Категорія: Новини

🗓 Національний технічний університет України КПІ ім. Ігоря Сікорського” щиро запрошує шановних вступників і їх батьків на День відкритих дверей Навчально наукового Інституту енергозбереження та енергоменеджменту (НН ІЕЕ) ОНЛАЙН

🔸 Цікавишся темою енергетики або геоінженерії? Не байдужий до інтелектуальних систем енергоспоживання (Smart Grid) та енергетичного менеджменту за світовим стандартом ISO 50001? Бажаєш опанувати ІТ–технологіЇ автоматизованих електромеханічних і мехатронних систем та отримати можливість приняти участь в створенні підземних об’єктів та комплексів сучасних мегаполісів?
Якщо так, то завітай на День відкритих дверей НН ІЕЕ.

🔸 Під час зустрічі ви дізнаєтесь:

• Особливості вступу в КПІ 2023;
• Які предмети вивчають наші студенти;
• Де і ким працюють випускники інституту;
• Про програму подвійного диплому за кордоном;
• Про студентське життя, гуртожиток та активності в НН ІЕЕ.

МАЄШ ЗАПИТАННЯ – ОТРИМАЄШ ВІДПОВІДІ !!!!

🔸 НН ІЕЕ готує за такими спеціальностями:

• 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка
• 184 Гірництво

📝 Реєстрація за посиланням.

📋 Детальніше про подію в чаті для абітурієнтів НН ІЕЕ

🕓 Коли: 11.11.22 (п‘ятниця) о 15:00

📍 Де: Zoom (Ідентифікатор конференції: 757 7954 5196 Код доступу: xqs7gJ

📢 Вступник на сайті | фейсбук | інстаграм | телеграм

🎥 Плейлист YouTube, відео-запрошення Директора НН ІЕЕ, лабораторії інституту.

💭 З питаннями сюди

❤️ Будьте обережні та здорові, бережіть себе і чекаємо на вас!

 Вітаємо викладачів Кафедри Геоінженерії КПІ ім. Ігоря Сікорського Тверду Оксану Ярославівну, Гребенюк Тетяну Володимирівну та Кофанову Олену Вікторівну, які були відзначені Почесною відзнакою Вченої ради Університету (Наказ №НСВС/50/2022 від 17.10.2022р. КПІ ім. Ігоря Сікорського) за успіхи у науковому забезпеченні Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України!

Бажаємо подальших успіхів у досягненні поставлених цілей!

29.09.2022 р. відбудеться засідання Вченої Ради НН ІЕЕ в аудиторії №316 о 14:00, протокол засідання № 2.

(Шановні, зверніть увагу, що, засідання Вченої Ради НН ІЕЕ відбудеться в аудиторії №316, явка обов’язкова)

Під керівництвом голови Вченої Ради НН ІЕЕ Сергія ДЕНИСЮКА, відповідно до порядку денного, буде розглянуто наступні питання:

1. Про звіт аспірантів НН ІЕЕ.
(доповідачі – заступник директора НН ІЕЕ Галина БЕЛОХА; завідувачі кафедр НН ІЕЕ)

2. Про остаточні результати роботи відбіркової комісії НН ІЕЕ під час дії правового режиму воєнного стану в Україні.
(доповідач – Любов БЕСАРАБЕЦЬ)

3. Про організацію самоаналізу кафедр НН ІЕЕ. Про організацію створення технічного музею НН ІЕЕ.
(доповідач – заступник директора НН ІЕЕ Анатолій ГАН)

4. Про звіт кураторів 1-го курсу НН ІЕЕ. Про організацію навчального процесу осіннього семестру та особливості організації проведення календарного контролю знань студентів.
(доповідач – заступник директора НН ІЕЕ Вадим ТКАЧЕНКО)

5. Різне.

Денисюк С.П., д.т.н., проф.. директор НН ІЕЕ

Шовкалюк М.М., к.т.н., доц., кафедра електропостачання НН ІЕЕ

Енергозбереження, енергоощадність або енергоощадження, стосується зменшення споживання енергії шляхом використання меншої кількості енергетичних послуг. Енергоощадність відрізняється від енергоефективності, яка стосується використання меншої кількості енергії за ту саму послугу. Наприклад, менше користуватись авто – заощадження енергії, а пересісти на авто з меншою витратою палива, або на електромобіль – енергоефективність. Але і енергоощадність, і енергоефективність є техніками зменшення використання енергії. Хоч енергоощадність, насамперед, зменшує споживання енергетичних послуг, його наслідком може бути зростання якості довкілля, національної безпеки, та особистої фінансової безпеки. Енергоощадність знаходиться на вершині сталої енергетичної ієрархії.

Проблема енергозбереження тісно переплітається з проблемами енергетики, екології, технічного переозброєння та структурної перебудови всієї економіки. Важливість енергозбереження підтверджується статусом державної політики та державними органами в усіх високорозвинутих країнах.

