НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ

Україна очікує вже наступного тижня отримати 2,5 млрд євро чергового траншу макрофінансової допомоги від ЄС. Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час прес-конференції за підсумками зустрічі з виконавчим віцепрезидентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом.

Як відзначив Шмигаль, за результатами сьогоднішніх переговорів Україна розраховує на отримання першої частини фінансування ЄС у рамках «Макрофінансової допомоги плюс» вже в січні 2023 року.

У центрі перемовин Шмигаля та Домбровскіса також були питання наступних кроків на шляху набуття Україною членства в ЄС та питання відновлення України після перемоги.

Сторони серед іншого обговорили розвиток торговельних відносин, зокрема в контексті поглиблення інтеграції України до єдиного ринку ЄС. Було досягнуто домовленості про перегляд плану пріоритетних дій щодо впровадження угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Крім того, Шмигаль додав, що Україна розраховує на фінансову й технічну допомогу Євросоюзу для відновлення енергетичного сектору нашої держави, який зазнає ракетних обстрілів з боку РФ.

Раніше повідомлялося, що Європейська Комісія офіційно оприлюднила пропозицію надати Україні у 2023 році до 18 млрд євро в новому форматі «макрофінансової допомоги плюс» для стабільного забезпечення життєдіяльності державних функцій під час війни.

Новий пакет макрофінансової підтримки України до 18 млрд євро, зокрема передбачатиме фінансування українського бюджету у розмірі 1,5 млрд євро щомісяця. Підтримка надаватиметься у формі пільгових довгострокових позик із покриттям процентних витрат, яка також сприятиме реформам України та її шляху до членства в ЄС.

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» оголосило тендер на закупівлю дизельних транспортабельних котельних очікуваною вартістю 271,77 млн грн. Про це повідомляє БізнесЦензор із посиланням на дані в системі Prozorro.

Закупівля розбита на 8 лотів для різних районів Києва. Зокрема, планується закупити 35 транспортабельних дизельних котельних встановленою тепловою потужністю 0,6 МВт, виготовлених не раніше 2022 року.

Кінцевий строк подання тендерних пропозицій на тендері – 25 листопада. Як повідомлялося, на початку жовтня «Київтеплоенерго» змогло визначити переможця у тендерах на постачання лише 12 котелень за 59 млн грн, хоча планувало закупити 55 транспортабельних котелень очікуваною вартістю 331 млн грн.

Ракетна атака Росії по Україні 15 листопада завдала від $500 млн до $1 млрд прямих збитків українській економіці. Про це повідомив голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в ефірі телемарафону, передає liga.net.

«За нашими підрахунками, атака 15-го числа завдала від половини до мільярда доларів прямих збитків економіці нашої держави», – зазначив він.

Гетманцев наголосив, що крім прямих є ще непрямі збитки, коли, зокрема, підприємства не можуть працювати через вимкнення електропостачання. За його словами, загальні втрати економіки України від атак РФ будуть відчутними.

Як повідомлялося, у вівторок, 15 листопада, Росія завдала масованого ракетного удару по території України. 17 листопада Росія знову завдала кількох ракетних ударів по Україні.

Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук заявив, що масштабні руйнування енергетичних об’єктів України, завдані російськими ракетними ударами 15 та 17 листопада, можуть спричинити довгострокові відключення електроенергії, які триватимуть по кілька днів.

Державний енерготрейдер «Енергетична компанія України» (ЕКУ) здійснив тестову імпортну поставку електроенергії з Європи. Як повідомляє пресслужба держкомпанії, тестовий імпорт електроенергії зі Словаччини потужністю 1 МВт відбувся 27 жовтня.

Право на здійснення імпорту АТ «ЕКУ» отримав в результаті відкритого аукціону з доступу до міждержавних електромереж, який 25 жовтня провів оператор національної системи передачі НЕК «Укренерго».

Початок імпорту електроенергії в компанії пояснюють необхідністю підтримки енергосистеми України у разі дефіциту генеруючої потужності. «Внаслідок ракетних обстрілів і пошкодження енергетичної інфраструктури ризики сталого проходження опалювального періоду значно збільшились… Можливість імпортувати електроенергію з Європи в Україну – це ще один інструмент стабілізації роботи нашої енергосистеми. Ми повинні бути готові до його впровадження», – прокоментував гендиректор ЕКУ Віталій Бутенко.

