НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ

1. Регулярний перерахунок визначеного відсотка коштів від заробітної плати:

1) Бєлосі Г.С.

2) Веремійчуку Ю.А.

3) Дерев’янку Д.Г.

4) Крючкову А.І.

5) Левченку О.Г.

6) Бориченко О.В.

2. Разовий перерахунок визначеного відсотка коштів від заробітної плати  (за лютий місяць 2023 р.):

1) Бойченку С.В.

2) Вапнічній В.В.

3) Вовк О.О.

4) Гану А.Л.

5) Дичко А.О.

6) Кравцю В.Г.

7) Пестовій С.М.

8) Познанській Н.Ю.

9) Пушкіну В.П.

10) Сергієнку М.І.

11) Фролову О.О.

12) Шайдецькій Л.В.

13) Землянській О.В.

14) Полукарову О.І.

15) Полукарову С.О.

16) Ковтуну А.В.

17) Твердвй О.Я.

18) Ткачуку К.К.

19) Кафановій О.В.

20) Ремез Н.С.

Разом ми наближаємо нашу Перемогу!

Підтримка ЗСУ – обов’язок кожного свідомого громадянина України!

23.02.2023 р. відбудеться засідання Вченої Ради НН ІЕЕ в аудиторії №111 (пункт Незламності) о 14:00, протокол засідання № 7

(Шановні, зверніть увагу, що, засідання Вченої Ради НН ІЕЕ відбудеться в аудиторії №111, явка обов’язкова)

Під керівництвом голови Вченої Ради НН ІЕЕ Сергія ДЕНИСЮКА, відповідно до порядку денного, буде розглянуто наступні питання:

1. Про звіт завідувачів кафедр НН ІЕЕ за перше півріччя. (доповідачі – завідувачі кафедр НН ІЕЕ)

2. Про результати зимової сесії НН ІЕЕ. (доповідач – заступник директора НН ІЕЕ Вадим ТКАЧЕНКО)

3. Про звіт аспірантів усіх років навчання за осінній семестр. (доповідач – заступник директора НН ІЕЕ Галина БЄЛОХА)

4. Про стан профорієнтаційної роботи НН ІЕЕ та стан виконання плану профорієнтаційної роботи. (доповідач – Гліб ДЕМЧУК)

5. Про роботу Відбіркової Комісії НН ІЕЕ. (доповідач – заступник директора НН ІЕЕ Олександр ДАНІЛІН)

6. Різне.

Польська державна нафтогазова компанія PKN Orlen має амбітні плани побудувати 76 малих модульних ядерних реакторів (SMR) у Польщі до 2038 року. Як заявив генеральний директор компанії Даніель Обайтек на пресконференції, для забезпечення енергетичної безпеки Польщі необхідно змінити енергетичний сектор і створити енергетичний баланс, пише enkorr.

«У нас є амбітний план: перший SMR буде побудовано 2028 року, а до 2038 року – 76 SMR у 26 місцях», – розповів Обайтек. Він додав, що інформацію про можливі місця розташування реакторів буде представлено в першій половині цього року.

Зі слів Обайтека, інвестиція коштуватиме «десятки мільярдів євро» і стане найбільшою енергетичною інвестицією не лише в Польщі, а й у Європі. Посилаючись на угоду, підписану 1 лютого з кількома польськими університетами щодо створення досліджень ядерної енергетики, Обайтек сказав, що партнерство з польськими університетами важливе, оскільки «ми не можемо думати лише про активи, ми також повинні думати про людський капітал».

«Ми повинні покладатися на польські університети, які мають досвід. Деякі з них можуть реактивувати цей досвід, деякі повинні будувати його заново, але у нас є для цього час», – зазначив Обайтек.

Споживання електроенергії 1 лютого залишається на попереднього дня, зберігається значний дефіцит потужності. Про це повідомляє пресслужба НЕК «Укренерго».

