НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ

ПрАТ «Укргідроенерго» планує у 2024 році розпочати реалізацію проєкту зі
будівництва системи накопичування електроенергії energy storage, а також сонячних
електростанцій на українських гідроелектростанціях (ГЕС). Про це в інтерв’ю DW
повідомив генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота.
За його словами, компанія узгодила зі Світовим банком план реалізації проєкту і до
кінця 2023 року буде завершена розробка техніко-економічного обґрунтування, проєктне
рішення будівництва energy storage та будуть проведені необхідні закупівлі.
Сирота розповів, що проєкт передбачає встановлення систем накопичення
електроенергії обсягом 212 МВт для розширення можливостей «Укргідроенерго» щодо
надання допоміжних послуг з регулювання та відновлення частоти, а також сонячних
станцій обсягом 63,9 МВт як додаткового джерела власних потреб ГЕС і для зарядження
систем накопичення електроенергії.
Це своєрідний промисловий акумулятор, де можна буде накопичувати енергію, коли
її багато, та використовувати її в періоди дефіциту.
Також energy storage дасть можливість вирівнювати баланси зеленої генерації під час
погодних коливань. «Плануємо побудувати найбільший у Європі "energy storage".
Зважаючи на безпекові питання, він вже буде захищений і для цього ми корегуємо проєкт.
Бо ж після російських ракетних обстрілів ми розуміємо: все, що було на поверхні, тепер
має бути під землею», – зауважив Ігор Сирота.

«Оператор ринку» оприлюднив частки кожного джерела енергії в реалізованій на
РДН/ВДР електроенергії за лютий 2023:
 ядерне паливо – 19,05%
 вугілля – 7,94%
 природний газ – 30,34%
 мазут – 2,18%
 біомаса та біогаз – 2,19%
 сонце – 8,77%
 вітер – 3,84%
 гідроенергетика – 19,42%
 не визначено (балансуючий ринок та імпорт) – 2,76%
 інформація не надана – 3,49%
У лютому зросла частка реалізованої е/е, виробленої з природного газу. Водночас,
частка ядерної енергії зменшилась. Частка ВДЕ зросла до майже 15%.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України щодо розвитку високоефективної когенерації, який було розроблено Держенергоефективності та прийнято Парламентом 24 лютого 2023 року.

Завдяки цьому закону в Україні буде створено умови для запровадження саме високоефективного виробництва теплової та електричної енергії, імплементуючи при цьому вимоги Директиви 2012/27/ЄС про енергоефективність.

Когенерація вважається високоефективною, якщо ефективність генерації енергії когенераційною установкою порівняно з еталонними значеннями ефективності окремого виробництва теплової та електричної енергії дає економію первинної енергії, на рівні:

– понад 10% (для установок потужністю понад 1 МВт включно);

– більше 0% (для малих когенераційних установок потужністю від 50 кВт до 1 МВт та мікрокогенераційних установок потужністю до 50 кВт).

Щоб стимулювати перехід на високоефективну когенерацію, законом передбачається:

– заміна механізму кваліфікації когенераційних установок на кваліфікацію високоефективної когенерації за вимогами вищезгаданої Директиви ЄС;

– запровадження гарантій походження електроенергії, виробленої високоефективними когенераційними установками.

Кваліфікацію високоефективної когенерації та видачу гарантій походження здійснюватиме Держенергоефективності

Процес синхронізації української енергосистеми з європейською ENTSO-E вимагає подальших реформ. Як зазначив директор Секретаріату Енергетичного співтовариства Артур Лорковські, найбільшим досягненням минулого року стала синхронізація української енергосистеми з європейською. Так, улітку 2022 року був запущений експорт до країн ЄС та Молдови.

«На наше переконання, це не було б можливим без енергетичних реформ в Україні, що передували цьому досягненню. Але ми також вважаємо, що процес синхронізації вимагає і подальших реформ. Зокрема, дуже важливо, щоб оператор системи передачі, НЕК «Укренерго», мав належне корпоративне врядування», – заявив Лорковські.

За його словами, Співтовариство також заохочує та підтримує Україну у встановленні належного механізму спільного розподілу транскордонної пропускної спроможності, що є важливим для об’єднання ринків електроенергії.

«Крім того, ми готові надати Україні підтримку в частині імплементації нового пакету законодавства щодо електроенергетики, ухваленого Радою Міністрів ЄС у грудні 2022 року», – додав він.

