З нагоди 100-річчя з дня народження заслуженого працівника вищої школи, лауреата Державної премії, професора Винославського В.М.

Винославський В.М.ВИНОСЛАВСЬКИЙ ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ

В січні 2020 року виповнюється 100 років з дня народження заслуженого працівника вищої школи УРСР, лауреата Державної премії України, професора Винославського Василя Миколайовича, який протягом 27 років був деканом гірничого та факультету гірничої електромеханіки і автоматики Київського політехнічного інституту та 35 років завідувачем кафедри.

Василь Миколайович народився у 1920 році в селі Лука-Барська Барського району на Вінниччині. З 14 років він починає працювати в автоколоні «Дорбуд» в м. Києві, з 1935 по 1938 рр. навчається в середній школі № 73 м. Києва, після закінчення якої вступив до електротехнічного факультету Київського політехнічного інституту за спеціальністю «Електричні мережі та системи».

У 1941 р. Винославський В.М. добровільно пішов на фронт на захист Вітчизни. В 1941-1942 роках він являється слухачем військового факультету зв’язку Червоної Армії в м. Ташкенті. Після закінчення військового факультету молодий офіцер Радянської Армії був направлений на фронт начальником зв’язку 1368 зенітного артилерійського полку 25-ї дивізії Центрального фронту. В 1943 р. йому довелося прийняти участь у суворій битві під Понирями на Курській дузі, де був тяжко поранений.

Після одужання у 1944 р. капітан Радянської Армії Винославський Василь Миколайович був демобілізований у зв’язку з тяжким пораненням. Він повертається на навчання у свій рідний Київський політехнічний інститут, який закінчує в 1946 році із відзнакою.

Після закінчення інституту Винославський В.М. починає працювати асистентом кафедри електричних мереж та техніки високих напруг електроенергетичного факультету. Крім педагогічної роботи в цей період (1946-1948 рр.) він виконує велику і відповідальну громадську роботу, працює першим секретарем комітету комсомолу та членом партійного комітету КПІ.

У 1948 році він вступив до аспірантури кафедри електричних мереж, яку закінчив у 1952 р. та захистив кандидатську дисертацію.

Ще будучи аспірантом Василь Миколайович разом з Рибченко П.Ф. направляється для роботи на кафедрі гірничої електромеханіки гірничого факультету КПІ. Вони активно включились в навчальний процес, виконали значну роботу з постановки спеціальних дисциплін електротехнічного напрямку та створення відповідної лабораторії, в підготовці навчально-методичного забезпечення дисциплін для підготовки фахівців за прискореною програмою.

У 1953 р. Винославський В.М. отримує звання доцента та призначається на посаду доцента кафедри гірничої електромеханіки, а з 1954 р. як завідувач очолює цю кафедру до 1988 року. За цей час кафедра тричі змінювала назву: електрифікації та автоматизації гірничих робіт, електропостачання гірничих підприємств, а потім і до тепер – електропостачання.

На кафедрі значно активізується наукова робота, проводяться інтенсивно наукові дослідження з регулювання напруги в електричних мережах, удосконалення систем електропостачання шахт, розроблення спеціальних трансформаторів з регулюванням напруги під навантаженням, пускових агрегатів для електросвердел та ін.

Винославський В.М.

 

На кафедрі працює науково-дослідна група, що проводить наукові дослідження на замовлення Конотопського заводу «Красний металіст», комбінатів «Укрзахідвугілля», «Укрбурвугілля» та ін. У цей період на кафедрі зароджується школа електропостачання підприємств, яка пізніше стала відомою на терені СРСР.

З 1955 р. Винославський В.М. виконує обов’язки заступника декана, а в 1958 році призначається деканом гірничого факультету і працює ним з урахуванням структурних змін до 1988 р. (гірничий, автоматики та приладобудування, гірничої електромеханіки та автоматики).

Для Василя Миколайовича завжди характерним був творчий підхід до виконуваних обов’язків з врахуванням актуальності проблем, які є нагальними на часі. Так за його ініціативою в 1959 р. із числа студентів груп гірничих електромеханіків уперше в СРСР почалась підготовка фахівців за спеціальністю «Автоматизація і комплексна механізація гірничої промисловості», випуск якої відбувся в червні 1961 року. Значна частина випускників цього випуску в подальшому отримала наукові ступені та звання. Під керівництвом Винославського В.М. для нової спеціальності вперше в країні були розроблені навчальні плани, програми дисциплін електромеханічної, електротехнічної підготовки та з автоматизації. Авторський колектив кафедри (Винославський В.М., Рибченко П.Ф., Попович М.Г., Полянський М.О., Данильчук Г.І.) підготував та вперше в країні видав навчальний посібник «Автоматизація виробничих процесів вугільних шахт». У 1964 р. спеціальність «Автоматизація і комплексна механізація гірничої промисловості» перейменовано на спеціальність «Електрифікація і автоматизація гірничих робіт» із відповідною зміною назви кафедри.

Будучи завідувачем кафедри та деканом, Василь Миколайович проводив значну роботу з підготовки та омолодження складу науково-педагогічних кадрів високої кваліфікації, залучення до педагогічної роботи випускників факультету.