«До всіх обленерго доведені дещо збільшені ліміти споживання, які діють упродовж доби. Наразі перевищення лімітів не фіксується. Водночас упродовж доби у разі недотримання лімітів будуть застосуватись аварійні відключення», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що наразі триває відновлення об’єктів енергетичної інфраструктури, пошкоджених під час останньої масованої атаки 26 січня. Як додали в компанії, «Укренерго» спільно з виробниками електроенергії та обленерго постійно працюють над відновленням пошкоджених об’єктів, уражених атаками ворога. Однак зауважує, що після кожної наступної атаки росіян по енергетичній інфраструктурі відновлення стає все складнішим та триває довше.

Уряд Норвегії профінансує закупівлю імпортного газу для України на суму до 188,8 млн євро через грант Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Відповідну угоду підписали голова правління НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов та керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне, повідомляє пресслужба «Нафтогазу».

«Наданий грант дає можливість закупити обсяг газу, що повністю закриває всі потреби України в блакитному паливі до кінця цього опалювального сезону», – зауважив Чернишов.

Йдеться про безповоротне грантове фінансування, яке не передбачає повернення коштів, стягнення будь-яких процентів чи зборів з «Нафтогазу» та українського уряду.

Як повідомлялося, у листопаді минулого року уряд Норвегії підписав угоду про надання Україні фінансування через ЄБРР у розмірі 2 млрд норвезьких крон ($195,2 млн) для закупівлі взимку природного газу.

Працівникам окупованої російськими військами Запорізької АЕС, які підписали контракти з «Росатомом», самопроголошене «керівництво» станції зменшує зарплатню майже вдвічі – на 45%.

«Пояснюють це тим, що Запорізька АЕС зупинена, її блоки не експлуатуються, а тому і всі гроші виплачувати немає потреби», – повідомляє пресслужба «Енергоатома» у Telegram.

В українській компанії зазначили, що раніше загарбники анонсували скасування трудового стажу і відпусток, зароблених в українському ВП ЗАЕС тими працівниками, які перейшли на бік ворога.

«Отже, загарбники не змигнувши оком порушили свої ж обіцянки, які давали атомникам Запорізької станції, переманюючи їх на бік РФ», – наголошується у повідомленні.

З огляду на це «Енергоатом» закликає співробітників станції не підписувати жодних контрактів із ворогом. У держкомпанії також запевнили, що персонал Запорізької АЕС, який в умовах окупації продовжує зберігати вірність Україні, отримає всі обіцяні виплати. Зокрема, йдеться про заробітну плату, винагороди за підсумками 2022 року та премії.

Також у «Енергоатомі» обіцяють працівникам Запорізької АЕС додаткові премії, які будуть виплачені після деокупації м. Енергодар та звільнення Запорізької АЕС. Як повідомлялося, за даними «Енергоатома», станом на початок року контракти з нелегітимною компанією «Росатому» підписали близько 650 працівників Запорізької АЕС.

Нагадаємо, 5 жовтня російський президент Путін своїм указом доручив передати окуповану Запорізьку АЕС у федеральну власність РФ. Для цього у Росії вже створили компанію «Эксплуатирующая организация Запорожской АЭС».

Пізніше колишній заступник головного інженера Запорізької АЕС Юрій Чернічук, який перейшов на роботу до окупантів заявив, що окуповану Запорізьку АЕС залишили близько 50% персоналу, тобто понад 5 тис. осіб.

Державна податкова служба та Державна служба України з питань праці домовилися посилити співпрацю у виявленні порушників законодавства та здійсненні функцій контролю. 

Відомства домовилися, що Держпраці в подальшому передаватиме податківцям скарги та звернення громадян з питань неоформлення трудових відносин з працівниками, а вже ДПС реагуватиме на звернення та вживатиме відповідних заходів реагування. 

Головний з них — фактичні перевірки.

Податковий кодекс України визначає низку причин для проведення таких перевірок. Зокрема, це:

• виявлення фактів, які свідчать про можливі порушення законодавства суб’єктами господарювання (за результатами перевірок інших платників податків);
• отримання інформації про можливе порушення вимог законодавства (зокрема, від державних органів або органів місцевого самоврядування);
• письмове звернення споживачів щодо порушення;
• неподання підприємством обов’язкової звітності або ж подання з нульовими показниками;
• виявлення порушення законодавстваза результатами попередньої перевірки.

