НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ

Збитки НАК “Нафтогаз України” внаслідок ворожих обстрілів та пошкодженої інфраструктури досягли $1 млрд. Про це повідомив очільник компанії Олексій Чернишов, передає NV.

«Якщо говорити про гроші, то ми маємо збитків на понад $1 млрд через пошкоджену чи зруйновану інфраструктуру. Одне з найбільших руйнувань – Шебелинський НПЗ, знищений резервуарний парк», – сказав він в інтерв’ю виданню.

За його, словами, усі ці пошкодження розташовані переважно на Харківщині, яка потерпає від обстрілів з початку повномасштабної війни. Чернишов також повідомив, що «Нафтогаз» закінчив 2022 рік зі збитками, але у 2023 році може отримати прибуток. «Який саме прибуток має бути, я оголошу згодом, коли вирішиться питання про дефолт і реструктуризацію боргу», – уточнив він.

Раніше Чернишов повідомляв, що атаки Росії на Україну пошкодили 350 об’єктів з видобутку природного газу в країні.

Рада ЄС продовжила запроваджені через війну в Україні санкції проти РФ до 24 лютого наступного року. Відповідне рішення опублікували в Офіційному журналі Євросоюзу.

«Союз не визнає і продовжує засуджувати незаконну анексію українських територій Російською Федерацією як порушення міжнародного права. Зважаючи на триваючі незаконні дії Російської Федерації проти України, обмежувальні заходи мають бути продовжені до 24 лютого 2024 року», – йдеться у документі.

Рішення набуде чинності 22 лютого і стосується санкцій, які були запроваджені 23 лютого 2022 року «у відповідь на незаконне визнання, окупацію або анексію РФ деяких районів України, що не контролюються урядом».

6 жовтня 2022 року ці санкції було розширено у відповідь на визнання Росією окупованих районів Донецької, Херсонської, Запорізької та Луганської областей України та введення російських збройних сил у ці райони.

Заявка російського «Газпрому» на транзит газу через Україну оновила максимум з початку січня 2023 року – до понад 40 млн кубометрів. Про це свідчать дані «Оператора ГТС України», передає Інтерфакс-Україна.

Так, ОГТС повідомив, що прийняв від «Газпрому» заявку на транзит на вівторок обсягом 40,3 млн кубометрів. Показник у понеділок був 39,2 млн кубометрів.

Потужності заявлені лише по одній із двох точок входу до ГТС країни – газовимірювальній станції «Суджа». Коридором через ГВС «Сохранівка» заявки не прийнято.

Поточний рівень резервів газу у Європі скоротився до 63,95% – це на 21 відсотковий пункт вище за середній показник на ті ж дати за останні п’ять років.

За газову добу 19 лютого запаси скоротилися приблизно на 0,12 відсоткового пункту. Це мінімальний показник із новорічних канікул. Наприкінці минулого тижня регіон накрила чергова хвиля потепління, крім того у вихідні попит на газ традиційно знижується.

Тепла погода у жовтні, листопаді та січні, а також заходи економії призвели до того, що на даний момент рівень резервів у європейських ПСГ є максимальним за всю історію спостережень.

Як повідомлялося, у січні «Газпром» поступово зменшував транзит газу через Україну. На початку року обсяг прокачування газу через Україну становив 43,3 млн кубометрів на добу.

Вже тоді обсяги транзиту російського газу були втричі меншими від заброньованої російським «Газпромом» гарантованої потужності в обсязі 109,6 млн кубометрів на добу. Довгостроковий контракт, укладений на 2020-2024 роки на умовах «качай або плати» передбачає, що Росія повинна оплачувати весь заброньований обсяг – у 2023 році це 40 млрд кубометрів.

Нагадаємо, за підсумками 2022 року транзит російського газу через Україну впав до історичного мінімуму – близько 20 мільярдів кубометрів. Наразі постачання російського газу до Європи здійснюється лише українським маршрутом та «Турецьким потоком».

Україна в січні 2023 року знизила імпорт вугілля кам’яного та антрациту в 48,1 раза (на 1,81 млн тонн) порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 38,32 тис. тонн.

