НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ

19 травня 2022 року о 19:00 у межах лекторію «Наукові зустрічі\Scientific meetings» на платформі Zoom відбудеться лекція старшого наукового співробітника Відділення фізики гірничих процесів Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України, секретаря Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, секретаря Ради молодих учених при Відділенні фізики і астрономії НАН України кандидата технічних наук Андрія Хорольського.

У повсякденному побуті нас оточують вже звичні для усіх речі: гроші, посуд, будівельні матеріали, сонячні панелі, усілякі гаджети тощо – все це є продуктом інноваційних технологій у природокористуванні. З чого усе почалось? Як відбувався розвиток технологій розробки родовищ корисних копалин? Чи є взагалі перспективи для трансформації гірничозбагачувального комплексу? Чи можна назвати гірничозбагачувальний комплекс України інноваційними? Яке місце наша країна займає у світовій економіці природокористування? Відповідь на усі ці питання учасники заходу отримають під час лекції. Слухачі дізнаються про сутність інновацій та їх місце в системі виробництва, а також, чим загрожує відтермінування впровадження інновацій. Після цього планується ознайомлення з нетрадиційними технологіями відпрацювання родовищ горючих, рудних, гідромінеральних, нерудних, самоцвітного каміння та гірничохімічної сировини. Учасники лекції дізнаються про досвід застосування інновацій під час розробки родовищ корисних копалин в Україні.

ФОРМАТ – у середовищі ZOOM.

УЧАСТЬ ВІЛЬНА

Додаткова інформація тут – https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Annonces/Pages/View.aspx?MessageID=9021

Львівський ІТ-кластер підтримує проєкт Sky фінансово. Модернізація передбачає повну заміну наявної комп’ютерної техніки, мережевого обладнання, екранів навігаційних систем відображення. У межах другого етапу проєкту планують модернізувати оперативні центри повітряного командування. 

Більше інформації тут 

Докладніше: bit.ly/3kFmXs4

Ми разом готуємось до життя після Перемоги!!!

Попри не просту ситуацію у місті Києві ІЕЕшники на чолі з директором НН ІЕЕ Сергієм ДЕНИСЮКОМ продовжують працювати в рідному 22 корпусі і не лише виконують свої посадові обов’язки на місцях, а й прикрашають територію навколо корпусу.

Реєструйся у формі

https://t.me/careerhub/381

Докладніше: bit.ly/3P4euwG

В умовах воєнного стану усі підрозділи обласних військових адміністрацій працюють в посиленому режимі.

Так, в цілодобовому режимі працівниками Департаментів цивільного захисту населення організовано моніторинг стану справ на всіх підконтрольних територіях країни, у тому числі, і в кожній громаді. Всі надзвичайні ситуації, які трапляються внаслідок агресії окупаційних військ, негайно передаються до відповідних служб за напрямами діяльності.  Це дозволяє службам оперативно реагувати та, за можливості, одразу ліквідовувати наслідки.

Де дозволяє ситуація та припинилися активні бойові дії, оперативно виконуються роботи щодо відновлення газо- електро-, тепло- та водопостачання.

На підприємстві припинена робота деяких структурних підрозділів. Чи потрібно в такому випадку проводити атестацію за умовами праці на робочих місцях, на яких тимчасово ніхто не працює?

Атестацію робочих місць за умовами праці проводять згідно з Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442, та Методичними рекомендаціями, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 р. № 41 і Головним державним санітарним лікарем України, у строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж раз на п’ять років (п. 4 Порядку).

Під час атестації для визначення умов праці дослідження фізичних, хімічних, біологічних, психофізіологічних факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться в процесі роботи в характерних (типових) виробничих умовах, коли засоби колективного та індивідуального захисту справні й діють ефективно (п. 3.4. Методичних рекомендацій).

Там, де виробництво припинене, провести дослідження факторів виробничого середовища, віднести робочі місця до категорії зі шкідливими й важкими умовами праці та визначити право працівників на пільги й компенсації, не порушуючи вимоги Методичних рекомендацій, неможливо. Отже, атестацію на робочих місцях, де не ведеться виробнича діяльність, не проводять. Після поновлення роботи на цих робочих місцях необхідно провести атестацію в найкоротший термін.