Зауважимо, фактична перевірка здійснюється за місцем фактичного провадження діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності платника податків. Про проведення такої перевірки не попереджають.

Що краще – навчати працівників, як запобігати стресовій ситуації, або ж допомогти їм отримати навички самостійного пошуку оптимального для себе варіанта виходу зі стресу? Вибір інструментів – у ваших руках.

На сьогодні є велика кількість методів захисту від стресу, які можна використовувати як на роботі, так і в домашніх умовах. Через те, що стрес впливає на нас постійно і багатьох джерел стресу позбутися за об’єктивних обставин неможливо, кожен українець зараз зобов’язаний навчитися керувати своїми емоціями і правильно переживати стресові ситуації без шкоди для власного здоров’я.

У статті представлені дієві та прості інструменти для щоденної профілактики гострого і хронічного стресу. Вони потрібні для того, щоб відновити свій психоемоційний та фізичний стан, навчитися розпізнавати стрес, що наближається, і заздалегідь вживати заходів щодо нейтралізації його наслідків.

ПРАЦІВНИКИ ПОТРЕБУЮТЬ ТУРБОТЛИВОГО СТАВЛЕННЯ РОБОТОДАВЦІВ

Найбільше втрат робочого часу відбувається через психічне нездоров’я працівників, а саме внаслідок збільшення психоемоційного навантаження та браку підтримки з боку керівників.

У червні 2021 р. Міжнародна організація зі стан­дартизації опублікувала міжнародний стандарт ISO 45003:2021 «Управління охороною здоров’я та безпекою праці. Психологічне здоров’я та безпека праці на роботі. Настанови з керування психосоціальними ризиками».

Переклад стандарту опубліковано в додатку до цього номера журналу «Охорона праці». З основними положеннями стандарту ISO 45003 можна також ознайомитись у статті В. Цопи «Новий стандарт ISO 45003:2021: керування психосоціальними ризиками на роботі» у № 7/2021 журналу «Охорона праці»,.

Цей стандарт призначений для використання ­разом з ISO 45001, який містить вимоги та вказівки щодо планування, упровадження, перегляду, оцінки та вдосконалення системи управління охороною здоров’я і безпекою праці (далі – ОЗіБП). І є першим у світі міжнародним стандартом, який урегульовує питання керування психологічним здоров’ям на робочому місці.

Якщо на вашому підприємстві досі не інтегровано цей стандарт у систему управління ОЗіБП, то зараз саме час для цього. В умовах воєнного стану підтримка психічного здоров’я працівників в організаціях є надзвичайно важливою. Упровадження ISO 45003:2021 стало ще більш злободенним, актуальним та необхідним для подолання стресів у працівників під час виконання завдань.

У попередній публікації ми розглянули важливі питання: природа стресу, його вплив на якість життя людей1. Варто зауважити, що питання, які порушено  в цій статті, не є прерогативою психологів. Нині всі без винятку фахівці з ОП повинні володіти навичками керування психосоціальними ризиками на робочому місці.

Отже, як ідеться в стандарті ISO 45003:2021, ніхто не намагається перетворити керівників організацій на психологів. Усі описані рекомендації не усувають повністю проблеми клінічної психології і спрямовані лише на те, щоб створити позитивне психосоціальне середовище на робочому місці.

У цій статті ми ставимо за мету наголосити на важливості профілактики стресів на робочому місці для створення психологічного благополуччя та збереження психічного здоров’я працівників.

У стандарті ISO 45003:2021 зазначено, що психосоціальне здоров’я та благополуччя працівників є новою сферою діяльності для менеджерів та фахівців з ОЗіБП. І вони потребуватимуть спеціального або додаткового професійного навчання та допомоги щодо управління психічним здоров’ям працівників.

Для того щоб розробити дієву систему стрес-­менеджменту на робочому місці, яка б гармонійно інтегрувалася в загальну систему безпеки та здоров’я на роботі (далі – БЗР), потрібно зосередити особливу увагу на ідентифікації психосоціальних небезпек (стресових ситуацій) та розумінні їх природи, а також провадженні антистрес-практик усіма працівниками на постійній основі.

