НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ

20 вересня 2022 року Міжнародним офісом Навчально-наукового інституту енергозбереження та енергоменеджменту (НН ІЕЕ) КПІ ім. Ігоря Сікорського було проведено семінар для науковців підрозділу, присвячений програмі «Горизонт Європа».

Основою семінару стала доповідь Пятової Анжели В’ячеславівни, керівниці Національного контактного пункту Програми «Горизонт 2020» при КПІ ім. Ігоря Сікорського за напрямом «Клімат, оточуюче середовище та ефективність використання ресурсів і сировини».

У семінарі взяли участь завідувачі кафедр НН ІЕЕ, керівники наукових груп підрозділу, досвідчені науковці та здобувачі вищої освіти за освітніми програмами третього (освітньо-наукового) рівня.

Команда Міжнародного офісу НН ІЕЕ: Денисюк С.П., директор НН ІЕЕ; Зайченко С.В., керівник міжнародного офісу; Чернецька Ю.В., заступниця директора з міжнародного співробітництва; Черкашина Г.І., заступниця завідувача кафедри електропостачання з міжнародного співробітництва; Ворфоломеєв А.В., заступник завідувача кафедри автоматизації електротехнічних та мехатронних комплексів з міжнародного співробітництва; Ган О.В., заступниця завідувача кафедри геоінженерії з міжнародного співробітництва.

Україна у січні-серпні 2022 року імпортувала 4,56 млн тонн нафтопродуктів (за кодом ТНЗЕД 2710: бензини, дизпаливо, мазут, реактивне паливо та ін.), що на 13,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року (5,28 млн тонн). Водночас вартість імпортованих нафтопродуктів за вказаний період зросла на 69,5% – до $5,23 млрд, повідомляє Інтерфакс-Україна із посиланням на дані Державної митної служби.

У тому числі з Білорусі імпортовано паливо на $793,51 млн (частка – 15,17%), з РФ – на $590,39 млн (11,29%), Індії – на $553,21 млн (10,57%), інших країн – на $3,29 млрд (62,97%). Для порівняння, за аналогічний період 2021 року сумарна вартісна частка палива з Білорусі та РФ в імпорті становила 65%.

Водночас Україна за вісім місяців експортувала 54,46 тис. тонн (-77,6% до січня-серпня 2021 року) нафтопродуктів на загальну суму $61,85 млн (-52,2%). Вартість поставленого на адресу контрагентів з Литви палива становила $16,34 млн, Туреччини – $11,53 млн, Естонії – $6,02 млн, інших країн – $28 млн.

Як повідомлялося, Україна у 2021 році імпортувала 8,79 млн тонн нафтопродуктів (на 9,6% більше, ніж у 2020 році – 8,02 млн тонн) на загальну суму $5,61 млрд (на 65,3% більше, ніж у 2020 році). У тому числі з Білорусі імпортовано паливо на $2,35 млрд (частка – 41,87%), РФ – на $1,24 млрд (22,09%), Литви – на $654,58 млн (11,66%), інших країн – на $1,37 млрд (24,37%).

Уряд Німеччини передає під управління федерального регулятора німецькі дочки «Роснєфті» Rosneft Deutschland і RN Refining & Marketing. Про це повідомило міністерство економіки Німеччини, передає Європейська правда.

Згідно з рішенням, Федеральне мережеве агентство отримає контроль над Rosneft Deutschland, а також над відповідними частками в трьох нафтопереробних заводах PCK у Шведті, MiRo у Карлсруе та Bayernoil у Фобурзі.

Rosneft Deutschland забезпечує близько 12% нафтопереробних потужностей Німеччини, що робить її однією з найбільших нафтопереробних компаній у Німеччині.

Нафтопереробний завод у Шведті, контрольний пакет якого належав Rosneft Deutschland, є четвертим за величиною в Німеччині і поставляє 90% палива для столиці з моменту будівництва заводу в 1960-х роках. Нафта до нього надходить з Росії трубопроводом “Дружба”.

«Завдяки передачі управління загрозу безпеці енергопостачання усунуто, і закладено важливий фундамент для збереження та майбутнього об’єкту в Шведті», – йдеться у заяві міністерства економіки. Цей крок супроводжується комплексним пакетом, покликаним забезпечити можливість постачання нафти до Шведта альтернативними маршрутами.

