Росія зменшить експорт нафти із західних портів на 25%
Росія планує скоротити експорт нафти зі своїх західних портів до 25% у березні порівняно з лютим, перевищуючи оголошені скорочення видобутку в спробі підняти ціни на свою нафту. Про це повідомили три джерела на російському нафтовому ринку, однак Міністерство енергетики Росії від коментарів відмовилося, пише enkorr.
Як повідомляється, Росія вже оголосила про плани скоротити видобуток нафти на 500 тис. барелів на день (б/д) у березні, що становить 5% видобутку, або 0,5% світового виробництва.
Російські офіційні особи заявили, що добровільне скорочення видобутку в березні триватиме один місяць і відбудеться після початку обмеження цін на російську нафту на Заході 5 грудня і на нафтопродукти – 5 лютого. Скорочення буде здійснено з рівня видобутку в січні.
Наразі Росії вдалося переспрямувати більшу частину свого експорту нафти з Європи до Індії, Китаю й Туреччини, які із задоволенням розкуповували дешеві барелі та ігнорували санкції Заходу. Але Москва намагається змінити маршрут експорту нафтопродуктів з Європи після того, як індійські, китайські й турецькі нафтопереробники заполонили ринок паливом, виробленим із російської нафти.
Представники Казначейства США заявили, що рішення Росії скоротити видобуток нафти відображає її нездатність продати всю свою нафту. «Зменшення експорту видається глибшим, ніж заплановане скорочення видобутку. Це може допомогти підвищити ціну на російську нафту», – сказало одне з джерел.
Група промислово розвинутих країн G7 погодилася встановити максимальну ціну на російську нафту на рівні $60 за барель.
Останніми тижнями російська нафта торгується нижче рівня через різкі знижки й високі тарифи на фрахт. Світові базові ціни на Brent торгуються на рівні вище від $80 за барель. Російські чиновники заявили, що відмовляться продавати нафту країнам, які дотримуються обмежень, і пообіцяли вжити заходів для зменшення знижок.
Перше джерело повідомило, що «Транснєфть» повідомила принаймні дві нафтові компанії, що в березні із західних портів буде виділено на 20-25% менше вантажів, ніж вони просили.
Скорочення в портах «Приморськ» і «Усть-Луга» на Балтійському морі й «Новоросійськ» на Чорному морі становитимуть чверть лютневих обсягів, хоча деякі коригування ще можуть бути внесені, повідомило інше джерело.
«Зменшувати експорт з Тихого океану не планується», – сказало перше джерело. За даними Мінфіну РФ, нафтогазові доходи бюджету Росії у січні склали 426 млрд рублів, що на 46% менше, ніж у січні 2022 року і на 53% менше, ніж у грудні. Ненафтогазові доходи бюджету РФ у січні становили 931 млрд рублів і знизилися до січня 2022 року на 28%. Росія зазвичай експортує до 10 млн тонн на місяць, або 2,5 млн барелів на день (б/д) Urals із приморська, усть-луги й новоросійська, і скорочення на 25% становитиме цілих 625 тис. б/д, якщо це підтвердить «Транснєфть» і погодять нафтові компанії.
«Укргідроенерго» планує встановити energy storage на ГЕС до кінця 2024 року
«Укргідроенерго» планує завершити реалізацію проєкту встановлення гібридних систем виробництва електроенергії (систем накопичення е/е – СНЕ, energy storage) та сонячних електростанцій – СЕС) на українських гідроелектростанціях до кінця 2024 року.
«Ми перебуваємо в процесі реалізації цих проєктів, хоча через воєнні дії змушені були переглянути певні моменти. Наразі проводимо розробку техніко- економічного обґрунтування по energy storage і в наших планах до кінця 2024 року завершити реалізацію цього проєкту, який, до речі, стане найбільшим у Європі», – повідомив генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота.