Термін «енергозбереження» у нашій країні вперше офіційно визначено в Державному стандарті Укpаїни ДСТУ 2420-94 «Енергоощадність. Терміни та визначення» (затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України № 69 від 30 березня 1994 р.):

енергозбереження – «діяльність (організаційна, науковова, практична, інформаційна), яка спрямована на раціональне використання та економічне зростання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів у національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів».

Це визначення терміну «енергозбереження» було закріплено в Законі України «Про енергозбереження» (№ 75/94-ВР від 01.07.94), який був прийнятий вперше на теренах колишнього СРСР. У цьому Законі стаття 7 «Освіта і виховання у сфері енергозбереження» визначила: «Виховання ощадливого ставлення до використання паливно-енергетичних ресурсів забезпечується шляхом навчання і широкої популяризації та пропаганди економічних, екологічних і соціальних переваг енергозбереження. Знання у сфері енергозбереження та екології є обов’язковими для всіх посадових осіб, діяльність яких пов’язана з використанням паливно-енергетичних ресурсів. Навчальні заклади включають до навчальної програми відповідні курси з питань енергозбереження».

З метою подальшого розвитку освіти у сфері енергозбереження, згідно статті 7 Закону України «Про енергозбереження», на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 148 від 05.02.97 р. та відповідно до рішення Вченої ради НТУУ «КПІ» від 10.02.1997 р. було створено як структурний підрозділ Інститут енергозбереження та енергоменеджменту НТУУ «КПІ» (Наказ Ректор М.З. Згуровського 1-16 від 18.02.1997 р.)

Крім того, постановою КМУ від 5 лютого 1997 р. № 148 «Про Комплексну державну програму енергозбереження України» була прийнята Комплексна державна програма енергозбереження України. У цій Програмі у Підрозділі 5.6. «Популяризація. Освіта та навчання у сфері енергозбереження» зазначено:

«Для підвищення громадсько-освітнього рівня населення України та створення єдиної системи підготовки фахівців у сфері енергозбереження здійснюються слідуючі першочергові заходи:

– розробка та затвердження положення про Всеукраїнську міжвідомчу науково-методичну раду у сфері енергозбереження, організувати її роботу – перше півріччя 1997 р.;

– внесення пропозицій Міністерством освіти до постанови Кабінету Міністрів України “Про перелік напрямів підготовки фахівців з вищою освітою за професійним спрямуванням, спеціальностей різних кваліфікаційних рівнів та робітничих професій” від 18 травня 1994 р. № 325 про відкриття нової спеціальності “Енергоменеджмент” – перше півріччя 1997 р.;

– створення разом з Міністерством освіти при Національному технічному університеті “КПІ” базового інституту для підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів у сфері енергозбереження, об’єднавши декілька кафедр КПІ, НДІ “Енергія” при НТУУ “КПІ”, Центр підготовки енергоменеджерів (створений за програмою TACIS), бібліотеку “Енергія XXI сторіччя” – перше півріччя 1997 р.;

– створення на регіональному рівні шести енергетичних центрів перепідготовки кадрів у сфері енергозбереження – управлінських, наукових та педагогічних при технічних вузах у містах Запоріжжя, Львів, Маріуполь, Одеса, Севастополь, Харків; організація підготовки та перепідготовки викладачів для цих центрів – друге півріччя 1997 р.;

– підготовка для кожного регіонального центру пропозицій щодо змісту виховних, освітньо-професійних, навчальних і науково-методичних програм з енергозбереження, і подання до базового інституту для затвердження їх у МОНУ за погодженням із Держкоменергозбереження – друге півріччя 1997 р.».

Отже, на ІЕЕ НТУУ «КПІ» у 1997 р. було покладено завдання відкриття нової спеціальності “Енергоменеджмент”, розробку навчально-методичного забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів у сфері енергозбереження. І в цьому році ми відзначаємо ювілей – 25 років започаткування в Україні в нашому НН ІЕЕ нової спеціальності «Енергоменеджмент».

Наразі, в Україні реалізовано три види освіти в галузі енергозбереження та енергоефективності, які успішно комбінуються між собою:

• базова вища освіта на базі ВНЗ з отриманням освітнього ступеню бакалавр або магістр;
• післядипломна освіта (підвищення кваліфікації) в галузі енергозбереження та енергоефективності – здійснюється також на базі ВНЗ;
• так звана «неформальна освіта» – здійснюється шляхом проходження навчальних тренінгів, семінарів, воркшопів, тощо, надавачами цієї послуги можуть бути різноманітні професійні об’єднання, громадські і міжнародні організації.

Підвищення кваліфікації (як складова післядипломної освіти) може здійснюватися закладами різних форм власності, які можуть створюватися юридичними та фізичними особами в установленому порядку і мають право (ліцензію Державної Акредитаційної Комісії Міністерства освіти і науки України) на ведення такої діяльності.

