НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ

В рамках «зеленого переходу» Україна розглядає можливість спорудження до 20
малих модульних реакторів (ММР) замість зруйнованих під час війни енергоблоків
теплової генерації.
Про це заявив міністр енергетики Герман Галущенко під час відвідування однієї з
енергокомпаній 16 березня.
«Це найкраща опція для заміни теплової генерації. Ми будемо рухатися в рамках
«зеленого переходу» за технологією ММР, Це найкраща технологія», – сказав він.
Президент ДП «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін також назвав ММР дуже
перспективними для України. Наразі атомники спільно з Міністерством енергетики
розробляють багато програм із різними світовими компаніями, які розвивають технології
малих модульних реакторів.
Зокрема, «Енергоатом» співпрацює в напрямі ММР з американськими Westinghouse,
що пропонує свій реактор AP-300, NuScale і Holtec International, британською RolIs Royce
і ще з кількома компаніями, з якими підписано відповідні меморандуми

Енергоатом та канадська компанія Cameco підписали угоди про використання
українського урану при виробництві ядерного палива для всіх українських АЕС.
Угоду в Лондоні підписали президент Енергоатому Петро Котін та президент і
виконавчий директор канадської компанії Cameco Тім Гітцель.
Згідно з домовленостями, Енергоатом упродовж 2024 – 2035 років буде повністю
забезпечений гексафторидом природного урану, який постачатиметься для збагачення та
подальшого використання у виробництві ядерного палива. Також передбачається продаж
Канаді урану, який видобувається на українському Східному ГЗК

ПрАТ «Укргідроенерго» планує у 2024 році розпочати реалізацію проєкту зі
будівництва системи накопичування електроенергії energy storage, а також сонячних
електростанцій на українських гідроелектростанціях (ГЕС). Про це в інтерв’ю DW
повідомив генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота.
За його словами, компанія узгодила зі Світовим банком план реалізації проєкту і до
кінця 2023 року буде завершена розробка техніко-економічного обґрунтування, проєктне
рішення будівництва energy storage та будуть проведені необхідні закупівлі.
Сирота розповів, що проєкт передбачає встановлення систем накопичення
електроенергії обсягом 212 МВт для розширення можливостей «Укргідроенерго» щодо
надання допоміжних послуг з регулювання та відновлення частоти, а також сонячних
станцій обсягом 63,9 МВт як додаткового джерела власних потреб ГЕС і для зарядження
систем накопичення електроенергії.
Це своєрідний промисловий акумулятор, де можна буде накопичувати енергію, коли
її багато, та використовувати її в періоди дефіциту.
Також energy storage дасть можливість вирівнювати баланси зеленої генерації під час
погодних коливань. «Плануємо побудувати найбільший у Європі "energy storage".
Зважаючи на безпекові питання, він вже буде захищений і для цього ми корегуємо проєкт.
Бо ж після російських ракетних обстрілів ми розуміємо: все, що було на поверхні, тепер
має бути під землею», – зауважив Ігор Сирота.

«Оператор ринку» оприлюднив частки кожного джерела енергії в реалізованій на
РДН/ВДР електроенергії за лютий 2023:
 ядерне паливо – 19,05%
 вугілля – 7,94%
 природний газ – 30,34%
 мазут – 2,18%
 біомаса та біогаз – 2,19%
 сонце – 8,77%
 вітер – 3,84%
 гідроенергетика – 19,42%
 не визначено (балансуючий ринок та імпорт) – 2,76%
 інформація не надана – 3,49%
У лютому зросла частка реалізованої е/е, виробленої з природного газу. Водночас,
частка ядерної енергії зменшилась. Частка ВДЕ зросла до майже 15%.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України щодо розвитку високоефективної когенерації, який було розроблено Держенергоефективності та прийнято Парламентом 24 лютого 2023 року.

Завдяки цьому закону в Україні буде створено умови для запровадження саме високоефективного виробництва теплової та електричної енергії, імплементуючи при цьому вимоги Директиви 2012/27/ЄС про енергоефективність.

Когенерація вважається високоефективною, якщо ефективність генерації енергії когенераційною установкою порівняно з еталонними значеннями ефективності окремого виробництва теплової та електричної енергії дає економію первинної енергії, на рівні:

– понад 10% (для установок потужністю понад 1 МВт включно);

– більше 0% (для малих когенераційних установок потужністю від 50 кВт до 1 МВт та мікрокогенераційних установок потужністю до 50 кВт).

Щоб стимулювати перехід на високоефективну когенерацію, законом передбачається:

– заміна механізму кваліфікації когенераційних установок на кваліфікацію високоефективної когенерації за вимогами вищезгаданої Директиви ЄС;

– запровадження гарантій походження електроенергії, виробленої високоефективними когенераційними установками.