Джерело: Управління Держпраці

Після початку війни, яку розв’язала російська федерація в Україні, багато підприємств зупинили свою роботу або змушені працювати в іншому форматі. Особливо ті, що розташовані в зоні активних бойових дій. Наразі не всі роботодавці можуть належним чином виконувати обов’язки, передбачені трудовим законодавством. Тож дедалі частіше постають питання щодо відповідальності роботодавців у разі порушення ними законодавства.

Відповідальність роботодавця за невиплату заробітної плати

Своєчасне отримання винагороди за працю — це конституційне право кожного працівника. Однак, якщо роботодавець нехтує ним, законодавство передбачає фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність. Водночас, враховуючи ситуацію, яка склалася в країні, це правило було дещо змінено стосовно роботодавців.

Для врегулювання ситуації у трудовій сфері були ухвалені певні законодавчі акти, зокрема Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», що набув чинності 24 березня 2022 року.

Він передбачає можливість відтермінувати виплату заробітної плати. За Законом роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що порушення виникло внаслідок бойових дій або інших обставин непереборної сили.

Але відсутність відповідальності не звільняє від обов’язку виплати заробітної плати, який виникає в момент відновлення діяльності підприємства.

Ці норми Закону за змістом є окремим випадком застосування форс-мажору до трудових відносин. Зупинімось на цьому докладніше.

Форс-мажор та трудові відносини

У своєму листі від 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України (ТППУ) повідомила про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року, а саме через військову агресію росії проти України.

ТППУ підтвердила, що «такі обставини з 24 лютого 2022 року до їхнього офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)».

На думку Міністерства економіки України, положення Цивільного кодексу України щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання внаслідок форс-мажору має застосовуватися і до зобов’язань за трудовими відносинами.

Проте сам факт настання форс-мажорних обставин автоматично не звільняє роботодавця від відповідальності, адже необхідним елементом є неможливість виконувати зобов’язання в установлений термін через настання таких форс-мажорних обставин.

Це означає, що має бути наявний причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажорними обставинами та вчиненням відповідного порушення (порушення настало саме через обставини форс-мажору). Адже, якщо у компанії була можливість платити зарплату вчасно, то немає підстав для звільнення від відповідальності з посиланням на оголошення ТПП форс-мажору у зв’язку зі збройною агресією рф.

Важливо: звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили не звільняє від виконання самого зобов’язання. Тож після усунення вищезгаданих обставин (закінчення бойових дій та воєнного стану) роботодавець буде зобов’язаний виконати всі свої зобов’язання перед працівниками: виплатити зарплату, вихідну допомогу у зв’язку зі скороченням тощо.

Нещасний випадок на підприємстві

До переліку подій, що призвели до нещасних випадків, гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій на виробництві, належать також оголошена та неоголошена війна, терористичний акт, протиправні дії третіх осіб тощо.

Відповідно, нещасні випадки, які трапляються з працівниками під час виконання ними трудових (посадових) обов’язків, підлягають розслідуванню згідно з вимогами Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництва, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 року № 337.

Це необхідно для того, щоб держава забезпечила конституційні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав на соціальний захист. Жодних змін та особливостей щодо розслідування нещасного випадку на підприємстві під час запровадження воєнного стану не передбачено.

Водночас через воєнний стан і реальну небезпеку у зв’язку з веденням бойових дій Державна служба України з питань праці рекомендує ухвалювати рішення про створення комісії та проведення розслідування в кожному конкретному нещасному випадку, зважаючи на міркування безпеки для членів комісії та саму можливість проведення розслідування. У разі потреби рекомендуємо зафіксувати неможливість або ризик створення такої комісії та проведення розслідування для уникнення претензій з боку державних органів у майбутньому.

Додатково Держпраці рекомендує збирати та документувати інформацію про нещасні випадки на виробництві, що надходить або стає відомою, щоб розслідувати їх після нормалізації ситуації.

Перевірки та штрафи

У мирний час Держпраці має право перевіряти, як бізнес виконує трудове законодавство, та накладати відповідні штрафи на роботодавців у разі виявлення порушень. Однак навіть цей контролюючий орган був змушений підлаштовуватися до нових реалій роботи через воєнний стан.

Згідно з постановою КМУ «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13 березня 2022 року № 303, протягом дії воєнного стану планові та позапланові перевірки бізнесу не проводитимуться.

Але є ряд виключних обставин, зокрема наявність загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини.