За його словами, проєкт передбачає встановлення 212 МВт систем накопичення електроенергії для розширення можливостей «Укргідроенерго» щодо надання допоміжних послуг з регулювання та відновлення частоти, а також 63,9 МВт сонячних станцій як додаткового джерела власних потреб ГЕС і для зарядження систем накопичення електроенергії.
Сирота зазначив, що це – інноваційні технології, основне завдання яких – оптимізація роботи ринку електроенергії шляхом вирівнювання графіка її споживання та виробництва.
«Вони допоможуть згладжувати небаланси зеленої генерації, яка сильно залежить від погоди. У таких промислових акумуляторах можна буде накопичувати енергію, коли її багато, та використовувати її в періоди дефіциту», – пояснив він.
Також Сирота повідомив, що зараз «Укргідроенерго» працює з європейськими партнерами над пілотним проєктом будівництва електролізера на базі ДніпроГЕС, який дозволить виробляти 210 кубометрів, або 450 кг, «зеленого» водню на день.
«Ми очікуємо, що позитивні результати впровадження цього проєкту сприятимуть новому партнерству з міжнародними компаніями для подальшої співпраці, що дасть можливість у подальшому реалізувати більш масштабні проєкти», – зазначив він.
«Укргідроенерго» експлуатує всі великі гідроелектростанції, розташовані на українських ділянках Дніпра та Дністра. Сумарна встановлена електрична потужність гідроелектростанцій генкомпанії складає 6 208,3 МВт.
«Укргідроенерго» втратило 1500 МВт потужності через війну
«Укргідроенерго» з моменту вторгнення російських окупаційних військ в Україну втратило 1500 МВт генеруючої потужност. Пор це розповів генеральний директор компанії Ігор Сирота. «На сьогодні загальні втрати встановленої потужності компанії складають майже 1500 МВт, що, в свою чергу, призвело до відчутного зменшення участі гідроелектростанцій у покритті пікової частини добового графіку потужності ОЕС України, а також обмеження можливостей регулювання частоти та потужності», – сказав голова компанії.
Він додав, що після окупації Каховської ГЕС у перші дні повномасштабного вторгнення «Укргідроенерго» втратило понад 340 МВт наявної потужності.
«Після серії масованих ракетних ударів по нашим об’єктам, які ворог завдавав, починаючи з жовтня 2022 року, ми зазнали значно більших втрат», – додав Сирота. За його словами, остаточний розмір отриманих фінансових збитків «Укргідроенерго» зможе підрахувати після деокупації об’єктів та проведення відповідного аудиту, проте вже зараз можна з упевненістю говорити, що йдеться про десятки мільярдів гривень.
«Компанія вже подала позов до Європейського суду з прав людини проти РФ щодо компенсації збитків, нанесених в результаті неспровокованої воєнної агресії», – зазначив Сирота. «Укргідроенерго» експлуатує всі великі гідроелектростанції, розташовані на українських ділянках Дніпра та Дністра. Сумарна встановлена електрична потужність гідроелектростанцій генкомпанії складає 6 208,3 МВт.
Литва профінансує проєкт із заміни розподільчих мереж Миколаївщини
Підготовка проєкту переходу розподільчих мереж Миколаївського регіону на
напругу 20/0,4 кВ на заміну поточної 10/0,4 кВ обійдеться в 8,2 млн грн. А фінансувати
роботи з розробки проєкту згідно домовленості буде Уряд Литви. Проєкт буде
розроблятися українськими проєктними організації, що входять до Міжнародного
Енергетичного кластеру, за участю провідних вищих учбових закладів України та Литви,
зокрема, Вільнюського університету, Каунаського технологічного університету. Загальний
термін виконання робіт становить 210 календарних днів з моменту підписання договору та
отримання вихідних даних. По закінченню певних етапів розробки проєкту
«Миколаївобленерго» закуповуватиме передбачене обладнання згідно фінансування
міжнародних донорів. Впровадження проєкту забезпечать виробники електротехнічного
обладнання, будівельні та електромонтажні організації Литви та України.
