НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ

В Україні з’явилась нова сонячна станція. За поточних умов, ця подія має особливе
значення, адже кожна СЕС – це енергетична стабільність і свідчення того, що країна
розвивається попри все, повідомила пресслужба АСЕУ Solar Steelconstruction.
Потужність нової станції 783 кВт, розташована вона в Кіровоградській області.
Основні роботи виконала компанія-партнер АСЕУ Solar Steelconstruction.
Спеціалісти компанії розробили проєкт, на власних потужностях виготовили
системи кріплення і виконали монтажні роботи.

Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) через USAID Проєкт
енергетичної безпеки (ПЕБ) доставило в Україну ще 64 генератори потужністю від 8 до
148 кВ підприємствам, які працюють у сфері зберігання, транспортування та
розподілення. Про це повідомляє Укргідроенерго.
«Забезпечення генераторами сприятиме підготовці до прийдешнього опалювального
періоду та у разі відключень електроенергії забезпечить стабільне функціонування
підземних сховищ газу, а також сталість роботи підприємств з транспортування та
розподілення природного газу.
Завдяки наданим USAID ПЕБ резервним джерелам живлення домівки, школи,
установи соціальної та критичної інфраструктури будуть у теплі, особливо під час
безперервних обстрілів росії», – зазначили в компанії.

Гірничо-металургійна група «Метінвест» готова приєднатися до «зеленого»
переходу Європи в рамках декарбонізації сталеливарної промисловості. Про це заявив
генеральний директор «Метінвесту» Юрій Риженков на конференції Made in Steel у
Мілані.
«Метінвест» – найбільший виробник залізної руди в Україні, Україна – найбільший
виробник залізорудної продукції в Європі. І велика перевага полягає в тому, що в Україні
видобувають магнетитову залізну руду, яку можна збагачувати до якості DRI і HBI за вже
відомими технологіями. Усе, що для цього потрібно, – це енергія», – зазначив Риженков,
передає «Інтерфакс-Україна».
У своєму виступі він наголосив, що поділяє стратегію українського уряду щодо
післявоєнної відбудови країни, яка полягає у продовженні розвитку відновлюваної та
ядерної енергетики. Адже завдяки потужним запасам ядерної енергії, які можна
використовувати для виробництва екологічно чистого водню, Україна може стати
постачальником сировини для виробництва заліза прямого відновлення (DRI) для Європи.
За його словами, більша частина енергетичного балансу України вже
декарбонізована: вона на 65% складається з ядерної енергетики, на 10-15% – з
поновлюваних джерел енергії і на 10% – з водню.
«Ідея полягає в тому, щоб побудувати потужності DRI на наших підприємствах в
Україні для поставок споживачам ЄС. І це, на мій погляд, має стати невід'ємною частиною
відновлення України. Це також спосіб наблизити Україну до ЄС, увійшовши в загальний
ланцюжок продукції ЄС у цьому русі «зеленої» сталі», – сказав Риженков, якого цитує
пресслужба.
Він додав, що перехід до «зеленого» виробництва зробить сталеву продукцію більш
конкурентоспроможною в майбутньому. Чистіша сталь отримає перевагу над іншими
продуктами, наприклад, алюмінієм або пластиком.
«Метінвест» також має намір збільшити свою присутність у Європі на всіх рівнях.
«Ми шукаємо можливості, пов'язані з придбанням компаній у Європі, а також із
будівництвом підприємств з нуля, зокрема в Італії. Навіть якщо ці підприємства не
працюватимуть на водні або поновлюваних джерелах енергії з першого дня, вони повинні
мати всі характеристики, щоб у майбутньому працювати в екологічно стійкий спосіб», –
пояснив керівник компанії.
Гендиректор зазначив, що ще до російського вторгнення були плани перетворити
маріупольські комбінати на DRI-центр, що виробляє «зелену» сталь

15 травня 2023 року о 12:20 відбудеться відкрита лекція для бакалаврів та магістрантів спеціальності 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка НН ІЕЕ КПІ ім. Ігоря Сікорського від представників провідної електротехнічної компанії Legrand.

Тема лекції: «Комплексні рішення для підвищення ефективності електричної та інформаційної інфраструктури об’єктів на прикладі продукції компанії Legrand».

Спікер лекції від компанії Legrand – Роман ЧЕРЕДНИЧЕНКО.

Посилання для приєднання до лекції: https://teams.live.com/meet/9479705960989

Оголошення

Конференція трудового колективу НН ІЕЕ

відбудеться 11 травня 2023 року о 15.00

в Залі Вченої ради КПІ ім. Ігоря Сікорського

Порядок денний конференції трудового колективу Навчально-наукового інституту енергозбереження та енергоменеджменту:

1. Надання згоди трудового колективу інституту на призначення директора НН ІЕЕ;
2. Різне.

