НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ

НЕК «Укренерго», Мінфін та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписали угоду, яка дозволить спрямувати кредитні кошти на суму 97,15 млн євро на підтримку стійкості оператора системи передачі електроенергії України.

Відповідну угоду про внесення змін до Договору гарантії щодо Проекту модернізації мережі електропередачі підписали міністр фінансів України Сергій Марченко та президент ЄБРР Оділь Рено-Бассо, повідомляє пресслужба Мінфіну.

Водночас голова НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький підписав угоду про внесення змін до Кредитної угоди з ЄБРР.

Зміни передбачають спрямування 97,15 млн євро під державну гарантію та гарантію однієї з країн «Великої сімки» на підтримку стійкості роботи НЕК «Укренерго».

Кошти надаються в рамках Пакету допомоги ЄБРР у відповідь на війну в Україні шляхом перепрофілювання кредиту ЄБРР в рамках Проекту модернізації мережі електропередачі.

Як уточнили у пресслужбі «Укренерго», ці кошти мають піти на заходи з балансування енергосистеми, і в тому числі на розрахунки з виробниками з відновлюваних джерел.

Як повідомлялося, наприкінці червня «Укренерго» отримало від ЄБРР перші 50 млн євро, перенаправлених у рамках кредитних угод на підвищення ліквідності.

Від ЄБРР та Європейського інвестиційного банку очікується ще майже 170 млн євро за ідентичним механізмом – узгодження зміни цільового використання коштів у рамках вже діючих кредитних угод і в межах кредитних ліній.

Міністерство розвитку громад та територій узгодило виробникам теплової енергії фіксовані обсяги природного газу на період з 1 серпня 2022 року до 31 березня 2023 року.

Про це повідомив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, передає пресслужба Мінрегіону.

«Мінрегіон затвердив обсяги газу для 605 підприємств, які виробляють теплову енергію. Це буде гарантією виробництва теплової енергії протягом опалювального сезону», – повідомив Чернишов.

Як повідомлялося, постановою від 19 липня № 812 Кабмін зобов’язав ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», що входить до групи «Нафтогазу», постачати газ виробникам тепла за фіксованою пільговою ціною.

Зокрема, ціна на газ для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню збережеться на рівні 7 420 грн за тисячу кубів з ПДВ. Для бюджетних установ — 16 390 грн за тисячу кубів з ПДВ. Також Мінрегіон мав узгодити виробникам теплової енергії фіксовані обсяги природного газу на період з 1 серпня 2022 року до 31 березня 2023 року.

НЕК «Укренерго» має отримати понад 2,5 млрд грн від аукціонів на доступ до міждержавних ліній електропередачі з ЄС за неповних два місяці з 30 червня по 28 серпня. Про це повідомляє пресслужба компанії.

Зазначається, що середньозважена ціна перетинів зі Словаччиною та Румунією за цей період становить 10,3 тис. грн/Мвт*год.

За останній тиждень було продано увесь доступний перетин в напрямках цих країн. В аукціонах брали участь від 6 до 10 компаній.

Порівняно з попереднім тижнем середньозважена ціна доступу збільшилася на 30% і становить 16,2 тис. грн/МВт*год. Найвищою в одній окремій годині вона була 25 серпня в напрямку Словаччини – 21 тис. грн/МВт*год.

Також значно зросли ціни на спотових ринках Румунії та Словаччини. Якщо 15-21 серпня ціна базового навантаження вона коливалась в межах 395-560 євро/МВт*год, то цього тижня вона становила від 563 до 709 євро/МВт*год.

Як повідомлялося, ENTSO-E дозволила збільшити імпорт електроенергії з України до ЄС зі 100 МВт до 250 МВт на годину.

На початку червня Оператори систем передачі Континентальної Європи (ENTSO-E) погодили поетапне розширення експорту української електроенергії.

Нагадаємо, з 16 березня 2022 року українська енергосистема працює синхронно з європейською континентальною мережею ENTSO-E і тепер є частиною європейського енергетичного простору.

Кабінет міністрів виділив 1,4 млрд грн на закупівлю стратегічного запасу матеріальних резервів для оперативного реагувати на виклики та проблеми тепло- і водопостачання. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram.

«Цей опалювальний сезон без перебільшення стане найскладнішим в історії незалежної України. Головний ризик – це терористичні акти Росії проти критичної інфраструктури. Тому уряд виділяє 1 млрд 409 млн грн на закупівлю стратегічного запасу матеріальних резервів, який дозволить оперативно реагувати на виклики та проблеми тепло- і водопостачання», – наголосив він.

Зокрема, йдеться про обладнання із простим та швидким розгортанням та обслуговуванням.

Крім того, додав глава уряду, уряд продовжує ремонти критичної інфраструктури й іншу підготовку до опалювального сезону. За його словами, стан готовності наразі становить 75%.

Як повідомлялося, у липні уряд погодив виділення 1,4 млрд грн на закупівлю пересувних котелень та генераторів, які в разі руйнування інфраструктури допоможуть забезпечити людей теплом і водою.

