7 сучасних трендів енергетики

ВідVadim
Відновлювальну енергетику сьогодні почали порівнювати із новим ІТ, враховуючи її швидкі темпи зростання, а також активні інноваційні технологічні розробки.
Сьогодні у загальному енергетичному балансі світу використання відновлювальних джерел енергії сягнуло 1/4, і поступово збільшується. Розповсюдження зеленої енергетики сягає Індії та Мексики, які вже стають світовими лідерами, випереджаючи Європу. А в енергетику починають інвестувати компанії, які за основним видом своєї діяльності далекі від цієї галузі.Які ж 7 основних трендів у сучасній енергетиці? – розповідаємо у цій публікації.
Тренд №1. Найдешевші енергоносії у найближчі 10 років: сонце та вітер
Сьогодні у світі освоєно менше 1% технічно-доступного вітроенергетичного потенціалу та менше 0,2% доступного потенціалу геліоенергетики. Разом з тим, постійно здешевлюються технології генерації та підвищується коефіцієнт корисної дії (ККД) генеруючих потужностей. Наприклад, за останні 5 років вартість вітрових турбін зменшилась на 10-15%, а собівартість будівництва сонячних електростанцій на 15-20%. Нові технології дозволяють постійно зменшувати витрати на зведення генеруючих потужностей. Наприклад, геліобатареї для покрівлі дахів TESLA за собівартістю дешевші за звичайні фотоволтаїчні модулі й значно дешевші за звичайну черепицю, якою покривають дахи.

Якщо порівняти вартість одного зведеного мегавату генеруючих потужностей сонячної або вітрової енергетики, то на даний момент це дорівнює 960-1000 тис. євро, у порівнянні з тепловою генерацією, майже, у 5 разів дорожче, а атомною – на 2 порядки. Звичайно, термін експлуатації геліомодулей (сьогодні, – до 20 років) та вітрогенераторів (до 30-35 років) значно менший за ТЕС або АЕС, але й технології не стоять на місці, постійно збільшуючи термін експлуатації обладнання для зеленої енергетики.

 
Тренд №2. Від децентралізації до промислової генерації
На початкових етапах відновлювальна енергетика слугувала для потреб децентралізованого енергопостачання, зокрема, віддалених житлових будинків або аграрних підприємств. Сьогодні навпаки, – відновлювальні джерела використовують у промислових об’ємах. Так, зелена енергетика займає майже чверть світового енергобалансу, за 10 років збільшивши потужності генерації у 10 разів. На привеликий жаль, українській відновлювальній енергетиці ще далеко від цих показників, але лише у 2017 році вводиться в експлуатацію більше 1 ГВт нових генеруючих потужностей геліо- та вітроенергетики (що пропорційно середній тепловій електростанції на вугіллі).
Сьогодні генерувати електричну енергію як у країнах ЄС, так і в Україні, зокрема, є рентабельним, навіть на дахах власних будинків. При цьому спочатку задовольняються власні потреби у електричній енергетиці, а залишок – продається у мережу за «зеленим» тарифом. Об’єднуючись у кооперативи, наприклад, у Німеччині, власники сонячних електростанцій на дахах здатні конкурувати на ринку електричної енергії із промисловими електростанціями.
Тренд №3. Коли гроші лежать під ногами
Сьогодні в Україні, нарешті, бізнес почав звертати увагу на біомасу (відходи рослинництва, лісництва, тваринництва та харчової промисловості), як джерело електричної та теплової енергії. Нікого, наприклад, вже не здивуєш котлом, в якому для отримання теплової енергії спалюються паливні брикети або пілети.

У використання біомаси приходять нові біотехнології, зокрема, виведення четвертого покоління бактерій, які здатні перетворити на газ відходи птахівництва, які раніше були біологічними відходами, що не підлягали утилізації. Тепер біогазові установки стають надійним енергетичним супутником великих тваринницьких комплексів та підприємств харчової промисловості.Наприклад під Харковом будується біогазовий комплекс нового покоління, що утилізує відходи від птахофабрики, м’ясокомбінату, молокозаводу, пивзаводу та аграрного підприємства із вирощування кукурудзи. А поруч вже діє новий для України тип енергетичної установки, яка збирає біогаз із полігону твердих побутових відходів, виробляючи теплову та електричну енергію.