НАК «Нафтогаз України» за підсумками перших аукціонів з купівлі природного газу українського видобутку на «Українській енергетичній біржі» придбала 1,6 млн куб. м газу.

Як свідчить біржовий бюлетень торгів, «Нафтогаз» придбав 1,5 млн кубометрів газу з постачанням у травні за цінами 10 755 – 10 791 грн. за тисячу кубометрів (без ПДВ), з урахуванням податку середньозважена ціна склала 12 920 грн за тисячу куб. м, повідомляє галузеве видання ExPro.

Умови оплати – подекадна оплата з першим платежем 10 травня у розмірі 25% загальної вартості.

Також компанія придбала 100 тис куб м газу в ПСГ з передачею у квітні за ціною 10 972 грн за тисячу кубометрів (без ПДВ) або 13 166 грн з урахуванням податку. Умови оплати – післяплата протягом 5 банківських днів після підписання комерційного акту.

«Нафтогаз» планував придбати на торгах до 12 мільйонів кубометрів газу, тож підсумкові обсяги виявилися значно меншими, ніж очікувалося.

Крім «Нафтогазу», ТОВ «Газпроменерго» придбало 500 тис. кубометрів газу з постачанням у квітні за ціною 10 835 грн за тис. куб. м (без ПДВ). Компанія сьогодні вперше придбала газ на біржі.

ТОВ «Енерджі Трейд Груп» також придбало 500 тис. куб м газу в ПСГ за ціною 11 000 грн за тисячу кубометрів (без ПДВ) на умовах передоплати.

Крім того, ПрАТ АК «Київводоканал» придбало 250 тис. куб м газу з постачанням у травні по 12 577 грн за тис куб. м (без ПДВ) на умовах післяплати до 15 липня.

Як повідомлялося, раніше «Нафтогаз України» оголосив про початок закупівлі природного газу українського видобутку на біржових торгах. Державна компанія планує купувати природний газ з точками поставки на віртуальній торговій точці (ВТТ) та/або у підземних сховищах газу (ПСГ) з постачанням впродовж поточного (BOM) та наступного (MAH) місяців.

За даними Міністерства енергетики, до наступного осінньо-зимового періоду Україні необхідно збільшити запаси газу у сховищах із 9 млрд до 14,5 млрд кубометрів. При цьому уряд збереже заборону на експорт газу українського видобутку.

Державна компанія «Центренерго» сьогодні, 26 квітня, вперше в історії розпочала експорт електроенергії. Про це повідомляє пресслужба Фонду державного майна (ФДМУ), в управлінні якого знаходиться компанія.

«Першим зарубіжним покупцем стала Молдова. Експорт надасть можливість «Центренерго» зменшити залежність від ситуації на вітчизняному ринку електроенергії і отримати доступ до ринків ЄС», – зазначається у повідомленні.

У ФДМУ додали, що «Центренерго» працює над розвитком співпраці з європейським енергетичним сектором, щоб збільшити обсяги експорту електроенергії.

Як повідомлялося, державна генеруюча компанія «Центренерго» за підсумками роботи у 2022 році отримала 7,24 млрд грн збитку, що в 7 разів більше, ніж у 2021 році.

Нагадаємо, наглядова рада державного ПАТ «Центренерго» 9 грудня 2022 року призначила виконувачем обов’язків генерального директора Володимира Єгорова замість Віталія Довгаля, який обіймав цю посаду з жовтня 2021 року.

Єгоров раніше працював заступником комерційного директора ПАТ «Донбасенерго» та директором ТОВ «ДЕ Трейдінг» народного депутата Максима Єфімова (група «Довіра»). Йому також належить 89% у постачальнику енергоресурсів ТОВ «Артлекс-Енерджі».

Наприкінці грудня наглядова рада “Центренерго” обрала також до 13 лютого членами дирекції товариства Олександра Шайтана та Максима Федотова, який, зокрема, очолював юрдепартамент енергопостачальника ТОВ «Артлекс-Енерджі».

«Центренерго» експлуатує 23 блоки (18 – пилокутні та п’ять – газомазутні) на Вуглегірській, Зміївській та Трипільській ТЕС сумарною встановленою потужністю 7660 МВт. Державі належить 78,3% акцій товариства.

Визначена Світовим банком сума збитків України від розв’язаної Росією війни у понад 400 млрд євро після звільнення окупованих територій від російських загарбників може подвоїтися. Про це прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив під час двосторонньої конференції з питань відновлення України у Римі, повідомляє Укрінформ.