Дії уряду з передачі Rosneft Deutschland до рук Федерального мережевого агентства пішли за аналогічним кроком Берліна щодо SEFE, раніше відомої як Gazprom Germania, яка перейшла під опіку держави після того, як «Газпром» відмовився від неї у квітні.

Західні фахівці розробили мобільний додаток, який здатний за допомогою комп’ютерної моделі розпізнавати з високою точністю COVID-статус людини – за звучанням його голосу. Коронавірус зазвичай вражає верхні дихальні шляхи та голосові зв’язки, тому вчені вирішили проаналізувати зміни в голосі у хворих на COVID-19. Дослідники перевірили 893 аудіозаписи серед 4 тис. 352 здорових та хворих осіб з бази даних, зібраних Кембриджським університетом. За словами розробників, такий акустичний тест має 89% точність, а також дешевий у застосуванні: отже, його легко можна буде легко використовувати в країнах з низьким рівнем доходів, яким важче дозволити собі дорожчі ПЛР-тести. Крім того, результат можна отримати менше, ніж за хвилину. Тим, хто складає тест, потрібно надати медичну картку, інформацію про те, чи вони курять, демографічні дані. Також їм потрібно зробити якісь звуки на кшталт покашлювання чи читання коротких речень. Потім зразки “потраплять до рук” програми аналізу – Mel-spectrogram. “Такі тести можна видавати безкоштовно, їх легко інтерпретувати. Крім того, вони дають можливість віддаленого онлайн-тестування, що виконується менш ніж за хвилину”, – заявив співробітник Маастрихтського університету Вафаа Альджбаві. Він пояснив, що, наприклад, таке тестування можна застосовувати на вході до місць великого скупчення людей. Також він наголосив, що новий тест – значний крок уперед порівняно з експрес-тестами на COVID-19. Альджбаві пояснив, що зазвичай експрес-тестів виявляють лише 56% випадків інфікування COVID-19. За його словами, нинішній експрес-тест на COVID-19 ризикує “пропустити” 44 зі 100 випадків зараження, а акустичний тест – 11 зі 100. Крім коронавірусу, новий аналіз використовується, щоб передбачати можливе погіршення стану у того, хто страждає на хронічну обструктивну хворобу легень.

Виконувач обов’язків очільника АТ «Оператор ринку» Олександр Гавва виступив з ініціативою об’єднати торгові майданчики ринків електроенергії України та Республіки Молдова. Про це він наголосив під час тристоронніх консультацій України, Румунії та Молдови 15 вересня, передає пресслужба компанії.

Зазначається, що об’єднання торгових майданчиків сприятиме забезпеченню сталого електрозабезпечення споживачів обох країн.

«Лише згуртованість та об’єднання зусиль дозволить дати адекватну відсіч російській агресії й енергетичному шантажу напередодні опалювального сезону. Наша робота вже зараз закладе міцне підґрунтя для довгострокової взаємовигідної співпраці», – наголосив Гавва.

У компанії також нагадали, що market coupling з державами Євросоюзу є стратегічною ціллю АТ «Оператор ринку». Нагадаємо, з 16 березня 2022 року українська енергосистема працює синхронно з європейською континентальною мережею ENTSO-E і тепер є частиною європейського енергетичного простору.

ПрАТ «Укргідроенерго» подало позов до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) проти РФ щодо компенсації збитків, нанесених в результаті повномасштабного вторгнення в Україну. Про це повідомляє пресслужба компанії.

Зазначається, що загальна сума заявлених збитків, завданих активам «Укргідроенерго» – окупованій Каховській ГЕС та недобудованій вітровій електростанції на острові Зміїний, за незалежною експертною оцінкою сягнула майже 17 млрд грн.

«Так, всупереч міжнародному засудженню вторгнення РФ в Україну та вимоги міжнародної спільноти зупинити проведення військових дій, Росія продовжує окупацію території України, знищення об’єктів цивільної інфраструктури та напади на мирне населення. Тому очікувати на справедливий розгляд у самій Росії позову або заяв товариства про відшкодування завданої шкоди було б ілюзорно. Разом з тим, ЄСПЛ є міжнародним органом, який може розглядати заяви, подані особами, які скаржаться на порушення своїх прав», – наголосили в компанії.

У середині серпня повідомлялося, що окупована російськими військами Каховська ГЕС наразі працює на 30-40% потужності, однак її робота в опалювальний сезон залишається під питанням. Як повідомлялося, компанія «Укртелеком» Ріната Ахметова готує позов проти Росії з вимогою компенсувати збитки та вартість зруйнованого, пошкодженого та втраченого майна, які оцінюються наразі у 450 млн грн.

