Наявні потужності та потенціал експорту “зеленого” водню з України до ЄС
Відповідно до Європейського зеленого курсу упродовж 2025-2030 років воднева енергетика має стати головною складовою інтегрованої енергетичної системи ЄС, а потужність установок електролізу зросте.
Україна є невід’ємною частиною майбутньої водневої енергетики ЄС. Так, у Водневій стратегії передбачена співпраця з Україною у розбудові відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) та виробництві “зеленого” водню, а також залучення України до промислового Європейського Альянсу за чистий водень (European Clean Hydrogen Alliance). Асоціація Hydrogen Europe в рамках ініціативи 2х40 ГВт передбачає будівництво в Україні 9,8 ГВт електролізерів для виробництва “зеленого” водню. Таким чином, Україна може стати невід’ємною частиною реалізації амбітних цілей Європейського зеленого курсу.
Реалізація цілей ЄС в контексті українських реалій
Оскільки ЄС розраховує на виробництво в Україні саме “зеленого” водню, тобто шляхом електролізу води та з використанням “зеленої” електроенергії, варто підрахувати потужності сонячних (СЕС) та вітрових електростанцій (ВЕС), які будуть необхідними для задоволення попиту на цей вид палива.
Асоціація Hydrogen Europe у звіті щодо ініціативи 2х40 ГВт зазначає, що до 2030 року в Україні може бути створено 1,8 ГВт потужностей для виробництва близько 1 млн тонн “зеленого” аміаку (для внутрішнього ринку) та 8 ГВт потужностей з виробництва “зеленого” водню (для експорту до ЄС). Якщо виходити з очікувань, що 32,5 ГВт потужностей поза ЄС дозволять отримати 3 млн тонн “зеленого” водню для експорту, то українська частка у 8 ГВт потужностей електролізу відповідатиме виробництву близько 738 тис. тонн “зеленого водню”.
Втім, оскільки на практиці вітрова і сонячна енергії мають нижчий коефіцієнт використання встановленої потужності (КВВП), ніж ГЕС чи АЕС, для досягнення заданої цілі необхідним буде набагато більший обсяг генерації ВДЕ. Так, згідно із розрахунками експертів Siemens Gamesa, для вироблення 550 млн тонн “зеленого” водню на рік знадобиться близько 13000 ГВт потужностей СЕС (з припущенням КВВП 24% для сонячної установки та ефективності електролізера на рівні майже 79%) або 6200 ГВт потужностей ВЕС (з припущенням КВВП 50% для вітрової установки).
Таким чином, відповідно до даних припущень, для виробництва 738 тис. тонн “зеленого” водню в Україні необхідно близько 17,455 ГВт СЕС або 8,324 ГВт ВЕС.
Для порівняння, станом на листопад 2021 року встановлена потужність СЕС в Україні становила лише 6,226 ГВт, що майже у три рази менше необхідних потужностей. Для ВЕС показник складає 1,529 ГВт, що у понад п’ять разів менше необхідного. За оптимістичним сценарієм “Укренерго”, у 2035 році потужність сонячних та вітрових установок все ж може досягнути таких показників (СЕС – 18,5 ГВт, ВЕС – 11,7 ГВт). А загалом потенціал українських сонячних та вітрових потужностей оцінюється на рівні щонайменше 537 ГВт ( ВЕС – 466 ГВт, СЕС – 71 ГВт). Відповідно, потенціал генерації водню також є значним і складає близько 45,401 млн тонн.
Водночас варто зазначити, що не всі потужності ВДЕ-генерації будуть спрямовані винятково на виробництво “зеленого” водню, оскільки таке виробництво буде найбільш економічно доцільним саме для великих установок ВДЕ.