Як повідомлялося, після заборони експорту електроенергії з 11 жовтня, державний енерготрейдер ЕКУ на торгах Української енергетичної біржі (УЕБ) не зміг продати електроенергію, придбану раніше для експорту.

З 19 серпня державна ЕКУ почала експорт електроенергії, яку купує у державного «Енергоатома». Для початку роботи ЕКУ 500 мільйонів гривень фінансової допомоги у серпні виділив той же «Енергоатом», керівництво ЕКУ обіцяло повернути ці кошти до кінця року.

Нагадаємо, Кабінет міністрів наприкінці червня передав Міністерству економіки повноваження щодо управління 100% державних акцій у статутному капіталі акціонерного товариства «Енергетична компанія України», які перебували в управлінні Міністерства енергетики.

22 червня керівником компанії було призначено колишнього голову трейдингової компанії з групи ДТЕК Ріната Ахметова Віталія Бутенка, який також був власником ТОВ «ТЕТ груп», відомого імпортом електроенергії з Білорусі минулого року.

Україна зможе відновити експорт електроенергії не раніше березня 2023 року, хоча і втрачає наразі через його відсутність мільярди гривень можливого прибутку. Про це в ефірі національного телемарафону заявив голова парламентського Комітету з питань енергетики, нардеп від «Слуги народу» Андрій Герус, повідомляє Радіо Свобода.

«Можна було заробляти для всіх компаній, які цим займалися, мабуть, мільярди гривень. Саме такі потенційні втрати для України. Гроші грошима, але на сьогодні головне, щоб електроенергія була в Україні, й до наших споживачів вона подавалася у всі години доби. Саме це взято за пріоритет», – наголосив депутат.

Водночас, за словами Геруса, європейські партнери «з розумінням поставилися» до рішення України зупинити експорт електроенергії з 11 жовтня. Як повідомлялося, Молдова вже зіткнулася з дефіцитом електроенергії після зупинки українського експорту, який забезпечував близько 30% споживання у цій країні.

Водночас російські війська продовжують обстріли об’єктів енергетичної інфраструктури України, використовуючи крилаті ракети та надані Іраном дрони-камікадзе Shahed-136. В ніч на четвер, 27 жовтня, удару зазнав об’єкт енергетики на Київщині, внаслідок чого у Києві та області виник дефіцит потужності в розмірі 30% споживання, що призвело до збільшення тривалості відключень електроенергії.

Компанія «Укртрансгаз» розпочала практичну реалізацію плану сертифікації як європейського оператора підземних сховищ газу (ПСГ). Про це 14 листопада в Facebook повідомив голова компанії Сергій Перелома.

Першим кроком буде формування відповідної законодавчої бази. Нещодавно у Верховній Раді України зареєстрували законопроект №8158. Документ імплементує в українське законодавство норми щодо сертифікації операторів газосховищ, запроваджені Європейським Союзом у липні 2022 року.

Закон також визначить загальні засади такої сертифікації та конкретизує повноваження Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ) щодо її здійснення.

Після завершення першого етапу регулятор розпочне процедуру сертифікації, а «Укртрансгаз» має надати документи, необхідні для її проходження.

В свою чергу НКРЕКУ та Секретаріат Енергетичного Співтовариства повинні провести аналіз та надати свої висновки. Після цього буде ухвалено рішення про сертифікацію компанії «Укртрансгаз» як оператора підземного зберігання газу за стандартами ЄС.

Компанія «Укрзалізниця» вперше з початку повномасштабного вторгнення військ росії відновлює рух пасажирських потягів до Миколаєва, після отримання відповідного дозволу від обласної військової адміністрації.

Перший поїзд до Миколаєва вирушив 14.11.2022 р. з Києва.

Поїзд № 121/122 Київ — Миколаїв курсуватиме по парних числах зі столиці і по непарних з Миколаєва. Зі столиці він вирушатиме о 22:14 та прибуватиме до Миколаєва о 07:15. У зворотному напрямку поїзд вирушатиме о 22:09 та прибуватиме до Києва о 06:55.