Як повідомило раніше Міністерство енергетики України, завдяки приєднанню та роботі у синхронному режимі із енергосистемами європейських країн (ENTSO-E) Україна змогла отримати додаткові 8,7 млрд грн

«Енергоатом» скорочує терміни всіх видів ремонтів, щоб забезпечити Україну електроенергією. «Енергоатом» робить усе можливе, щоб забезпечити Україну електроенергією: скорочує терміни всіх видів ремонтів і в рекордно стислий час відновлює роботу енергоблоків після аварійних зупинень», – заявив президент «Енергоатома» Петро Котін.

За словами Котіна, після виведення у плановий ремонт одного з енергоблоків вісім інших блоків АЕС на підконтрольній державі території працюють на максимальній наявній потужності.

«Електроенергія українцям постачається стабільно, її достатньо для задоволення потреб споживачів. Я дякую всім атомникам за їхню самовіддану працю», – підкреслив Котін.

Україна в межах «зеленого переходу» розглядає можливість спорудження до 20 малих модульних реакторів (ММР) замість зруйнованих унаслідок війни енергоблоків теплової генерації. Про це заявив міністр енергетики Герман Галущенко під час відвідин однієї з енергокомпаній 16 березня, передає Інтерфакс-Україна.

«Це найкраща опція для заміни теплової генерації. Ми рухатимемося в межах «зеленого переходу» за технологією ММР, це найкраща технологія», – сказав він.

Водночас, як зазначив очільник НАЕК «Енергоатом» Петро Котін, ММР є дуже перспективними для України, і наразі атомники спільно з Міненерго розробляють багато програм із різними світовими компаніями, що розвивають технології малих модульних реакторів.

Зокрема, «Енергоатом» наразі співпрацює у напрямку ММР з американськими Westinghouse, що пропонує свій реактор AP-300, NuScale та Holtec International, британською RolIs Royce та ще з парою компаній, з якими були підписані відповідні меморандуми.

«Наразі над цією темою працюють достатня кількість компаній, які пропонують свої проєкти. Ми намагаємося відслідковувати все, що відбувається в цій сфері, і тримаємо все під контролем, і як тільки визначиться технологія, з якою ми зможемо рухатися, перейдемо у площину практичної реалізації», – додав Котін.

Як повідомлялося, «Енергоатом» та NuScale у вересні 2021 року підписали меморандум про співпрацю у сфері будівництва в Україні малих модульних реакторів.

Відповідно до Угоди між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти і науки Республіки Казахстан про співпрацю в галузі освіти і науки від 14 вересня 2010 року Уряд Республіки Казахстан надає громадянам України на 2023/2024 навчальний рік 40 державних стипендій, зокрема освітні рівні «Бакалавр» – 30, «Магістр» – 10 стипендій.

Міністерство освіти і науки України до 14 квітня 2023 року приймає документи від кандидатів на отримання державної стипендії Уряду Республіки Казахстан відповідно до вимог і переліку, визначених казахстанською стороною.
Детальніше на сайті МОН України https://mon.gov.ua/ua/news/uryad-kazahstanu-nadaye-40-derzhavnih-stipendij-dlya-navchannya-ukrayincyam

21 березня 2022 року, оприлюднено онлайновий тест з англійської мови на сайті Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти за посиланням.

Як під час проходження демонстраційного тесту, так і на реальному тестуванні можна вибирати послідовність виконання завдань, за потреби повертатися до того чи іншого завдання, змінювати варіант відповіді, а після завершення роботи – отримати результат тестування з цього предмета.
Детальніше на сайті МОН України https://mon.gov.ua/ua/news/nmt-2023-potencijni-uchasniki-testuvannya-mozhut-vikonati-zavdannya-z-anglijskoyi-movi

Міністерство енергетики України передало ПрАТ «Укргідроенерго» чергову партію
гуманітарної допомоги у вигляді енергетичного обладнання вагою близько 10 тонн.
Серед обладнання – генератори та роз'єднувачі, які надіслали до України Японія,
Нідерланди та Республіка Корея.

Фахівці закінчують будівництво першої черги ВЕС потужністю 114 МВт.
19 вітротурбін почнуть виробляти чисту електроенергію вже цієї весни. Зараз йде пошук
варіантів для закінчення будівництва станції та її виходу на проектну потужність в 500
МВт. Тривають переговори з міжнародними донорами та партнерами.

