Парламент ухвалив корпоратизацію “Енергоатому”
Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт №8067 про
корпоратизацію державного підприємства НАЕК "Енергоатом".
У документі пропонується визначити процедуру утворення акціонерного товариства
"НАЕК "Енергоатом", 100% акцій якого належатимуть державі, та порядок формування
статутного капіталу та функціонування цього товариства.
Корпоратизація змінює застарілу організаційно-правову форму на більш сучасну і
стабільну юридичну форму, зрозумілу партнерам "Енергоатому".
Корпоратизація "Енергоатому" передбачена кредитною угодою між компанією та
Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і ратифікованою Верховною Радою
гарантійною угодою "Комплексна узагальнена програма підвищення рівня безпеки
енергоблоків атомних станцій".
"Енергоатом" є оператором усіх чотирьох АЕС України. Експлуатує Запорізьку,
Південноукраїнську, Рівненську та Хмельницьку станції із 15 енергоблоками загальною
встановленою потужністю 13,8 ГВт.
5 лютого 2023 року набрав чинності Закон України № 2859-IX
5 лютого 2023 року набрав чинності Закон України № 2859-IX, яким внесено зміни до законів України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» та «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» щодо продовження дії затверджених цими законами пріоритетних напрямів на 2023 рік.
Детальніше на сайті МОН України https://mon.gov.ua/ua/news/
Україна отримала від США газотурбінну станцію
Україна отримала від США газотурбінну станцію General Electric потужністю 25 МВт.
Станцію буде встановлено на підстанції в Одеській області.
Україні потрібно $3 мільярди фінансової допомоги щомісяця
У 2023 році потреба України в міжнародному фінансуванні становить близько $3 млрд щомісяця, незважаючи на роботу уряду для зменшення дефіциту бюджету шляхом збільшення податкових та митних надходжень, а також оптимізації низки напрямів бюджетних видатків. Про це повідомила заступниця міністра фінансів України Ольга Зикова під час панельних дискусій на міжнародному бізнес-форумі в Люксембурзі.
Вона зауважила, що попри руйнівні економічні наслідки російської війни в Україні (зокрема, скорочення економіки на 30,3%, інфляцію 26,6% у річному вимірі, дефіцит держбюджету в $5 млрд щомісяця), уряду вдалось утримати ситуацію під контролем та забезпечити макрофінансову стабільність держави у 2022 році.
«Наразі український уряд має підтвердження про фінансування від ЄС та США близько $30 млрд на 2023 рік. Втім, залишається потреба ще у $10 млрд. І тут ми розраховуємо на допомогу від інших країн, та міжнародних фінансових організацій, зокрема МВФ», – зазначила Зикова.
«Ми продовжуємо активну співпрацю з країнами-партнерами та міжнародними організаціями – Світовим банком, МВФ, ЄБРР та ЄІБ. Україна зацікавлена в забезпеченні ефективного, підзвітного та прозорого використання фінансування, в тому числі від донорів. Наразі ведеться активна робота над створенням відповідних механізмів», – додала вона.
Заступниця міністра також окреслила ключові пріоритети держави, що потребують донорського фінансування для швидкого відновлення – це енергетика, розмінування, відновлення житлових будинків та критичної інфраструктури, а також економічна підтримка.
Інвестиції партнерів та донорів будуть спрямовані, в першу чергу, на створення базових і безпечних умов для життя і бізнесу.
Японія виділила $170 мільйонів на відновлення критичної інфраструктури України
Уряд Японії виділив $170 мільйонів на реалізацію проєктів екстреного відновлення України, зокрема відбудову критичної інфраструктури. Про це повідомив віце-прем’єр-міністр з відновлення Олександр Кубраков, передає пресслужба уряду.
Він уточнив, що це рішення буде фіналізовано шляхом укладенням грантової угоди з Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA).