Історичний огляд 

1997 – 2010 рр.

Формування ІЕЕ стало одним із заходів реалізації національної політики в галузі енергозбереження енергозбереження. Кафедра електропостачання, що увійшла до складу ІЕЕ і нині випускає фахівців у сфері енергетичного менеджменту, була створена на базі гірничої електромеханіки, заснованої у 1949 році. До 1985 року на кафедрі сформувалася наукова школа з питань управління енергоспоживанням, яку очолив проф. А.В.Праховник, і на базі якої було створено науково-дослідний інститут автоматики та енергетики «Енергія» (під керівництвом д.т.н., професор А.В.Праховника, який одночасно був завідувачем кафедри електропостачання з 1988 р.)

А.В. Праховник очолив роботу науковців, які брали участь у розробці Державної комплексної програми енергозбереження України і створенні державних стандартів у цій галузі. У 1996 році на базі цієї кафедри створено центр підготовки енергоменеджерів (ЦПЕМ) по лінії виконання проєкту TACIS з метою підтримки політики уряду України і підготовки інструкторів-викладачів, які поширюватимуть свій досвід на регіональні центри із забезпечення ефективного енерговикористання в країні. ЦПЕМ став першим спеціалізованим тренінговим Центром в Україні з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері енергетичного менеджменту, енергоаудиту, енергозбереження та підвищення рівня енергетичної ефективності. Європейське Співтовариство (ЄС) надало методичну й фінансову допомогу у створенні ЦПЕМ. Головним завданням Центру є передача досвіду та “ноу-хау” ЄС у сфері енергетичного менеджменту задля підвищення енергоефективності у всіх секторах української економіки.

Постановою КМУ від 24 травня 1997 р. N 507 «Про перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах» в розділі «Специфічні категорії» вперше в Україні було введено спеціальність «Енергетичний менеджмент», код освітньо-кваліфікаційного рівня: 7.000008 – спеціаліст, 8.000008 – магістр.

Праховник А.В. започаткував освітній процес щодо підготовки студентів-енергоменеджерів на базі випускової кафедри електропостачання (ЕП). На кафедрі з 1990 р. функціонувала магістратура, в якій до 1999 р. навчалися лише іноземні студенти. У 2001 р. відбувся перший захист магістерської роботи українського студента Д.М.Федосенка.

В ІЕЕ на кафедрі електропостачання було створено нові навчальні плани, проведено організаційну роботу і розпочато підготовку фахівців за спеціальністю «Енергетичний менеджмент» з 1997-1998 навчального року. Вже з наступного 1998-1999 навчального року було набрано дві групи прийому на перший курс із напряму підготовки «Специфічні категорії». Ця спеціальність поєднує теплотехнічну та електротехнічну підготовку з менеджерсько-управлінською і була акредитована в багатьох університетах України.

У 1986 році для підсилення теплотехнічної підготовки студентів було організовано кафедру теплотехніки та енергозбереження (ТЕ), яку з моменту створення очолював професор С.М.Константинов, а з 2004 року – професор, д.т.н. Дешко В.І. Викладачі обох кафедр здійснювали освітній процес і сумісно готували студентів за програмами підготовки «Енергетичний менеджмент» згідно з переліком спеціальностей 2006 р. (табл. 1). Перший набір на кафедру ТЕ відбувся у 2007 році, а 1-й випуск – у 2013 році. Випуск на ТЕ обумовлено переходом від використання «Специфічні категорії» до нової класифікації.

Таблиця 1 – Перелік напрямів, за якими велася підготовка студентів-енергоменеджерів в КПІ ім.Ігоря Сікорського

У 2007 році в ІЕЕ НТУУ “КПІ” було розроблено Типову програму підготовки і підвищення кваліфікації фахівців, яка визначає обсяги знань, що повинні мати слухачі, діяльність яких пов’язана з енергетичним аудитом, енергоменеджментом та енергозбереженням і спрямована на втілення в життя політики енергозбереження. Типову програму було затверджено спільним наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР) та Міністерства освіти і науки України (МОН). Метою впровадження Типової програми є опанування необхідного обсягу сучасних знань та практичних навичок у сфері енергозбереження та підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів. Понад 1500 вітчизняних фахівців підвищили кваліфікацію в ЦПЕМ НТУУ “КПІ” за типовими програмами «Основи енергозбереження та енергетичний менеджмент» та «Енергетичний аудит».

У 2007 р. в Україні розпочато виконання Проекту Організації ООН з промислового розвитку (ЮНІДО) “Започаткування та функціонування Національної програми з більш чистого виробництва в Україні”.

2011 – 2021 рр.