«На жаль, Росія нанесла колосальні руйнації. За оцінками Світового банку, лише на контрольованій території України наші збитки складають понад 400 млрд євро. Це велика сума, і я впевнений – після звільнення всієї території України ця сума подвоїться», – сказав Шмигаль.

Водночас він наголосив, що українська влада вже має бачення того, як буде відбудовувати державу, а також запросив італійські компанії долучатися до проєктів з відбудови.

«Переконаний, що відновлення України стане найбільшим бізнес- та інвестиційним проєктом на Європейському континенті з часів Другої світової війни», – сказав прем’єр-міністр.

Як повідомлялося, аналітики Світового банку у березні переглянули в бік збільшення фінансові потреби України на відбудову та подолання наслідків розпочатої Росією повномасштабної війни. За їх оцінками, повоєнна відбудова та відновлення обійдеться в суму не менше $411 мільярдів. Джерело: https://biz.censor.net/n3414608

Енергетичні компанії Octopus Energy з Великої Британії й TAQA з Абу-Дабі
інвестують 30 млн фунтів стерлінгів у будівництво найдовшої у світі морської лінії
електропередачі протяжністю 3800 км, повідомила пресслужба Octopus.
Проєкт під назвою Xlinks має забезпечити Великобританією екологічною енергією,
яка вироблятиметься в Марокко на комбінованій електростанції: 7 ГВт забезпечить
сонячна електростанція площею 200 кв. км, ще 3,5 ГВт – вітряна електростанція.
Також передбачається використання акумуляторної системи зберігання енергії з
літій-іонними батареями потужністю 20 ГВт/5 ГВт.
Для передачі електроенергії до Великобританії знадобиться чотири підводних
високовольтних кабелі – кожен довжиною 3800 км. Перший прокладуть до 2027 року, ще
три – не пізніше 2029 року.
Xlinks даватиме Британії 3,6 ГВт електроенергії з відновлювальних джерел енергії,
що становитиме майже 8% поточних потреб країни.

Для відновлення зони відчуження розроблено 40 проєктів, фінансування яких у 2023
році сягне близько 15 млн євро, повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів
Руслан Стрілець.
«Чорнобиль потребує колосального відновлення. Сьогодні ми маємо окремий план
відновлення зони відчуження, який включає 10 напрямків та 40 проєктів. Фінансування
цих проєктів у 2023 році становить близько 15 млн євро», – сказав він.
За його словами, вже залучено близько 2 млн євро міжнародної допомоги на
відновлення роботи центральної аналітичної лабораторії, системи контролю радіаційного
фону; також отримано обладнання для дозиметричного контролю, коптери, комп'ютери,
інструменти тощо.

Молдавська державна компанія Energocom уклала контракт з українською
«Укргідроенерго» на постачання 30 000 МВт-год електроенергії у травні 2023 року. Про
це повідомляється на сайті Energocom.
Закуплена в «Укргідроенерго» складе приблизно 8% від потреб країни. попередній
загальний обсяг – 30 000 МВт-год. Ціна у денний час становитиме 95 $/МВт-год, а в
нічний час – 55 $/МВт-год.
Це перший договір, підписаний Energocom, який має різні ціни на денний і нічний
час.
Для порівняння, у травні SA Energocom закупить 290 000 МВт-год від Молдавської
ДРЕС у Придністровському регіоні, що становить 92% потреби в електроенергії. При
цьому, була узгоджена ціна на рівні 66 $/МВт-год. Угода була укладена минулого місяця
на пів року.
Водночас електроенергія з України дозволить покрити дефіцит споживання на час
ремонтних робіт на об'єктах постачальника з Румунії.
Зазвичай Молдова закуповує приблизно 5% від необхідних обсягів електроенергії у
румунської Nuclearelectrica, а за потреби в години пік електроенергію купує на
енергобіржі у Румунії.