Кабінет Міністрів на засіданні 7 вересня ухвалив постанову “Про внесення зміни до додатку 1 до постанови Кабінету міністрів України від 29 грудня 2021 р. №1424”, яка передбачає внесення коксівного вугілля до переліку товарів, експорт яких заборонено.
Зазначається, що це рішення було прийнято з метою забезпечення належної підготовки та проходження опалювального сезону, зокрема, накопичення достатніх запасів палива для теплової генерації.
Детальніше https://delo.ua/energetics/uryad-povnistyu-zaboroniv-eksport-ukrayinskogo-vugillya-403759/

Ініціатива підтримки українських науковців «Horizon4Ukraine» спрямована на залучення українських дослідників та фахівців до проєктів, які уже реалізуються в межах європейської програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа». Вибір можна зробити серед 424 пропозицій, кількість яких постійно збільшується.
Більше інформації за посиланням http://surl.li/cwrko

У серпні стартував набір на науково-дослідницьке стажування «Mitacs Globalink Research Internship» у 2023 році. Запрошуємо студентів 3-го курсу денної форми навчання українських університетів різних освітніх спеціальностей (інженерні, технічні, математичні, гуманітарні та соціальні науки) узяти участь у програмі «Сanada’s Mitacs Globalink Research Internship Program for Ukraine». Стажування триватиме 12 тижнів в одному з канадських університетів.

Програма «Mitacs Globalink Research Internship» передбачає:
роботу над спільним проєктом із професором канадського університету (враховуючи наукові інтереси, знання та попередньо набутий досвід студента);
переліт маршрутом «Україна-Канада» та «Канада-Україна»;
трансфер з аеропорту до місця проживання;
стипендію на житло та харчування;
медичне страхування;
зарахування на період стажування до канадського університету;
підтримку студентів-менторів канадського університету;
можливість відвідування заходів, воркшопів, семінарів з професійного розвитку;
сертифікат, що підтверджує проходження програми «Globalink Research Internship».
Рівень володіння мовою визначається професором з Канади під час Skype-інтерв’ю.
Дедлайн подання заявок – 22 вересня 2022 року.
Детальніше на сайті МОН України 
https://mon.gov.ua/ua/news/ukrayinskih-studentiv-zaproshuyut-na-stazhuvannya-mitacs-globalink-research-internship

Дослідницькі групи активно розглядають пісок як життєздатну форму акумулятора для екологічної енергії У Фінляндії в місті Канкаанпяа на електростанції Vatajankoski встановили першу в світі “піщану батарею”, яка може накопичувати “зелену” енергію та використовувати її через кілька місяців для опалення будинків. Таку технологію розробила команда фінських інженерів Polar Night Energy, повідомляє BBC. Накопичувач використовує 100 тонн будівельного піску низького сорту, який нагрівається до температури близько 500C в резервуарі типу силос.
Детальніше за посиланням https://ecopolitic.

Електробезпека в енергетиці: навч. посіб. для студ. спеціальностей у галузі енергетики / О.Г. Левченко, С.П. Денисюк, С.Ф. Каштанов; КПІ ім. Ігоря Сікорського. – Київ: Видавець ФО-П Піча Ю.В., 2022. – 280 с.

Викладено основи і специфіку електробезпеки в галузі енергетики. Розглянуто питання безпеки праці з електричним обладнанням, електромагнітної безпеки та сучасні інноваційні відомості про системи безпеки електричного обладнання. Посібник є складовим доповненням курсу лекцій “Охорона праці та цивільний захист” для студентів технічних спеціальностей закладів вищої освіти.

Призначений для здобувачів ступеня бакалавра за спеціальністю 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка». Може бути корисним інженерно-технічним працівникам у галузі енергетики, електротехніки та інших технічних спеціальностей, фахівцям з охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту.

Посібник ілюстровано кольоровими світлинами.

УДК 537 / 614.8

© О.Г. Левченко, С.П. Денисюк,

С.Ф. Каштанов., 2022

ISBN 978-966-9607-71-3                                    © Видавець ФО-П Піча Ю.В., 2022

Результати складання комплексного фахового випробування. Спеціальність 141 “Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка”:

• Освітня програма “Системи забезпечення споживачів електричною енергією”;
• Освітня програма “Енергетичний менеджмент та енергоефективні технології”.