Автор: Vadim

Дорогі громадяни!

Рівно 105 років тому саме тут, на Софійській площі у Києві, були проголошені такі рядки: «Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України».

Це слова з Акта злуки, який об’єднав українські землі по обидва береги Дніпра в єдину державу. І з цієї нагоди сьогодні ми відзначаємо День Соборності України.

Щороку 22 січня ми завжди згадували про два ключові уроки тих часів, два дороговкази для всіх поколінь української нації: щоб здобути власну державність, треба боротися, щоб її вберегти, потрібно єднатись.

І настав день, коли всім нам випало довести: ці обидва уроки засвоєно. Всі українці знають цей день. Згадуючи його, можна не називати рік, достатньо числа й місяця. Це 24 лютого.

Коли ми показали, що соборність і самостійність України для нас справжні, а не декларативні цінності. І ми не віддали свою державу, а з першого дня війни довели: відсіч повномасштабній агресії ворога дає повномасштабна єдність народу. Не символічно, не епізодично, не на словах, а на фронтах – на всіх напрямках бойових дій проти неволі. В усіх формах битви за збереження України. Соборної, самостійної, сильної.

Віддаючи їй належне, починаючи з 1990 року, українці створювали живі ланцюги єдності. Української єдності, що простягається із заходу на схід. 24 лютого українці знову взялися за руки. Обравши знову не окови рабства, а ланцюг єдності. Різниця лише в тому, що він набув нової форми. Коли для кожного українця не стало понять «мій» чи «не мій» регіон, бо кожен куточок України, кожне місто й село стали рідними. Коли ми стали рідними одне одному. Коли українці з Києва, Харкова, Львова, Одеси, Дніпра б’ються за українців на Донбасі й у Криму, на півдні й півночі. Коли українці із Закарпаття, Буковини й Галичини відчиняють двері своїх домівок і дають прихисток українцям із Маріуполя, Херсона, Запоріжжя. Українці й українки, які воюють. Українці й українки, які працюють. Українці й українки, які допомагають. Українські матері й українські діти, які, втративши домівки, перебувають за кордоном і роблять свій внесок у спільний спротив, збирають і передають те, що необхідно тут. Коли українці з кожного регіону працюють для захисту кожного регіону.

І для звільнення кожного куточка, що тимчасово окупований. Коли українці, що зараз там нас чекають і чують, продовжують бути українцями, продовжують спротив. І разом ми обов’язково змусимо Росію піти. І слова Акта злуки про об’єднання відірваних одна від одної частин України знову прозвучать. Стануть реальністю. Бо сьогодні кожен українець б’ється за кожного українця, доводячи: коли всі українці тримаються за руки, вони не піднімуть їх догори, аби здатися.

Боремось усі. І сьогодні це стосується не тільки обох берегів Дніпра. Сьогодні соборність українців охоплює обидві півкулі Землі, у кожному куточку якої 24 лютого пролунало: я – українець. I’m Ukrainian. Пролунало на всіх континентах, де живуть наші люди. Ті, хто з початком повномасштабної війни, незалежно від місця проживання, народження, паспорта, ствердно сказали: «Я – українець». Довели справами. Наша багатомільйонна діаспора, наші лобісти інтересів України в усьому світі. Хто збирає, знаходить, пакує та передає все, що потрібно для перемоги. Всі, хто не забув власного коріння та не дає світу забути про Україну. Всі, у чиїх жилах тече українська кров і в чиїх грудях б’ється вільне серце. Українці за походженням, які давно довели, що є українцями за духом. І після багатьох років очікування вони нарешті мають стати українцями й за паспортом. На законодавчому рівні. Сьогодні я вношу у Верховну Раду України ключовий законопроєкт, який дасть змогу ухвалити комплексні зміни до законодавства та запровадити інститут множинного громадянства.

І дасть змогу мати наше громадянство всім етнічним українцям та їхнім нащадкам із різних країн світу. Звісно, окрім громадян країни-агресора.

Всі, хто в періоди різних хвиль еміграції вимушено залишив рідну землю, опинившись у Європі, США, Канаді, країнах Азії, Латинської Америки. Всі, хто допомагає нам попри сотні й тисячі кілометрів від рідної землі.

Іноземні добровольці, які стали на захист України, усі, хто воює за свободу України, як за рідну Батьківщину. І Україна стане для них такою.

Для всіх, хто зможе відчути, що бути в Україні означає бути вдома. Не туристами, а громадянами. Великої, соборної, єдиної України.