ІЕЕ брав активну участь у міжнародних проектах за програмами ЄС 7 РП, Tacis, Intas, Inco-Copernicus, в тому числі українсько-норвезькому співробітництві з вищої освіти в інтересах сталого енергетичного розвитку. У 2012 році започатковано проект «Сприяння адаптації та впровадження ресурсоефективного та більш чистого виробництва шляхом створення і роботи Центру більш чистого виробництва в Україні», донорами якого були уряди Швейцарcкої Конфедерації та Республіки Австрія. Метою проекту є підвищення ефективності використання ресурсів, конкурентоздатності та зменшення впливу на оточуюче середовище промисловості України. В рамках проекту ЮНІДО, національними партнерами в Україні створено «Центр ресурсоефективного та чистого виробництва». Основними завданями Центру є надання послуг в сфері технологій виробництва та навчання.

На вимогу Закону України «Про енергетичну ефективність будівель» 15 жовтня 2018 року наказом по КПІ ім. Ігоря Сікорського при Інституті енергозбереження та енергоменеджменту на базі ЦПЕМ створено Атестаційну комісію з проведення професійної атестації осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем будівель, розроблено і затверджено навчальну програму та відкрито курси з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців за зазначеними напрямами, організовано приймання кваліфікаційних іспитів та здійснюється професійна атестація енергоаудиторів.

За таблицею відповідностей старих переліків спеціальностей (2006, 2010) новому (2015) спеціальність «Енергетичний менеджмент» на теперішній час відповідає спеціальності 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка, галузь знань 14 – Електрична інженерія.

Предметна область спеціальності 141 за напрямком «Енергоефективність»:

– інформаційні технології в енергетиці: побудова інтелектуальних систем електропостачання Smart Grid;

– проектування, електромонтаж, наладка та управління системами електропостачання та електроспоживання підприємств і міст;

– проектування і побудова систем з відновлюваними джерелами енергії;

– енергетичний аудит, заходи щодо підвищення енергоефективності будівель;

– управління використанням паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах і в містах;

– енергозбереження на підприємствах і в муніципальному секторі, розробка схем енергопостачання та муніципальних енергетичних планів, комплексна термомодернізація і енергосертифікація будівель;

– програмування, управління, обслуговування мехатронних і робототехнічних систем високотехнологічних виробництв.

Предметна область спеціальності 144 за освітньою програмою «Енергетичний менеджмент та інжиніринг теплоенергетичних систем»: теплоенергетичне обладнання об’єктів енергетики, промисловості, комунального господарства; системи забезпечення тепловою енергією та холодом; дослідження процесів тепломасопереносу, розробка теплообмінних пристроїв; нетрадиційні (альтернативні) технології отримання енергії; системи обліку енергії, регулювання та автоматизації; засоби проектування теплоенергетичних установок і систем; енергетичний менеджмент та аудит.

2021 р. і перспектива

Враховуючи вимоги часу та запити підприємств, основними напрямками діяльності Інституту у теперішній час є:

• підготовка здобувачів (бакалаврів, магістрів) та здобувачів ступеня доктора філософії та докторів наук;
• проведення фундаментальних, пошукових і прикладних науково-дослідницьких робіт та технологій, створення інноваційних розробок;
• підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації спеціалістів, викладачів ЗВО та посадових осіб, діяльність яких пов’язана із паливно-енергетичними ресурсами, енергозбереженням, енергоменеджментом, екологією, альтернативними джерелами енергії;
• енергетична освіта та виховання молоді у сфері енергоефективності;
• організація та участь у національних і міжнародних конкурсах, семінарах, конференціях, симпозіумах і круглих столах з метою вивчення новітніх досягнень світової науки та обміну досвідом з питань енергоефективності;
• розробка прогнозів та проведення експертиз у сфері енергозбереження;
• участь у міжнародних проєктах та дуальна освіта.

Закон України «Про енергетичну ефективність» (№ 1818-ІХ від 21.10.2021) уточнив низку термінів: «економія енергії», «енергетична ефективність», «енергетичний аудит», «енергія», «енергоефективні заходи». Зокрема:

– енергетична ефективність – кількісне співвідношення між роботою, послугами, товарами або енергією на виході та витраченою енергією на вході.

Таким чином, енергоефективність – ефективне (розсудливе, доцільне) використання енергетичних запасів; застосування меншої кількості енергії для підтримання того ж рівня енергетичного забезпечення об’єктів або технологічних процесів на виробництві. Ця галузь знань перебуває на стику інженерії, економіки, юриспруденції і соціології, що враховано при розробці освітніх програм для студентів-енергоменеджерів.

У 2022 р. навчання за напрямком «Енергоменеджмент» здійснюється:

– за спеціальністю 141 «Електроенергетика, елкектротехніка, та електромеханіка» для бакалаврів – за 18 освітніми програмами, для магістрів – за 17 освітніми програмами;

– за спеціальністю 144 «Теплоенергетика» для бакалаврів – за 10 освітніми програмами, для магістрів – за 9 освітніми програмами.

На 2022/2023 навчальний рік на кафедрі електропостачання НН ІЕЕ здійснено набір на освітньо-професійну програму «Енергетичний менеджмент та енергоефективні технології». Наведемо коротко її характеристику.