За даними Державної митної служби, вугілля імпортоване на $13,61 млн, що у 31,3 раза менше, ніж у січні 2022 року ($426,31 млн), пише Інтерфакс-Україна.

Із Австралії надійшло вугілля на $7,92 млн (58,21%), Польщі – на $5,63 млн (41,36%), ПАР – на $0,06 млн (0,43%). Експорт Україною вугілля за січень 2023 року становив 51,45 тис. тонн на $15,15 млн, у тому числі в Словаччину – на $10,09 млн, Польщу – на $2,04 млн, Австрію – на $1,99 млн, інші країни – на $1,03 млн.

Як повідомлялося, Україна у 2022 році скоротила імпорт вугілля кам’яного та антрациту у 4,2 рази (на 14,93 млн тонн) порівняно з 2021 роком – до 4,63 млн тонн.

У листопаді 2022 року Кабінет міністрів України вніс товарну вугільну продукцію (включно з «рядовим» вугіллям) всіх марок до переліку видів продуктів, торгівля якими здійснюється виключно на товарних біржах.

«Укргазвидобування» розпочало проведення 3D сейсморозвідувальних робіт на заході України. «Продовжуємо працювати над збільшенням власного видобутку газу. Для цього «Укргазвидобування» розпочинає 3D сейсморозвідувальні дослідження на заході України», – повідомив голова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов.

За його словами, фахівці разом із залученими компаніями дослідять територію площею понад 1,5 тис. квадратних кілометрів. Це дозволить отримати детальні геологічні моделі покладів вуглеводнів, розташованих на глибинах до 5 кілометрів.

«Заплановані дослідження – наймасштабніші за цією технологією, які проводилися в Україні. Важливо, що вони проводяться сьогодні, навіть під час війни», – зазначив Чернишов.

Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» після запуску онлайн-магазину планує відкриття мережі центрів обслуговування клієнтів по всій Україні, де продаватиме газове обладнання. Про це розповів директор ГПК «Нафтогаз України» Сергій Бєляєв, пише українська редакція Forbes.

За його словами, перші три клієнтські центри планується відкрити у Києві у першому півріччі, зараз компанія шукає для них приміщення.

Бєляєв уточнив, що загалом «Нафтогаз» хоче відкрити десятки клієнтських просторів у всіх обласних центрах.

Для запуску центрів обслуговування клієнтів «Нафтогаз» планує розширити штат. У кожному магазині буде працювати принаймні дві людини.

У клієнтських просторах площею до 200 кв. м «Нафтогаз» планує продавати котли, газові колонки, газові плити, пропонувати послуги зі встановлення і обслуговування обладнання. Асортимент товарів частково буде таким, як в онлайн-магазині.

Бєляєв уточнив, що запуск сайту для продажу цієї продукції обійшовся держкомпанії у $10 000, а відкриття одного клієнтського центру обійдеться в рази дорожче.

Водночас він відмовився назвати суму інвестицій у мережу магазинів, спрогнозувавши, що строк їх окупності становитиме до чотирьох років.

Нагадаємо, газопостачальна компанія «Нафтогаз України» входить до групи «Нафтогаз». Наприкінці 2021 року компанія постачала газ 1,8 млн клієнтів, рік потому, після передачі їй у червні минулого року клієнтів більшості регіональних газопостачальних компаній – близько 25 млн осіб або близько 98% побутових споживачів газу в країні.

«Нафтогаз» має центри обслуговування у кількох регіонах України, свідчать дані на сайті компанії.

У січні компанія запустила власний онлайн-магазин із продажу техніки та приладів. Розробка сайту коштувала трохи більше $10 000, каже Бєляєв. За його даними, за місяць роботи сайт онлайн-магазину відвідали понад 200 000 користувачів. «Перші замовлення були оформлені вже за декілька годин після запуску», – додає Бєляєв. За місяць магазин продав товарів на суму, що набагато перевищує сотні тисяч гривень, каже він.

Державний секретар США Ентоні Блінкен розпорядився виділити 10 мільйонів доларів
допомоги Україні для відновлення енергетичної системи, що потерпає від обстрілів Росії.