Щоб навчитися керувати гострим і хронічним стресом у житті та на роботі за класичною схемою керування ризиками, ми повинні вміти ідентифікувати стрес та розуміти його біологічний і фізіологічний вплив на здоров’я. Тільки глибоко вивчивши механізми впливу на людину, можна розробити дієві інструменти для працівників, бо поки працівник сам не усвідомить потребу виконання антистрес-практик, жодна мотивація не допоможе.

По-перше, тільки усвідомивши ступінь небезпеки та негативного впливу стресових ситуацій на стан здоров’я та на безпечне виконання трудових обов’язків, працівник почне виконувати рекомендації з подолання стресу. І, по-друге, він робитиме це, якщо рекомендації не будуть досить складними. Коли буде мотивація й людина матиме результат (ефект завдяки практикам – краще самопочуття, гарний настрій, підвищення працездатності тощо).

Саме під час війни, а також одразу після її закінчення працівники потребують і потребуватимуть від роботодавців турботливішого ставлення.

Дуже важливим питанням є розуміння сталості впливу стресу на людину. Того, що його неможливо «вилучити» з життя. І, відповідно, регулярно протидіяти стресу для зняття його наслідків на організм людини.

Для організації профілактичних заходів перед­усім потрібно:

• дати оцінку ситуації в компанії;
• виявити основні психосоціальні ризики і моделі ­поведінки працівників;
• мати інформацію про ступінь індивідуальної стресостійкості працівників, ризики професійного вигоряння, морально-психологічний клімат у колективі та ін.

Проведена діагностика дасть змогу виявити «групи ризику» та конкретних працівників, чий стан потребує першочергових заходів впливу. Одночасно є можливість виявити основні проблемні зони та стрес-фактори, які потрібно насамперед коригувати, а також розробити програми заходів щодо профілактики стресів на робочому місці та в побуті.

Отже, щоб зупинити ці негативні явища, потрібні регулярні антистрес-дії, про які розповімо далі. Ці ­питання вирішує стрес-менеджмент, який навчає, як щодня справлятися зі стресом.

ЯК ПІДВИЩИТИ СТРЕСОСТІЙКІСТЬ

Стресостійкість – це комплекс особистісних якостей, що допомагають переносити значні інтелектуальні, вольові та емоційні навантаження без особливих шкідливих наслідків для власного здоров’я, оточення та своєї професійної діяльності.

Cтресостійка людина – це не та, що не реагує на стрес, а та, що і реагує, і може швидко повернутися у вихідний стан. І це не тільки вроджена якість, її можна й потрібно тренувати за допомогою психофізичних практик. Розвиток навичок стресостійкості неможливий без тренування уваги, і тут критично важлива здорова та функціональна префронтальна кора головного мозку.

На думку німецького доктора Ханнеса Ліндемана, який вивчає проблеми стресу, підвищенню стресостійкості сприяють превентивні заходи щодо керування власним станом, такі як збалансована зміна напруг і розслаблень. Наприклад:

• напруга-розслаблення м’язів (вплив через тіло);
• дихання (вдих – стимулює, видих – релаксує);
• термоконтраст (холод – стимулює, тепло – ре­лаксує);
• масаж (стимулювальний та релаксувальний);
• музика (ритмічна та спокійна);
• концентрація уваги (зовнішні об’єкти – активація, внутрішні – релаксація);
• комунікація – ізоляція та ін.

Отже, для роботи зі стресом потрібне набуття високого рівня стресостійкості.

Це можливо в разі формування в людини трьох груп навичок:

1. Робота з пережитим стресом

• тілесні вправи (йога);
• дихальні практики;
• практики усвідомленості (медитації);
• дотримання режиму дня та відпочинку (сон);
• здорове харчування;
• використання натуропатичних засобів (лікарські трави, ефірні олії, БАД тощо).