БАКАЛАВР

Особливістю освітньої програми є фокус на підготовку фахівців з енергоефективності, зокрема енергоаудиторів та енергоменджерів, спроможних реалізувати заходи з підвищення енергетичної ефективності з урахуванням сучасних технологій та матеріалів.

Метою освітньої програми є організація та забезпечення якісної підготовки фахівців, здатних до розробки та впровадження енергоефективного обладнання та технологій, кваліфікованого проведення енергетичних аудитів у виробничій, комерційній і комунально-побутовій сфері, а також моніторингу та контролю показників енергетичної ефективності, керування енергопотоками локальних енергоефективних систем розосередженої генерації та нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії.

На кафедрі наші здобувачі мають можливість отримати сертифікати Університету під час навчання за сертифікатними програмами:

• «Енергозбереження та енергоменеджмент на об’єктах бюджетної та муніципальної сфери»
• «Енергозбереження та енергоменеджмент на об’єктах промислової інфраструктури»

МАГІСТР

Основний фокус освітньої програми є отримання поглиблених теоретичних та практичних знань, умінь та компетентностей щодо принципів системного впровадження енергоефективної техніки та технології, побудови та функціонування систем енергетичного менеджменту та енергосервісу. Метою освітньої програми є підготовка фахівців, здатних вирішувати складні задачі, у т.ч. проводити енергетичні аудити, приймати участь у бізнес-процесах енергокомпаній на локальних ринках, розробляти та впроваджувати енергоефективні проєкти в процесах виробництва, розподілу, перетворення та використання енергетичних ресурсів; здійснювати керування енергоспоживанням в умовах сталого інноваційного науково-технічного розвитку через взаємодію з роботодавцями та іншими стейкхолдерами.

Освітня програма направлена на здобуття вмінь, навичок та компетенцій у сфері: проведення енергетичного аудиту; побудови систем енергетичного менеджменту згідно з вимогами стандартів ЄС; формування та запровадження програм керування попитом на електричну енергію, реалізація енергосервісних послуг, ЕСКО-контрактів; сертифікації енергетичної ефективності будівель; обліку та керування енергоспоживанням; техніко-економічної оцінки проектів.

На кафедрі наші здобувачі мають можливість отримати сертифікат Університету під час навчання за сертифікатною програмою:

«Енергоаудит та сертифікація енергетичної ефективності»

У даний час велика увага в сфері енергетики приділяється підвищенню енергетичної ефективності будівель. Введено в дію нові закони: «Про енергетичну ефективність будівель» (№2118-VIII від 3.08.2022), «Про Фонд енергоефективності» (№2095-VIII),  «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель» (№2392-IX від 09.07.2022), «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» ( 327-VIII від 01.01.2022) та ін. підзаконні акти, що регламентують питання підвищення енергоефективності в будівельному фонду. Сучасний ринок енергоефективних послуг потребує значної кількості підготовлених спеціалістів у сфері енергоаудиту, енергоменеджменту, управління енергоспоживанням, тому якісна підготовка фахівців є надзвичайно актуальним завданням для України.

Освітній процес у сфері енергозбереження, енергоефективності та енергоменеджменту здійснюється згідно положень Закону України «Про енергоефективність», а також перспективних напрямків, виділених Держенергоефективністю (в рамках «Крос-секторальний підхід для сталого розвитку України»), у першу чергу: енергетичний менеджмент та енергоаудит, підтримка енергоефективності в домогосподарствах, енергосервісні контракти, енергоефективність в District Heating, техрегламенти з енергетичного маркування та екодизайну, енергетична сертифікація будівель, фінансові інструменти, біоенергетика, верифікація палива, енергетичні спільноти (кооперативи).

17 вересня 2021 року, відбулося укладання Меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво між Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України та Міністерством освіти і науки України. Співпраця у сфері енергоефективності з Держенергоефективності відкриває для закладів освіти нові можливості, що сприятимуть покращенню якості освітнього процесу.

Міжнародна академічна мобільність студентів та дуальна освіта:

– отримання подвійних дипломів для здобувачів магістерського ступеню одразу двох університетів – КПІ ім. Ігоря Сікорського та Варшавського технологічного університету (Politechnika Warszawska), а також з одним із ВНЗ Німеччини;

– навчання та стажування за кордоном за програмою мобільності (ЕРАЗМУС+) у партнерських ВНЗ Німеччини, Норвегії, Люксембургу, Франції, Польщі та інших країнах з можливістю отримання стипендії;

 – дуальна освіта з бакалаврської і магістерської підготовки фахівців з ПрАТ “ДТЕК Київські регіональні електромережі”. Термін підготовки – 1 навчальний рік.