 
Тренд №4. Експансія нових ринків
Довгий час лідерство у просуванні технологій відновлювальної енергетики тримали країни ЄС, сьогодні ж гілку першості забирають Індія та Мексика. А у Китаї концентрується до 70% світового виробництва фотовольтаїчних елементів для будівництва сонячних електростанцій. На привеликий жаль, у цьому забігу Україна пасе задніх, маючи лише 1,4% використання відновлювальних джерел енергії у загальному енергобалансі країни, але й у нас спостерігаються позитивні тенденції до збільшення темпів зростання генерації у рази.

Крім того, сьогодні сформувалась сотка лідерів – компаній, які хочуть перейти на 100% використання зеленої енергії, при чому зовсім не спеціалізуючись на енергетиці. Тут лідерами є Google та Facebook, виробник засобів зв’язку Apple, торгівельна мережа IKEA, гігант із виробництва дитячих конструкторів LEGO та студія анімаційних фільмів Disney.

 
Тренд №5. Найбільш інноваційний бізнес
Темпи появи StartUPів та просування нових технологій у зеленій енергетиці обігнали світового лідера інновацій – біотехнології. Наприклад Ілон Маск будує у Австралії найбільшу у світі акумуляторну станцію, яка здатна регулювати небаланси енергетичних мереж, що пов’язані із коливанням генерації від відновлювальних джерел енергії та нерівномірним споживанням електричної енергії населенням та промисловістю. Ці розробки пов’язані, в першу чергу, з тим, що електрична енергія – це продукт, який не зберігається, а повинен бути доставлений від виробника до споживача у найкоротший термін.

Світом шириться один із найвідоміших українських StartUp-ів – віконні жалюзі, які виконані із фотовольтаїчних елементів та здатні генерувати електричну енергію. Інший винахід, який знаходить застосування у країнах центральної Азії та Магрибу – дизельні генератори великої потужності, які здатні вмикатися миттєво (за декілька хвилин), зменшуючи вплив так званих «небалансів» на функціонування енергосистеми.

 
Тренд №6. Енергетика, що покращує якість життя
В першу чергу зелена енергетика, на відміну від традиційної (особливо теплової), – низькоемісійна, тобто, суттєво скорочує викиди парникових газів, зокрема, двуокису вуглецю, у атмосферу, тим самим сповільнюючи процеси глобальних змін клімату.З іншого боку, сьогодні сонячні електростанції (навіть до 100 КВт) в Україні відіграють альтернативу розміщенню грошей на депозиті у банку, який після повної окупності об’єкту генерації (від 4,5 до 6 років) та повернення інвестиції, ще до 15 років може давати чистий прибуток із невисокими експлуатаційним витратами.
Тренд №7. Підвищення попиту на ринку праці на фахівців із зеленої енергетики
Динамічне зростання об’ємів генеруючих потужностей, які використовують відновлювальні джерела енергії, потребує все більшої кількості фахівців. В Україні професійних інженерів у галузі відновлювальної енергетики готують лише 4 університети. А фахівців із монтажу, наприклад, сонячних електростанцій не готує жодний заклад професійно-технічної освіти.
На даний момент дефіцит ринку праці на кваліфіковані кадри у галузі відновлювальних джерел енергії вже перевищу пів-тисячі осіб, які, звичайно, заповнюються фахівцями із суміжних галузей знань. Однак, дана модель знижує ефективність роботи співробітників, оскільки вони потребують додаткового навчання, що потребує додаткових ресурсів та часових витрат.Отже сьогодні нова енергетика, що використовує зелені технології, стає однією із найбільш динамічно розвинутих галузей економіки, конкуруючи за темпами росту із IT та біотехнологіями. Слідкуйте за новими трендами зеленої енергетики, щоб не прогавити власний час та можливості.

Схожі записи