Енергетики Сумщини отримали 113 тонн обладнання для відновлювальних робіт
Міністерство енергетики України передало 22 лютого АТ «Сумиобленерго» 8 тонн
енергетичного обладнання для проведення відновлювальних і ремонтних робіт. Загалом за
координації Міненерго енергетикам Сумщини було передано понад 113 тонн обладнання
від міжнародних партнерів. До складу вантажу, переданого «Сумиобленерго», увійшли
акумулятори, генератори, силові трансформатори та інші матеріали.
ПРАВО НА ОСВІТУ ПІД ЧАС ВІЙНИ, КОНФЛІКТУ ТА ГУМАНІТАРНОЇ КРИЗИ: АНДРІЙ ВІТРЕНКО ВЗЯВ УЧАСТЬ У ЗАСІДАННІ КОМІТЕТУ З ПИТАНЬ ЛЮДСЬКОГО ВИМІРУ ОБСЄ
Детальніше на сайті МОН України https://mon.gov.ua/ua/
НОМІНАЦІЯ ЖІНОК-УЧЕНИХ УКРАЇНИ НА ВКЛЮЧЕННЯ ДО МІЖНАРОДНОЇ БАЗИ ACADEMIANET
Національний фонд досліджень України повідомляє про відбір кандидатур жінок-учених України на включення їх до AcademiaNet – міжнародної бази даних, що містить понад 3150 профілей жінок-науковиць в усіх галузях наук з понад 40 країн світу. Кандидати повинні мати попередній досвід професійних зв’язків з НФДУ (участь у комісіях конкурсів НФДУ, керівництво проєктів-переможців конкурсів НФДУ, здійснення експертизи заявок на одержання грантової підтримки НФДУ), видатні наукові здобутки (видавнича діяльність, премії та нагороди, самостійно залучене фінансування, патенти, запрошення конференції), виконувати незалежну керівну діяльність, мати досягнення в науково-технічній сфері, вдало поєднувати сім’ю та наукову кар’єру, мати досвід міжнародної співпраці, освітньої / викладацької та соціальної діяльності. Проєкт AcademiaNet започатковано у Німеччині Фондом Роберта Боша та видавництвом «Spektrum der Wissenschaft» у 2010 році. Подати заявку на участь можна до 1 квітня 2023 року.
Детальніше: [https://bit.ly/3YUxh1J](
Керівництво “Благодійного фонду підтримки Збройних Сил України “Київський політехнік” та НН ІЕЕ КПІ ім. Ігоря Сікорського щиро вдячні працівникам НН ІЕЕ за їх благодійні внески (відрахування від заробітної плати) до “Благодійного фонду підтримки Збройних Сил України “Київський політехнік”.
- Регулярний перерахунок визначеного відсотка коштів від заробітної плати:
1) Бєлосі Г.С.
2) Веремійчуку Ю.А.
3) Дерев’янку Д.Г.
4) Крючкову А.І.
5) Левченку О.Г.
6) Бориченко О.В.
- Разовий перерахунок визначеного відсотка коштів від заробітної плати (за лютий місяць 2023 р.):
1) Бойченку С.В.
2) Вапнічній В.В.
3) Вовк О.О.
4) Гану А.Л.
5) Дичко А.О.
6) Кравцю В.Г.
7) Пестовій С.М.
8) Познанській Н.Ю.
9) Пушкіну В.П.
10) Сергієнку М.І.
11) Фролову О.О.
12) Шайдецькій Л.В.
13) Землянській О.В.
14) Полукарову О.І.
15) Полукарову С.О.
16) Ковтуну А.В.
17) Твердвй О.Я.
18) Ткачуку К.К.
19) Кафановій О.В.
20) Ремез Н.С.
Разом ми наближаємо нашу Перемогу!