Міністр енергетики України Герман Галущенко передав для потреб енергетиків
Харківщини черговий вантаж обладнання вагою понад 15 тонн. Загалом за координації
Міненерго енергетикам Харківщини було передано понад 162 тонни обладнання, яке
надали міжнародні партнери. Гуманітарний вантаж, який був переданий енергетикам
Харківщини, включає генератори, трансформатори, опорні ізолятори та інше
устаткування.

Представники наукової групи “Хіммотологічна надійність та енергоощадні технологій в енергетиці та транспорті” 9 лютого 2023 р. мали цікаву конструктивну зустріч з командою Енергетичної Асоціаціїї “Українська воднева рада” – https://hydrogen.ua/…/1656-zustrich-komandi-ea…. Основний фокус ділової розмови – просвітництво та упровадження еколоічно чистих енергоощадних технологій в енергетиці та транспорті у контекстрі декарбонізації суспільства згідно завдань Стратегії сталого розвитку. Домовилися об’єднати зусилля щодо просвітницької діяльності та інноваційних технологій у даній сфері на базі сертифікатної програми – https://aemk.kpi.ua/c%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1…/, започаткованої у 2021 р., а також у проведенні та спільній участі у конференціях різного рівня (зокрема, – https://hydrogen.ua/…/1654-mizhnarodna-konferentsiya…).

У столичному метрополітені, загалом на 18-ти станціях, у період повітряної тривоги додатково розміщуються модульні лавки. Як повідомляє пресслужба Київміськадміністрації, проєкт – пілотний, реалізується за підтримки латвійської сторони.

«На одному такому сидінні може розміститися до чотирьох людей. Крім того, у випадку тривалої повітряної тривоги або ж роботи підземних станцій винятково в режимі укриття модульні лави трансформуються в ліжка. Також перевагою конструкції є компактний розмір у розібраному вигляді, легкість у зборі та помірна вага», – йдеться в повідомленні.

Додаткові сидіння виділили для станцій «Академмістечко», «Шулявська», «Політехнічний інститут», «Вокзальна», «Університет», «Театральна», «Хрещатик», «Голосіївська», «Деміївська», «Палац «Україна», «Олімпійська», «Площа Льва Толстого», «Тараса Шевченка», «Сирець», «Лук’янівська», «Кловська», «Дружби народів», «Позняки», «Харківська».

«Проєкт реалізовано за підтримки Посольства України в Латвійській Республіці, LITUA kartu, Latvijas Finieris, Конфедерації українців Латвії «Віче», – йдеться в повідомленні.

Під час повітряної тривоги рух поїздів наземними ділянками столичного метро призупиняється, а підземні станції працюють як укриття цілодобово. Прохід на станцію в комендантську годину (з 23:00 до 05:00) під час повітряної тривоги здійснюється при наявності документу-посвідчення особи, безпосередньо прохід на станції для укриття забезпечують правоохоронці.

Ситуація у енергосистемі України в останні дні покращилася, що дозволяє не обмежувати споживання електроенергії, проте певні технічні обмеження зберігаються. Про це голова НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький заявив у ефірі національного талемарафону, повідомляє пресслужба компанії.

«Сьогодні «Укренерго» не доводило ліміти споживання до областей, виходячи з того, що в енергосистемі загалом немає дефіциту потужності. Але у нас є деякі регіони, в яких розбиті мережі і просто неможливо доставити 100% електроенергії, яка необхідна споживачам у цих місцях. Тому паралельно займаємося відновленням мереж, щоб ці вузькі місця усунути», – розповів Кудрицький.

Він наголосив, що відновлення енергомереж відбувається швидше, ніж очікувалося. «Відновлення іде рекордними темпами, яких ніхто не очікував до початку цієї кампанії. Ми у декілька разів швидше виконуємо ці роботи, ніж раніше. Тому просто потрібен час, щоб усі вузькі місця у мережі усунути. Думаю, що навіть ті обмеження, які в деяких регіонах все ще можуть бути – це, наприклад, Одеса чи Київ – вони не носять катастрофічного характеру. Сподіваюся, найближчим часом нам вдасться позбавитись і їх», – додав голова «Укренерго».

Як повідомлялося, відсутність дефіциту потужності у енергосистемі в «Укренерго» пояснювали тим, що після ремонтів у роботу включили додаткові енергоблоки на декількох теплових електростанціях.