2. Ефективне керування поточним стресом

Це стрес, який відбувається тут і зараз. Важливо розуміти, що для ефективного використання техніки виконання практик потрібно довести до автоматизму. Адже у стресовій ситуації людина може не мати часу, щоб дістати записи, згадати алгоритми дій тощо. Тому тренування потрібно ввести в щоденний ритуал, саме в цьому полягає запорука успіху та ефективності.

3. Підготовка до майбутніх стресових ситуацій

• визначення реакції 5F на стрес*;
• добір та регулярне впровадження індивідуальних фізіологічних практик (фізичні вправи, дихальні вправи та практики усвідомленості);
• позитивний настрій тощо;
• практика покрокового розслаблення частин тіла;
• практика центрування (контрасне обливання тіла за схемою та ін.).

Під час керування стресом дуже важливе значення має використання тілесних практик (робота з тілом). Коли людина перебуває на піку стресу, рекомендації «поди́хай і заспокойся» є малоефективними. Адже ­поки в крові циркулюють гормони стресу, вони впливатимуть на психоемоційний і фізичний стан людини. Тому кожному потрібно знати теорію/природу стресу, про яку йшлося в попередній статті, і діяти стратегіями, спрямованими на тілесні практики. А не намагатися вийти із ситуації за допомогою самонавіювання – «усе добре, і я впораюся».

Важливим антистресовим прийомом під час стресових ситуацій є вміння людини активізувати свою префронтальну кору головного мозку, яка відповідає за такі функції, як стійкість уваги, здатність відчувати та виражати емоції, самоконтроль, критичне мислення, планування та прогнозування, розв’язання завдань та ін.

Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт №8067 про
корпоратизацію державного підприємства НАЕК "Енергоатом".
У документі пропонується визначити процедуру утворення акціонерного товариства
"НАЕК "Енергоатом", 100% акцій якого належатимуть державі, та порядок формування
статутного капіталу та функціонування цього товариства.
Корпоратизація змінює застарілу організаційно-правову форму на більш сучасну і
стабільну юридичну форму, зрозумілу партнерам "Енергоатому".
Корпоратизація "Енергоатому" передбачена кредитною угодою між компанією та
Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і ратифікованою Верховною Радою
гарантійною угодою "Комплексна узагальнена програма підвищення рівня безпеки
енергоблоків атомних станцій".
"Енергоатом" є оператором усіх чотирьох АЕС України. Експлуатує Запорізьку,
Південноукраїнську, Рівненську та Хмельницьку станції із 15 енергоблоками загальною
встановленою потужністю 13,8 ГВт.

5 лютого 2023 року набрав чинності Закон України № 2859-IX, яким внесено зміни до законів України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» та «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» щодо продовження дії затверджених цими законами пріоритетних напрямів на 2023 рік.
Детальніше на сайті МОН України https://mon.gov.ua/ua/news/prodovzheno-strok-diyi-prioritetnih-napryamiv-rozvitku-nauki-i-tehniki-ta-innovacijnoyi-diyalnosti-v-ukrayini

Україна отримала від США газотурбінну станцію General Electric потужністю 25 МВт.
Станцію буде встановлено на підстанції в Одеській області.

У 2023 році потреба України в міжнародному фінансуванні становить близько $3 млрд щомісяця, незважаючи на роботу уряду для зменшення дефіциту бюджету шляхом збільшення податкових та митних надходжень, а також оптимізації низки напрямів бюджетних видатків. Про це повідомила заступниця міністра фінансів України Ольга Зикова під час панельних дискусій на міжнародному бізнес-форумі в Люксембурзі.

Вона зауважила, що попри руйнівні економічні наслідки російської війни в Україні (зокрема, скорочення економіки на 30,3%, інфляцію 26,6% у річному вимірі, дефіцит держбюджету в $5 млрд щомісяця), уряду вдалось утримати ситуацію під контролем та забезпечити макрофінансову стабільність держави у 2022 році.

«Наразі український уряд має підтвердження про фінансування від ЄС та США близько $30 млрд на 2023 рік. Втім, залишається потреба ще у $10 млрд. І тут ми розраховуємо на допомогу від інших країн, та міжнародних фінансових організацій, зокрема МВФ», – зазначила Зикова.

