, плечі, ребра, ноги. Можна поплескати себе по всьому тілу.
• Змініть положення, подихайте, встаньте, відкрийте вікно, зробіть перерву, випийте води, відчуйте під собою землю.
• Змініть тему чи вид діяльності.
• Використайте метакомунікацію: поговоріть про те, що відбувається тут і зараз
• Покличте колегу на заняття, де хвилюєтесь, що вас може накрити, будьте вдвох у складних темах
• Подивіться на щось у кімнаті, що б нагадувало вам про хороше. Наприклад, у мене в кімнаті, де я працюю (тай живу ) висить напис “Це не назавжди”

Пам’ятаємо, що є різниця між «знаю», «вмію» і «роблю». Можливо, ви тут не прочитали нічого нового. Але чи ви дійсно застосовуєте знання на практиці. І так само одне лише читання статті не допоможе

Отже, ось алгоритм відновлення викладання:

Виходимо з безладу (хоч і в хаос)

Беремо «слона» до уваги

Визначаємо власний пріоритет

Оцінюємо власні ресурси

Оцінюємо ресурси студентів

Обираємо пріоритетні цілі та очікувані результати навчання

Перевіряємо, чи це добро чи добрий намір

Діємо, спостерігаємо, вносимо зміни

Турбуємось про себе

Нижче – не універсальний алгоритм, а лише мої пропозиції щодо необхідних кроків, які можуть виконуватись як послідовно, так і одночасно з внесенням змін, бо ж пам’ятаємо про підхід до викликів хаосу (див. частину 1)

Буду вдячна за доповнення в коментарях, бо ж я точно згадала не все.

КРОК 1

Виявляємо, де наші студенти, зокрема студенти випускних курсів. Це можна зробити через чати факультетів/груп, якщо такі є, гугл-форма тощо. Важливо дізнатись наступне:

Де вони знаходяться

Чим займаються

Чи можуть повернутись до навчання, якщо так, то

Чи можуть відвідувати заняття в синхронному форматі, тобто відвідувати (онлайн)зустрічі наживо

Чи можуть навчатися в асинхронному форматі, тобто проходити матеріали та виконувати завдання тоді, коли виходить

Чи мають постійне підключення до інтернету

Мають ноутбук чи лише телефон

Яка підтримка від університету була б допомічна

КРОК 2 (одночасно з першим кроком)

Виявляємо, де наші викладачі. Це можна зробити через чати кафедр, якщо такі є, гугл-форма тощо. Важливо дізнатись наступне:

Де вони знаходяться

Чим займаються

Чи можуть повернутись до викладання, якщо так, то

Чи мають доступ до своїх матеріалів по курсу

Чи потрібна допомога в пошуку альтернативних матеріалів (наприклад, дотичних курсів на Coursera)

Чи можуть проводити заняття в синхронному форматі, тобто (онлайн)зустрічі наживо

Чи мають постійне підключення до інтернету

Мають ноутбук чи лише телефон

Чи можуть створити частину в асинхронному форматі, тобто підібрати та скомпонувати матеріали так, щоб студенти могли опанувати їх самостійно і виконувати завдання тоді, коли виходить

Яка підтримка від університету була б допомічна

КРОК 3

На рівні університету потрібно прийняти рішення, щодо наступного:

Що робимо, якщо студент не виходить на зв’язок та/або не може продовжити навчання (наприклад, автоматично надається можливість переслухати курси на наступний рік, автоматично оформлюється академвідпустка тощо)

Що робимо, якщо викладач не виходить на зв’язок та/або не може продовжити викладання (шукаємо заміну? пропонуємо курс на відкритій платформі? переносимо курс на наступний семестр?)

Чи зараховуємо кредити за онлайн курсах на відкритих платформах (наприклад, та ж Coursera). Якщо так, то хто формує та пропонує перелік курсі для тієї чи іншої спеціальності, як буде перевірятись успішність проходження курсу, замість яких курсів (якщо релевантно) буде проводитись таке перезарахування.