– https://www.youtube.com/watch?v=6dvYsgeXS_0

20 вересня 2022 року Міжнародним офісом Навчально-наукового інституту енергозбереження та енергоменеджменту (НН ІЕЕ) КПІ ім. Ігоря Сікорського було проведено семінар для науковців підрозділу, присвячений програмі «Горизонт Європа».

Основою семінару стала доповідь Пятової Анжели В’ячеславівни, керівниці Національного контактного пункту Програми «Горизонт 2020» при КПІ ім. Ігоря Сікорського за напрямом «Клімат, оточуюче середовище та ефективність використання ресурсів і сировини».

У семінарі взяли участь завідувачі кафедр НН ІЕЕ, керівники наукових груп підрозділу, досвідчені науковці та здобувачі вищої освіти за освітніми програмами третього (освітньо-наукового) рівня.

Команда Міжнародного офісу НН ІЕЕ: Денисюк С.П., директор НН ІЕЕ; Зайченко С.В., керівник міжнародного офісу; Чернецька Ю.В., заступниця директора з міжнародного співробітництва; Черкашина Г.І., заступниця завідувача кафедри електропостачання з міжнародного співробітництва; Ворфоломеєв А.В., заступник завідувача кафедри автоматизації електротехнічних та мехатронних комплексів з міжнародного співробітництва; Ган О.В., заступниця завідувача кафедри геоінженерії з міжнародного співробітництва.

Україна у січні-серпні 2022 року імпортувала 4,56 млн тонн нафтопродуктів (за кодом ТНЗЕД 2710: бензини, дизпаливо, мазут, реактивне паливо та ін.), що на 13,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року (5,28 млн тонн). Водночас вартість імпортованих нафтопродуктів за вказаний період зросла на 69,5% – до $5,23 млрд, повідомляє Інтерфакс-Україна із посиланням на дані Державної митної служби.

У тому числі з Білорусі імпортовано паливо на $793,51 млн (частка – 15,17%), з РФ – на $590,39 млн (11,29%), Індії – на $553,21 млн (10,57%), інших країн – на $3,29 млрд (62,97%). Для порівняння, за аналогічний період 2021 року сумарна вартісна частка палива з Білорусі та РФ в імпорті становила 65%.

Водночас Україна за вісім місяців експортувала 54,46 тис. тонн (-77,6% до січня-серпня 2021 року) нафтопродуктів на загальну суму $61,85 млн (-52,2%). Вартість поставленого на адресу контрагентів з Литви палива становила $16,34 млн, Туреччини – $11,53 млн, Естонії – $6,02 млн, інших країн – $28 млн.

Як повідомлялося, Україна у 2021 році імпортувала 8,79 млн тонн нафтопродуктів (на 9,6% більше, ніж у 2020 році – 8,02 млн тонн) на загальну суму $5,61 млрд (на 65,3% більше, ніж у 2020 році). У тому числі з Білорусі імпортовано паливо на $2,35 млрд (частка – 41,87%), РФ – на $1,24 млрд (22,09%), Литви – на $654,58 млн (11,66%), інших країн – на $1,37 млрд (24,37%).

Уряд Німеччини передає під управління федерального регулятора німецькі дочки «Роснєфті» Rosneft Deutschland і RN Refining & Marketing. Про це повідомило міністерство економіки Німеччини, передає Європейська правда.

Згідно з рішенням, Федеральне мережеве агентство отримає контроль над Rosneft Deutschland, а також над відповідними частками в трьох нафтопереробних заводах PCK у Шведті, MiRo у Карлсруе та Bayernoil у Фобурзі.

Rosneft Deutschland забезпечує близько 12% нафтопереробних потужностей Німеччини, що робить її однією з найбільших нафтопереробних компаній у Німеччині.

Нафтопереробний завод у Шведті, контрольний пакет якого належав Rosneft Deutschland, є четвертим за величиною в Німеччині і поставляє 90% палива для столиці з моменту будівництва заводу в 1960-х роках. Нафта до нього надходить з Росії трубопроводом “Дружба”.

«Завдяки передачі управління загрозу безпеці енергопостачання усунуто, і закладено важливий фундамент для збереження та майбутнього об’єкту в Шведті», – йдеться у заяві міністерства економіки. Цей крок супроводжується комплексним пакетом, покликаним забезпечити можливість постачання нафти до Шведта альтернативними маршрутами.

Дії уряду з передачі Rosneft Deutschland до рук Федерального мережевого агентства пішли за аналогічним кроком Берліна щодо SEFE, раніше відомої як Gazprom Germania, яка перейшла під опіку держави після того, як «Газпром» відмовився від неї у квітні.

