Сегмент твердого біопалива у питаннях розвитку національної біоенергетики має розвиватися у чіткій відповідності завданням України у сфері енергетичної безпеки та стратегічному курсу на декарбонізацію

Тверде біопаливо як альтернативу газу, а також усі аспекти його використання обговорили учасники другої дискусії із циклу обговорень «Біоенергетика України», що проходять на майданчику найбільшої в Україні ділової спільноти енергетичних компаній Energy Club в партнерстві з Держенергоефективності.

«З огляду на пріоритетність питань енергетичної безпеки та вимоги декарбонізації актуальним є пошук шляхів заміщення газу. Поряд з різними варіантами потужним напрямом є розвиток сфери виробництва і використання твердого біопалива», – повідомив Голова Держенергоефективності Валерій Безус, відкриваючи дискусію.

Стимулювання розвитку біоенергетики передбачено проєктом Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2030 року, який розроблено Агентством.

«У проєкті плану ми встановили, серед інших показників, індикативну ціль – досягнення 35% енергії з відновлюваних джерел у теплозабезпеченні до 2030 року. Зрозуміло, що левова частина цього показника має бути забезпечена біоенергетикою. Перш за все, найбільша перспектива – саме в сегменті твердого біопалива», – зауважив Голова.

Розвиток напряму використання твердого біопалива потребує усунення певних перешкод. Для їх подолання Держенергоефективності виступило з ініціативою і підготувало низку законопроєктів.

«Ми оперативно розробили законопроєкт, який передбачає можливість розраховувати тариф для виробників теплової енергії з твердого біопалива не тільки на рівні 90% від тарифу на теплову енергію з газу, але й за стандартною процедурою розрахунку економічно обґрунтованого тарифу у разі наявності економічного викривлення. Законопроєкт опрацьовано із Міненерго й узгоджується із ЦОВВ», – повідомив Валерій Безус.

Окрім цього, Держенергоефективності має законодавчі пропозиції щодо створення конкурентного ринку твердого біопалива та встановлення нульової ставки податку за викиди СО₂ для установок на біопаливі, що відповідає практиці ЄС. Про це детально розповіла Олена Ленська – директор департаменту розвитку відновлюваної енергетики Держенергоефективності.

Про важливість твердого біопалива для агропромислового комплексу, наявні бар’єри та готовність сприяти розвитку цього напряму розповіла Олена Дадус, представник Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Підтримує законодавчі ініціативи Держенергоефективності й Георгій Гелетуха – голова правління Біоенергетичної асоціації. Він переконаний, що Україні треба брати приклад з Литви, де працює біржа твердого біопалива, а близько 80% всієї теплової енергії в країні виробляється з біомаси. Експерт детально описав головні бар’єри на шляху розвитку сегмента.

«Використання твердого біопалива може бути одним з рішень, що дозволить гарантувати надійне енергозабезпечення громад», – повідомив Геннадій Рябцев, директор спеціальних проєктів НТЦ «Псіхєя», але застеріг: перед початком переходу на такий вид палива потрібно ретельно проаналізувати усі аспекти: потреби громади, необхідні потужності, вид та обсяг палива, логістику, резервні потужності та інші.

Успішним досвідом використання біомаси для опалення поділилися представники громад Львівської, Вінницької областей, міст Рівне, Житомира та Вознесенська.

До прикладу, у листопаді 2021 року в Житомирі за підтримки Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO) встановлено нову ТЕЦ потужністю 7,1 МВт теплової енергії і 1,2 МВт електричної енергії. Вона працює на трісці і допомагає замістити понад 6 млн м3 газу.

“У Рівному кілька років тому було встановлено котельню потужністю 10 МВт на трісці, а нещодавно – ще одну, потужністю 20 МВт”, – розповів Володимир Липко – директор департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради, додавши, що нові потужності допомагають замістити споживання блакитного палива.

«Ми плануємо зменшити споживання газу на 30% завдяки твердому біопаливі. І бачимо у цьому сенс з точки зору можливості економії бюджетних коштів та використання наявних ресурсів для забезпечення потреб громади», – повідомила Вікторія Бальцер – секретар Вознесенської міської ради.

Представники НАН України, своєю чергою, окреслили важливість застосування інжинірингово-промислового потенціалу для ефективного використання твердого біопалива.