Підтримка ЗСУ – обов’язок кожного свідомого громадянина України!
| Голова правління Фонду
Ігор ГРИШКО |
Директор НН ІЕЕ
Сергій ДЕНИСЮК |
23.02.2023 р. відбудеться засідання Вченої Ради НН ІЕЕ
23.02.2023 р. відбудеться засідання Вченої Ради НН ІЕЕ в аудиторії №111 (пункт Незламності) о 14:00, протокол засідання № 7
(Шановні, зверніть увагу, що, засідання Вченої Ради НН ІЕЕ відбудеться в аудиторії №111, явка обов’язкова)
Під керівництвом голови Вченої Ради НН ІЕЕ Сергія ДЕНИСЮКА, відповідно до порядку денного, буде розглянуто наступні питання:
1. Про звіт завідувачів кафедр НН ІЕЕ за перше півріччя. (доповідачі – завідувачі кафедр НН ІЕЕ)
2. Про результати зимової сесії НН ІЕЕ. (доповідач – заступник директора НН ІЕЕ Вадим ТКАЧЕНКО)
3. Про звіт аспірантів усіх років навчання за осінній семестр. (доповідач – заступник директора НН ІЕЕ Галина БЄЛОХА)
4. Про стан профорієнтаційної роботи НН ІЕЕ та стан виконання плану профорієнтаційної роботи. (доповідач – Гліб ДЕМЧУК)
5. Про роботу Відбіркової Комісії НН ІЕЕ. (доповідач – заступник директора НН ІЕЕ Олександр ДАНІЛІН)
6. Різне.
ШМИГАЛЬ ОБГОВОРИВ ІЗ ГОЛОВОЮ МВФ ГЕОРГІЄВОЮ ФІНПІДТРИМКУ УКРАЇНИ, РОЗРАХОВУЄ НА СТАРТ ПРОГРАМИ ОБСЯГОМ $15 МЛРД
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив про зустріч у понеділок у Києві з головою Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крістіною Георгієвою та командою МВФ.
«Обговорили механізми фінансової підтримки України. Ми досягли успіхів у реалізації Моніторингової програми, зокрема фіналізували виконання всіх структурних маяків. Тож розраховуємо на започаткування нової багаторічної великої програми обсягом понад 15 млрд доларів», – написав Шмигаль у телеграмі у понеділок увечері.
За словами глави уряду, планується, що програма з МВФ передбачатиме дві частини: невідкладну фінансову підтримку та підтримку структурних реформ, які сприятимуть відновленню України.
«Був радий почути високу оцінку з боку МВФ зусиль уряду щодо підтримки макроекономічної стабільності та продовження ключових реформ попри війну. Дякуємо МВФ за важливу підтримку України, яка зміцнює нас у боротьбі за нашу свободу та демократичні цінності», – додав Шмигаль.
«Нафтогаз» оцінив збитки через руйнування інфраструктури у $1 мільярд
Збитки НАК “Нафтогаз України” внаслідок ворожих обстрілів та пошкодженої інфраструктури досягли $1 млрд. Про це повідомив очільник компанії Олексій Чернишов, передає NV.
«Якщо говорити про гроші, то ми маємо збитків на понад $1 млрд через пошкоджену чи зруйновану інфраструктуру. Одне з найбільших руйнувань – Шебелинський НПЗ, знищений резервуарний парк», – сказав він в інтерв’ю виданню.
За його, словами, усі ці пошкодження розташовані переважно на Харківщині, яка потерпає від обстрілів з початку повномасштабної війни. Чернишов також повідомив, що «Нафтогаз» закінчив 2022 рік зі збитками, але у 2023 році може отримати прибуток. «Який саме прибуток має бути, я оголошу згодом, коли вирішиться питання про дефолт і реструктуризацію боргу», – уточнив він.
Раніше Чернишов повідомляв, що атаки Росії на Україну пошкодили 350 об’єктів з видобутку природного газу в країні.
Євросоюз продовжив дію санкцій проти РФ за визнання «незалежності» окупованих територій ще на рік
Рада ЄС продовжила запроваджені через війну в Україні санкції проти РФ до 24 лютого наступного року. Відповідне рішення опублікували в Офіційному журналі Євросоюзу.