«Ми продовжуємо активну співпрацю з країнами-партнерами та міжнародними організаціями – Світовим банком, МВФ, ЄБРР та ЄІБ. Україна зацікавлена в забезпеченні ефективного, підзвітного та прозорого використання фінансування, в тому числі від донорів. Наразі ведеться активна робота над створенням відповідних механізмів», – додала вона.

Заступниця міністра також окреслила ключові пріоритети держави, що потребують донорського фінансування для швидкого відновлення – це енергетика, розмінування, відновлення житлових будинків та критичної інфраструктури, а також економічна підтримка.

Інвестиції партнерів та донорів будуть спрямовані, в першу чергу, на створення базових і безпечних умов для життя і бізнесу.

Уряд Японії виділив $170 мільйонів на реалізацію проєктів екстреного відновлення України, зокрема відбудову критичної інфраструктури. Про це повідомив віце-прем’єр-міністр з відновлення Олександр Кубраков, передає пресслужба уряду.

Він уточнив, що це рішення буде фіналізовано шляхом укладенням грантової угоди з Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA).

На початку січня також було оголошено, що уряд Японії виділить ще $95 мільйонів на відновлення України. Ці кошти будуть направлені Програмі розвитку ООН (ПРООН) в рамках партнерської угоди.

Як повідомлялося, раніше стало відомо, що Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) відновить роботу в Україні та зосередиться на питаннях відновлення.

Середня ціна основної російської експортної марки нафти Urals у січні 2022 року склала $49,48 за барель. Як повідомляє Мінфін РФ, це у 1,7 раза нижче, ніж у січні 2022 року ($85,64 за барель).

У грудні 2022 року середня ціна Urals зменшилась до $50,47 за барель, порівняно із $66,47 за барель у листопаді та $70,62 за барель – у жовтні минулого року.

При цьому Urals з 15 грудня 2022 року по 14 січня 2023 року опускалась до $46,82 за барель. Тож наприкінці січня вона дещо зросла.

За даними Bloomberg, російська нафта сорту Urals, що є основою енергетичного експорту РФ, 6 січня падала до $37,8 за барель у порту Приморськ на Балтійському морі. 9 січня на Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі укладено угоду, що передбачає продаж 10 тис. тонн нафти за 218 млн рублів або по $42,19 за барель.

Знижка на російську нафту Urals почала зростати після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, вона значно зросла після запровадження механізму обмеження цін на російську нафту країнами «Великої сімки». Як повідомлялося, раніше у січні під час наради зі своїми урядовцями Путін визнав, що падіння цін на російську нафту внаслідок збільшення дисконту на неї може створити проблеми для російського бюджету, і закликав надати пропозиції, як не допустити цього.

3 лютого 2023 року в Міністерстві освіти і науки України відбулася зустріч заступниці Міністра освіти і науки України Віри Рогової, Радника — уповноваженої Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Ольги Будник, генерального директора директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Олега Єреська, директора ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Євгена Баженкова та заступника голови Асоціації інноваційної та цифрової освіти Дмитра Бондаренка з міжнародними партнерами: заступницею голови Представництва в Україні Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Вірою Мендонкою, головою Національного Офісу Save the Children Сонею Куш та директором Директорату Освіта 2030 (ЮНЕСКО) Макі Катсуно-Хаяшікава щодо реалізації пріоритетних завдань у сфері освіти у 2023 році.

Заступниця Міністра освіти і науки України назвала окремі стратегічні напрями роботи:

Відновлення та розвиток системи освіти після завершення воєнного стану.
Забезпечення освітнього процесу для здобувачів освіти у громадах, що зазнали руйнувань через вторгнення рф на територію України.
Системна психосоціальна підтримка та психологічна допомога учасникам освітнього процесу.
Детальніше на сайті МОН України https://mon.gov.ua/ua/news/u-mon-obgovorili-pitannya-teperishnogo-ta-povoyennogo-rozvitku-osviti-z-mizhnarodnimi-partnerami