На початку січня також було оголошено, що уряд Японії виділить ще $95 мільйонів на відновлення України. Ці кошти будуть направлені Програмі розвитку ООН (ПРООН) в рамках партнерської угоди.
Як повідомлялося, раніше стало відомо, що Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) відновить роботу в Україні та зосередиться на питаннях відновлення.
Ціни на російську нафту впали за рік в 1,7 раза
Середня ціна основної російської експортної марки нафти Urals у січні 2022 року склала $49,48 за барель. Як повідомляє Мінфін РФ, це у 1,7 раза нижче, ніж у січні 2022 року ($85,64 за барель).
У грудні 2022 року середня ціна Urals зменшилась до $50,47 за барель, порівняно із $66,47 за барель у листопаді та $70,62 за барель – у жовтні минулого року.
При цьому Urals з 15 грудня 2022 року по 14 січня 2023 року опускалась до $46,82 за барель. Тож наприкінці січня вона дещо зросла.
За даними Bloomberg, російська нафта сорту Urals, що є основою енергетичного експорту РФ, 6 січня падала до $37,8 за барель у порту Приморськ на Балтійському морі. 9 січня на Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі укладено угоду, що передбачає продаж 10 тис. тонн нафти за 218 млн рублів або по $42,19 за барель.
Знижка на російську нафту Urals почала зростати після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, вона значно зросла після запровадження механізму обмеження цін на російську нафту країнами «Великої сімки». Як повідомлялося, раніше у січні під час наради зі своїми урядовцями Путін визнав, що падіння цін на російську нафту внаслідок збільшення дисконту на неї може створити проблеми для російського бюджету, і закликав надати пропозиції, як не допустити цього.
У МОН ОБГОВОРИЛИ ПИТАННЯ ТЕПЕРІШНЬОГО ТА ПОВОЄННОГО РОЗВИТКУ ОСВІТИ З МІЖНАРОДНИМИ ПАРТНЕРАМИ
3 лютого 2023 року в Міністерстві освіти і науки України відбулася зустріч заступниці Міністра освіти і науки України Віри Рогової, Радника — уповноваженої Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Ольги Будник, генерального директора директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Олега Єреська, директора ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Євгена Баженкова та заступника голови Асоціації інноваційної та цифрової освіти Дмитра Бондаренка з міжнародними партнерами: заступницею голови Представництва в Україні Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Вірою Мендонкою, головою Національного Офісу Save the Children Сонею Куш та директором Директорату Освіта 2030 (ЮНЕСКО) Макі Катсуно-Хаяшікава щодо реалізації пріоритетних завдань у сфері освіти у 2023 році.
Заступниця Міністра освіти і науки України назвала окремі стратегічні напрями роботи:
Відновлення та розвиток системи освіти після завершення воєнного стану.
Забезпечення освітнього процесу для здобувачів освіти у громадах, що зазнали руйнувань через вторгнення рф на територію України.
Системна психосоціальна підтримка та психологічна допомога учасникам освітнього процесу.
Детальніше на сайті МОН України https://mon.gov.ua/ua/news/u-
У 2023 в Україні планують ввести в експлуатацію 500 МВт потужностей “зеленої” генерації
Для збільшення стійкості енергосистеми у 2023 році Україна буде розвивати
"зелену" генерацію і протягом року планує ввести в експлуатацію до 500 МВт
потужностей відновлювальної енергетики.
Для збільшення стійкості енергосистеми у 2023 році Україна буде розвивати
"зелену" генерацію і протягом року планує ввести в експлуатацію до 500 МВт
потужностей відновлювальної енергетики, заявив міністр енергетики Герман
Галущенко на саміті "Україна – ЄС".
Перша в Україні газова когенераційна установка розпочала роботу в Ірпені
Київоблгаз збудував газопровід середнього тиску для газопоршневої
електростанції. Це перша подібна установка, яка стане початком створення
системи розподіленої електрогенерації в Україні.