Добовий комерційний (товарний) видобуток природного газу «Укргазвидобування» в січні та лютому 2023 року становив 34,2 млн куб. м і 34,5 млн куб. м, відповідно, що на 5% нижче за показники січня і лютого 2022 року (36,2 млн куб. м і 36,3 млн куб. м). Про це повідомляє «Інтефакс-Україна» з посиланням на презентацією НАК «Нафтогаз України» для власників дефолтних єврооблігацій компанії. Згідно з презентацією, показник добового видобутку УГВ перших двох місяців цього року вищий, ніж упродовж травня-грудня 2022 року, коли видобуток коливався від 33,6 млн куб. м до 34,1 млн куб. м. Добовий видобуток товарного газу УГВ у лютому 2023 року відповідає річному обсягом 12,6 млрд куб. м за фактичного 12,5 млрд куб. м за весь 2022 рік. Згідно з презентацією, після повномасштабної російської агресії найменший добовий видобуток УГВ було зафіксовано в грудні (33,6 млн куб. м) і вересні (33,8 млн куб. м).

Нагадаємо, «Укргазвидобування», 100% акцій якого належать НАК «Нафтогаз України», 2022 року видобуло 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж у 2021 році. Глава НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов раніше зазначав, що компанія ставить за мету збільшити власний видобуток природного газу на 1 млрд куб. м 2023 року – до 13,5 млрд куб. м, що відповідає добовому виробництву 37 млн куб. м. Найближчий до бажаного рівень минулого року був 1-23 лютого-2022 року –  36,4 млн куб. м/добу.

Минулого тижня стало відомо, що «Нафтогаз» розробив чергову пропозицію щодо реструктуризації зобов’язань за євробондами. Йдеться про євробонди з термінами погашення у 2022 та 2026 роках.

Індія не буде порушувати антиросійські санкції Заходу, які були введені після повномасштабного вторгнення в Україну.

Йдеться також і про цінове обмеження в 60 доларів, встановлене на закупівлі нафти з Росії. Про це Bloomberg повідомили люди, знайомі з цим питанням.

Зокрема, урядові органи Індії попросили банки та трейдерів дотримуватися правил санкційних обмежень. Офіційно індійські посадовці не підтримували західні санкції. За даними джерел, Індія провела детальну дискусію зі США та іншими країнами G7 на полях саміту G20, і вони нібито задоволені її словами.

Як відомо, Індія та Китай стали найбільшими покупцями російської нафти після початку повномасштабної війни в Україні. Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді скористався ситуацією, щоб побороти енергетичну інфляцію.

Ще рік тому, ця країна майже не купувала російську нафту. Однак після введення санкції ринок Південної Азії став ключовим для РФ, яка витіснила інших постачальників. За даними видання, позиція Індії з’явилась на тлі побоювань, що майбутні потоки можуть бути тимчасово обмежені через перевірки щодо дотримання санкцій.

Нещодавно високопоставлений чиновник США заявляв, що адміністрація Байдена продовжить обговорювати закупівлі Індією російської нафти з урядовцями. Наразі Білий дім задоволений тим, що Нью-Делі купує сиру нафту значно нижчу за західну ціну.

Як раніше повідомляв УНІАН, 5 грудня 2022 року було введено стелю цін на нафту. Заборона на закупівлю російських нафтопродуктів набула чинності лютого 2023 року.

У зв’язку з цим Росія стала провідним постачальником нафти в Індію. Зазначається, що більшість угод укладається не в доларах, а в інших валютах. За останні три місяці Кремль заробив на цьому суму, яка еквівалентна кільком сотням мільйонів доларів.

Група ДТЕК завершує будівництво першої черги Тилігульської вітрової електростанції потужністю 114 МВт із загальної заявленої в 500 МВт, яка розташована у Миколаївській області. Про це повідомляє пресслужба компанії.

Зазначається, що вже навесні 2023 року 19 вітротурбін почнуть генерувати електроенергію для підтримки енергобалансу України.

Будівництво нової ВЕС планувалося ще на 2022 рік, але повномасштабна війна призупинила проєкт. Наразі в ДТЕК вирішили відновити будівництво, найближчими тижнями перша черга станції почне працювати на повну потужність.

«Група ДТЕК розглядає можливість завершення будівництва станції й виходу її на повну проєктну потужність Тилігульської ВЕС у 500 МВт. Зараз йде пошук варіантів для подальшої реалізації проекту, зокрема переговори з міжнародними донорами та партнерами», – додали в пресслужбі.

Європейська Комісія переглянула бюджет програми Erasmus+ на 2023 рік, довівши загальну суму до 4,43 млрд євро в світлі підтримки України.