За повідомленнями Держпраці, планові та позапланові перевірки було призупинено до закінчення воєнного стану. Відомство наголосило, що скасовує накази на проведення планових та позапланових заходів державного контролю, проведення яких було заплановано з 24 лютого 2022 року, та тих, які не були завершені до 24 лютого 2022 року.

Держпраці обіцяє не накладати штрафи на роботодавців під час дії воєнного стану. Але зазначає, що після закінчення війни всі заяви та скарги будуть детально опрацьовані: інспектори праці відновлять проведення перевірок за зверненнями громадян, розглядатимуть усі обставини, що спричинили порушення, та даватимуть досить часу на їхнє усунення. У разі невиконання припису про усунення порушень інспектори розглядатимуть питання, чи варто передавати матеріали перевірки для притягнення до відповідальності.

Якщо ж війна затягнеться, не можна виключати відновлення позапланових перевірок дотримання роботодавцями трудового законодавства, щоб захистити працівників від свавілля. Адже згаданою Постановою передбачені певні винятки, які теоретично можуть бути розповсюджені й на трудові відносини.

Важливо: рекомендуємо роботодавцям мати належні докази, які можуть підтвердити неможливість виконання обов’язків у сфері трудових відносин у зв’язку з настанням форс-мажорних обставин (збройною агресією росії), а коли перешкоди будуть усунені — виконати свої зобов’язання перед працівниками.

На період воєнного стану зупинено строки видачі документів дозвільного характеру та строки звернення за їх отриманням. Детальніше про особливості видачі дозволів під час війни дізнайтеся з інфографіки

Строк дії документів дозвільного характеру на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та на виконання робіт підвищеної небезпеки, який закінчився в період дії воєнного стану, автоматично продовжується на період дії воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення чи скасування.

Це передбачено постановою КМУ «Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 № 357 (далі  — Постанова № 357).

Також згідно Постановою № 357 більшість робіт та обладнання підвищеної небезпеки, що виконуються на підставі дозволу, на період воєнного стану здійснюються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. 

Працівник займається волонтерством. Як оформити його відсутність та яких гарантій дотримувати?

КЗпП не містить жодної норми щодо трудових відносин між волонтером і роботодавцем.

На волонтерів не поширюються гарантії статті 119 КЗпП, згідно з якими за працівником зберігається робоче місце та середній заробіток.

У разі відсутності працівника-волонтера на роботі роботодавець має право табелювати це як неявку з нез’ясованих причин «НЗ» або за інших причин «І» та не сплачувати заробітну плату. А в найгіршому випадку — звільнити за прогул.

 Зверніть увагу! На час воєнного стану суд може визнати таку відсутність поважною причиною як здійснення громадського обов’язку для збереження життя та здоров’я громадян, що потребують допомоги.

Як волонтеру підтвердити свою громадську діяльність

Знайдіть оптимальні варіанти оформлення відсутності працівника на робочому місці.

Волонтер повинен повідомити роботодавця про те, що він здійснює волонтерську роботу, і скільки часу це забирає. Якщо є змога, надати копію договору про провадження волонтерської діяльності, посвідчення або довідки від організації, з якою він співпрацює.

Роботодавець, зваживши об’єм роботи й трудові функції працівника, зможе оформити трудові права волонтера.

Як оформити відсутність волонтера на роботі

Якщо працівник може суміщати роботу та волонтерство, то встановіть працівникові:

• неповний робочий час (ст. 56 КЗпП), тобто неповний робочий день або тиждень, відповідно й оплата;
• дистанційну роботу (ст. 60-2 КЗпП), якщо від працівника важливий результат роботи, а не присутністьна робочому місці;
• гнучкий режим робочого часу (ст. 60 КЗпП), за яким працівник може на власний розсуд визначати графік роботи, або роботодавець визначає фіксований час (через день, через тиждень тощо).

У всіх вказаних випадках потрібна заява працівника та наказ роботодавця.

Якщо працівник на 100% зайнятий волонтерством і не встигає виконувати свої посадові обов’язки, надайте йому:

• щорічну основна або додаткову відпустку (ст. 74 КЗпП), за бажанням працівника, із обмеженнями — ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022№ 2136-IX;
• відпустку без збереження заробітної плати (ст. 25, ст. 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996№ 504/96-ВР), за бажанням працівника, з причин карантину або воєнного стану.