Таким чином, наш Навчально-науковий інститут енергозбереження та енергоменеджменту до ювілею – 25 років започаткування в Україні в НН ІЕЕ нової спеціальності «Енергоменеджмент» – підійшов з вагомими здобутками. І на сьогодні ми можемо упевнено констатувати, що важлива і почесна місія, покладена на ІЕЕ, повністю виконана. Більше того, ми продовжуємо й надалі займати лідерські позиції в Україні (і не тільки) у здійсненні освітнього процесу у сфері енергозбереження та  енергоефективності.

Списки зарахованих з 03 жовтня 2022 до магістратури за державним замовленням

Денна форма здобуття освіти

Освітньо-професійна програма підготовки:

• 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка – Енергетичний менеджмент та енергоефективні технології
• 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка – Інжиніринг інтелектуальних електротехнічних та мехатронних комплексів
• 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка – Системи забезпечення споживачів електричною енергією
• 184 Гірництво – Геоінженерія

Освітньо-наукова програма підготовки

• 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка – Енергетичний менеджмент, електропостачання та інжиніринг електротехнічних комплексів

Заочна форма здобуття освіти

Освітньо-професійна програма підготовки:

• 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка – Енергетичний менеджмент та енергоефективні технології
• 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка – Інжиніринг інтелектуальних електротехнічних та мехатронних комплексів
• 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка – Системи забезпечення споживачів електричною енергією
• 184 Гірництво – Геоінженерія

В Україні студенти-контрактники можуть повернути частину суми з оплати за навчання в університетах та коледжах. Йдеться про податкову знижку, що передбачено законом, а оформити відшкодування можуть студенти, які паралельно працюють – офіційно працевлаштовані.
Детальніше за посиланням https://www.rbc.ua/rus/styler/ukrayinski-studenti-mozhut-povernuti-groshi-1663974168.html

Міжнародне аналітичне агентство в галузі вищої освіти QS Quacquarelli Symonds оприлюднило рейтинг найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників QS 2022 року – QS Graduate Employability Rankings 2022 – незалежний перелік найкращих навчальних закладів світу для студентів, орієнтованих на кар’єрні досягнення.

До рейтингу увійшли Київський національний університет імені Тараса Шевченка, який посів позицію в діапазоні 301-500, та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», який вперше увійшов до рейтингу, дебютувавши в діапазоні 501+.
Детальніше на сайті МОН України https://mon.gov.ua/ua/news/dva-ukrayinski-universiteti-potrapili-do-rejtingu-najkrashih-za-mozhlivostyami-pracevlashtuvannya-vipusknikiv?fbclid=IwAR1HY6BVU4ARo7i7k1RUGS1Gjt6k34S9oUo9qR1EbYnmd4WfA7zZfyZi1Lo

Протягом останніх двох тижнів швидко збільшується кількість енергоблоків теплових електростанцій (ТЕС), які знаходяться в аварійних ремонтах. Як повідомляє пресслужба НЕК «Укренерго», це співпало із сезонним збільшенням споживання електроенергії в Україні. «Подібна тенденція спостерігалася і під час попереднього опалювального сезону. Однак зараз сукупна потужність енергоблоків ТЕС, що знаходяться в аварійному ремонті, щодня вдвічі і більше перевищує показник аналогічного періоду 2021 року», – наголошується у повідомленні.

В «Укренерго» зауважують, що така ситуація може свідчити про те, що не на всіх енергоблоках теплових електростанцій вчасно проведено планові ремонти під час підготовки до опалювального сезону. Водночас кількість енергоблоків, що раніше не працювали через відсутність палива, наразі зменшилася.

З огляду на це «Укренерго наголошує, що для успішного проходження опалювального сезону 2022-2023 років генеруючи компанії мають забезпечувати безперебійну роботу теплової генерації. «Тому наразі треба зробити все необхідне для завершення підготовки енергоблоків до зими та надійної роботи енергосистеми у цей період. Неналежне виконання цих заходів ставить під загрозу надійність енергопостачання українських споживачів та стабільність експорту електроенергії з України», – зазначається у повідомленні.

Водночас в «Укренерго» запевняють, що незважаючи на відсутність виробництва електроенергії на Запорізькій АЕС, наразі власна генерація покриває всі потреби українських споживачів, а також забезпечує експорт електроенергії до Європи. Зазначимо, що після початку повномасштабного російського вторгнення «Укренерго» припинило публікувати оперативні дані про роботу енергоблоків електростанцій.

Влада Німеччини планує націоналізацію компанії Sefe – колишньої дочірньої структури «Газпрому». За даними німецького видання Der Spiegel, компанія, яка вже перебуває у довірчому управлінні німецького уряду, остаточно перейде у власність держави, передає Інтерфакс-Україна.

За словами джерел видання, такі плани пов’язані із ситуацією навколо газової компанії зі штаб-квартирою в Лейпцигу VNG (Verbundnetz Gas Agbo), яка на початку вересня подала заявку на державну допомогу. VNG до цього уклала великий контракт на постачання російського газу через Sefe – до перебоїв із постачанням газу.