У вівторок парламент проголосував у першому читанні законопроєкт 9011-д «Про
внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та зеленої трансформації
енергетичної системи України». Цей законопроєкт є доопрацьованою комітетською
версією законопроєктів 9011, 9011-1, 9011-2, 9012, 9012-1 та 9213. Про це повідомив
керівник профільного комітету ВР Андрій Герус.
Проєкт закону 9011-д спрямований на розвиток малої розподіленої генерації,
зокрема на стороні споживача. У 2023 році очікується запуск понад 5000 нових об’єктів
генерації (із них більша частина на стороні споживача) сукупною потужністю понад 500
МВт.
Проєкт закону 9011-д передбачає:
• Гарантії походження «зеленої» електроенергії. «Це дієвий інструмент, який
дозволить уникнути додаткового оподаткування наших товарів при ввезенні до країн ЄС
із 2026 року. Адже гарантії походження підтвердять «зелений» статус тієї української
електроенергії, яка виробляється з відновлювальних джерел (сонце, вітер, біомаса, біогаз,
ГЕС) і звільнять від ввізного податку вироблені з її використанням товари», – зазначив
депутат.
• Право (не обов’язок) виробникам «зеленої» електроенергії самостійно (а не через
Гарантованого покупця) продавати свою електричну енергію на ринку, а доплату
здійснюватиме Гарантований Покупець. «Доплата визначається як різниця між «зеленим»
тарифом і ринковою ціною (так званий Feed-in-Premium). Таким чином, виробники з ВДЕ
матимуть право самостійно працювати в ринку, і це сприятиме розвитку ринку, збільшить
кількість гравців на ринку та покращить конкуренцію», – зазначив Герус.
• «Додатковий стимул для розподіленої генерації на стороні споживача – механізм
самовиробництва. Запроваджується можливість для споживачів встановлювати у себе
об’єкти електрогенерації, а неспожиті надлишки електроенергії можна буде відпускати в
мережу по вільних ринкових цінах. Таким чином, ми підвищимо стійкість енергосистеми
завдяки збільшенню кількості генеруючих установок. Очікується поява сотні нових
об’єктів генерації по всій країні. Із 2030 року у механізм самовиробництва зможе
додаватися лише «зелена» генерація (але зможуть працювати всі об’єкти, які були
запущені раніше).
• Збереження стимулів для ВЕС, малих СЕС до кінця 2023 року та довгострокове
збереження стимулів для малих домашніх СЕС. Запровадження опції Net Billing для
домогосподарств.
• Право (не обов’язок) об’єктів ВДЕ продавати електроенергію на сусідні
підприємства за договірними цінами у періоди аварійних або планових обмежень у
енергосистемі.
• Можливість інвесторам встановлювати генерацію на території підприємств-
споживачів із подальшим постачанням електроенергії для потреб цих підприємств за
договірними цінами.
• Можливість для «Гарантованого Покупця» здійснювати експорт української
«зеленої» електроенергії (на загальноринкових умовах). Користуючись із виручених від
експорту коштів частково покриватиметься оплата «зеленого» тарифу. Це допоможе
ефективніше продавати електроенергію у період профіцитів», – зазначив депутат.
Законопроєкт розміщений на сайті Верховної Ради України.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон, який передбачає зміни
до Бюджетного кодексу України та запровадження Державного фонду декарбонізації та
енергоефективної трансформації. Відповідний законопроект № 8433 було розроблено
народними депутатами за участю команди Мінінфраструктури та
Держенергоефективності і схвалено Парламентом 11 квітня цього року. Про це
повідомляє Урядовий портал.
Тим самим, вперше за багато років Україна впроваджує європейський принцип
«забруднювач платить», як це передбачено Регламентом ЄС про управління енергетикою і
кліматичними діями. Це означає, що кошти з податку на викиди СО2 буде спрямовано
саме на енергоефективні цілі.
«Закон дає «зелене» світло для створення в Україні спецфонду, який стане надійним
і, що важливо, постійним джерелом фінансування численних проектів і програм з
енергоефективності у різних секторах економіки», – пояснила Ганна Замазєєва.
Завдяки фонду Держенергоефективності, як головний енергоменеджер країни, буде
реалізовувати державну політику із реальним запровадженням дієвих інструментів.
Планується втілити різні механізми, які існують в світі: від «зелених» облігацій, ЕСКО-
проектів, «зеленого» кредитування до факторингу та лізингу.
Основні завдання фонду:
 підтримка державних програм енергоефективності, альтернативних джерел енергії
та декарбонізації;
 залучення міжнародних кредитних коштів та грантів для реалізації інвестиційних
проектів;
 надійна окупність і повернення іноземних інвестицій і фінансових зобов'язань.
«Створивши і наповнивши фонд, ми зможемо втілити чимало програм, які дозволять
населенню, бізнесу, місцевій владі ставати енергоефективними і енергонезалежними.
Заощаджені кошти громади можуть спрямувати на свою відбудову, соціальний
добробут, а підприємства – на свій розвиток і підвищення своєї конкурентоздатності», –
підсумувала Ганна Замазєєва.

ВІТАЄМО

викладачів кафедри охорони праці, промислової та цивільної безпеки

Праховнік Наталію Артурівну,

Каштанова Сергія Федоровича,

Землянську Олену Василівну,

Качинську Натаоію Федорівну

з нагородами грамотами Вченої ради університету за сумлінну працю, вагомий внесок у підготовку висококваліфікованих фахівців, плідну науково-педагогічну діяльність та у зв’язку зі 125-річчям Університету!