Водночас через повінь інтенсивно працюють гідроелектростанції. При цьому, збільшення світлового дня та ясна погода сприяють генерації з відновлюваних джерел енергії. Також триває імпорт електроенергії зі Словаччини.

Російські окупанти частково зруйнували шлюзи Каховської ГЕС, внаслідок чого Україна щодня втрачає тисячі кубометрів води і може зіткнутися з її дефіцитом. Про це прем’єр-міністр Денис Шмигаль написав у Telegram.

«Після 14 ракетних атак на українську енергосистему росіяни тепер намагаються позбавити українців доступу до водопостачання. Після часткового руйнування та зумисного відкриття росіянами шлюзів Каховської ГЕС ми щодня втрачаємо тисячі кубометрів води. Через що частина населених пунктів, яка отримує воду саме з Дніпра, може залишитися без доступу до питної води», – наголосив Шмигаль.

Він нагадав, що зниження рівня води у Каховському водосховищі може призвести до неналежного функціонування систем охолодження Запорізької АЕС.

«Тому цивілізований світ не повинен мовчати. Україна закликає всіма доступними засобами тиснути на росію, аби вона закрила шлюзи та відновила гідротехнічні споруди на Каховській ГЕС. Або ж дозволила це зробити українським фахівцям», – додав Шмигаль.

Як повідомлялося, Каховська ГЕС із перших днів великої війни окупована російськими військами.

Влітку минулого року керівник «Укргідроенерго» Ігор Сирота заявляв, що станція працювала трьома агрегатами з шести, однак до неї неможливо доставити запчастини, щоб проводити ремонти.

В уряді підтримали створення мінімального запасу нафти та палива.

Кабмін на засіданні у вівторок схвалив проект закону, яким пропонується створити в Україні мінімальний запас нафти та нафтопродуктів.

Про це йдеться у повідомленні Міненерго.

«Кабінет Міністрів України схвалив розроблений Міністерством енергетики проєкт Закону України Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів», — йдеться у повідомленні відомства.

Таким чином, в уряді планують підвищити рівень енергобезпеки шляхом забезпечення безперервного постачання нафти та нафтопродуктів на внутрішній ринок України у разі виникнення кризової ситуації на ринку нафти та нафтопродуктів.

За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, у разі настання кризової ситуації в резервах будуть запаси, які в обсягах становитимуть щонайменше 61 день внутрішнього споживання.

Як зазначив глава Кабміну, законопроект передбачає чітку взаємодію між державою та бізнесом, визначення питання зберігання, безпеки, моніторингу та репортингу.

Національна комісія, яка здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, проведе позапланові виїзні перевірки ще шести операторів системи передачі (ОСР, обленерго) щодо дотримання графіків відключень електроенергії.

«Перевірки стосуються перерв у електропостачанні, дискримінації при розподілі електроенергії», – сказав на засіданні регулятора директор департаменту ліцензійного контролю НКРЕКП Ярослав Зеленюк, пише Інтерфакс-Україна.

Цього разу під перевірки потрапили ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», ПрАТ «Львівобленерго», АТ «Полтаваобленерго», АТ «Хмельницькобленерго» та АТ «Чернівціобленерго».

Таким чином, НКРЕКП починаючи з кінця 2022 року вже ухвалила рішення про перевірки обленерго щодо скарг споживачів на дискримінаційні відключення та не інформування про терміни відключень на дев’яти засіданнях.

З урахуванням рішення комісії від 14 лютого під перевірки потрапили по сім разів ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» та ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», п’ять – АТ «ДТЕК Одеські електромережі», АТ «Полтаваобленерго» та АТ «Хмельницькобленерго», чотири – ПрАТ «Закарпаттяобленерго», АТ «Вінницяобленерго», АТ «Чернівціобленерго» та ПрАТ «Волиньобленерго», тричі – ВАТ «Тернопільобленерго», та ПрАТ «Львівобленерго», двічі – ПАТ «Черкасиобленерго», і по одному разу – АТ «Прикарпаттяобленерго», «Чернігівобленерго».

Загалом комісія перевіряє більше половини обленерго – 14 операторів.