Der Spiegel зазначає, що націоналізація Sefe стане кроком на користь безпеки ФРН, і тому не передбачатиме компенсацій з боку німецької влади російській стороні. Водночас, націоналізація відкриє шлях до додаткової допомоги компанії з боку держави. Як повідомлялося, уряд Німеччини планує надати 8 мільярдів євро допомоги компанії Uniper SE, яка постраждала через обмеження постачання газу російським «Газпромом», після чого контрольний пакет акцій компанії перейде у власність держави.

Раніше повідомлялося, що уряд Німеччини придбає 30% частку в Uniper SE і надасть додаткову допомогу енергокомпанії, яка серйозно постраждала внаслідок скорочення постачання російського газу до Німеччини. У червні повідомлялося, що німецькі енергетичні компанії RWE і Uniper заявили, що сплатили за російський газ у євро через російський банк «Газпромбанк».

Цільова група британського уряду шукає в США експортерів скрапленого природного газу (СПГ) для укладення 20-річних контрактів на постачання палива до Великобританії. Про це повідомляє агентство Bloomberg із посиланнями на інформовані джерела, передає enkorr.

Як зазначає агентство, Британія «намагається зафіксувати довгострокові ставки СПГ американськими виробниками напередодні зимової енергетичної кризи, яка погіршує економіку країни».

Bloomberg пише, що на відміну від таких країн, як Німеччина, Великобританія не залежить від російського газу. Проте її спроби забезпечити себе американським СПГ здійснюються в умовах, коли інші європейські країни також прагнуть зробити запаси газу напередодні найхолодніших місяців і диверсифікувати свої джерела постачання пального в довготривалій перспективі. У зв’язку з цим Британія «не застрахована від зовнішнього загальноєвропейського дефіциту постачань».

«Очевидно, що уряд Трасс (прем’єр-міністр Британії Ліз Трасс, – ред.) займається цим питанням на найвищому офіційному рівні, щоб забезпечити довгострокові постачання за доступними цінами, як і німці», – цитує Bloomberg президента американського LNG Allies Фреда Хатчісона.

Він підкреслив: «Іншим європейським країнам краще діяти досить швидко. Те, що залишилося в Сполучених Штатах, майже розпродано». Раніше повідомлялося, що Велика Британія почала імпортувати скраплений природний газ із Австралії на тлі енергетичної кризи в Європі.

НЕК «Укренерго» упродовж цього року залучило близько 200 млн євро зовнішнього фінансування та реструктуризувало свої зобов’язання по залучених раніше кредитах на 5 млрд грн. Про це повідомив голова правління компанії Володимир Кудрицький під час круглого столу «Українські держпідприємства під час війни», передає Укрінформ. «Близько 5 млрд грн за цей рік ми реструктуризували тіла кредитів та відсотків, також близько 200 млн євро ми залучили зовнішнього фінансування. Цей ресурс іде зараз на покриття наших ринкових функцій», – сказав він.

За його словами, наразі на ринку електроенергії спостерігається дефіцит вільних коштів, зокрема, через зменшення споживання на 30% після 24 лютого. Реструктуризація кредитів та залучення нового фінансування дозволяє Укренерго виконувати такі функції, як закупівля резервів, оплата допоміжних послуг, формування стратегічного запасу вугілля, тощо, додав Кудрицький.

Як повідомлялося, у серпні НЕК «Укренерго», Мінфін та ЄБРР підписали угоду, у межах якої українська компанія отримає кредит в обсязі 97 млн євро на підтримку стійкості роботи.

ПрАТ «НЕК «Укренерго» ініціює підвищення тарифу на передачу електроенергії на 2023 рік на 84% – до 636,17 грн за МВт-год, а тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління – на 234%, до 207,63 грн за МВт-год. Про це йдеться у підготованому «Укренерго» обґрунтуванні необхідності внесення змін до структури обох тарифів на 2023 рік, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Згідно з документом, основними причинами необхідності підвищення тарифу на передачу електроенергії наступного року є зміна вартості водопостачання та водовідведення, збільшення фізичного обсягу робіт у зв’язку із збройною агресією РФ та вартості цих робіт, зростання витрат на сировину та матеріали, зростання ціни палива, збільшення витрат на капітальні інвестиції, зростання прогнозних курсів долара та євро до гривні з одночасним збільшенням витрат на виплати виробникам за «зеленим тарифом».

У свою чергу зростання тарифу на послуги з диспетчерського управління зумовлене, зокрема, збільшенням витрат на третинне регулювання, зростанням курсу долара та євро до гривні, збільшенням аварійного запасу «Укренерго», зростанням витрат на капітальні інвестиції, збільшенням витрат на послуги адміністратора розрахунків та адміністратора комерційного обліку.