Квитки можна придбати в касах, у застосунку або чат-ботах «Укрзалізниці».

“Нафтогаз України” звернувся до власників єврооблігацій, термін погашення яких настає у 2022 та 2026 роках, із пропозицією відновити переговори про відстрочку виплат. Про це йдеться у повідомленні, що було розміщено компанією на Ірландській фондовій біржі 18 листопада, повідомляє пресслужба «Нафтогазу».

«Одним із наших ключових пріоритетів є відновлення довіри до «Нафтогазу», зокрема серед наших інвесторів. Пропозиція повернутись до конструктивного діалогу – перший крок до цього», – зазначив голова правління НАК Олексій Чернишов.

Компанія призначила Lazard Frères SAS (Lazard) ексклюзивним фінансовим радником в рамках своєї пропозиції. Lazard координуватиме процес перемовин разом з AEQUO та Freshfields Bruckhaus Deringer – юридичними радниками «Нафтогазу».

Як повідомлялося, наприкінці серпня «Нафтогаз» отримав згоду держателів єврооблігацій на відтермінування виплат лише за євробондами на 600 млн євро з погашенням у липні 2024 року, частину яких раніше викупив ЄБРР.

Водночас компанія не змогла отримати згоду інвесторів на відтермінування виплат за євробондами на $500 млн з погашенням у 2026 році. Власники євробондів з терміном погашення у липні 2022 року також відхилили пропозицію «Нафтогазу» з відтермінування виплат.

За останнім випуском євробондів на $335 млн “Нафтогаз України” наприкінці липня допустив дефолт. В компанії тоді пояснювали, що Кабінет міністрів не надав дозволу на погашення єврооблігацій, доручивши керівництву компанії невідкладно розпочати другий раунд переговорів з інвесторами про реструктуризацію боргу.

Після цього «Нафтогаз» направив власникам єврооблігацій через їх емітента Kondor Finance plc повторний запит про згоду про відстрочку виплат, в якому на відміну від початкового пропонує відстрочити погашення та відповідно продовжити термін на два роки не лише євробондів-2022, але і євробондів-2024 та євробондів-2026. Однак власники двох із трьох випусків євробондів відмовили.

Україна очікує вже наступного тижня отримати 2,5 млрд євро чергового траншу макрофінансової допомоги від ЄС. Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час прес-конференції за підсумками зустрічі з виконавчим віцепрезидентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом.

Як відзначив Шмигаль, за результатами сьогоднішніх переговорів Україна розраховує на отримання першої частини фінансування ЄС у рамках «Макрофінансової допомоги плюс» вже в січні 2023 року.

У центрі перемовин Шмигаля та Домбровскіса також були питання наступних кроків на шляху набуття Україною членства в ЄС та питання відновлення України після перемоги.

Сторони серед іншого обговорили розвиток торговельних відносин, зокрема в контексті поглиблення інтеграції України до єдиного ринку ЄС. Було досягнуто домовленості про перегляд плану пріоритетних дій щодо впровадження угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Крім того, Шмигаль додав, що Україна розраховує на фінансову й технічну допомогу Євросоюзу для відновлення енергетичного сектору нашої держави, який зазнає ракетних обстрілів з боку РФ.

Раніше повідомлялося, що Європейська Комісія офіційно оприлюднила пропозицію надати Україні у 2023 році до 18 млрд євро в новому форматі «макрофінансової допомоги плюс» для стабільного забезпечення життєдіяльності державних функцій під час війни.

Новий пакет макрофінансової підтримки України до 18 млрд євро, зокрема передбачатиме фінансування українського бюджету у розмірі 1,5 млрд євро щомісяця. Підтримка надаватиметься у формі пільгових довгострокових позик із покриттям процентних витрат, яка також сприятиме реформам України та її шляху до членства в ЄС.

Через російські обстріли майже половина енергетичної системи України виведена з ладу. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на спільній пресконференції з виконавчим віцепрезидентом Європейської комісії Валдісом Домбровскісом, передає Інтерфакс-Україна.