Кваліфікацію високоефективної когенерації та видачу гарантій походження здійснюватиме Держенергоефективності

Процес синхронізації української енергосистеми з європейською ENTSO-E вимагає подальших реформ. Як зазначив директор Секретаріату Енергетичного співтовариства Артур Лорковські, найбільшим досягненням минулого року стала синхронізація української енергосистеми з європейською. Так, улітку 2022 року був запущений експорт до країн ЄС та Молдови.

«На наше переконання, це не було б можливим без енергетичних реформ в Україні, що передували цьому досягненню. Але ми також вважаємо, що процес синхронізації вимагає і подальших реформ. Зокрема, дуже важливо, щоб оператор системи передачі, НЕК «Укренерго», мав належне корпоративне врядування», – заявив Лорковські.

За його словами, Співтовариство також заохочує та підтримує Україну у встановленні належного механізму спільного розподілу транскордонної пропускної спроможності, що є важливим для об’єднання ринків електроенергії.

«Крім того, ми готові надати Україні підтримку в частині імплементації нового пакету законодавства щодо електроенергетики, ухваленого Радою Міністрів ЄС у грудні 2022 року», – додав він.

Як повідомило раніше Міністерство енергетики України, завдяки приєднанню та роботі у синхронному режимі із енергосистемами європейських країн (ENTSO-E) Україна змогла отримати додаткові 8,7 млрд грн

«Енергоатом» скорочує терміни всіх видів ремонтів, щоб забезпечити Україну електроенергією. «Енергоатом» робить усе можливе, щоб забезпечити Україну електроенергією: скорочує терміни всіх видів ремонтів і в рекордно стислий час відновлює роботу енергоблоків після аварійних зупинень», – заявив президент «Енергоатома» Петро Котін.

За словами Котіна, після виведення у плановий ремонт одного з енергоблоків вісім інших блоків АЕС на підконтрольній державі території працюють на максимальній наявній потужності.

«Електроенергія українцям постачається стабільно, її достатньо для задоволення потреб споживачів. Я дякую всім атомникам за їхню самовіддану працю», – підкреслив Котін.

Україна в межах «зеленого переходу» розглядає можливість спорудження до 20 малих модульних реакторів (ММР) замість зруйнованих унаслідок війни енергоблоків теплової генерації. Про це заявив міністр енергетики Герман Галущенко під час відвідин однієї з енергокомпаній 16 березня, передає Інтерфакс-Україна.

«Це найкраща опція для заміни теплової генерації. Ми рухатимемося в межах «зеленого переходу» за технологією ММР, це найкраща технологія», – сказав він.

Водночас, як зазначив очільник НАЕК «Енергоатом» Петро Котін, ММР є дуже перспективними для України, і наразі атомники спільно з Міненерго розробляють багато програм із різними світовими компаніями, що розвивають технології малих модульних реакторів.

Зокрема, «Енергоатом» наразі співпрацює у напрямку ММР з американськими Westinghouse, що пропонує свій реактор AP-300, NuScale та Holtec International, британською RolIs Royce та ще з парою компаній, з якими були підписані відповідні меморандуми.

«Наразі над цією темою працюють достатня кількість компаній, які пропонують свої проєкти. Ми намагаємося відслідковувати все, що відбувається в цій сфері, і тримаємо все під контролем, і як тільки визначиться технологія, з якою ми зможемо рухатися, перейдемо у площину практичної реалізації», – додав Котін.

Як повідомлялося, «Енергоатом» та NuScale у вересні 2021 року підписали меморандум про співпрацю у сфері будівництва в Україні малих модульних реакторів.

Відповідно до Угоди між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти і науки Республіки Казахстан про співпрацю в галузі освіти і науки від 14 вересня 2010 року Уряд Республіки Казахстан надає громадянам України на 2023/2024 навчальний рік 40 державних стипендій, зокрема освітні рівні «Бакалавр» – 30, «Магістр» – 10 стипендій.

Міністерство освіти і науки України до 14 квітня 2023 року приймає документи від кандидатів на отримання державної стипендії Уряду Республіки Казахстан відповідно до вимог і переліку, визначених казахстанською стороною.
Детальніше на сайті МОН України https://mon.gov.ua/ua/news/uryad-kazahstanu-nadaye-40-derzhavnih-stipendij-dlya-navchannya-ukrayincyam

21 березня 2022 року, оприлюднено онлайновий тест з англійської мови на сайті Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти за посиланням.

Як під час проходження демонстраційного тесту, так і на реальному тестуванні можна вибирати послідовність виконання завдань, за потреби повертатися до того чи іншого завдання, змінювати варіант відповіді, а після завершення роботи – отримати результат тестування з цього предмета.
Детальніше на сайті МОН України https://mon.gov.ua/ua/news/nmt-2023-potencijni-uchasniki-testuvannya-mozhut-vikonati-zavdannya-z-anglijskoyi-movi

Міністерство енергетики України передало ПрАТ «Укргідроенерго» чергову партію
гуманітарної допомоги у вигляді енергетичного обладнання вагою близько 10 тонн.
Серед обладнання – генератори та роз'єднувачі, які надіслали до України Японія,
Нідерланди та Республіка Корея.