Нагадаємо, 1 грудня минулого року НКРЕКП затвердила тариф НЕК «Укренерго» на передачу електроенергії у 2022 році на рівні 345,64 грн/МВт-год (без ПДВ), що на 17,6% вище за тариф на 2021 рік (293,93 грн/МВт-год).

При цьому оплату 20% обсягу зеленої електроенергії регулятор не врахував у тарифі на передачу, врахувавши ухвалену у 2019 році норму законодавства про те, що 20% вартості зеленої електроенергії мають оплачуватись з держбюджету, хоча ані законом про держбюджет на 2021 рік, ні на 2022 рік таких витрат не передбачено.

У лютому НКРЕКП анонсувала підвищення з 1 квітня тарифу на передачу електроенергії для ПАТ «НЕК «Укренерго» до 417,71 грн/МВт-год, однак через початок повномасштабної війни це рішення не було ухвалено.

Європейська мережа операторів системи передачі електроенергії ENTSO-E 20 вересня збільшила доступну пропускну спроможність для експорту електроенергії між Україною та Європою на 50 МВт у нічні години. Як повідомляє пресслужба НЕК «Укренерго», постачання електроенергії з новими обсягами розпочнеться 23 вересня.

«Тепер українські виробники електроенергії можуть експортувати сумарно 300 МВт до Румунії та Словаччини цілодобово. Під час опалювального сезону у нас буде технічна можливість отримувати таку ж допомогу з європейської енергосистеми, якщо в цьому буде необхідність», – зазначається у повідомленні.

В «Укренерго» додали, що наступне збільшення пропускної спроможності з Румунією, Словаччиною та Угорщиною буде обговорюватиметься в жовтні. Крім того, в кінці року планується відновити роботу ще одного інтерконектора з Польщею. Як повідомлялося, напочатку вересня ENTSO-E збільшило загальний обсяг доступної пропускної спроможності електромереж між енергосистемами України та ЄС в денні та вечірні години до 300 МВт, а в нічні години він залишався на рівні 250 МВт.

На початку червня Оператори систем передачі Континентальної Європи (ENTSO-E) погодили поетапне розширення експорту української електроенергії.

Нагадаємо, з 16 березня 2022 року українська енергосистема працює синхронно з європейською континентальною мережею ENTSO-E і тепер є частиною європейського енергетичного простору.

Внаслідок російської агресії в Україні пошкоджено 7 теплоелектростанцій, ще 4 ТЕЦ зруйновано. Про це міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов повідомив під час засідання Штабу з підготовки до осінньо-зимового періоду 2022/23 років, інформує пресслужба Мінрегіону.

За його словами, станом на 22 вересня внаслідок збройної агресії РФ на території України загалом уражено 349 об’єктів критичної інфраструктури у сфері теплопостачання, а саме: 335 котельні (332 пошкоджено та 13 зруйновано), 11 ТЕЦ (7 пошкоджено і 4 зруйновано) та 3 ТЕС.

Чернишов додав, що державою вже здійснюється фінансування робіт з відновлення Охтирської, Чернігівської ТЕЦ та системи централізованого теплопостачання у Кременчуці.

Як повідомлялося, за даними місцевої влади Чернігова, лише на відновлення Чернігівської ТЕЦ потрібно близько 803 млн грн.

При цьому компанія «ТехНова» Анатолія Шкрібляка не ремонтуватиме ТЕЦ, яку вона орендує, натомість вона звернулася до міської ради з заявою про розірвання договору оренди.

НЕК «Укренерго», Мінфін та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписали угоду, яка дозволить спрямувати кредитні кошти на суму 97,15 млн євро на підтримку стійкості оператора системи передачі електроенергії України.

Відповідну угоду про внесення змін до Договору гарантії щодо Проекту модернізації мережі електропередачі підписали міністр фінансів України Сергій Марченко та президент ЄБРР Оділь Рено-Бассо, повідомляє пресслужба Мінфіну.

Водночас голова НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький підписав угоду про внесення змін до Кредитної угоди з ЄБРР.

Зміни передбачають спрямування 97,15 млн євро під державну гарантію та гарантію однієї з країн «Великої сімки» на підтримку стійкості роботи НЕК «Укренерго».

Кошти надаються в рамках Пакету допомоги ЄБРР у відповідь на війну в Україні шляхом перепрофілювання кредиту ЄБРР в рамках Проекту модернізації мережі електропередачі.

Як уточнили у пресслужбі «Укренерго», ці кошти мають піти на заходи з балансування енергосистеми, і в тому числі на розрахунки з виробниками з відновлюваних джерел.

Як повідомлялося, наприкінці червня «Укренерго» отримало від ЄБРР перші 50 млн євро, перенаправлених у рамках кредитних угод на підвищення ліквідності.

Від ЄБРР та Європейського інвестиційного банку очікується ще майже 170 млн євро за ідентичним механізмом – узгодження зміни цільового використання коштів у рамках вже діючих кредитних угод і в межах кредитних ліній.