За свободу якої ми боремося. Б’ємося за право бути українцями. І відповідне рішення – один з елементів такої свободи, одна з можливостей реалізації такого права. Права бути українцем.

Окрім цього, ми маємо сьогодні робити кроки не лише для зміцнення соборності України й нашого народу, а й дії задля соборності прав і свобод, правди про українців, правди про нас і правди про нашу історію.

Заради цієї мети сьогодні мною підписано указ «Про історично населені українцями території Російської Федерації». Це повернення правди про історичне минуле заради українського майбутнього.

Дорогий народе!

Навесні 2022 року я вперше побачив Бучу після окупації. І вперше одягнув футболку зі словами I’m Ukrainian. Я – українець! І завжди, а особливо тепер, слова «я – українець» мають особливе значення. Сьогодні вони сповнені мужністю, гордістю й незламністю нашого народу. Болем, який відчувають кожен українець і українка, та водночас силою, яка допомагає нам усе пройти. Усе подолати. Усе пережити. Знаючи й пам’ятаючи, що тільки сильні українці можуть стати єдиними. І тільки єдині українці можуть бути сильними.

Українці в усьому світі.

Я – українець! I’m Ukrainian.

З Днем Соборності, дорогий народе!

Слава українцям!

Слава Україні!

Привітання Президента України з Днем Соборності

👉Чому виникає корупція?
👉Що таке доброчесність?
👉Чи дорівнює доброчесність ефективності?
👉Як покроково розбудувати доброчесну організацію?

Про це та інше ви зможете дізнатися на курсу.

Він буде корисним для керівників організацій публічних і приватних сфер, які хочуть знайти шлях до успішної побудови та управління доброчесними організаціями. Саме доброчесні лідери створюють ефективні організації та досягають результатів.

Серед спікерів курсу Голова НАЗК Oleksandr Novikov, заступники Голови НАЗК Iaroslav Liubchenko, Артем Ситник та заступник керівника апарату НАЗК Олександр Стародубцев.

Проходьте курс, щоб дізнатися секрети побудови справжньої доброчесної організації разом з нашими експертами!

🔵Курс доступний за посиланням

🟡Посібник для керівників, щоб допомогти побудувати доброчесні організації. 

З глибоким сумом сповіщаємо, що 31 грудня 2023 року, на 86 році, пішла у вічність  чудова людина, педагог, професор, в недалекому минулому лідер профспілки колективу КПІ, Голова Центрального комітету профспілки працівників освіти і науки України. Заслужений працівник народної освіти України. Відмінник вищої школи, Заслужений працівник профспілок України. Нагороджений високими урядовими нагородами. Все його творче життя тісно зв’язане з ФГЕМА, ГТФ, НН ІЕЕ КПІ ім. Ігоря Сікорського.

 Леонід Семенович Сачков

15.08.1937 – 31.12.2023

Колектив НН ІЕЕ висловлює щирі співчуття сім’ї, рідним та близьким. Прощання з покійним відбудеться в четвер, 4 січня 2024 року, об 11.00 в Палаці культури КПІ

Вітаємо студента НН ІЕЕ, групи ГН-31мп Молодця Сергія зі здобуттям 🥈2 місця в конкурсі пітчингів наукових проєктів “Meet my research” (науковий керівник – к.т.н., ст. викладач кафедри електропостачання Юлія Чернецька) 🌻🌻🌻

Попри другий рік війни Київський політехнічний інститут не зупинявся в наукових досягненнях, відкритті нових можливостей та досягненні пріоритетів. Цьогоріч КПІ виповнилося 125.

КПІ — незмінний лідер технічної освіти в Україні. Це підтверджує першість у численних рейтингах.

Студенти й науковці здобували перемоги, представляли чергові розробки та інновації. КПІ започатковував нові спільні проєкти з європейськими університетами, розширював міжнародну співпрацю. Цього року на території університетського кампусу зʼявився новий парк і скульптури.

Київські політехніки невтомно працюють, наближаючи нашу перемогу!

🎥 Про труднощі й досягнення КПІ у 2023-му — дивіться у відео.

Дорогі колеги, оголошуємо результати освітньо-культурного конкурсу відеопроектів UNIQUE: DISCOVERY MY SPECIALITY серед студентів 3 та 4 курсів.

У заході взяли участь 15 студентів. Студенти проявили творчий підхід та показали свої здібності. То ж маємо наступні результати:

• 1 місце – Хоренко Анастасія (ОЕ-01),
• 2 місце – Світлана Ярощук (ОН-01),
• 3 місце – Марчук Андрій (ДС-01), Івахненко Максим (ДС-01).

