Війна ще не закінчилась, але виробнича, наукова й навчальна діяльність не повинна зупинятись.
ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
Фільтруючі респіратори
Основними вимогами до респіраторів є забезпечення на протязі всього часу їх експлуатації очищення повітря, що вдихається, від шкідливих речовин до гранично допустимих концентрацій (ГДК). Найважливішою аеродинамічною характеристикою респіраторів та їх конструктивних елементів є опір диханню. Він визначається перепадом тиску до і після фільтруючого матеріалу, який знаходиться в потоці повітря. Як фізіолого-гігієнічна характеристика опір диханню являє собою змінну величину, пов’язану з легеневою вентиляцією, структурою дихального циклу, важкістю виконуваної роботи, а також з впливом на дихання стану навколишнього середовища і конструктивних особливостей респіраторів. Якщо в респіраторах норми опору вдихання (100 Па) та видихання (70 Па) згідно ДСТУ ГОСТ 12.4.041:2006 «Засоби індивідуального захисту органів дихання фільтрувальні. Загальні технічні вимоги» дотримуються, тоді вони не викликають істотних змін в структурі дихального циклу і, відповідно, не перешкоджають виконанню роботи зі значними фізичними навантаженнями.
Нормальний респіратор повинен ефективно захищати органи дихання і не заважати диханню. Коефіцієнт захисту респіратора повинен бути від 10 до 100, тобто респіратор повинен гарантувати надійний захист від шкідливих речовин при їх концентрації у повітрі в кількостях, що не перевищують ГДК більш, ніж у 100 разів. Час захисної дії повинен становити не менше 6 годин, об’ємний вміст вуглекислого газу, який видихається під респіратором – не більше 2 %, вага – не більше 0,5 кг.
Сфера застосування респіратора тієї чи іншої марки визначається, головним чином, хімічним та дисперсним складом аерозолю, а також їх концентрацією в повітрі робочої зони.
При електродуговому зварюванні раніше часто застосовували респіратор марки “Лепесток-200”. Однак істотним недоліком респіраторів типу “Лепесток”, стосовно захисту органів дихання від шкідливих речовин, які утворюються при зварюванні, є те, що ці респіратори (за своїм призначенням – тип ФП) не можуть очищати повітря від шкідливих газоподібних речовин (монооксиду вуглецю, оксидів азоту, озону, фтористого водню та тетрафтористого кремнію). Тому більш доцільно для захисту органів дихання зварників застосовувати респіратори типу “Снежок-ГП”. Ці респіратори, крім протиаерозольного фільтра з матеріалу типу ФП, мають додатковий протигазовий фільтр з комбінованого волокнистого сорбційно-фільтруючого матеріалу, а також клапан видихання. Останній полегшує дихання, причому фільтруюча тканина зсередини не запотіває. Це дозволяє тривалий час користуватися респіратором без заміни фільтруючого елемента.
Для захисту органів дихання при зварюванні покритими електродами, особливо з покриттям, що містить фтористий кальцій, а також порошковими дротами і під флюсами, коли повітря забруднюється газоподібними фтористими сполуками, повинні застосовуватися респіратори марок “Снежок ГП-В” та “Снежок ФГП-В”. При аргоно-дуговому зварюванні кольорових матеріалів, сплавів та високолегованих сталей, коли в повітрі робочої зони у великих кількостях присутній озон, необхідно користуватися респіраторами марок “Снежок ГП-озон” та “Снежок ФГП-озон”.
Список використаних джерел
- Левченко О. Г. Охорона праці у зварювальному виробництві: Навчальний посібник.- К.: Основа, 2010. – 240 с.
- Левченко О. Г. Охорона праці у зварювальному виробництві: Курс лекцій. − К.: НТУУ «КПІ», 2013. − 217 с. – [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://ela.kpi.ua/handle/123456789/3567.
- Левченко О. Г. Охорона праці та цивільний захист: Курс лекцій для студентів зварювальних спеціалізацій. − К.: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018. − 370 с. – [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://ela.kpi.ua/handle/123456789/26040.