Фахівці закінчують будівництво першої черги ВЕС потужністю 114 МВт.
19 вітротурбін почнуть виробляти чисту електроенергію вже цієї весни. Зараз йде пошук
варіантів для закінчення будівництва станції та її виходу на проектну потужність в 500
МВт. Тривають переговори з міжнародними донорами та партнерами.

Добовий комерційний (товарний) видобуток природного газу «Укргазвидобування» в січні та лютому 2023 року становив 34,2 млн куб. м і 34,5 млн куб. м, відповідно, що на 5% нижче за показники січня і лютого 2022 року (36,2 млн куб. м і 36,3 млн куб. м). Про це повідомляє «Інтефакс-Україна» з посиланням на презентацією НАК «Нафтогаз України» для власників дефолтних єврооблігацій компанії. Згідно з презентацією, показник добового видобутку УГВ перших двох місяців цього року вищий, ніж упродовж травня-грудня 2022 року, коли видобуток коливався від 33,6 млн куб. м до 34,1 млн куб. м. Добовий видобуток товарного газу УГВ у лютому 2023 року відповідає річному обсягом 12,6 млрд куб. м за фактичного 12,5 млрд куб. м за весь 2022 рік. Згідно з презентацією, після повномасштабної російської агресії найменший добовий видобуток УГВ було зафіксовано в грудні (33,6 млн куб. м) і вересні (33,8 млн куб. м).

Нагадаємо, «Укргазвидобування», 100% акцій якого належать НАК «Нафтогаз України», 2022 року видобуло 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж у 2021 році. Глава НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов раніше зазначав, що компанія ставить за мету збільшити власний видобуток природного газу на 1 млрд куб. м 2023 року – до 13,5 млрд куб. м, що відповідає добовому виробництву 37 млн куб. м. Найближчий до бажаного рівень минулого року був 1-23 лютого-2022 року –  36,4 млн куб. м/добу.

Минулого тижня стало відомо, що «Нафтогаз» розробив чергову пропозицію щодо реструктуризації зобов’язань за євробондами. Йдеться про євробонди з термінами погашення у 2022 та 2026 роках.

Індія не буде порушувати антиросійські санкції Заходу, які були введені після повномасштабного вторгнення в Україну.

Йдеться також і про цінове обмеження в 60 доларів, встановлене на закупівлі нафти з Росії. Про це Bloomberg повідомили люди, знайомі з цим питанням.

Зокрема, урядові органи Індії попросили банки та трейдерів дотримуватися правил санкційних обмежень. Офіційно індійські посадовці не підтримували західні санкції. За даними джерел, Індія провела детальну дискусію зі США та іншими країнами G7 на полях саміту G20, і вони нібито задоволені її словами.

Як відомо, Індія та Китай стали найбільшими покупцями російської нафти після початку повномасштабної війни в Україні. Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді скористався ситуацією, щоб побороти енергетичну інфляцію.

Ще рік тому, ця країна майже не купувала російську нафту. Однак після введення санкції ринок Південної Азії став ключовим для РФ, яка витіснила інших постачальників. За даними видання, позиція Індії з’явилась на тлі побоювань, що майбутні потоки можуть бути тимчасово обмежені через перевірки щодо дотримання санкцій.

Нещодавно високопоставлений чиновник США заявляв, що адміністрація Байдена продовжить обговорювати закупівлі Індією російської нафти з урядовцями. Наразі Білий дім задоволений тим, що Нью-Делі купує сиру нафту значно нижчу за західну ціну.

Як раніше повідомляв УНІАН, 5 грудня 2022 року було введено стелю цін на нафту. Заборона на закупівлю російських нафтопродуктів набула чинності лютого 2023 року.

У зв’язку з цим Росія стала провідним постачальником нафти в Індію. Зазначається, що більшість угод укладається не в доларах, а в інших валютах. За останні три місяці Кремль заробив на цьому суму, яка еквівалентна кільком сотням мільйонів доларів.

Група ДТЕК завершує будівництво першої черги Тилігульської вітрової електростанції потужністю 114 МВт із загальної заявленої в 500 МВт, яка розташована у Миколаївській області. Про це повідомляє пресслужба компанії.

Зазначається, що вже навесні 2023 року 19 вітротурбін почнуть генерувати електроенергію для підтримки енергобалансу України.

Будівництво нової ВЕС планувалося ще на 2022 рік, але повномасштабна війна призупинила проєкт. Наразі в ДТЕК вирішили відновити будівництво, найближчими тижнями перша черга станції почне працювати на повну потужність.

«Група ДТЕК розглядає можливість завершення будівництва станції й виходу її на повну проєктну потужність Тилігульської ВЕС у 500 МВт. Зараз йде пошук варіантів для подальшої реалізації проекту, зокрема переговори з міжнародними донорами та партнерами», – додали в пресслужбі.