Вітаємо переможців!!! Дякуємо всім, хто доєднався да нашого заходу! Усім миру та подальших творчих досягнень!

💡 Інновації відіграють ключову роль для трансформації України зараз та в часи післявоєнної розбудови. Саме вони допоможуть створити стабільну економіку та умови для розвитку освіти, науки, бізнесу. Спільно з Міністерством цифрової трансформації України ми підготували глобальну інноваційну візію. Це стратегія, яка визначить план розвитку інноваційних технологій у нашій країні. Документ презентуємо 14 грудня о 14:00.

Під час презентації обговоримо:

• 🔹 як провідні країни світу працюють з інноваціями;
• 🔹 основні інноваційні тренди в майбутньому;
• 🔹 цілі України 2030, у досягненні яких допоможуть інновації;
• 🔹 основні стовпи, на яких базуватиметься стратегія інновацій України.

📅 Коли: 14 грудня.

📍 Презентація транслюватиметься на Facebook-сторінках Мінцифри та Міністерства освіти і науки України. 

Глобальну інноваційну візію України створено з ініціативи Міністерства цифрової трансформації України у співпраці з Міністерством освіти і науки України, за підтримки Проєкту USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України».

Відкрита лекція на тему «Енергосервісні контракти в Україні – яким чином це працює в ТОВ «ЯСНО-Енергоефективність» від Yasno

🔸 На лекції дізнаєтесь про:

• співпрацю з бюджетними установами;
• співпрацю з промисловими підприємствами;
• критерії інвестицій в енергосервісний контракт, параметри відбору;
• особливості пошуку проєктів для енергосервісу;
• вимоги до спеціалістів для роботи в енергосервісній компанії.

🙍‍♂️ Спікери:

• Євген Тарасюк – директор ТОВ «YASNO ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ»;
• Сергій Свистюк – менеджер Департаменту з управління проектами ТОВ «YASNO ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ».

🕒 Коли: 12.12.2023 о 15:00

📍 Де: Навчальний корпус 22, аудиторія 111 (Лабораторія технологій енергозабезпечення Vaillant)

З Днем Збройних Сил України! Дорогі київські політехніки!

У цей день ми вшановуємо людей, які нині виконують найважливішу місію в нашій країні: захищають нашу землю, забезпечуючи нам можливість жити, працювати, говорити рідною мовою, виховувати дітей. Без їхньої безмежно важкої щохвилинної роботи українці не мали б власної країни, а Київська політехніка не змогла б здійснювати свою діяльність — не проводила б пари й сесії, фестивалі й хакатони, не розробляла б дрони, системи для протезування і розмінування, не брала б участі у міжнародних конкурсах і конференціях.

Ці звитяжні люди — наші відважні й героїчні Збройні Сили України. За останнє десятиріччя українська армія міцніла, ставала професійнішою і стійкішою до викликів. Це по-справжньому народна армія, в якій кожен знає, за що він воює.

Сьогодні у лавах піхоти та артилерії, авіації та сил підтримки, інженерів та розвідників є і викладачі, студенти й співробітники КПІ.

Щороку випускники військових і цивільних підрозділів КПІ доєднуються до лав ЗСУ і застосовують здобуті в університеті знання, зокрема, й від викладачів-ветеранів. Низький уклін нашим захисникам і захисницям.

Найкраще, що ми можемо робити для українського війська, — це дякувати за наше життя словом і ділом. Сумлінно вчитись, ставати висококваліфікованими фахівцями, які зможуть бути вправними, професійними військовими. Створювати розробки для нашої оборони. Донатити на потреби наших захисників і захисниць. Бути надійним, ефективним тилом.

Безмежна шана і вдячність тим, хто стоїть на захисті Батьківщини. Вічна і світла памʼять тим, хто віддав за неї своє життя. Сил і наснаги незламному українському військові.

З Днем Збройних Сил України!

Ректор КПІ ім. Ігоря СікорськогоМихайло Згуровський

Звертаємося до Вас з проханням підримати//надати допомогу нашому студенту – магістру 1 курсу гр. ОС-31мп Барабанову Василю Володимировичу, який добровільно пішов в Національну гвардію і 29.11.2023 року отримав багаточисельні поранення ніг, рук і тулуба, з обмороженнями верхніх і нижніх кінцівок. Богу дякуємо, що Василь живий і отримує необхідну допомогу в лікарні в Дніпрі.

Залишаю номер картки матері: 4149 4991 6894 7982 Барабанова Галина Михайлівна

Дякуємо Вам за будь-яку підтримку.