«На жаль, Росія продовжує ракетні удари по цивільній та критичній інфраструктурі України, воюючи проти цивільного населення. Майже половину нашої енергетичної системи виведено з ладу», – зазначив він. У зв’язку з цим прем’єр підкреслив, що Україна потребує додаткової підтримки з боку партнерів, як у сфері енергетики, постачання додаткового обладнання, так і додаткових фінансових ресурсів для закупівлі додаткових обсягів газу та іншої підтримки енергетичного сектору.

Як повідомлялося, у вівторок, 15 листопада, Росія завдала масованого ракетного удару по території України. 17 листопада Росія знову завдала кількох ракетних ударів по Україні.

Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук заявив, що масштабні руйнування енергетичних об’єктів України, завдані російськими ракетними ударами 15 та 17 листопада, можуть спричинити довгострокові відключення електроенергії, які триватимуть по кілька днів.

Кабінет міністрів на засіданні у п’ятницю, 18 листопада, ухвалив рішення про вихід України з угоди про заснування Міжнародного центру наукової та технічної інформації у Москві. Про це представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив у Telegram.

«Здійснено вихід України з Угоди про заснування Міжнародного центру наукової та технічної інформації, вчиненої 27.02.1969 у м. Москві», – написав Мельничук.

Нагадаємо, Кабінет міністрів прийняв постанову «Про вступ України в члени Міжнародного центру наукової та технічної інформації» у червні 1993 року.

Міжнародна організація «Міжнародний центр наукової і технічної інформації» створена відповідно до угоди від 27 лютого 1969 року у Москві.

Основною задачею центру є надання інформаційної, аналітичної, консультаційної та організаційної підтримки міжнародної співпраці в галузі науки, технологій і бізнесу.

29.11.2022 р. відбудеться засідання Вченої Ради НН ІЕЕ в аудиторії №316 о 14:00, протокол засідання № 4.

(Шановні, зверніть увагу, що, засідання Вченої Ради НН ІЕЕ відбудеться в аудиторії №316, явка обов’язкова)

Під керівництвом голови Вченої Ради НН ІЕЕ Сергія ДЕНИСЮКА, відповідно до порядку денного, буде розглянуто наступні питання:

1. Про попередній звіт гарантів щодо підготовки до акредитації (виконання критеріїв, стан лабораторій, матеріальне забезпечення та ін.). (доповідачі – Алла БОСАК, Анатолій ГАН, Денис ДЕРЕВ’ЯНКО, Вадим ТКАЧЕНКО)

2. Про затвердження індивідуальних графіків та наукових тем аспірантів 1-го року навчання. (доповідач – заступник директора НН ІЕЕ Галина БЄЛОХА)

3. Про підготовку звіту з науково-дослідної діяльності НН ІЕЕ. (доповідач – заступник директора НН ІЕЕ Галина БЄЛОХА)

4. Про стан профорієнтаційної роботи НН ІЕЕ та стан виконання плану профорієнтаційної роботи. (доповідач – Гліб ДЕМЧУК)

5. Про результати першого календарного контролю НН ІЕЕ. (доповідач – заступник директора НН ІЕЕ Вадим ТКАЧЕНКО)

6. Про стан виконання Розпорядження N0 85 від 14.11.2022 р. (доповідач – заступник директора НН ІЕЕ Олександр ДАНІЛІН, Ігор РЕМІЗОВ)

7. Різне.

 Національний технічний університет України КПІ ім. Ігоря Сікорського” щиро запрошує шановних вступників і їх батьків на День відкритих дверей Навчально наукового Інституту енергозбереження та енергоменеджменту (НН ІЕЕ) ОНЛАЙН

 Цікавишся темою енергетики або геоінженерії? Не байдужий до інтелектуальних систем енергоспоживання (Smart Grid) та енергетичного менеджменту за світовим стандартом ISO 50001? Бажаєш опанувати ІТ–технологіЇ автоматизованих електромеханічних і мехатронних систем та отримати можливість приняти участь в створенні підземних об’єктів та комплексів сучасних мегаполісів?
Якщо так, то завітай на День відкритих дверей НН ІЕЕ.