На кафедру гірничої електромеханіки ще в 50-ті роки ХХ ст. прийшли випускники Полянський М.О., Подаревський В.Б., Данильчук Г.І., Яснопольський В.В., Попович М.Г., Карпов С.Н., Язев В.Л., Рябенко І.С., Соловей О.І., Борисюк М.Г., пізніше, це Лепорський В.Д., Скриль В.Ф., Праховник А.В., Кононцов В.М., Пащук В.Я., Голота А.Д., Шевчук С.П., Шульга Ю.І., Лісовський В.С., Алтухов Є.І., Печеник М.В., Прокопенко В.В., Несен Л.І. та інші. Ця тенденція продовжувалась протягом всього часу роботи Василя Миколайовича. Ним особисто було підготовлена 34 кандидати наук за його активної допомоги захищено 5 докторських дисертації.

Винославський В.М.

 

У 1972 р. Винославський В.М. отримав учене звання професора. За високі досягнення у підготовці фахівців в 1974 р. професор Винославський В.М. одержує почесне звання «Заслужений працівник вищої школи України». Під його керівництвом на кафедрі створена наукова школа з питань електропостачання, визнана як в Україні так і за її межами. На кафедрі досліджувалися проблеми створення засобів регулювання напруги, оптимізації режимів електропостачання, систем електропостачання гірничих підприємств, апаратів бездугової комутації, розроблені підсистеми АСУП «Електропостачання» для великих промислових об’єднань Білорусії та Уралу.

В 70-ті роки ХХ ст. за ініціативою Винославського В.М. успішно розвивається наукове та навчальне співробітництво кафедр факультету із закордонними вишами. Особливо успішно в цьому плані працювала кафедра електропостачання з Вроцлавською політехнікою, Лейпцігською вищою технічною школою, з Вісмарською вищою школою, проводились сумісні наукові дослідження, конференції, обмін досвідом в навчальному процесі, читання лекцій, здійснення обміну практикою студентів, публікуються спільні результати досліджень, розробляються та захищаються ряд кандидатських дисертацій, підготовлюються три навчальні посібники.

Визнанням успіху кафедр факультету у справі підготовки спеціалістів було також те, що протягом багатьох років професор Винославський В.М. очолював гірничу секцію науково-технічної ради Мінвузу України, був членом президії навчально-методичної ради з гірничої освіти СРСР. Очолюючи гірничу секцію Василь Миколайович багато уваги приділяє вдосконаленню навчального процесу під час підготовки фахівців для гірничовидобувної промисловості, узгодженню та покращенню навчальних планів та програм дисциплін, що читаються в гірничих вишах України.

Особливою заслугою Винославського В.М. є організація роботи зі створення нової матеріально-технічної бази факультету. За ініціативою Винославського В.М. Радою Міністрів УРСР були прийнято рішення про фінансування будівництва корпусу факультету та гуртожитку для студентів з фінансування за рахунок переважно Мінвуглепрому та Мінпромбудматеріалів. У 1974 р. навчальний корпус № 22 факультету та гуртожиток № 16 було введено в експлуатацію.

Працюючи на посадах завідувача кафедри і декана факультету професор Винославський В.М. був головою ради із захисту кандидатських дисертацій, головою гірничої секції республіканського будинку економічної та науково-технічної пропаганди, членом науково-технічної ради інституту «Автоматвуглерудпром».

Останні роки свого життя (з 1988 по 1992 рр.) Василь Миколайович працював професором кафедри електропостачання на факультеті електроенерготехніки та автоматики. Учасник Великої Вітчизняної війни, інвалід війни, професор Винославський В.М. за бойові дії та трудові досягнення нагороджений орденами Пошани, Жовтневої Революції, Вітчизняної Війни першого ступеня, 11 медалями. Винославський В.М. викладав такі дисципліни: «Електропостачання підприємств», «Підстанції і мережі», «Вступ до спеціальності» та ін. Ним опубліковано 126 наукових робіт, зокрема монографія «Расчёт электрических распределительных сетей», чотири навчальні видання з грифом Мінвузу. У 2005 р. Василь Миколайович за підручник «Переходные процессы в системах електроснабжения» отримав (посмертно) звання лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки у складі авторського колективу: В.М. Винославський, Г.Г. Пивняк, Л.І. Несен, А.Я. Рибалко, В.В. Прокопенко.

Винославський В.М.

 

Успіхи колективів кафедри та факультету, які очолював професор Винославський В.М, були обумовлені не тільки його високим професіоналізмом, а його людськими якостями, створенням в колективі творчих, робочих, дружніх, доброзичливих стосунків. Йому були властиві людяність, справедливість, відкритість, сердечність, висока внутрішня культура, чуйність, небайдужість до людей, які працюють поряд, турбота про них, він звертався до совісті, боячись їх образити, контролював кожне своє слово. Він жив за принципом: жити, мріяти, любити, бути оптимістом, робити людям добро.

Денисюк С.П.

директор ІЕЕ КПІ ім. Ігоря Сікорського

Винославський В.М.