«Союз не визнає і продовжує засуджувати незаконну анексію українських територій Російською Федерацією як порушення міжнародного права. Зважаючи на триваючі незаконні дії Російської Федерації проти України, обмежувальні заходи мають бути продовжені до 24 лютого 2024 року», – йдеться у документі.
Рішення набуде чинності 22 лютого і стосується санкцій, які були запроваджені 23 лютого 2022 року «у відповідь на незаконне визнання, окупацію або анексію РФ деяких районів України, що не контролюються урядом».
6 жовтня 2022 року ці санкції було розширено у відповідь на визнання Росією окупованих районів Донецької, Херсонської, Запорізької та Луганської областей України та введення російських збройних сил у ці райони.
«Газпром» збільшив заявку на транзит газу через Україну до максимуму з початку року
Заявка російського «Газпрому» на транзит газу через Україну оновила максимум з початку січня 2023 року – до понад 40 млн кубометрів. Про це свідчать дані «Оператора ГТС України», передає Інтерфакс-Україна.
Так, ОГТС повідомив, що прийняв від «Газпрому» заявку на транзит на вівторок обсягом 40,3 млн кубометрів. Показник у понеділок був 39,2 млн кубометрів.
Потужності заявлені лише по одній із двох точок входу до ГТС країни – газовимірювальній станції «Суджа». Коридором через ГВС «Сохранівка» заявки не прийнято.
Поточний рівень резервів газу у Європі скоротився до 63,95% – це на 21 відсотковий пункт вище за середній показник на ті ж дати за останні п’ять років.
За газову добу 19 лютого запаси скоротилися приблизно на 0,12 відсоткового пункту. Це мінімальний показник із новорічних канікул. Наприкінці минулого тижня регіон накрила чергова хвиля потепління, крім того у вихідні попит на газ традиційно знижується.
Тепла погода у жовтні, листопаді та січні, а також заходи економії призвели до того, що на даний момент рівень резервів у європейських ПСГ є максимальним за всю історію спостережень.
Як повідомлялося, у січні «Газпром» поступово зменшував транзит газу через Україну. На початку року обсяг прокачування газу через Україну становив 43,3 млн кубометрів на добу.
Вже тоді обсяги транзиту російського газу були втричі меншими від заброньованої російським «Газпромом» гарантованої потужності в обсязі 109,6 млн кубометрів на добу. Довгостроковий контракт, укладений на 2020-2024 роки на умовах «качай або плати» передбачає, що Росія повинна оплачувати весь заброньований обсяг – у 2023 році це 40 млрд кубометрів.
Нагадаємо, за підсумками 2022 року транзит російського газу через Україну впав до історичного мінімуму – близько 20 мільярдів кубометрів. Наразі постачання російського газу до Європи здійснюється лише українським маршрутом та «Турецьким потоком».
Імпорт вугілля в Україну впав у 48 разів
Україна в січні 2023 року знизила імпорт вугілля кам’яного та антрациту в 48,1 раза (на 1,81 млн тонн) порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 38,32 тис. тонн.
За даними Державної митної служби, вугілля імпортоване на $13,61 млн, що у 31,3 раза менше, ніж у січні 2022 року ($426,31 млн), пише Інтерфакс-Україна.
Із Австралії надійшло вугілля на $7,92 млн (58,21%), Польщі – на $5,63 млн (41,36%), ПАР – на $0,06 млн (0,43%). Експорт Україною вугілля за січень 2023 року становив 51,45 тис. тонн на $15,15 млн, у тому числі в Словаччину – на $10,09 млн, Польщу – на $2,04 млн, Австрію – на $1,99 млн, інші країни – на $1,03 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2022 році скоротила імпорт вугілля кам’яного та антрациту у 4,2 рази (на 14,93 млн тонн) порівняно з 2021 роком – до 4,63 млн тонн.
У листопаді 2022 року Кабінет міністрів України вніс товарну вугільну продукцію (включно з «рядовим» вугіллям) всіх марок до переліку видів продуктів, торгівля якими здійснюється виключно на товарних біржах.