Що робимо з курсовими, дипломними та захистами (наприклад, переносимо на осінь?)

Відміняємо вимогу щодо обов’язкової присутності на онлайн зустрічах

Чи є/можна знайти університети-партнери, до яких можна звернутись за підтримкою у вигляді:

– тихого місця з ноутом та інтернетом для викладачів та студентів, які є в цьому місті

– курсів, які студенти могли б пройти в рамках програм обміну

– тимчасове викладання чи навчання для викладачів та студентів, якщо університет не може зараз відновити роботу

На основі рішень, в залежності від корпоративної культури університету, приймаємо нормативні документи.

КРОК 4

Для студентів прописуємо (в ідеалі у вигляді тексту і інфографіки) алгоритм дій на такі випадки.

Що робити, якщо я студент(ка) випускного курсу

Що робити з захистом курсової

Які курси на відкритих платформах я можу прослухати, щоб вони були мені зараховані

Як отримати зарахування курсу на відкритій платформі

Що робити, якщо я волонтер

Що робити, якщо я зараз в лавах ЗСУ

Що робити, якщо я не маю надійного інтернет зв’язку

Що робити, якщо я маю можливість зараз навчатися в закладі за кордоном

Де я можу отримати підтримку (матеріальну, психологічну тощо)

КРОК 5

Для викладачів прописуємо (в ідеалі у вигляді тексту і інфографіки) наступне:

Що робити, якщо я науковий керівник курсової/дипломної

Що робити, якщо я зараз не можу викладати

Як використати курс на відкритій платформі у своєму викладанні

Вимоги до успішності студентів (наприклад, про опційність онлайн зустрічей)

Як буде відбуватись сесія

Де я можу отримати підтримку (матеріальну, психологічну тощо)

Я розумію, що тут більше питань, ніж відповідей. І я наразі не займаю посаду, де можу пропонувати варіанти рішень. Втім, як знаємо, сформульоване питання – це вже половина відповіді.

Сили, миру і перемоги всім нам

Все буде Україна

Українським науковцям до кінця 2022 року надано безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів, які доступні в межах проєкту Research4Life, про це йдеться в офіційній заяві на сайті Research4Life bit.ly/3Dkvwkp.

Перелік доступних ресурсів суттєво розширено, більш ніж 15 видавців додатково відкрили електронні колекції книг і журналів для користувачів з України.

Наразі майже 75 тис. книг, понад 12,5 тис. журналів і бази даних доступні для фахівців закладів вищої освіти та наукових установ України.

Ukrainian scientists have been grantedfree access to full-text e-resources through the Research4Life till the end of 2022, according to an official statement on the Research4Life website.

The list of available resources has been significantly expanded, more than 15 publishers have additionally opened electronic collections of books and journals for Ukrainian researchers.

Currently, almost 75,000 books, more than 12,500 journals and other databases are available for specialists of higher education and research institutions in Ukraine.

Докладніше bit.ly/3tMI6FW / More details bit.ly/3LmnA50

#Вища_освіта #Наука #Higher_Education #Science

Учень Політехнічного ліцею розробив квадрокоптер-міношукач

На одній з найбільших виставок технологій та інновацій Malaysia Technology Expo, що проходила у Південно-Східній Азії з 21 по 25 березня, українські винахідники отримали чимало нагород. Золото взяв учень Політехнічного ліцею Ігор Клименко.

Юний винахідник розробив квадрокоптер-міношукач, який допоможе швидко виявляти вибухонебезпечні об’єкти й на поверхні, й під землею.

Перевага такого пристрою — компактність і мобільність, адже він уміщається у звичайному наплічникові.

Більше — за посиланням.

https://man.gov.ua/…/ukrayinsski-pidlitki-z-kiyeva…

#kpi_official #kpi #кпі #допомога #міни #розробка #київ #kyiv #university #knowledge #science #study #studying #твійКПІ #politechnika #sikorsky