Західні фахівці розробили мобільний додаток, який здатний за допомогою комп’ютерної моделі розпізнавати з високою точністю COVID-статус людини – за звучанням його голосу. Коронавірус зазвичай вражає верхні дихальні шляхи та голосові зв’язки, тому вчені вирішили проаналізувати зміни в голосі у хворих на COVID-19. Дослідники перевірили 893 аудіозаписи серед 4 тис. 352 здорових та хворих осіб з бази даних, зібраних Кембриджським університетом. За словами розробників, такий акустичний тест має 89% точність, а також дешевий у застосуванні: отже, його легко можна буде легко використовувати в країнах з низьким рівнем доходів, яким важче дозволити собі дорожчі ПЛР-тести. Крім того, результат можна отримати менше, ніж за хвилину. Тим, хто складає тест, потрібно надати медичну картку, інформацію про те, чи вони курять, демографічні дані. Також їм потрібно зробити якісь звуки на кшталт покашлювання чи читання коротких речень. Потім зразки “потраплять до рук” програми аналізу – Mel-spectrogram. “Такі тести можна видавати безкоштовно, їх легко інтерпретувати. Крім того, вони дають можливість віддаленого онлайн-тестування, що виконується менш ніж за хвилину”, – заявив співробітник Маастрихтського університету Вафаа Альджбаві. Він пояснив, що, наприклад, таке тестування можна застосовувати на вході до місць великого скупчення людей. Також він наголосив, що новий тест – значний крок уперед порівняно з експрес-тестами на COVID-19. Альджбаві пояснив, що зазвичай експрес-тестів виявляють лише 56% випадків інфікування COVID-19. За його словами, нинішній експрес-тест на COVID-19 ризикує “пропустити” 44 зі 100 випадків зараження, а акустичний тест – 11 зі 100. Крім коронавірусу, новий аналіз використовується, щоб передбачати можливе погіршення стану у того, хто страждає на хронічну обструктивну хворобу легень.

Виконувач обов’язків очільника АТ «Оператор ринку» Олександр Гавва виступив з ініціативою об’єднати торгові майданчики ринків електроенергії України та Республіки Молдова. Про це він наголосив під час тристоронніх консультацій України, Румунії та Молдови 15 вересня, передає пресслужба компанії.

Зазначається, що об’єднання торгових майданчиків сприятиме забезпеченню сталого електрозабезпечення споживачів обох країн.

«Лише згуртованість та об’єднання зусиль дозволить дати адекватну відсіч російській агресії й енергетичному шантажу напередодні опалювального сезону. Наша робота вже зараз закладе міцне підґрунтя для довгострокової взаємовигідної співпраці», – наголосив Гавва.

У компанії також нагадали, що market coupling з державами Євросоюзу є стратегічною ціллю АТ «Оператор ринку». Нагадаємо, з 16 березня 2022 року українська енергосистема працює синхронно з європейською континентальною мережею ENTSO-E і тепер є частиною європейського енергетичного простору.

ПрАТ «Укргідроенерго» подало позов до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) проти РФ щодо компенсації збитків, нанесених в результаті повномасштабного вторгнення в Україну. Про це повідомляє пресслужба компанії.

Зазначається, що загальна сума заявлених збитків, завданих активам «Укргідроенерго» – окупованій Каховській ГЕС та недобудованій вітровій електростанції на острові Зміїний, за незалежною експертною оцінкою сягнула майже 17 млрд грн.

«Так, всупереч міжнародному засудженню вторгнення РФ в Україну та вимоги міжнародної спільноти зупинити проведення військових дій, Росія продовжує окупацію території України, знищення об’єктів цивільної інфраструктури та напади на мирне населення. Тому очікувати на справедливий розгляд у самій Росії позову або заяв товариства про відшкодування завданої шкоди було б ілюзорно. Разом з тим, ЄСПЛ є міжнародним органом, який може розглядати заяви, подані особами, які скаржаться на порушення своїх прав», – наголосили в компанії.

У середині серпня повідомлялося, що окупована російськими військами Каховська ГЕС наразі працює на 30-40% потужності, однак її робота в опалювальний сезон залишається під питанням. Як повідомлялося, компанія «Укртелеком» Ріната Ахметова готує позов проти Росії з вимогою компенсувати збитки та вартість зруйнованого, пошкодженого та втраченого майна, які оцінюються наразі у 450 млн грн.

Кабінет Міністрів на засіданні 7 вересня ухвалив постанову “Про внесення зміни до додатку 1 до постанови Кабінету міністрів України від 29 грудня 2021 р. №1424”, яка передбачає внесення коксівного вугілля до переліку товарів, експорт яких заборонено.
Зазначається, що це рішення було прийнято з метою забезпечення належної підготовки та проходження опалювального сезону, зокрема, накопичення достатніх запасів палива для теплової генерації.
Детальніше https://delo.ua/energetics/uryad-povnistyu-zaboroniv-eksport-ukrayinskogo-vugillya-403759/

Ініціатива підтримки українських науковців «Horizon4Ukraine» спрямована на залучення українських дослідників та фахівців до проєктів, які уже реалізуються в межах європейської програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа». Вибір можна зробити серед 424 пропозицій, кількість яких постійно збільшується.
Більше інформації за посиланням http://surl.li/cwrko