«Загальний бюджет програми на цей рік був переглянутий у бік збільшення до нової загальної суми в 4,43 млрд євро, що є найвищим річним фінансовим обсягом, який коли-небудь досяг програма Erasmus+», – йдеться в повідомленні ЄК, передає Інтерфакс-Україна.

У Єврокомісії зазначили, що переглянута робоча програма включає початкові асигнування в розмірі 100 млн євро із бюджету Erasmus+ на 2027 рік для підтримки проєктів, які просувають освітню діяльність та сприяють інтеграції людей, які рятуються від війни в Україні, у нове середовище навчання, а також діяльність, що підтримує організації, учнів та персонал в Україні.

«Очікувані кошти посилять діяльність, що проводиться для українців, які рятуються від війни, за рахунок додаткової підтримки організацій-бенефіціарів Erasmus+. Фінансовані заходи можуть змінюватись від курсів мовної та культурної інтеграції, інструментів вивчення мови, адресованих викладачам або учням, до стипендій або спільної всіх секторах Erasmus+ для учнів та викладачів», – пояснили в ЄК.

Крім того, йдеться і про посилення міжнародного аспекту Erasmus+ за рахунок збільшення бюджету на 31 млн євро, які будуть спрямовані на реалізацію проєктів мобільності та нарощування потенціалу у сфері вищої освіти з метою підтримки проєктів міжнародного співробітництва.

Буде також надано підтримку проекту структурної реформи, яка спрямована на створення відкритого цифрового освітнього середовища з метою надання якісної освіти та навчання студентів, які вступають в українські вищі навчальні заклади, для біженців з України або студентів внутрішньо переміщених осіб.

«Це також надасть освітні можливості ширшій українській спільноті за кордоном на основі співробітництва між українськими та іншими європейськими університетами», – наголошується в повідомленні.

У Єврокомісії поінформували, що на підставі відкритих конкурсів заявок на проєкти будь-який державний чи приватний орган, який працює у сфері освіти, навчання, молоді та спорту, може подати заявку на фінансування за допомогою національних агентств Erasmus+, розташованих у всіх державах-членах ЄС та третіх країнах, пов’язаних із програмою.

«У рамках загального конкурсу пропозицій Erasmus+ проводиться кілька раундів подання заявок. Наступний, орієнтований на партнерські відносини з додатковим пріоритетом для учнів, викладачів та співробітників з України, відкриється 22 березня 2023 року», – повідомила Єврокомісія.

Створена понад 35 років тому, Erasmus+ є однією з найзнакових програм ЄС, і на сьогоднішній день у ній взяли участь понад 13 млн людей. Із загальним бюджетом, доступним для Erasmus+ з 2021 по 2027 рік, у розмірі 26,2 млрд євро, доповненим приблизно 2,2 млрд євро із зовнішніх інструментів ЄС, програма призначена для підтримки ще більшої кількості учасників та ідей у Європі та за її межами.

Медіа-корпорація DW оприлюднила вкрай тривожні факти.

Отруйні сільгоспугіддя

☑️ Щонайменше 10,5 млн га сільськогосподарських угідь в Україні забруднені отруйними речовинами через бойові дії. Через рослини, воду та тварин токсини рано чи пізно потраплять до організму людини.

Невидимий слід

☑️ Руйнування під час російських обстрілів будівель та будинків призводить до викидів в атмосферу азбесту, а після пожеж на НПЗ нафта та хімікати проникають у підземні горизонти.

Канцерогени у ґрунті

☑️ Проби ґрунту в Харківській області показали високу концентрацію канцерогенних важких металів, таких як свинець, миш’як, ртуть та кадмій. Ці метали містяться у боєприпасах і потрапляють у ґрунт після підривів.

Загрози здоров’ю

☑️ Ртуть, зокрема, спричиняє пошкодження нервових клітин і це може призвести до вроджених дефектів у дітей. А свинець може призвести до порушень розвитку плода та викиднів.

Заражене море

☑️ Німецькі токсикологи вважають, що Чорне море перетвориться на море, повне отруйних боєприпасів, які практично неможливо буде утилізувати. Морській флорі та фауні буде завдано непоправної шкоди.

Рахунок на мільярди

☑️ За попередньою оцінкою Інституту імені Соколовського, збитки екології та втрати земельного фонду вже обійшлися Україні в суму не менше $15 млрд. На жаль, вона зростає з кожним днем війни. Але рахунок на відновлення довкілля буде виставлений загарбникам, і росія сповна заплатить по кожній позиції.