В умовах постійних відключень світла газова когенераційна установка
стане надійним резервним джерелом електроенергії для центральної котельні ,
яка забезпечує теплом 70% мешканців Ірпеня. У березні схожа електростанція
буде запускатися у Чернігові, потім у Сумській та Полтавській області.
Передбачається, що буде встановлено близько 100 таких установок.
Для якнайшвидшого підключення когенераційної установки до газопроводу,
були використані нові технології, впроваджені Регіональною газовою компанією,
в тому числі, програмні продукти RGC GIS та SIMONE.
Газорозподільні компанії, що працюють під брендом РГК, вже готові
газифікувати такі малі електростанції та надійно доставляти до них природний
газ. Вони володіють технічною експертизою та мають доступ до технологій
провідних виробників газового обладнання, а також досвіду європейських
операторів ГРМ.
ДТЕК збільшує виробництво електроенергії на звільненій від окупантів Трифонівській СЕС
Компанія ДТЕК ВДЕ відновила роботу 2/3 інверторів Трифонівської СЕС,
що дозволяє нарощувати генерацію електроенергії в енергосистему України.
ДТЕК ВДЕ веде перемовини з Херсонобленерго стосовно ремонту
обладнання на підстанції, щоб збільшити обсяги видачі електроенергії в
мережу.
У Києві археологи виявили таємничі підземні ходи.
31 січня в Інституті відбулася святкова церемоніада вручення дипломів ОС «Магістр»
Розвиваємо міжнародну співпрацю та проєктну діяльність!
У Харківській області електропостачання відновлено на 80%
На деокупованих територіях Харківщини електропостачання відновили на 80%, темпи робіт залежать від процесу розмінування, який ускладнений зимовим періодом.
«На деокупованих територіях на 80% електропостачання відновлено. На 75% відновлено газопостачання. Ми зараз уже приступили на півночі, у Дергачівській громаді, до відновлення, це було складно, оскільки територія там дуже замінована й обійти ці мінні поля немає можливості. Підрозділи ДСНС працювали в надскладних умовах, тому що зараз зима – це, м’яко кажучи, ускладнює їм доступ до вибухонебезпечних предметів», – розповів начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов на брифінгу, передає Укрінформ.
За даними Синєгубова, в області вже знешкоджено 51 тис. вибухонебезпечних предметів, однак напрямків розмінування ще багато, від швидкості його проведення залежить відновлення енергетичної інфраструктури.
«Ми плануємо десь за місяць вийти на 100% відновлення електропостачання», – сказав Синєгубов. Як повідомлялося, до масштабного контрнаступу ЗСУ у вересні на Харківщині захопленими були близько 30% території. Наразі тривають бойові дії за звільнення 29 населених пунктів у Куп’янському районі.
Українці за день замовили 300 тисяч енергоощадних ламп через «Дію»
За перший день після запуску масштабної програми обміну старих ламп розжарювання на LED-лампи українці замовили вже понад 300 тисяч енергоощадних ламп. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, інформує пресслужба уряду.
«Попередню заявку на обмін можна подати через «Дію» або просто обміняти старі лампи на нові у відділеннях «Укрпошти». Українці замовили на обмін уже понад 300 тисяч енергоощадних ламп через «Дію». Тому ми впевнені, що програма буде успішною», – наголосив голова уряду.
Він нагадав, що 30 млн енергоощадних ламп уже закуплені ЄС, ще 5 млн Україна очікує від Франції.
Як повідомлялося, з 30 січня українці можуть обміняти у відділеннях «Укрпошти» 5 ламп розжарювання на стільки ж енергоощадних LED-ламп. Проєкт триватиме кілька місяців, його метою є надання українцям 50 млн ламп безкоштовно.
Тисячі відділень «Укрпошти», де обмінюють лампи, вже розпочали роботу в обласних центрах, а також Краматорську, Кривому Розі та Покровську. У подальшому лампи можна буде обміняти і у інших населених пунктах.