 Під час зустрічі ви дізнаєтесь:

• Особливості вступу в КПІ 2023;
• Які предмети вивчають наші студенти;
• Де і ким працюють випускники інституту;
• Про програму подвійного диплому за кордоном;
• Про студентське життя, гуртожиток та активності в НН ІЕЕ.

МАЄШ ЗАПИТАННЯ – ОТРИМАЄШ ВІДПОВІДІ !!!!

 НН ІЕЕ готує за такими спеціальностями:

• 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка
• 184 Гірництво

 Реєстрація за посиланням.

 Детальніше про подію в чаті для абітурієнтів НН ІЕЕ

 Коли: 02.12.22 (п‘ятниця) о 15:00

 Де: Zoom (Ідентифікатор конференції: 757 7954 5196 Код доступу: xqs7gJ

 Вступник на сайті | фейсбук | інстаграм | телеграм

 Плейлист YouTube, відео-запрошення Директора НН ІЕЕ, лабораторії інституту.

 З питаннями сюди

 Будьте обережні та здорові, бережіть себе і чекаємо на вас!

З 15 листопада 2022 року до 13 січня 2023 року зацікавлені молоді науковці (переважно аспіранти) можуть подати заяву на стипендію від д-ра Дітріха та д-р Ельке Мьоллер від Фонду DAAD.

Ця стипендія пропонується виключно для українських студентів останнього року магістратури або аспірантів, які перебувають в Україні, в наступних галузях:

правознавство у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

та

електротехніка у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Дослідницька стипендія тривалістю до 4 місяців дає можливість займатися науковим проектом/роботою та отримати міжкультурний досвід у Німеччині. Розмір стипендії становить 1.200 євро на місяць для аспірантів, 861 євро для студентів магістратури. Початок стипендії – не раніше червня 2023 року. Кандидати з базовими знаннями німецької мови матимуть перевагу.

Стипендію пропонує Фонд DAAD, який переслідує подібні цілі, як і головна компанія DAAD e.V., але реалізовує їх за допомогою пожертв від приватних осіб, а не з бюджетних коштів. Фонд DAAD та зареєстрована спілка DAAD e.V. тісно співпрацюють над реалізацією стипендіальних програм.

Д-р Дітріх та д-р Ельке Мьоллер колись вчилися за програмою обміну в Україні. Він вивчав електротехніку, а вона – міжнародне право. Обидва зробили чудову кар´єру і зараз мають можливість допомогти іншим. З огляду на їхні зв´язки з Україною та теперішню ситуацію вони хочуть надати підтримку молодим українським дослідникам під час перебування у Німеччині.

За детальнішою інформацією студенти НН ІЕЕ можуть звертатися до Чернецької Юлії Валентинівни (j.chernetska@ukr.net).

Окуповану російськими військами Запорізьку АЕС буде переведено на російське паливо, досі кілька блоків станції працювали на паливі американської Westinghouse. Про це заявив голова «Росатому» Олексій Ліхачов, повідомляє російський Інтерфакс.

«Звичайно ж», – відповів Ліхачов на запитання, чи планують перевести ці блоки на російське паливо.

Водночас він не уточнив, коли це планується зробити.

«Це суто технологічне питання, не політичне», – заявив глава «Росатому». Як повідомлялося, 5 жовтня російський президент Путін своїм указом доручив передати окуповану Запорізьку АЕС у федеральну власність РФ. Для цього у Росії вже створили компанію «Эксплуатирующая организация Запорожской АЭС». За даними української розвідки та «Енергоатома», наразі російські окупанти вимагають від персоналу Запорізької АЕС підписати контракти з цією структурою.

За даними української розвідки, на Запорізькій АЕС вже працювали спеціалісти «Росатома». У серпні в «Енергоатомі» повідомляли про плани «Росатома» відключити ЗАЕС від енергосистеми України та перепідключити станцію до енергосистеми Криму, який наразі реалізується окупантами.

Запорізька АЕС – найбільша в Європі атомна станція із встановленою потужністю. Її шість енергоблоків ВВЕР-1000 побудовано за проектом В-320. Перший енергоблок було введено в експлуатацію у грудні 1984 року, шостий – у жовтні 1995 року.

Наразі електростанція перебуває під контролем окупантів, але працює в енергосистемі України.